ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ 7 страница

термічні фактори (пожежі, вибухи);

падіння працівників з висоти (помостів, драбин-стрем'янок тощо);

падіння деталей, вузлів, агрегатів;

наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (ксилолу, толуолу, ацетону, уайт-спіриту тощо).

12.2. Організація і виконання роботи в фарбувальних цехах і на дільницях повинна відповідати вимогам цих Правил та інших чинних нормативно-правових актів.

12.3. Роботи з фарбування та антикорозійної обробки проводяться в окремих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

12.4. Роботи з приготування фарб, фарбування та антикорозійної обробки виконуються при працюючій вентиляції.

12.5. Лакофарбувальні матеріали повинні надходити на робочі місця у готовому вигляді. Змішування та розбавлення усіх видів фарб повинно проводитися в окремому приміщенні (відділенні) для приготування фарби.

12.6. Переливання лакофарбувальних матеріалів із однієї тари в іншу повинно проводитися на металевих піддонах з бортами не нижче 50 мм.

12.7. Запас матеріалів для фарбування та антикорозійної обробки на дільниці необхідно зберігати у закритій тарі і він не повинен перевищувати змінної потреби.

12.8. Уся тара з лакофарбувальними матеріалами повинна мати бирку (ярлик) з точним найменуванням матеріалу.

12.9. Під час виконання робіт з пульверизатором повітряні шланги повинні бути надійно з'єднані хомутами. Роз'єднувати шланги допускається тільки після припинення подання повітря.

12.10. Під час нанесення покриття пульверизатором з початку роботи слід попередньо перевірити справність шлангів, бачка для фарби, манометра, фарборозпилювача, запобіжного клапана.

12.11. Щоб уникнути зайвого туманоутворення і з метою зменшення забруднення робочої зони аерозолем, парами фарб і лаків, при фарбуванні пульверизатором фарборозпилювач слід тримати перпендикулярно фарбованій поверхні на відстані не більш 350 мм від неї.

12.12. Забороняється застосовувати для пульверизаторного фарбування емалі, фарби, матеріали для грунтування, що містять у собі з'єднання зі свинцю. Як виняток допускається застосовувати ці матеріали лише з дозволу органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, коли неможлива заміна з'єднань зі свинцю менш шкідливими з технічних причин; при цьому повинні вживатися відповідні застережні заходи.

12.13. Лакофарбувальні матеріали, до складу яких входять дихлоретан та метанол, допускається застосовувати тільки при фарбуванні щіткою.

12.14. Під час фарбування кузовів фургонів і автобусів, кабін, великих ємностей та на висоті більше 1 м необхідно користуватися міцно установленими помостами з поручнями, переносними або пересувними драбинами-стрем'янками.

12.15. Фарбування всередині кузова автобуса, фургона тощо необхідно проводити при відкритих дверях, вікнах, люках.

12.16. Перед антикорозійним обробленням, фарбуванням і особливо сушінням газобалонного автомобіля необхідно повністю випустити (злити) газ із балонів на посту випуску (зливу), а балони продути стиснутим повітрям або інертним газом до повного видалення залишків газу.

12.17. Розміри фарбувальних камер повинні забезпечувати зручний підхід працівників до автомобіля, що фарбується. Прохід між стіною камери і автомобілем, що фарбується, повинен мати ширину не менше 1,2 м.

12.18. Фарбування в електростатичному полі повинно здійснюватися у фарбувальній камері, яка обладнана припливно-відсмоктувальною вентиляцією. Увесь технологічний процес фарбування повинен виконуватися автоматично, вручну допускається тільки навішувати та знімати вироби поза межами камери.

12.19. Електрофарбувальні камери повинні огороджуватися, двері - зблоковані з високовольтним обладнанням (тобто при відчиненні дверей камери напруга автоматично знімається).

12.20. Переміщення автомобілів до фарбувальних камер повинно здійснюватися за допомогою транспортерів, візків тощо, які б виключали пересування автомобілів своїм ходом.

12.21. Фарбувальні камери необхідно очищати від осілої фарби у міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень, після закінчення зміни і при працюючій вентиляції.

