Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Тести ГЕК Логістика



Тести ГЕК Логістика

 1. Найбільш точно характеризує логістику в економічній сфері таке визначення:

а) організація перевезень;

б) матеріально-технічне постачання;

в) управління матеріальними і супутніми їм інформаційними та фінансовими потоками;*

2. Логістика як економічна наука сформувалася на основі ідеї та методів:

а) військової логістики;*

б) математичної логіки;

в) дослідження операцій;

3. Основним об'єктом вивчення логістики є:

а) процеси, здійснювані під час торгівлі;

б) матеріальні та супутні їм інформаційні фінансові потоки;*

в) ринки і кон'юнктура конкретних товарів та послуг;

4. Основоположником логістики прийнято вважати:

а) Т. Левітта;

б) А. Джоміні;*

в) П. Друкера;

5. Розширення інтеграційних основ логістики шляхом включення виробничого процесу відповідає етапу розвитку логістики:                                         

 а) першому (60-ті роки);

б) другому (80-ті роки);*

в) третьому (сьогодення);

6. Не відповідає сучасній концепції логістики такий принцип:

а) побудова системи логістики на основі системного підходу;

б) пріоритет розподілу товарів над їх виробництвом;

в) встановлення максимального рівня обслуговування клієнтів;*

7. Не входить у комплекс логістики:

а) продукт;

б) споживач;

в) посередник;*

8. До глобальних завдань логістики не належить:

а) створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних та інших потоків;

б) стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;

в) раціональний розподіл транспортних засобів.*

9. До функцій логістики не належить:

а) інтегруюча;

б) стимулююча;

в) контрольна.*

10. Забезпечення синхронізації процесів збуту, збереження і доставки продукції з орієнтацією їх на потреби ринку відображає сутність функції логістики:

а) системоутворюючої;

б) інтегруючої;*

   в) регулюючої;

 

 11. Мікрологістика займається:

а) дослідженням процесів, які протікають на регіональному, міжрегіональному, загальнонаціональному і міждержавному рівнях;

б) комплексом питань із управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого підприємства або корпоративної групи підприємств, об'єднаних загальними цілями щодо оптимізації господарських зв'язків.*

в) питаннями координації й удосконалення господарської діяльності, пов'язаної з управлінням потоковими процесами в межах підприємства або корпоративної групи підприємств.

12. Макрологістика займається:

а) дослідженням процесів, які протікають на регіональному, міжрегіональному, загальнонаціональному і міждержавному рівнях;*

б) комплексом питань із управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого підприємства або корпоративної групи підприємств, об'єднаних загальними цілями щодо оптимізації господар-

ських зв'язків.

в) питаннями координації й удосконалення господарської діяльності, пов'язаної з управлінням потоковими процесами в межах підприємства або корпоративної групи підприємств

13. Зовнішня логістика займається:          

а) дослідженням процесів, які протікають на регіональному, міжрегіональному, загальнонаціональному і міждержавному рівнях;

б) комплексом питань із управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого підприємства або корпоративної групи підприємств, об'єднаних загальними цілями щодо оптимізації господарських зв'язків;

в) питаннями регулювання потокових процесів, які виходять за рамки діяльності, але перебувають у сфері впливу суб'єкта господарювання;*

14. Внутрішня логістика займається:

а) дослідженням процесів, які протікають на регіональному, міжрегіональному, загальнонаціональному і міждержавному рівнях;

б) комплексом питань із управління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого підприємства або корпоративної групи підприємств, об'єднаних загальними цілями щодо оптимізації господар-

 ських зв'язків;

в) питаннями координації й удосконалювання господарської  діяльності, пов'язаної з управлінням потоковими процесами в межах підприємства або корпоративної групи підприємств.*

15. У Німеччині вживається термін:

а) логістичний ланцюжок;*

б) логістичний канал;

в) канал розподілу;

16. Логістичні мережі — це:

а) складні логістичні утворення взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів;*

б) лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних та фінансових потоків;

в) частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів;

17. Логістичні канали — це:

а) складні логістичні утворення взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів;

б) лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків;

в) частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів;*

18. Логістичні ланцюги — це:

а) складні логістичні утворення взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів;

б) лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до

кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків;*

в) частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів;

19. Рівень каналу розподілу — це:

а) будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;*

б) кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

в) кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу.

