|
|||||||||||||||||||
Цікаві факти
Самостійна робота № 4 Тема: Вплив виробництва електроенергії на навколишнє середовище Мета: Закріпити набуті знання щодо використання людиною традиційних та альтернативних джерел енергії, екологічного впливу різних видів енергетичних споруд на навколишнє середовище. Завдання для опрацювання: Опрацювати матеріал теми, заповнивши таблицю 1: Таблиця 1 – Порівняльний аналіз традиційних та альтернативних енергетичних споруд
Повідомлення на тему: «Енергозбереження» Енергозбереження, впровадження нових технологій,
що потребують менших затрат енергії, має бути основним напрямом подальшого розвитку народного господарства. За розрахунками вчених, зниження питомої енергомісткості національного доходу України вдвоє збереже споживання енергії в 2000 р. у порівнянні
з сьогоднішнім рівнем. І це завдання цілком реальне. Наприклад, у США завдяки великій увазі, як було приділено енергозбереженню після нафтової кризи 1973р
споживання енергоресурсів за десять років після кризи зменишилося на кілька відсотків норівняно з рівнем 1973 р., валовий же суспільний продукт країни за цей період зріс на 25%.
Проте до останнього часу заклики до дбайливого, господатського використання сировини, енергоресурсів, які періодично лунали в нас із шпальт преси, у виступах вчених тощо, не давали бажаних результатів при соціалістичному ладові, коли все було “наше” й нічого “мого”, коли виробник був відчужений від власності, і у нього не було жодних стимулів економити ресурси, матеріали, сировину. Доки земля та все, що є на ній, не матиме справжнього хазяїна, доти заклики до економії ресурсів залишається “голосом волаючого в рустелі”.
А між тим ми маємо величезні резерви для економіки. Наведемо деякі приклади. Так, в більшості країн світу на освітлення витрачається близько 13% виробленої електроенергії, що йде на світло, у 1,5 раза вищі, ніж в захіжних країнах. Причина полягає в тому, що у нас переважають дуже неекономічні джерела світла – лампи розжарення, які перетворюють на світло лише 5 – 8% енергії. В розвинених же країнах переважають люмінесцентні лампи, корисна віддача яких 20%, а найновіших типів – до 30%. Розрахунки свідчать що масове впровадження таких ламп заощадило б майже 70% електроенергії.
Надзвичайно багато енергії споживаж наша побутова техніка. Якби вітчизняні телевізори, пральні машини, пилососи тощо мали такі ж показники, як найкращі зразки світової побутової техніки, економіка електроенергії була б такою, що Україна могла б відмовитися від 8 до 10л бензину на 100 км., тоді як у більшості зарубіжних легкових автомобілей цей показник становить від 4,3 до 5,9л, а шведська компанія “Вольво” розробила модель, що споживає всього 3,6л на 100км. Неважко уявити , яку економію дефіцитного пального мала б наша країна, якби наблизила характеристики своїх автомашин до цих показників.
Україна дістала у спадщину від СРСР надзвичайно неефективну, енергоємну й матеріалоємну промисловість. Наприклад, для отримання 1т цементу ми витрачаємо 274 кг умовно палива, а японці – 142. Питомі затрати енергії у чорної металургії Японії на 20 –30% нижчі, ніж у нас, причому, як не парадоксально – головним чином за рахунок впровадження таких передових технологій, як безперервна розливка сталі, сухе гасіння коксу, утилізація тепла газів доменних печей. Ці технологій були розроблені у нас, японці придбали ліцензії на їх застосування і мають із цього неабияку вигоду, а у витчизняній металургії вони майже не впроваджені.- еталургії вони майже не впроваджені.- Крупним споживачем енергії є сільське господарство. Такі незграбні“мастодонти”, як трактор К-700, нелише пожирають велику кількістьпального, а й сильно порушують грунти. Дуже багато пального споживаютьнаші зернозбиральні комбайни, які до того ж втрачають дуже багато зерна.Щоб отримати 1кг засобів хімічного захисту рослин, треба затратитиблизько 4л умовного пального. На гектар саду за існуючих норм опаленнявитрачається понад 1т пального. А між тим селекціонери сьогодні вивелисорти яблунь та інших плодових дерев, стійкі до грибкових захворювань.