Сепаратори необхідно очищати у міру їх забруднення, але не рідше ніж через 160 годин роботи фарбувальної камери.

12.22. Для полегшення очищення камер від осілої фарби їх стінки треба покривати тонким шаром консистентної змазки. При очищенні поверхні від відкладень не можна допускати ударів об металеві конструкції.

12.23. Рукоятки інструментів для грунтування та фарбування (шпателів, щіток, ножів) повинні кожен день після закінчення роботи очищатися.

12.24. На фарбувальних дільницях і в фарбоприготувальних відділеннях, місцях зберігання фарбувальних матеріалів і тари із-під них не допускається:

проводити роботи з лакофарбувальними матеріалами і розчинниками без застосування засобів індивідуального захисту (спецодягу, респіраторів, захисних окулярів тощо);

користуватися відкритим вогнем (сірниками, паяльними лампами, проводити зварювальні роботи тощо), палити на дільницях фарбування і антикорозійної обробки, у місцях збереження фарб та розчинників, а також у місцях збереження порожньої тари з-під фарб та розчинників;

використовувати лакофарбувальні матеріали (фарби, розчинники тощо) невідомого складу;

проводити роботи при вимкненій або несправній вентиляції;

користуватися інструментом, який дає іскру при ударах, та електроінструментом;

тримати легкозаймисті рідини у відкритій тарі;

зберігати порожню тару з-під фарб і розчинників у робочих приміщеннях; для зберігання порожньої тари необхідно виділити спеціальне приміщення (склад) або площадку поза приміщенням на відстані від нього не менше 25 м;

виконувати фарбувальні роботи в одній камері різнотиповими лакофарбувальними матеріалами одночасно або без перерви на очищення камери;

підвищувати тиски вище робочого у фарбонакачувальному бачку;

застосовувати для пульверизаційного фарбування емалі, фарби, ґрунтовки та інші матеріали, які мають у своєму складі свинцеві з'єднання;

залишати використані обтиральні матеріали на ніч;

зберігати харчові продукти.

12.25. Розлиті на підлогу фарби і розчинники необхідно негайно прибирати із застосуванням піску або тирси і видаляти із фарбувальної дільниці.

12.26. Обтиральні матеріали (ганчір'я) після застосування повинні складатися в металеві ящики з кришками.

12.27. Після закінчення роботи з лакофарбовими та антикорозійними матеріалами та перед прийманням їжі необхідно старанно вимити руки з милом. Після роботи необхідно також прийняти душ.

12.28. При виконанні робіт з антикорозійної обробки автомобілів необхідно користуватися вимогами безпеки для фарбувальних робіт.

13. Вимоги безпеки під час виконання акумуляторних робіт

13.1. Під час виконання робіт з ремонту і зарядження акумуляторних батарей можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

термічні фактори (вибухи при зарядженні батарей; опіки кислотою, електролітом, розплавленим свинцем);

наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (парів кислот, аерозолю свинцю).

13.2. Ремонт акумуляторних батарей повинен проводитися в окремих приміщеннях, які оснащуються устаткуванням, приладами, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

13.3. Роботи з ремонту акумуляторних батарей повинні виконуватись при працюючій вентиляції.

Припливно-витяжна вентиляція зарядної повинна включатися перед початком зарядження батарей і відключатися після повного видалення газів, але не раніш як через 1,5 години після закінчення зарядження.

Вентиляція зарядного відділення блокується із зарядним пристроєм; зарядний струм не подається до акумуляторних батарей при непрацюючій вентиляції.

13.4. Для переміщення акумуляторних батарей по території та в приміщеннях підприємства необхідно користуватися спеціальними візками, платформа яких виключає можливість падіння батарей.

13.5. Під час перенесення вручну малогабаритних акумуляторних батарей необхідно використовувати пристрої (захвати) і додержуватись застережних заходів, щоб уникнути обливання електролітом.

13.6. Готувати кислотний електроліт необхідно в спеціальних посудинах (керамічних, пластмасових і т. п.), при цьому необхідно спочатку налити дистильовану воду, а потім вливати кислоту тонким струменем.