20. Ширина каналу розподілу — це:

а) будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

б) кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

в) кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу.*

21. Довжина каналу розподілу — це:

а) будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

б) кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;*

в) кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу.

22. Канал нульового рівня має місце, якщо фірма використовує систему розподілу:

а) виробник — споживач;*

б) виробник — роздрібна торгівля — споживач;

в) виробник — оптовик — роздрібний торговець — споживач;

23. Однорівневий канал розподілу має місце, якщо фірма використовує систему розподілу:

а) виробник — споживач;

б) виробник — роздрібна торгівля — споживач;*

в) виробник — оптовик — роздрібний торговець;

24. Дворівневий канал розподілу має місце, якщо фірма використовує систему розподілу:

а) виробник — споживач;

б) виробник — роздрібна торгівля — споживач;

в) виробник — оптовик — роздрібний торговець — спо-

живач;*

25. Корпоративні вертикальні маркетингові системи:

а) послідовні етапи виробництва та розподілу, що перебувають в одноосібному володінні;*

б) складаються з незалежних фірм, що пов'язані між собою договірними відносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення більшої економії та вищих комерційних результатів;

в) координують діяльність ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів завдяки могутності та розмірам одного з їх учасників.

26. Договірні вертикальні маркетингові системи:

а) послідовні етапи виробництва та розподілу, що перебувають в одноосібному володінні;

б) складаються з незалежних фірм, що пов'язані між собою договірними відносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення більшої економії та вищих комерційних результатів;*

в) координують діяльність ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів завдяки могутності та розмірам одного з їх учасників.

27. Керовані вертикальні маркетингові системи:

а) послідовні етапи виробництва та розподілу, що перебувають в одноосібному володінні;

б) складаються з незалежних фірм, що пов'язані між собою договірними відносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення більшої економії та вищих комерційних результатів;

в) координують діяльність ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів завдяки могутності та розмірам одного з їх учасників.*

28. Вертикальна маркетингова система складається з:

а) виробника та одного або кількох роздрібних торговців, що діють як єдина система;*

б) незалежних виробника та одного чи кількох оптових і роздрібних торговців;

в) співпрацюючих виробників та незалежних посередників;

29. Традиційний канал розподілу складається з:

а) виробника та одного або кількох роздрібних торговців, що діють як єдина система;

б) незалежних виробника та одного чи кількох оптових і роздрібних торговців;*

в) співпрацюючих виробників та незалежних посередників;

30. Якщо послідовні етапи виробництва та розподілу перебувають в одноосібному володінні, то мова йде про такий тип вертикальних маркетингових систем як:

а) корпоративні;*

б) договірні;

в) керовані;

31. Якщо канали розподілу складаються з незалежних фірм, що пов'язані між собою договірними відносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення більшої економії та вищих комерційних результатів, то мова йде про такий тип вертикальних маркетингових систем як:

а) корпоративні;

б) договірні;*

в) керовані;

32.Якщо здійснення ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів координується завдяки могутності і розмірам одного з їх учасників, то мова йде про такий тип вертикальних маркетингових систем як:

а) корпоративні;

б) договірні;

в) керовані;*

33. Складні логістичні утворення взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів — це:

а) логістичні канали;

б) логістичні ланцюги;

в) логістичні мережі;*

34. До принципів організації логістичної інформації не належать:

а) повнота і придатність інформації для користувача;

б) точність;

в) вільний формат даних.*

35. Об'єкт вивчення кібернетики — це:

а) динамічні системи;*

б) інформаційні процеси, пов'язані з управлінням динамічними системами;

в) фінансові процеси, пов'язані з управлінням динамічними системами;

36. Предмет вивчення кібернетики — це:

а) динамічні системи;

б) інформаційні процеси, пов'язані з управлінням динамічними системами;*

в) фінансові процеси, пов'язані з управлінням динамічними системами;

37. У логістиці об'єктом дослідження операцій є:

