![]()
|
||||||||||
Назва наукового напрямку (модуля): 6 страница
| ||||||||||
237. | Коли зав’язують провізорні шви?
| |||||||||
A. | Через 7-8 днів після первинної хірургічної обробки
| |||||||||
B. | Через 7-8 днів після ліквідації явищ нагноєння рани.
| |||||||||
C. | При появі краєвої епітелізації.
| |||||||||
D. | При появі грануляційної тканини.
| |||||||||
E. * | На 1 - 5 добу після накладання при відсутності ознак запального процесу в рані.
| |||||||||
238. | Первинно-відстроченні шви накладають у випадку:
| |||||||||
A. | Первинної хірургічної обробки інфікованої рани.
| |||||||||
B. * | Коли є ймовірним ризик розвитку інфекції в рані
| |||||||||
C. | Первинної хірургічної обробки забійної рани
| |||||||||
D. | Вторинної хірургічної обробки рани.
| |||||||||
| ||||||||||
E. | Пізньої первинної хірургічної обробки рани.
| |||||||||
239. | Обов’язковою умовою при накладанні пізніх вторинних швів є:
| |||||||||
A. | Поява краєвої епітелізації.
| |||||||||
B. | Стихання запалення в рані
| |||||||||
C. | Адекватне загальне знеболення
| |||||||||
D. | Промивання рани антисептиками.
| |||||||||
E. * | Висічення країв рани.
| |||||||||
240. | Принципова різниця між ранніми та пізніми вторинними швами є :
| |||||||||
A. | Характер шовного матеріалу, що використовується при накладенні швів.
| |||||||||
B. * | Утворення рубцевої тканини, що унеможливлює зближення країв рани та загоєння.
| |||||||||
C. | Інтенсивність ознак запалення в рані.
| |||||||||
D. | Інтенсивність очищення рани від змертвілих тканин.
| |||||||||
E. | Інтенсивність утворення грануляцій.
| |||||||||
241. | Показаннями до первинної хірургічної обробки рани є:
| |||||||||
A. | Всі відповіді правильні.
| |||||||||
B. | Множинні рани від вогнепальної зброї.
| |||||||||
C. | Множинні колоті рани без пошкодження внутрішніх органів.
| |||||||||
D. | Наявність ознак розвитку інфекції в рані.
| |||||||||
E. * | Люба випадкова рана впродовж до 48 - 72 годин з моменту нанесення.
| |||||||||
242. | Після первинної хірургічної обробки рану не зашивають при:
| |||||||||
A. * | Всі відповіді правильні.
| |||||||||
B. | Локалізації рани на ступні
| |||||||||
C. | При пізній первинній хірургічній обробці рани
| |||||||||
D. | Масивному пошкодженні тканини (розчавлена рана)
| |||||||||
E. | Значному забрудненні рани землею.
| |||||||||
243. | Принциповою відмінністю загоєння рани вторинним натягом від загоєння первинним натягом є:
| |||||||||
A. | Розвиток сполучної тканини.
| |||||||||
B. | Косметичний дефект.
| |||||||||
C. * | Розвиток грануляційної тканини.
| |||||||||
D. | Утворення інфільтрату.
| |||||||||
E. | Терміни загоєння
| |||||||||
244. | Загоєння рани вторинним натягом відбувається при:
| |||||||||
A. * | Всі відповіді правильні
| |||||||||
B. | Наявності в рані змертвілих тканин.
| |||||||||
C. | Наявності в рані гематом, сторонніх тіл.
| |||||||||
D. | Значному дефекті шкірних покривів
| |||||||||
E. | Значному мікробному забрудненні рани.
| |||||||||
245. | Класичними типами загоєння рани є:
| |||||||||
A. | Жоден із перерахованих не є класичним типом.
| |||||||||
B. * | Все перераховане.
| |||||||||
C. | Загоєння під струпом.
| |||||||||
D. | Загоєння вторинним натягом.
| |||||||||
E. | Загоєння первинним натягом.
| |||||||||
246. | Вкажіть на основну умову, необхідну для загоєння рани первинним натягом?
| |||||||||
A. | Задовільний загальний стан хворого.
| |||||||||
| ||||||||||
B. | Відсутність в рані змертвілих тканин
| |||||||||
C. | Відсутність гематом і сторонніх тканин в рані
| |||||||||
D. | Щільне прилягання країв рани
| |||||||||
E. * | Відсутність в рані інфекції.
| |||||||||
247. | Визначальний фактор, який впливає на загоєння рани:
| |||||||||
A. | Стать хворого
| |||||||||
B. | Маса тіла хворого
| |||||||||
C. | Стан імунного захисту організму.
| |||||||||
D. | Вік хворого.
| |||||||||
E. * | Стан кровопостачання в зоні поранення.
| |||||||||
248. | В якій ділянці тіла рани загоюються найшвидше?