Переливати кислоту із бутлів слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо).

13.7. Бутлі з кислотою, електролітом допускається переносити на спеціальних носилках або інших пристроях, які виключають падіння бутлів, а також перевозити, міцно закріпивши їх на візках. Пробки на бутлях повинні бути щільно закриті.

13.8. Під час приготування лугового електроліту посудину з лугом слід відкривати обережно, не прикладаючи великих зусиль. Щоб полегшити відкривання посудини, пробка якої залита парафіном, допускається прогрівати горловину посудини ганчіркою, змоченою гарячою водою.

13.9. Великі шматки їдкого калію необхідно дробити, накриваючи їх чистою тканиною для запобігання розлітанню дрібних частинок. У чисту сталеву (фаянсову, пластмасову) посудину спочатку наливають дистильовану воду, а потім за допомогою сталевих щипців (пінцета, металевої ложки) кладуть шматки подрібненого їдкого калію і змішують його до розчинення скляною або ебонітовою паличкою.

13.10. Акумуляторні батареї, що установлюються для зарядження, повинні з'єднуватись між собою тільки проводами з наконечниками, які щільно прилягають до клем батарей і виключають можливість іскріння. З'єднувати наконечники акумуляторних батарей дротом "закруткою" забороняється.

Приєднання акумуляторних батарей до зарядного пристрою і від'єднання їх повинно проводитися тільки при виключеному зарядному устаткуванні.

Електрообладнання у приміщенні для зарядки акумуляторів повинно бути виконанно у вибухобезпечному виконанні згідно з вимогами ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования".

13.11. Контроль за ходом зарядження повинен здійснюватись за допомогою спеціальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).

Зарядження акумуляторних батарей повинно проводитися тільки при відкритих пробках і включеній витяжній вентиляції.

13.12. Для огляду акумуляторних батарей необхідно користуватися переносними світильниками у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 42 В.

13.13. Плавлення свинцю і заповнення ним форм при відливанні деталей акумуляторів, а також плавлення мастики і ремонт акумуляторних батарей повинно проводитися тільки на робочих місцях, які обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

13.14. Під час плавлення свинцю і роботи з кислотою та електролітом необхідно користуватися захисними окулярами, надягати гумовий фартук, напівчоботи гумові та рукавиці гумові.

13.15. Розбирання пластин акумуляторних батарей повинно провадитися тільки після їх промивання.

13.16. В акумуляторній дільниці повинен знаходитись умивальник, мило, вата в упаковці, рушник і закриті посудини з 5 - 10 %-ним нейтралізуючим розчином питної соди (для шкіри тіла) і 2 - 3 %-ним розчином питної соди (для очей).

При експлуатації лужних акумуляторів як нейтралізуючий засіб застосовуються 5 - 10 %-ний розчин борної кислоти (для шкіри тіла) і 2 - 3 %-ний розчин борної кислоти (для очей).

13.17. Під час попадання кислоти або електроліту на відкриті частини тіла необхідно негайно промити цю ділянку тіла нейтралізуючим розчином, а потім водою з милом.

Під час попадання кислоти, електроліту в очі необхідно промити їх нейтралізуючим розчином, потім водою і негайно звернутися до лікаря.

13.18. Електроліт, пролитий на стелаж, верстак та інше необхідно витерти ганчір'ям, змоченим у 10 %-ному нейтралізуючому розчині, а пролитий на підлогу - спочатку посипати тирсою, зібрати її, а потім це місце змочити нейтралізуючим розчином і протерти насухо.

13.19. Усі посудини з кислотою, електролітом, лугом та дистильованою водою повинні мати написи з назвами речовин, які в них знаходяться, нанесеними безпосередньо на посудину.

13.20. На вхідних дверях в акумуляторну дільницю встановлюють знаки безпеки: "Палити заборонено", а на дверях зарядного відділення - "Вхід заборонено", "Користуватися відкритим вогнем заборонено".

13.21. Забороняється зберігати продукти харчування і вживати їжу в приміщеннях акумуляторної дільниці.