а) оптимізація логістичних систем, у тому числі процесів прийняття логістичних рішень;*

б) завдання прийняття найкращих рішень у керованій логістичній системі на основі оцінки ефективності її функціонування;

в) динамічні системи;

38. У логістиці предметом дослідження операцій є:

а) оптимізація логістичних систем, у тому числі процесів прийняття логістичних рішень;

б) завдання прийняття найкращих рішень у керованій логістичній системі на основі оцінки ефективності її функціонування;*

в) динамічні системи;

39. Ефективність (рішення, операції та т. ін.) — це:

а) ступінь досягнення поставлених цілей;*

б) корисний ефект від логістичної діяльності;

в) загальна сума витрат на логістичну діяльність;

40. Контактний графік визначає:

а) взаємні часові контакти різних транспортних, вантажно-розвантажувальних і технологічних засобів;*

б) напрями переміщення матеріалів;

в) дані про динаміку зміни залишків матеріалів.

 41. Потік — це:

а) сукупність об'єктів, що сприймаються як єдине ціле. Вона існує як процес на деякому часовому інтервалі і вимірюється в абсолютних одиницях за певний період часу;*

б) матеріальні ресурси, незавершена продукція і готова продукція, що знаходяться в стані руху і до яких застосовуються логістичні операції й (або) функції, пов'язані з фізичним переміщенням у просторі: навантаження, розвантаження, перевезення, сортування, розукрупнення і т. ін.;

в) потік ресурсів одного найменування, які проходять шлях від конкретного джерела виробництва до моменту споживання;

42. Елементарний матеріальний потік — це:

а) сукупність об'єктів, що сприймаються як єдине ціле. Вона існує як процес на деякому часовому інтервалі і вимірюється в абсолютних одиницях за певний період часу;

б) матеріальні ресурси, незавершена продукція і готова продукція, що знаходяться в стані руху і до яких застосовуються логістичні операції й (або) функції, пов'язані з фізичним переміщенням у просторі: навантаження, розвантаження, перевезення, сортування, розукрупнення і т. ін.;

в) потік ресурсів одного найменування, які проходять шлях від конкретного джерела виробництва до моменту споживання;*

43. Інтегральний (загальний) матеріальний потік — це:

а) сукупність об'єктів, що сприймаються як єдине ціле. Вона існує як процес на деякому часовому інтервалі і вимірюється в абсолютних одиницях за певний період часу;

б) матеріальні ресурси, незавершена продукція і готова продукція, що знаходяться в стані руху і до яких застосовуються логістичні операції й (або) функції, пов'язані з фізичним переміщенням у просторі: навантаження, розвантаження, перевезення, сортування, розукрупнення і т. ін.;

в) множина елементарних потоків, що формуються на підприємстві.*

44. Матеріальний потік — це:

а) сукупність об'єктів, що сприймаються як єдине ціле. Вона існує як процес на деякому часовому інтервалі і вимірюється в абсолютних одиницях за певний період часу;

б) матеріальні ресурси, незавершена продукція і готова продукція, що знаходяться в стані руху і до яких застосовуються логістичні операції й (або) функції, пов'язані з фізичним переміщенням у просторі: навантаження, розвантаження, перевезення, сортування, розукрупнення і т. ін.;*

в) потік ресурсів одного найменування, які знаходяться протягом всього шляху від конкретного джерела виробництва до моменту споживання.

45. Внутрішні иатеріальні потоки – це:

а) потоки, які протікають у внутрішньому середовищі відносно до даної логістичної системи;*

б) потоки, які протікають у зовнішньому щодо даної логістичної системи середовищі;

в) потоки, які виходять із логістичної системи і надходять у зовнішнє для неї середовище.