| |||||||||
A. | Ступні.
| |||||||||
B. | Стегні.
| |||||||||
C. | Попереку.
| |||||||||
D. | Кисті.
| |||||||||
E. * | Голові
| |||||||||
249. | Як називається третя зона ушкодження при вогнепальному пораненні:
| |||||||||
A. | Зона травматичного парабіозу
| |||||||||
B. | Зона прямого травматичного некрозу.
| |||||||||
C. | Зона грануляцій.
| |||||||||
D. | Раневий канал.
| |||||||||
E. * | Зона молекулярного струсу.
| |||||||||
250. | Що визначає інтенсивність кровотечі при поранені:
| |||||||||
A. | Всі відповіді правильні
| |||||||||
B. * | Наявність пошкодження крупних судин (артерій і вен)
| |||||||||
C. | Стан системної і місцевої геодинаміки
| |||||||||
D. | Характер знаряддя поранення.
| |||||||||
E. | Локалізація рани.
| |||||||||
251. | Яка рана є потенційно загрозливою для виникнення анаеробної інфекції:
| |||||||||
A. * | Вогнепальна
| |||||||||
B. | Колота
| |||||||||
C. | Рвана.
| |||||||||
D. | Різана.
| |||||||||
E. | Рублена
| |||||||||
252. | Згідно класифікації фаз перебігу раневого процесу за М.Кузіним розрізняють фази:
| |||||||||
A. | Судинних змін, регенерації, грануляції.
| |||||||||
B. | Гідратації, альтерації, епітелізації.
| |||||||||
C. | Запалення, ексудації, регенерації.
| |||||||||
D. | Запалення, очищення рани, епітелізації
| |||||||||
E. * | Запалення, регенерації, утворення рубця
| |||||||||
253. | При якій рані найбільше ушкоджуються навколишні тканини.
| |||||||||
A. | Колотій
| |||||||||
B. | Рубаній
| |||||||||
C. * | Вогнепальній.
| |||||||||
D. | Різаній
| |||||||||
E. | Укушеній
| |||||||||
| ||||||||||
254. | При якому виді рани найменше ушкоджуються навколишні тканини.
| |||||||||
A. | Колотій.
| |||||||||
B. | Рубаній
| |||||||||
C. | Вогнепальній.
| |||||||||
D. * | Різаній
| |||||||||
E. | Укушеній
| |||||||||
255. | В залежності від мікробного забруднення та місцевих клінічних ознак розрізняють рани:
| |||||||||
A. * | Всі відповіді правильні
| |||||||||
B. | Гнійні
| |||||||||
C. | Інфіковані
| |||||||||
D. | Бактеріально забрудненні.
| |||||||||
E. | Асептичні.
| |||||||||
256. | В залежності від мікробного забруднення розрізняють рани:
| |||||||||
A. * | Всі відповіді правильні
| |||||||||
B. | Гнійні
| |||||||||
C. | Контаміновані
| |||||||||
D. | Умовно контаміновані
| |||||||||
E. | Асептичні
| |||||||||
257. | Критичний рівень мікробного забруднення рани:
| |||||||||
A. | 108 бактерій в 1 грамі
| |||||||||
B. * | 105 бактерій в 1 грамі
| |||||||||
C. | 103 бактерій в 1 грамі
| |||||||||
D. | 107 бактерій в 2 грамах
| |||||||||
E. | 106 бактерій в 1 грамі
| |||||||||
258. | Як називається перша фаза перебігу раневого процесу за М Кузіним?
| |||||||||
A. | Епітелізації
| |||||||||
B. | Регенерації
| |||||||||
C. | Дегідратації
| |||||||||
D. * | Запалення
| |||||||||
E. | Гідратації
| |||||||||
259. | Як називається третя фаза перебігу раневого процесу за М.Кузіним?
| |||||||||
A. | Регенерації і грануляції.
| |||||||||
B. | Судинних змін і очищення рани.
| |||||||||
C. | Дегідратації і епітелізації.
| |||||||||
D. | Гідратації та альтерації.
| |||||||||
E. * | Реорганізації рубця і епітелізації.
| |||||||||
260. | Сказ передається через:
| |||||||||
A. | Колоті рани
| |||||||||
B. | Отруєні рани
| |||||||||
C. | Розчавлені рани
| |||||||||
D. * | Укушені рани
| |||||||||
E. | Різані рани.
| |||||||||
261. | Як називається друга фаза перебігу раневого процесу за М. Кузіним?