Сад із таких яблунь потребує лише профілактичної обробки й у три разименше хімікатів. Інший аспект цієї проблеми – морально-етичний. Наше марно тратнеставлення до енергетичних і матеріальних ресурсів багало в чомувикликане ставлення до природи та її багатства як до чогось такого, щопризначене задовільняти наші потреби й примхи. Мало хто з людейзамислюється над доцільністю такого стану речей, коли ми, не відчуваючижодних докорів сумління, викидаємо на смітнк ще зовсім справні речізаради більш модних чи таких, що мають кращий дизайн. Ми оточуємо себебезліччю маловживних, а то й зовсім не вживаних речей Але ж на їхвиготовлення витрачають дорогоцінні ресурси , енергію. Вся системареклами побудована на цих споживацьких інстинктах: нас настирливозакликають купувати все нові “престижні” моделі одягу, автомобілів,зуьної пасти тощо. І багато хто весь сенс свого життя вбачає в гонитвіза новими й новими “благами”. Ніяка економія речурсів і енергії недопоможе якщо людина не усвідомить необхідність Самообмеженняматеріальних потреб і задоволення натомість потреб духовних, запитів,гідних імен гомо сапієнс. Коли видатного астронома, вченого й мудрецяВ.А.Амбарцумяна якийсь недоброзичливець запитав на лекції: “А для чоговзагалі потрібна ваша астрономія?” той відповів спокійно: “Людинавідрізняється від свині тим, що інколи піднімає голову вгору й дивитьсяна зорі” Діяльність людини відбувалася у межах правил антропоцентричногогуманізму, тобто ідеї підкорення людині всього, що є в природі, ідеїпанування над природою. Як показало життя, ця ідея виявилась хибною.Загальнолюдський інтелект разом з найсучасні- шою технікою, незважаючи на всю могутність, нині не в змозі штучнокерувати і підтримувати нормальне функціонування тисяч екосистембіосфери, мільйони видів живих істот в якій протягом сотень тисячолітьеволюційно виробляли свої складні численні взаємозв`язки (через обмінречовин, енргії та інформації) для гармонійного співіснування. Доведено,що людина ще не може створити екологічно чистих господарств, ідеальноїглобальної соціосистеми з регульованою народжуваністю, економічною йсоціальною стабільністю. Сучасні технології стали потужнимиінструментом, за допомогою якого людина споживаж значно більше, ніжприрода може продукувати, а також викидає і довкілля таку кількістьвідходів, яку природа не в змозі знешкодити. звичайно важливий, критичний періодсвоєї історії – період небаченого досі, загрозливого для існуванняцивілізації зростання низки негативинх факторів: деградації природи,деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб,голоду, злочинності, агресивності, зростання до критичного рівняконфлікту між техносферою і біосферою. Добробут людей тісно пов`язаний зі збільшення кількості населення,розвиток господарства й станом довкілля. Усі ці фактори тісно пов`язаніміж собою й жоден із них не може бути змінений незалежно від інших.Важко точно визначити, що таке добробут людини, але прийнято вважати, щонайважливішим його складовим є здоров`я й матеріальне забезпечення. Незаперечним фактом не лише длявчених, але й для широких мас населення є те, що наш добробут, нашездоров`я повністю залежить від здатності природи і природногосередовища, в якому ми проживаємо, від якості повітря, яким ми дихаємо,їжі і води, які ми споживаємо, від здатності природи самоочищуватись ісамовідновлюватись. Тому збереження чистого довкілля, активнофункціонуючої біосфери – це гарантіянашого здоров`я, здоров`я нашихнащадків, гарантія добробуту.
Цікаві факти 1. Для того, щоб 12 годин щодня протягом року горіла одна лампа потужністю 100 Вт, необхідно спалити 180 кг вугілля, внаслідок чого в атмосферу буде викинуто 425 кг СО2. 2. Закриваючи на ніч штори, можна зменшити втрати тепла через вікна. 3. Зниження рівня споживання гарячої води на 50 літрів за добу веде до щорічної економії 100 літрів мазуту. 4. Якісна теплоізоляція в будівництві — це запорука економії енергоресурсів та збереження нормального мікроклімату у приміщеннях. Втрати енергії через холодні стіни становлять 40-70 % від загальної потреби в теплі. 5. Економити електроенергію можна за рахунок кольору стін. Біла стіна відбиває 80 % спрямованого на неї світла, темно-зелена — лише 15 %, чорна — лише 9 %. 6. 3а підрахунками спеціалістів Інституту електродинаміки НАН України, потенціал енергії вітру в 2000 разів перевищує сучасне виробництво енергії в Україні. 7. Кран, що протікає, призводить до втрат 7000 літрів води на рік (за умови, що вона крапає повільно). Якщо ж вода біжить тоненькою цівкою, то її втрати становитимуть до 30 000 літрів, на рік. 8. Загальний потенціал енергозбереження в Україні становить близько 45 % від обсягу спожитих паливно-енергетичних ресурсів. 9. Щодня енергетичні витрати в Україні сягають 100 мільйонів гривень. Тільки води ми втрачаємо на 4 мільйони гривень. Усе це негативно впливає на національну економіку країни. Розумне й ефективне енергокористування є ключовим чинником створення нових робочих місць та економічного зростання.
Висновок: на сьогоднішній самостійній роботі я закріпила набуті знання щодо використання людиною традиційних та альтернативних джерел енергії, екологічного впливу різних видів енергетичних споруд на навколишнє середовище.
|
|||||||||||||||||||
|