46. Структурами управління, які створені на подвійному підпорядкуванні ланок, називають:

а) спеціальні функціональні ланки;

б) матричні механізми;*

в) спеціалізовані структури управління;

47. Структурами управління, які розробляються, виходячи з проблем, котрі необхідно вирішити фірмі, називають:

а) спеціальні функціональні ланки;

б) матричні механізми;

в) спеціалізовані структури управління;*

48. Матеріальні потоки можуть протікати:

а) усередині одного підприємства або між різними підприємствами;

б) усередині корпоративної групи підприємств;

в) усі відповіді правильні.*

49. За відношенням до логістичної системи виділяють матеріальні потоки:

а) зовнішні та внутрішні;*

б) вхідні та вихідні;

в) неперервні, дискретні, бліц-потоки;

50. За умови збереження на підприємстві запасів на одному рівні:

а) вхідний матеріальний потік буде більшим за вихідний;

б) вхідний матеріальний потік буде меншим за вихідний;

в) вхідний матеріальний потік буде дорівнювати вихідному;*

51. Разові постачання матеріальних ресурсів складають:

а) неперервні матеріальні потоки;

б) дискретні матеріальні потоки;

   в) бліц-потоки.*

 52. Наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складноорганізованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища становить таку її властивість, як:

а) складність;*

б) ієрархічність;

в) цілісність;

53. Підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління становить таку її властивість, як:

а) складність;

б) ієрархічність;*

в) цілісність;

54. Властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами, становить таку її властивість, як:

а) складність;

б) ієрархічність;

в) цілісність;*

55. Наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів і суб'єктів управління, що реалізує задану мету, становить таку її властивість, як:

а) складність;

б) ієрархічність;

в) структурованість;*

56. Макрологістична система:

а) є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні;*

б) створюється для забезпечення взаємодії різногалузевих структур на глобальному рівні;

в) є високоінтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

57. Ешелонованою логістичною системою е система, в якій:

а) матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників, на основі прямих господарських зв'язків;

б) на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник;*

в) доведення матеріального потоку до споживача продукції здійснюється як прямими зв'язками, так і через посередників;

58. Логістичний ланцюг, який складається з постачальника і споживача характерний для логістичної системи:

а) із прямими зв'язками;

б) зі зворотними зв'язками;

в) ешелонованої;*

59. Адаптивність логістичної системи — це:

а) підпорядкованість елементів нижчого рівня елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;

б) наявність певної організаційної структури, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів та суб'єктів управління, що реалізують поставлену мету;

в) здатність змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища;*

60. Залежно від виду логістичних ланцюгів виділяють логістичні системи:

а) макрологістичні та мікрологістичні;

б) регіональні, національні, міжнаціональні;

в) із прямими зв'язками, ешелоновані, гнучкі;*

61. Класичний підхід означає:

а) перехід від часткового до загального (індукція), при такому підході формування системи проходить шляхом злиття її компонентів, які розробляються окремо;*

б) послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить кінцева мета, задля якої створюється система;

в) обидва варіанти відповіді правильні.

62. Системний підхід означає:

а) перехід від часткового до загального (індукція), при такому підході формування системи проходить шляхом злиття її компонентів, які розробляються окремо;*

б) послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить кінцева мета, задля якої створюється система;

в) обидва варіанти відповіді правильні.

63. Основна частина виробничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення неперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями — це:

а) поточні запаси;*

б)страхові запаси;

в) підготовчі запаси;

64. Запаси, призначені для безперервного постачання споживачеві за непередбачених обставин — це:

а) підготовчі запаси;

б)страхові запаси;*

в) запаси просування;

65. Згідно з АВС-аналізом до групи "А" зараховують:

а) найдорожчі товари, на частку яких припадає приблизно 75—80 % загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10—20 % загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;*

б) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10—15 %, але у кількісному відношенні ці запаси становлять ЗО—40 % продукції, яка зберігається;

в) найдешевші товари, які становлять 5—10 % від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40—50 % від загального обсягу зберігання.

66. Диференціація запасів за ХУZ-методом проводиться на основі:

а) витрат на придбання запасів;

б) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;*

в) конкурентноспроможності товарної позиції;

67. Згідно з ХУZ-аналізом товари із сезонним характером попиту можуть бути зараховані до групи:

а)Х;

б) У;

в) Z.*

68. До категорії "виробничий запас" належать:

а) товари на шляху від постачальника до споживача;

б) товари на складах оптових баз;

в) товари на складах сировини підприємств промисловості;*

69. Диференціація запасів за АВС-методом проводиться на основі:

а) витрат на придбання запасів;*

б) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

в) конкурентноспроможності товарної позиції;

70. Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, У або Z є:

а) життєвий цикл товарної позиції;

б) купівельна вартість запасів за товарною позицією;

в) коефіцієнт варіації попиту за товарною позицією;*

71. Згідно з АВС-аналізом до групи "С" зараховують:

а) найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75—80 % загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10—20 % загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

б) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10—15 % , але у кількісному відношенні ці запаси становлять ЗО—40 % продукції, яка зберігається;

в) найдешевші товари, які становлять 5—10 % від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40—50 % від загального обсягу зберігання.*

72. Згідно з АВС-аналізом до групи "В" зараховують:

а) найдорожчі товари, на частку яких припадає приблизно 75—80 % загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10—20 % загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

б) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10—15 %, але у кількісному відношенні ці запаси становлять 30—40 % продукції, яка зберігається;*

в) найдешевші товари, які становлять 5—10 % від загальної вартості виробів, що зберігаються, і 40—50 % від загального обсягу зберігання.

  73. Розподільча логістика — це управління матеріальними потоками:

а) у процесі створення матеріальних благ або надання матеріальних послуг;

б) у процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами;

в) у процесі доведення готової продукції до споживача;*

74. Принципова відмінність розподільчої логістики від традиційного розуміння збуту полягає:

а) у методиці сегментації ринку споживачів;

б) тому, що розподільча логістика не може бути застосована до деяких груп товарів;

в) системному взаємозв'язку процесу розподілу з процесами виробництва і закупівель при управлінні матеріальними потоками;*

75. Канал розподілу, який складається із виробника і споживача, є каналом:

а) нульового рівня;*

б) однорівневим;

в) дворівневим;

76. Канали розподілу, які складаються з виробника і одного або декількох посередників, що діють як єдина система, є:

а) горизонтальними;

б) вертикальними;*

в) ексклюзивними;                  

77. Посередником типу "від свого імені і за свій рахунок" є:

а) дилер;*

б) дистриб'ютор;

в) комісіонер;

78. Посередником типу "від чужого імені і за чужий рахунок" є:

а) дистриб'ютор;

б) комісіонер;

в)брокер.*

79. Комісіонер належить до посередників типу:

а) від свого імені і за свій рахунок;

б) від чужого імені і за свій рахунок;

в) від свого імені і за чужий рахунок;*

80. Інтенсивний розподіл передбачає:

а) забезпечення запасами продукції якомога більшої кіль кості торгових підприємств;*

б) навмисно обмежену кількість посередників, які торгують цією продукцією в межах збутових територій;

81. Ексклюзивний розподіл передбачає:

а) забезпечення запасами продукції якомога більшої кількості торгових підприємств;

б) навмисно обмежену кількість посередників, які торгують цією продукцією в межах збутових територій;*

в) це дещо середнє між методами інтенсивного та ексклюзивного розподілу, що дає змогу виробнику досягти необхідного охоплення ринку за умови більш жорсткого контролю і з меншими витратами, ніж при організації інтенсивного розподілу.

82. Селективний розподіл передбачає:

а) забезпечення запасами продукції якомога більшої кількості торгових підприємств;

б) навмисно обмежену кількість посередників, які торгують цією продукцією в межах збутових територій;

в) це дещо середнє між методами інтенсивного та ексклюзивного розподілу, що дає змогу виробнику досягти необхідного охоплення ринку за умови більш жорсткого контролю і з меншими витратами, ніж при організації інтенсивного розподілу.*

83. Логістична концепція організації виробництва включає таке найважливіше положення:

а) відмову від надлишкових запасів;*

б) усунення внутрішньозаводських перевезень;

в) відмова від недоброзичливих постачальників.

84. Що є характерною рисою об'єктів вивчення у виробничій логістиці:

а) територіальна компактність;

б) розгалуженість інфраструктури;

в) немає правильної відповіді?*

85. Логістичні системи, які розглядає виробнича логістика, мають назву:

а) внутрішньовиробничих логістичних систем;*

б) зовнішньовиробничих логістичних систем;

в) усі відповіді правильні.