Після закінчення робіт в акумуляторній необхідно старанно вимити з милом обличчя та руки і прийняти душ.

13.22. Під час виконання акумуляторних робіт не допускається:

входити в зарядну з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);

виконувати роботи при виключеній або несправній вентиляції;

користуватися в зарядній електронагрівальними приладами;

зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі із сірчаною кислотою або бутлі з лугом у кількості більше добової потреби, а також порожні бутлі та посудини (їх необхідно зберігати у спеціальному приміщенні);

спільно зберігати та заряджати кислотні та лужні акумуляторні батареї в одному приміщенні;

перебування працівників у приміщенні для зарядження акумуляторних батарей, крім обслуговуючого персоналу;

готувати електроліт у скляному посуді, за винятком промислових установок, виготовлених із хімічно стійкого скла;

переливати кислоту вручну, а також вливати воду в кислоту;

брати їдкий калій руками: його необхідно брати за допомогою сталевих щипців, пінцета або металевої ложки;

перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням;

зберігати харчові продукти та приймати їжу в приміщенні акумуляторної.

14. Вимоги безпеки під час виконання ковальсько-ресорних робіт

14.1. Під час виконання ковальсько-ресорних робіт можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

падіння ресор, ресорних листів, заготовок, що обробляються;

осколки металу, що відлітають, та обрубані частини металу;

термічні фактори (опіки рук та ніг);

підвищені рівні шуму, вібрації;

підвищена температура повітря, променеве тепло.

14.2. Організація ковальсько-ресорних робіт і експлуатація ковальсько-пресового обладнання повинні відповідати вимогам цих Правил та інших чинних нормативно-правових актів.

14.3. Ковальсько-ресорні роботи повинні виконуватись в окремому одноповерховому приміщенні, яке оснащене устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

14.4. Ковальсько-ресорні роботи повинні виконуватись при працюючій вентиляції.

14.5. Ковадло для ручного кування повинно бути закріплене на дерев'яній підставці, яка підсилена залізним обручем, і установлене так, щоб робоча поверхня його була горизонтальною. Висота ковадла над рівнем підлоги повинна бути в межах 600 - 800 мм.

14.6. Для міцного утримання заготовок, що обробляються, на рукоятки кліщів слід одягати затискні кільця.

Кліщі слід вибирати за розміром так, щоб при захопленні поковок зазор між рукоятками кліщів був не менше 45 мм. Для обмеження зближення рукояток повинні передбачатись упори.

14.7. Перед куванням нагрітий метал необхідно очистити від окалини металевою щіткою або скребком.

14.8. Класти заготовку необхідно на середину ковадла так, щоб вона щільно прилягала до нього.

14.9. Під час виконання ковальсько-ресорних робіт допускається підтримувати заготовки руками за умови забезпечення безпеки праці працівників.

14.10. Коваль повинен тримати інструмент (кліщі, оправки) так, щоб рукоятка знаходилась не проти нього, а збоку.

14.11. Перед початком робіт на молоті слід перевірити холостий хід педалі, справність огородження (блокування), а також прогріти бойки молота шматком гарячого металу, затискуючи його між верхнім та нижнім бойками.

14.12. Команду молотобійцю "Бий!" може подавати тільки коваль. При команді "Стій!", ким би вона не була подана, молотобоєць повинен негайно припинити роботу.

Коваль без попередження молотобійця не накладає інструмент на поковку і не змінює її положення.

14.13. Під час рубання металу в напрямку, куди можуть відлітати обрубані його куски, повинні установлюватися переносні захисні щити.

14.14. Для охолодження ручного інструменту біля устаткування (кувалд гарячого кування) повинні установлюватись ємності з водою.

14.15. Під час виконання ковальських робіт не допускається:

кувати чорний метал, охолоджений нижче 800° C;

кувати метал на мокрій або замасленій ковадлі;

застосовувати непідігрітий інструмент (кліщі, оправки);

торкатися руками (навіть у рукавицях) до гарячої заготовки;

установлювати заготовку під край бойка молота;

допускати холості удари верхнього бойка молота по нижньому;

вводити руку в зону дії бойка і класти поковку руками;

працювати інструментом, що має наклеп;

стояти проти кінця поковки, яка обрубується.

