![]()
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Характеристика студента підприємством (організацією, установою) ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Характеристика студента підприємством (організацією, установою)
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ М.П. __________________ / ____________________ / (Підпис) (ПІБ керівника чи уповноваженої особи)
Відгук керівника практики від навчального закладу ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________ / Лисяк П.Г / (Підпис) (ПІБ керівника практики від НЗ) Відмітка про складання заліку: «12» червня 2017 р. Оцінка: _________________________ (незадовільно, задовільно, добре, відмінно) __________________ / Лисяк П.Г / (Підпис) (ПІБ керівника практики від НЗ)
КАЛЕНДАРНИЙ ГРАФІК ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ
РОБОЧІ ЗАПИСИ Поставлене завдання було виконано, було вивчено вище перелічені теми, а саме: Основні поняття класу, що це опис майбутнього об’єкту, а об’єкт – це створений екземпляр класу, з яким ми можемо працювати, в якого є з’являється стан. Розглянуто звичайні класи, nested та inner класи, які використовуються в створених проектах, а також локальні та анонімні класи. Потім, вивчено всі оператори, які використовувалися в усіх проектах. Були вивчені звичайні масиви, але здебільшого використовувалися реалізації колекцій, які реалізують структури даних. Вони можуть зберігати будь-які посилальні типи даних, на відміну від простих масивів. Також, в колекцій є ряд переваг: по-перше, високопродуктивні, реалізація основних колекцій (динамічних масивів, зв'язкових списків, дерев, хеш-таблиць) відрізняється високою ефективністю. По-друге, колекції різних типів працюють в одній манері. По-третє, розширення розширення і адаптація проста. По-четверте, каркас колекцій побудований на єдиному наборі стандартних інтерфейсів. В одному з проектів був використаний клас Comparator для сортування нотаток користувача в порядку їх додавання або по алфавіту: privateComparator<NoteEntity> comparatorNotesDate= newComparator<NoteEntity>() {@Override public intcompare(NoteEntity o1, NoteEntity o2) { return((Integer) o1.getId()).compareTo(o2.getId()); } }; privateComparator<NoteEntity> comparatorNotesName= newComparator<NoteEntity>() { @Override public intcompare(NoteEntity o1, NoteEntity o2) { returno1.getTitle().compareTo(o2.getTitle()); } }; Розглянуто виключення, базові клас Throwable, від якого наслідуються два класи: Error (unchecked) і Exception (checked, окрім одного нащадка – RuntimeException). Протягом всієї роботи були шматочки коду, які могли викинути виняток, тож блоки для перехоплення використовувались постійно. Стосовно многопоточності було вивчено, що додаток запускається в процесі, що представляє собою великоваговий механізм, який запускає в собі один додаток, тобто це окремий додаток, їх може бути кілька, в кожному процесі є як мінімум один потік - main, в якому обробляється UI, в якому не можна запускати щось таке, що довго працює (завантаження картинки, з'єднання з сервером). Для цього потрібно створювати окремий потік, який буде це обробляти. Потік – це шматок додатки, процесу, яке виконує якусь конкретну дію всередині процесу. Потік від процесу окремо працювати не може. Це складова частина процесу. Були вивчені паттерни проектування, які постійно використовують в розробці додатків, програм, сайтів та ін. Вивчено 6 паттернів: MVC, Singleton, Facade, Adapter, Builder, Observer. Паттерн MVC (Model-View-Controller) – це перший паттерн, який використовується одразу ж після створення нового проекту, так як розмітка екрану, яка пишеться в файлах з розширенням «.xml» – це View (уявлення) додатка, Model – це данні, з якими ми працюємо за допомогою класів сутностей та Controller – це посередник між Model та View – він інтерпретує дії користувача, сповіщаючи модель о необхідності змін в даних. По працювали з базою даних SQLite, яка вже вбудована в Android, був написан додаток, в якому був описаний CRUD операції з базою даних (Create-Read-Update-Delete). Наприклад, операція пошуку в БД: publicList<MedicinesEntity> searchMedicineEntity(String str) { SQLiteDatabase db = this.getReadableDatabase(); Cursor cursor = db.rawQuery("SELECT * FROM "+ MEDICATIONS_TABLE_NAME + " WHERE "+ KEY_NAME + " LIKE ?", newString[]{"%"+ str + "%"}); List<MedicinesEntity> list = newArrayList<>(); if(cursor.moveToFirst()) { Вивчено і добре відпрацьована робота із стандартними View елементами та Activity, що представляє собою компонент додатка, який видає екран, і з яким користувачі можуть взаємодіяти для виконання будь-яких дій, наприклад набрати номер телефону, зробити фото, відправити лист або переглянути карту. View представляє собою компоненти графічного інтерфейсу, такі як кнопка, поле для вводу даних, зображення та інші. Для вправної роботи були написані обробники подій для цих графічних елементів, які реагують на певні дії користувача виконують задану роботу. Також було вивчено створення Custom View, тобто власний графічний елемент. Ще використовувалися фрагменти, що представляє собою подобу Activity, яке ми можемо підключати в різні частини програми і які дозволяють розділяти екран на декілька робочих частин, що дуже зручно на планшетах. Нижче вставлені декілька зображень створеного додатку, який має назву Traffic Lows – правила дорожнього руху.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|