ЧИСЛІВНИК. ЗАЙМЕННИК

ЧИСЛІВНИК

Сім струн я торкаю струна по струні…(Леся Українка). Так дбає, як пес про п’яту ногу (прислів’я).

Послідовність аналізу:

1.	Словоформа.	Сім (струн)	п’яту
2.	Назва частини мови.	числівник	числівник
3.	Категорійне (частиномовне) значення (квантитативність чи нумеративність).	квантитативність (називання кількості предметів)	квантитатив-ність (порядок при переліку)
4.	Початкова форма.	сім	п’ятий
5.	Розряд і група за значенням: кількісний --власне кількісний, збірний, дробовий, неозначено-кількісний; порядковий	власне кількісний	порядковий
6.	Відмінок і засіб його вираження	знахідний, нульове закінчення	знахідний, -у
7.	Рід, засоби його вираження.	--	жіночий, -у
8.	Число, засоби його вираження.	--	однина, -- у
9.	Група за будовою (простий, складний, складений).	простий	простий
10.	Синтаксичні ознаки: звʼязок з іншими словами, синтаксична роль у реченні.	пов’язаний з іменником струн керуванням, у складі підмета.	повʼязаний із іменником ногу звʼязком узгодження, означення.

Зразок виконання аналізу:

Сім (струн)–числівник; частиномовне значення-- квантитативність;поч. ф. сім; власне кількісний; знахідний відмінок, нульове закінчення; роду і числа немає; простий; повʼязаний з іменником струн звʼязком керування, виступає у складі підмета.

п’яту – числівник; частиномовне значення -- квантитативність;поч. ф. п’ятий; порядковий; знахідний відмінок, закінчення-у; рід жіночий, -у; однина, -у; повʼязаний із іменником ногу звʼязком узгодження, означення.

ЗАЙМЕННИК

Збирається мій знайомий В далеку мандрівку. Придбав собі в Туреччину На тиждень путівку (Павло Глазовий).
Послідовність аналізу:

1.	Словоформа.	мій
2.	Назва частини мови.	займенник
3.	Категорійне (частиномовне) значення.	вказівність
4.	Початкова форма.	мій
5.	Лексико-граматичний розряд: особовий(я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони); зворотний займенник себе;присвійний(мій, твій, наш, ваш, свій, їх, їхній, його, її);вказівний(той, (отой), цей (оцей), такий (отакий), стільки); означальний(весь (увесь), всякий, сам, самий, кожний (кожен), інший; питальний абовідносний(хто, що, який, чий, котрий, скільки);заперечний(ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки, жодний (жоден);неозначений(дехто, дещо, деякий, декотрий, абихто, абищо, абиякий, абичий, абискільки, хтось, щось, якийсь, котрийсь, чийсь, скількись, хто-не-будь, що-небудь, який-небудь, котрий-небудь, чий-небудь, скільки-небудь, будь-хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-будь, що-будь, котрий-будь, казна- хто, казна-що, казна-який, хтозна-хто, хтозна-що, хтозна-який, хтозна-чий, бозна-хто, бозна-що, бозна-чий, чортзна-хто, чортзна-що, чортзна-який).	присвійний
6.	За співвідносністю з іншими частинами мови: іменниковий(я, ти, він, хто, що, хтось, абищо, дехто, ніхто тощо), прикметниковий (мій, твій, наш, цей, той, самий, всякий, ніякий, жодний, чий, який-небудь, якийсь, хтозна-який тощо), числівниковий (скільки, скількись, хтозна-скільки).	Співвідносний з прикметником
7.	Рід, засоби його вираження.	чоловічий, поєднання з іменником чоловічого роду
8.	Число, засоби його вираження.	однина
9.	Відмінок, засоби його вираження.	називний
10.	Синтаксичні ознаки: звʼязок з іншими словами, синтаксична роль у реченні.	поєднаний з іменником знайомий, зв’язком узгодження, узгоджене означення.

Зразок виконання аналізу:

мій – займенник; частиномовне значення -- вказівність;поч. ф. мій; присвійний; співвідносний з прикметником; чоловічий рід, поєднання з іменником знайомий чоловічого роду;називний відмінок; поєднаний з іменником знайомий зв’язком узгодження, узгоджене означення.

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 Следующая ⇒