14.16. Гарячі поковки і обрубки металу необхідно складати збоку від робочого місця. Не допускається накопичення їх на робочому місці.

14.17. Перед ремонтом рами автомобіля вона повинна установлюватися у стійке положення на підставки (козелки).

Не допускається виконувати ремонт рам, які вивішені на підйомних механізмах або установлені на ребро.

Підіймати, транспортувати та перевертати автомобільні рами слід тільки за допомогою підйомних механізмів.

14.18. Гідравлічні струбцини для клепання повинні надійно підвішуватися до стелі або спеціального пристрою.

14.19. Для згинання штабового металу або виготовлення вушок листів ресор повинні застосовуватись спеціальні стенди, які споряджені затискним гвинтом для кріплення полоси.

14.20. Рихтування ресор може проводитися тільки на спеціальній установці. У разі рихтування ресор вручну такі роботи повинні проводитися на спеціально відведених дільницях із застосуванням протишумових заходів.

14.21. Не допускається:

обрубувати ненагріті листи ресор;

ставити листи ресор, ресори та підресорники до стіни вертикально; їх слід класти на стелажі у горизонтальному положенні;

поправляти заклепку після подання рідини під тиском у циліндр струбцини;

працювати на верстаті для рихтування ресор, що не має кінцевого вимикача реверсування електродвигуна.

15. Вимоги безпеки під час виконання кузовних робіт

15.1. Під час виконання кузовних робіт можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

частини абразивних кругів, що розлітаються;

гострі кромки, краї, задирки заготовок, деталей та виробів;

термічні фактори (опіки рук при вирізанні газовим зварюванням пошкоджених місць);

підвищені рівні шуму при рихтуванні кузовів, кабін та їх деталей.

15.2. Місця виконання кузовних робіт оснащуються устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

15.3. Кузови та кабіни, що ремонтуються, повинні установлюватися і надійно закріплятися на спеціальних підставках (стендах).

15.4. Деталі, що підлягають правці, повинні установлюватися на спеціальні оправки.

15.5. Перед правкою крил та інших деталей з листової сталі їх слід очистити від іржі металевою щіткою біля місцевого відсмоктувача.

15.6. Під час різання на механічних ножицях та згинанні на вигинальних верстатах працювати допускається тільки з металом, товщина якого не перевищує величину, допустиму для даного устаткування.

15.7. Під час вирізання заготовок та обрізання деталей великих розмірів на механічних ножицях і іншому обладнанні необхідно застосовувати підтримуючі пристрої (відкидні кришки, роликові підставки тощо).

15.8. При необхідності скісного зрізу листового металу слід починати різати з того боку, де кут між лінією відрізу та краєм металу ближче до прямого кута.

15.9. Перед включенням подачі повітря для роботи пневматичного різака необхідно виставити різак у робоче положення.

15.10. Різати метал ножицями слід так, щоб на краях заготовки не залишалось незрізаних задирок.

15.11. Під час виготовлення деталей та латок з листової сталі гострі кути, краї та задирки повинні бути зачищені.

15.12. Не допускається:

притримувати руками частини пошкоджених місць при вирізанні їх газовою різкою;

працювати абразивним кругом без захисного кожуха;

тримати руки напроти ріжучих роликів під час різання листового металу на механічних ножицях;

правити деталі у підвішеному стані.

15.13. Під час обслуговування та ремонту кузовів автобусів, фургонів, кабін на висоті більше 1 м необхідно застосовувати помости, переносні драбини-стрем'янки.

Працювати на випадкових підставках або з приставних драбин забороняється.

15.14. Під час підіймання по драбині працівнику забороняється тримати в руках інструмент, матеріал та інші предмети. Для цього повинна застосовуватись сумка або спеціальний ящик.

Забороняється проводити одночасно роботу на драбині, помостах та унизу під ними.