86. Що таке виробнича логістика:

а) управління матеріальним потоком від первинного джерела сировини до кінцевого споживача;

б) управління матеріальним потоком від процесу переробки сировини до кінцевого споживача;

в) управління матеріальним потоком від первинного джерела сировини до процесу збуту?*

87. На якому рівні не можна розглядати внутрішньовиробничі логістичні системи:

а) макрорівні;

б) національному рівні;

в) мікрорівні?*

88. Що пов'язує учасників логістичного процесу в рамках виробничої логістики:

а) внутрішньовиробничі відносини;*

б) позавиробничі відносини;

в) дружні стосунки?

89. САSЕ-системи у перекладі з англійської — це:

а) комп'ютерна підтримка програмного забезпечення інжинірингу;*

б) комп'ютерна підтримка програмного забезпечення логістики;

в) логістична підтримка бізнесу;

90. Між типом бізнесу-процесу й екземпляром цього процесу наявне відношення:

а) клас — екземпляр;*

б) клас — вид;

в) клас — тип;

91. Сукупність конкретних бізнес-процесів становить:

а) клас;*

б) тип;

в) екземпляр;

92. Послуга в узагальненому розумінні — це:

а) будь-яка дія, що приносить користь споживачу;*

б) робота з надання послуг, тобто із задоволення будь-чиїх потреб;

в) процес координації логістичних операцій, необхідних для надання послуг найефективнішим щодо витрат і задоволення потреб споживачів способом.

93. Сервіс — це:

а) робота з надання послуг, тобто із задоволення будь-чиїх потреб;*

б) будь-яка дія, що приносить користь споживачу;

в) процес координації логістичних операцій, необхідних для надання послуг найефективнішим щодо витрат і задоволення потреб споживачів способом.

94. SRL — це:

а) процес координації логістичних операцій, необхідних для надання послуг найефективнішим щодо витрат і задоволення потреб споживачів способом;*

б) робота з надання послуг, тобто із задоволення будь-чиїх потреб;

в) будь-яка дія, що приносить користь споживачу.

95. Об'єктами логістичного сервісу є:

а) конкретні споживачі матеріальних потоків;*

б) певний комплекс (набір) відповідних послуг;

в) будь-які дії, що приносять користь споживачу;

96. Предметом логістичного сервісу є:

а) певний комплекс (набір) відповідних послуг;*

б) конкретні споживачі матеріальних потоків;

в) будь-які дії, що приносять користь споживачу.

97. До послуг, які надаються складами, належать:

а) сортування, маркірування та експедиторські послуги;

б) фасування й упакування;

в) усі вищеперелічені.*

98. Для раціоналізації виконання складських операцій на часовому відрізку розробляють:

а) технологічні карти;

б) технологічні графіки;*

в) технологічні завдання;

99. Вкажіть розміри стандартного плоского піддона:

а) 1200 ммх800 мм;*

б) 600 ммх800 мм;

в) 600 ммх400 мм;

100. Відносно функціональних базисних областей логістики  виділяють склади:

а) постачання, виробництва, розподілу;*

б) сировини, матеріалів, комплектуючих, незавершеного виробництва, готової продукції, тари, зворотних відходів;

в) власних і логістичних посередників;

101. Відносно логістичних посередників виділяють склади:

а) постачання, виробництва, розподілу;

б) сировини, матеріалів, комплектуючих, незавершеного виробництва, готової продукції, тари, зворотних відходів;

в) власних і логістичних посередників;*

102. За видом продукції, яка зберігається, виділяють склади:

а) постачання, виробництва, розподілу;

б) сировини, матеріалів, комплектуючих, незавершеного виробництва, готової продукції, тари, зворотних відходів;*

в) власних і логістичних посередників;

103. За широтою асортименту виділяють склади:

а) постачання, виробництва, розподілу;

б) сировини, матеріалів, комплектуючих, незавершеного виробництва, готової продукції, тари, зворотних відходів;

в) вузькоспеціалізовані, обмеженого асортименту, широкого асортименту.*

104. Логістичний процес на складі:

а) вужчий, ніж технологічний;*

б) співпадає з технологічним;

в) ширший, ніж технологічний;

105. Логістичний процес на складі не включає:

а) розвантаження і приймання товарів;

б) складування і зберігання вантажів;

в) немає правильної відповіді.*

106. Завдяки чому транспортні фірми отримали свободу пропозиції у наданні послуг:

а) зниженню рівня державного регулювання транспорту;*

б) підвищенню рівня регулювання транспорту;

в) зменшенню оподаткування?