| |||||||||
A. | Запалення, ексудації і регенерації.
| |||||||||
B. | Реорганізації рубця і епітелізації.
| |||||||||
C. * | Регенерації, утворення і дозрівання грануляційної тканини
| |||||||||
| ||||||||||
D. | Судинних змін і очищення рани
| |||||||||
E. | Запалення і альтерації.
| |||||||||
262. | Зона струсу, забою, або вторинного некрозу характерна для:
| |||||||||
A. | Укушеної рани
| |||||||||
B. | Рубленої рани
| |||||||||
C. * | Вогнепальної рани
| |||||||||
D. | Хірургічної рани
| |||||||||
E. | Різаної рани
| |||||||||
263. | За мікробним обсіменінням розрізняють рани:
| |||||||||
A. * | Всі відповіді правильні
| |||||||||
B. | Гнійні
| |||||||||
C. | Асептичні
| |||||||||
D. | Бактерійно-забрудненні.
| |||||||||
E. | Інфіковані.
| |||||||||
264. | По відношенню до порожнин тіла виділяють наступні види ран:
| |||||||||
A. * | Проникаючі
| |||||||||
B. | Множинні.
| |||||||||
C. | Дотичні.
| |||||||||
D. | Наскрізні.
| |||||||||
E. | Сліпі
| |||||||||
265. | За механізмом виникнення виділяють такі рани, окрім
| |||||||||
A. * | Отруєні
| |||||||||
B. | Всі відповіді правильні
| |||||||||
C. | Різані.
| |||||||||
D. | Колоті.
| |||||||||
E. | Рвані.
| |||||||||
266. | По виду ранящого агента рани поділяються на:
| |||||||||
A. * | Всі відповіді правильні
| |||||||||
B. | Забійні
| |||||||||
C. | Різані
| |||||||||
D. | Осколочні
| |||||||||
E. | Кулеві
| |||||||||
267. | Які види кінцевої зупинки кровотеч відносять до механічних?
| |||||||||
A. | Всі відповіді вірні.
| |||||||||
B. * | Судинний шов.
| |||||||||
C. | Накладання затискача на кровоточиву судину.
| |||||||||
D. | Діатермокоагуляція.
| |||||||||
E. | Накладання джгута.
| |||||||||
268. | При вторинній артеріальній кровотечі в гнійній рані найбільш часто застосовують:
| |||||||||
A. | Всі перераховані методи.
| |||||||||
B. * | Перевיחךף סףהטםט םא ןנמעח³.
| |||||||||
C. | Діатермоноагуляцію.
| |||||||||
D. | Перев’язування кровоточивої судини в рані.
| |||||||||
E. | Тампонаду рани.
| |||||||||
269. | При травмі якого органу черевної порожнин можлива реінфузія крові:
| |||||||||
A. | Жовчний міхур.
| |||||||||
| ||||||||||
B. | Товста кишка.
| |||||||||
C. | Тонка кишка.
| |||||||||
D. * | Селезінка.
| |||||||||
E. | Шлунок.
| |||||||||
270. | Що являється причиною ранніх вторинних кровотеч?
| |||||||||
A. | Арозія судин, виштовхування тромбу, зісковзування лігатури.
| |||||||||
B. | Нагноєння рани, арозія судин, підвищений АТ.
| |||||||||
C. | Нагноєння рани, підвищений АТ, зісковзування лігатури.
| |||||||||
D. * | Виштовхування тромбу, зісковзування лігатури, підвищений АТ.
| |||||||||
E. | Нагноєння рани, виштовхування тромбу, зісковзування лігатури.
| |||||||||
271. | Виділення пінистої алої крові через рот свідчить про:
| |||||||||
A. | Всі відповіді вірні.
| |||||||||
B. | Кровотечу із шлунка.
| |||||||||
C. | Кровотечу з стравоходу.
| |||||||||
D. * | Легеневу кровотечу.
| |||||||||
E. | Кровотечу з ротової порожнини.
| |||||||||
272. | Кровотеча з шлунково-кишкового тракту називається:
| |||||||||
A. | Всі відповіді вірні.
| |||||||||
B. | Арозивною.
| |||||||||
C. | Скритою.
| |||||||||
D. | Внутрішньою.
| |||||||||
E. * | Зовнішньою.
| |||||||||
273. | Яке ускладнення можливе при пошкодженні крупних вен шиї та грудної клітки?