15.15. Під час вирізання опорних частин кузова під ними повинні бути установлені надійні упори.

15.16. Працівники, які працюють спільно зі зварником, а також виконують роботи зачисними машинами, повинні користуватися захисними окулярами.

15.17. Переносити, правити та різати деталі з листового металу допускається тільки в рукавицях.

15.18. У процесі роботи обрізки металу необхідно складати у спеціально відведене місце (ящик).

16. Вимоги безпеки під час оббивальних робіт

16.1. Під час виконання оббивальних робіт можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

колючі та ріжучі предмети (голки, нитки при обриві їх рукою);

частини швейної машини, які рухаються;

пил органічний.

16.2. Оббивальні роботи повинні проводитися в окремому приміщенні, яке оснащене обладнанням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

16.3. Розбирання і складання подушок та спинок сидінь автомобілів проводиться на столах, які обладнані місцевою вентиляцією.

16.4. Під час ремонту подушок та спинок сидінь для зручності натягування оббивного матеріалу на їх каркаси, для стискання пружин необхідно користуватися спеціальними пристроями.

16.5. Під час знімання оббивки стелі і дверей легкових автомобілів та мікроавтобусів слід користуватися пилососами.

16.6. У приміщенні оббивних робіт допускається зберігання змінного запасу клею у витяжній шафі.

16.7. Синтетичні оббивні матеріали, що мають різкий запах, повинні зберігатися в рулонах у спеціальних шафах або на стелажах, обладнаних місцевими відсмоктувачами.

16.8. Під час ручного шиття необхідно користуватися наперстком або іншими пристроями, що виключають отримання травм.

16.9. Перед початком робіт на швейній машині з електричним приводом необхідно перевірити наявність і стан заземлюючих пристроїв, перевірити роботу на холостому ходу, наявність огороджень, правильність установлення і надійність кріплення голок.

16.10. Під час виконання робіт на швейних машинах необхідно дотримуватись особливої обережності під час знаходження пальців рук у зоні роботи голки.

16.11. У процесі роботи заправку ниток, заміну голок, видалення ниток, шматків тканини та інших предметів, що потрапили в приводний механізм, а також чищення і змазування швейної машини слід виконувати тільки при виключеному електродвигуні.

16.12. Під час виконання робіт на швейній машині не допускається:

торкатися рухомих частин працюючої машини;

відкривати і знімати запобіжні пристрої, огородження;

нахиляти голову близько до машини;

кидати на підлогу зламані голки;

класти ножиці та інші предмети біля частин машини, що обертаються.

16.13. Після закінчення роботи голки слід класти на спеціально відведене місце. Не допускається залишати уткнуті голки в матеріалі або виробі на робочому місці.

16.14. Не допускається рвати нитку руками або відкушувати. Для цього слід користуватися ножицями або іншими пристроями.

XI. Вимоги безпеки під час застосування шкідливих речовин

11.1. На підприємствах для попередження отруєння гальмівною рідиною або антифризом повинен бути чітко встановлений порядок їх відпуску, зберігання та витрачання за призначенням.

11.2. Антифриз (низькозамерзаючі рідини) та гальмівні рідини слід зберігати і перевозити в справних, герметично закритих ємностях (бочках та споживчій тарі).

11.3. Перед тим, як налити антифриз або гальмівну рідину, необхідно ретельно очистити тару від твердих осадів, нальотів та іржі, промити лужним розчином і пропарити. У тарі не повинно бути залишків нафтопродуктів.

11.4. Антифриз і гальмівну рідину наливають у тару не більше як на 90 % її ємності. На тарі, в якій зберігають (перевозять) антифриз та гальмівну рідину, і на порожній тарі з-під них повинен бути незмивний напис великими літерами "ОТРУТА", а також знак, встановлений для отруйних речовин згідно з ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка".

11.5. Тару з антифризом і гальмівною рідиною зберігають у сухому приміщенні, яке не опалюється.