107. Метою транспортної логістики є:

а) зниження транспортних витрат;*

б) збільшення перевезень;

в) підвищення якості надання послуг.

 108. Транспортна логістика базується на:

а) інтеграції транспорту, виробництва, збуту;

б) інтеграції транспорту, постачання, виробництва, збуту;*

в) розвитку транспорту, постачання, виробництва, збуту.

109. Найменше витрат на перевезення вимагають:

а) дрібні партії на невеликі відстані;

б) великі партії на невеликі відстані;*

в) великі партії на великі відстані.

110. Найбільше витрат на перевезення вимагають:

а) дрібні партії на невеликі відстані;

б) великі партії на невеликі відстані;

в) великі партії на великі відстані.*

111. Унімодальна система доставки вантажів — це:

а) доставка вантажів "від дверей до дверей";

б) доставка вантажів різними видами транспорту;

в) доставка вантажів тільки автомобільним чи залізничним транспортом.*

112. Інтермодальна система доставки вантажів — це:

а) доставка вантажів автомобільним та повітряним транспортом;*

б) доставка вантажів різними видами транспорту;

в) доставка вантажів тільки автомобільним чи залізничним транспортом.

113. Транспорт загального користування — це:

а) галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення у перевезеннях вантажів та пасажирів;*

б) внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним підприємствам, є, як правило, складовою яких-небудь виробничих систем і має бути органічно в них вписаний;

в) немає правильної відповіді.

114. Транспорт незагального користування — це:

а) галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення у перевезеннях вантажів та пасажирів;

б) внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним підприємствам, є, як правило, складовою яких-небудь виробничих систем і має бути органічно в них вписаний.*

в) немає правильної відповіді.

115. Транспортний коридор — це:

а) частина національної або міжнародної транспортної системи, що забезпечує значні вантажні перевезення між окремими географічними районами;*

б) етапи перевезень вантажу на визначені відстані, протягом визначеного періоду часу, з використанням транспортних засобів одного або декількох видів транспорту;

в) контрактні відносини між вантажовласником і перевізником;

116. Транспортний ланцюг — це:

а) частина національної або міжнародної транспортної системи, що забезпечує значні вантажні перевезення між окремими географічними районами;

б) етапи перевезень вантажу на визначені відстані, протягом визначеного періоду часу, з використанням транспортних засобів одного або декількох видів транспорту;*

в) контрактні відносини між вантажовласником і перевізником.

117. До функцій контейнерних терміналів не належать:

а) прийняття вантажів та обробка вантажів;

б) інформування клієнтів про стан вантажів;

в) кодування вантажів.*

118. Контейнерні перевезення — це:

а) здійснення перевезень на залізничній платформі в спеціальних суднах-контейнеровозах;*

б) система доставки вантажів, яка передбачає використання з метою укрупнення вантажів трейлерів;

в) система доставки вантажів, що потребує найбільших витрат на упакування;

119. Ролкерна транспортно-технологічна система доставки

вантажів — це:

а) здійснення перевезень на залізничній платформі в спеціальних судах-контейнеровозах;

б) система доставки вантажів, яка передбачає використання з метою укрупнення вантажів трейлерів;*

в) система доставки вантажів, що потребує найбільших витрат на упакування;

120. Пакетна транспортно-технологічна система доставки вантажів — це:

а) здійснення перевезень на залізничній платформі в спеціальних судах-контейнеровозах;

б) система доставки вантажів, яка передбачає використання з метою укрупнення вантажів трейлерів;

в) система доставки вантажів, що потребує найбільших витрат на упакування;*

121. Ліхтеровозна транспортно-технологічна система доставки вантажів — це:

а) здійснення перевезень на залізничній платформі в спеціальних судах-контейнеровозах;

б) система доставки вантажів, яка передбачає використання з метою укрупнення вантажів трейлерів;

в) система



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.