| |||||||||
A. | Всі відповіді вірні.
| |||||||||
B. | Повітряна емболія судин головного мозку.
| |||||||||
C. | Тромбемболія судин головного мозку
| |||||||||
D. * | Повітряна емболія.
| |||||||||
E. | Тромбемболія.
| |||||||||
274. | До якого виду кровотеч відноситься крововилив?
| |||||||||
A. | Всі відповіді вірні.
| |||||||||
B. | Арозивна.
| |||||||||
C. | Скрита.
| |||||||||
D. * | Внутрішня.
| |||||||||
E. | Зовнішня.
| |||||||||
275. | Паренхіматозні кровотечі спостерігаються при пошкодженні:
| |||||||||
A. * | Всі відповіді вірні.
| |||||||||
B. | Легень.
| |||||||||
C. | Підшлункової залози.
| |||||||||
D. | Селезінки.
| |||||||||
E. | Печінки.
| |||||||||
276. | На що в першу чергу направлено лікування гострої крововтрати?
| |||||||||
A. | Попередження всіх вище перерахованих ускладнень
| |||||||||
B. | Попередження розвитку ниркової недостатності.
| |||||||||
C. | Попередження розвитку ДВЗ-синдрому.
| |||||||||
D. | Попередження гемотрансфузійного шоку
| |||||||||
E. * | Попередження геморагічного шоку.
| |||||||||
| ||||||||||
277. | Біологічним методом зупинки кровотечі є:
| |||||||||
A. | Всі вище перераховані методи.
| |||||||||
B. | Внутрішньом’язеве введення вікасолу.
| |||||||||
C. | Внутрішньовенне введення амінокапронової кислоти.
| |||||||||
D. | Введення адреналіну.
| |||||||||
E. * | Тампонада рани пасмом чепця або м’язом.
| |||||||||
278. | При якій кровотечі найбільш часто застосовується перев’язка судин на протязі?
| |||||||||
A. | Первинна.
| |||||||||
B. * | Вторинна пізня.
| |||||||||
C. | Вторинна рання.
| |||||||||
D. | Прямокишкова.
| |||||||||
E. | Шлункова.
| |||||||||
279. | Назвіть хімічні речовини, які застосовуються для зупинки кровотеч?
| |||||||||
A. | Калію хлорид, гепарин.
| |||||||||
B. | Амінокапронова кислота, калію хлорид.
| |||||||||
C. * | Амінокапронова кислота, вікасол.
| |||||||||
D. | Вікасол, реополіглюкін.
| |||||||||
E. | Амінокапронова кислота, гепарин.
| |||||||||
280. | Вкажіть, в якому з перерахованих випадків можлива повітряна емболія?
| |||||||||
A. | Поранення плечової артерії.
| |||||||||
B. | Поранення вен нижніх кінцівок.
| |||||||||
C. | Поранення стегнової артерії.
| |||||||||
D. * | Поранення яремної вени.
| |||||||||
E. | Поранення вен верхніх кінцівок.
| |||||||||
281. | Для якої локалізації кровотечі характерна блювота “кавовою гущею”?
| |||||||||
A. | Пряма кишка.
| |||||||||
B. | Товста кишка.
| |||||||||
C. * | Шлунок.
| |||||||||
D. | Трахея.
| |||||||||
E. | Легені.
| |||||||||
282. | Який спосіб тимчасової зупинки кровотечі необхідно застосувати при пошкодженні артерій великого діаметру?
| |||||||||
A. | Накладання судинного шва.
| |||||||||
B. | Перев’язка судин на протязі.
| |||||||||
C. | Закручування судин.
| |||||||||
D. * | Накладання джгута.
| |||||||||
E. | Підвищене положення кінцівки.
| |||||||||
283. | Кровотеча в рану, закриту швами, на початках може спричинити:
| |||||||||
A. | Можливі всі перераховані варіанти.
| |||||||||
B. | Утворення крововиливу.
| |||||||||
C. * | Утворення гематоми.
| |||||||||
D. | Утворення флегмони.
| |||||||||
E. | Утворення абсцесу.
| |||||||||
284. | Причиною пізньої вторинні кровотечі може бути:
| |||||||||
A. * | Всі відповіді правильні.
| |||||||||
B. | Гнійне розплавлення тромба
| |||||||||
| ||||||||||
C. | Арозія судини пухлиною
| |||||||||
D. | Виштовхування тромба після нормалізації АТ
| |||||||||
E. | Виштовхування тромба після нормалізації ОЦК
| |||||||||
285. | В які терміни виникають ранні вторинні кровотечі?
|
|||||||||
|