11.6. Не допускається

наливати антифриз і гальмівну рідину у тару, яка не відповідає названим вище вимогам;

переливати антифриз і гальмівну рідину шлангом шляхом засмоктування ротом;

застосовувати тару з-під антифризу і гальмівної рідини для перевезення і зберігання харчових продуктів;

перевозити антифриз і гальмівну рідину спільно з людьми, тваринами, харчовими продуктами.

11.7. Злитий із системи охолодження двигуна антифриз здається за актом на склад для зберігання.

Вимоги до зберігання відпрацьованого антифризу такі само, як і для свіжого.

11.8. Перед заправкою системи охолодження антифризом необхідно:

перевірити, чи немає в системі охолодження (у з'єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках водяного насоса тощо) течі, а за наявності необхідно її ліквідувати;

промити систему охолодження чистою гарячою водою.

11.9. Заправку системи охолодження двигуна антифризом і гальмової системи гальмівною рідиною слід проводити тільки за допомогою спеціально призначеної для цієї мети посудини. Заправна посудина повинна бути очищена і промита, як визначено у пункті 11.8 цього розділу, і мати відповідний напис: "Тільки для антифризу" або "Тільки для гальмівної рідини".

При роботі з цими рідинами необхідно вжити заходів, що виключають попадання в них нафтопродуктів (бензину, дизельного палива, масла тощо).

11.10. Заливати антифриз у систему охолодження без розширювального бачка слід не до горловини радіатора, а на 10 % менше об'єму системи охолодження, тому що під час роботи двигуна (при нагріванні) антифриз розширюється більше води, що може призвести до його витікання.

11.11. Після кожної операції з гальмівною рідиною та антифризом (одержання, видача, заправка автомобіля, перевірка якості) треба ретельно мити руки водою з милом. При випадковому заковтуванні антифризу або гальмівної рідини потерпілому повинна бути негайно надана медична допомога.

11.12. Забороняється допускати до роботи з антифризом і гальмівною рідиною осіб, які не пройшли інструктажу з вимог безпеки при їх використанні та зберіганні або яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров'я.

XII. Основні вимоги безпеки при роботі на верстатах

1. Загальні вимоги

1.1. Під час виконання робіт на робочих місцях, де розташовані верстати, можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

обертові частини верстатів і деталі, що обробляються;

деталі, заготовки та їх осколки, стружка, а також інструмент, які вилітають:

частини абразивних кругів, які розлітаються;

різальний інструмент;

ураження електричним струмом;

підвищені рівні шуму.

1.2. Організація і виконання робіт на робочих місцях, де розташовані верстати, повинні відповідати вимогам цих Правил та іншим чинним нормативно-правовим актам.

1.3. Вимоги безпеки до процесів обробки різанням повинні бути викладені в технологічних документах і виконуватись протягом усього технологічного процесу.

1.4. Верстати, при роботі на яких виділяються шкідливі речовини, повинні працювати з ввімкненою місцевою вентиляцією для їх видалення із зони різання.

1.5. Для працівників, які беруть участь у технологічному процесі різання, повинні бути забезпечені зручні робочі місця, де б ніщо не заважало їх діям під час виконання робіт.

1.6. На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев'яні трапи на всю довжину робочої зони шириною не менше 0,6 м від частин верстата, що виступають.

1.7. Верстати повинні приводитись у дію та обслуговуватись тільки тими особами, за якими вони закріплені. Пускати в дію верстати і працювати на них іншим особам забороняється.

1.8. Перед початком роботи на верстаті необхідно перевірити справність та наявність усіх огороджень і пристроїв, надійність закріплення різального інструменту, а також випробувати верстат на холостому ходу.

1.9. Виключення верстата обов'язкове: у разі припинення подання струму; при зміні робочого інструменту, закріпленні або установленні деталі, що обробляється, знятті її з верстата, а також при ремонті, чищенні, змащенні верстата, прибиранні ошурок та стружки.

1.10. Для зняття, установлення деталей або заготовок масою більше 20 кг необхідно використовувати підйомно-транспортні механізми, обладнані спеціальними пристроями (захватами).

⇐ Предыдущая 12 13 14 15 161718 19 20 21 Следующая ⇒