Дебіторські заборгованості

Оксана Миколаївна

Література :

1. «Бухгалтерський облік» Азаренгова Г.М. Самородова

2. Н.М. Ткаченко «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах україні»

3. О.В. Лишиленко «Бухгалтерський облік»

Тема 1 : «Ознайомлення з основами побудови фінансового обліку»

Фінансовий облік – це комплексний системний облік господарської діяльності підприємства, через суцільне, повне, і безперервне відображення усіх господарських операцій за звітній період.

Ведеться він відповідно до вимог міжнародних і національних законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку (положень).

До об’єктів фінансового обліку належать:

- Активи підприємства (основні засоби, оборотні засоби)

- Джерела господарських засобів (власні і залучені)

- Зобов’язання підприємства (поточні (щомісячні), довгострокові)

- Витрати підприємства

- Доходи підприємства

- Фінансові результати діяльності підприємства

- Всі господарські операції (постачання, виробництво, реалізація)

Тема 2 : «Облік грошових коштів»

1. Готівкова форма розрахунків (каса)

2. Банківські рахунки, порядок їх відкриття

3. Форми безготівкових розрахунків

Самостійна робота:

1. Особливості обліку коштів в іноземній валюті

2. Особливості обліку цінних паперів

3. Обов’язки бухгалтера касира, обов’язки головного бухгалтера

4. Автоматизація обліку грошових коштів та фінансових вкладень

Раз в квартал обов’язково проводиться раптова інвентаризація каси.

Всі касові операції на підприємстві ведуться відповідно з постановою Національного банку про «порядок ведення касових операцій в національній валюті України» №727 від 19 лютого 2001 року.

Всі підприємства незалежно від форми власності для проведення безготівкових розрахунків відкривають поточні розрахункові рахунки в банку, а для зберігання готівкових коштів і проведення готівкових розрахунків оформляють касу підприємства.

Каса – це окреме ізольоване приміщення, яке здається обов’язково на сигналізацію, розміщене всередині будинку, не має прямого виходу на вулицю, має броньовані двері й віконце на видачу готівки із гратами. Всередині касового приміщення обов’язково знаходиться металевий сейф, який закріплений до підлоги, в сейфі зберігаються готівкові кошти і цінні папери підприємства.

Первинні касові документи

Надходження коштів в касу з розрахункового рахунку, або отримання готівки за продаж продукції оформляється лише одним документом: «прибутковий касовий ордер» (ПКО), він дійсний один день, підписується головним бухгалтером і касиром.

ПКО складається з двох частин:

1. Прибутковий касовий ордер, який залишається в касових документах

2. Квитанція, яка видається на руки платнику коштів: фізичній чи юридичній особі.

Між прибутковим касовим ордером і квитанцією ставиться печатка організації.

Касові документи на виплату готівки із каси

1. Видатковий касовий ордер (ВКО) – оформляється на одну фізичну особу, на виплату зарплати, видачу коштів у підзвіт, дійсний один день.

2. Платіжна відомість – виписується на групу людей, на виплату зарплати, стипендії. По платіжній відомості ніколи кошти не видаються у підзвіт. Дійсна три дні.

3. Депонентська картка – виписується на кожну задекларовану суму зарплати окремо. Дійсна три роки.

Всі видаткові касові документи підписуються головним бухгалтером, а потім керівником підприємства, данні підписи дають право касиру на виплату коштів.

Виникнення депонентів (оформлення депонованої заробітної плати)

Виплата заробітної плати і стипендії із каси проводиться протягом трьох днів. Не отримана зарплата і стипендія за даний період депонується, тобто пишеться у відомості напроти не отриманої суми коштів «задепоновано» і оформляється депонентська картка по кожній сумі депонентів. Депонентська сума виплачується працівникові протягом трьох днів з дня усної заявки на отримання депонентів. Задепонована сума зберігається протягом трьох років на розрахунковому рахунку підприємства, в наступному місяці по закінченню депонентів до десятого числа задепонована сума:

- Для бюджетних організацій – перераховується до бюджету

- Госпрозрахункові підприємства депоненти розглядають як дохід підприємства і сплачують податок на дохід з даної суми.

(момент отримання заробітної плати, незалежно це аванс чи заробітна плата за місяць обов’язково сплачуються податки, які отримуються із працівника – перша стаття і сплачуються нарахування до пенсійного фонду – друга стаття. В противному випадку банк не дасть готівки і не перерахує заробітну плату на пластикові картки)

Ліміт каси

Ліміт каси – це дозволений законодавством залишок коштів в касі на кінець робочого дня, за винятком трьох днів коли виплачується заробітна плата або стипендія, тоді ліміт порушується. Ліміт каси установлюється кожен рік новий, для кожного підприємства свій. Розрахунок ліміту каси відбувається в 1-ших числах січня. Розглядається надходження і вибуття коштів з каси за попередній рік протягом довільно взятих 3-х підряд місяців. На спеціальному бланку розраховується надходження коштів в касу за три місяці без врахування коштів, які зняті з розрахункового рахунку на виплату зарплати і стипендії. Паралельно розраховуються виплачені кошти з каси за три місяці без зарплати і стипендії, різниця між надходженням і видачею коштів ділиться на кількість робочих днів за дані три місяці, тобто визначається середньоденний залишок коштів на кінець дня. Даний розрахунок підписується головним бухгалтером і директором. По фірмі дається наказ на підтвердження розрахунку як ліміту каси. Даний ліміт дійсний протягом року. Порушення ліміту каси: згідно законодавства, сума перевищення ліміту каси в двохкратному розмірі за кожний день порушення знімається до бюджету. (приклад: ліміт 100 грн. в касі 120 грн. протягом 3 днів. (120-100)*3*2=120 грн. штрафу)

Касова книга

Якщо на підприємстві находиться каса, тобто воно здійснює готівкові форми розрахунку обов’язково ведеться касова книга. Касова книга ведеться в двох екземплярах під копірку. Записується в ній залишки на початок дня (переписуються залишки на кінець дня з попереднього касового звіту). По приходу записуються документи на оприбуткування коштів. По видаткам записуємо документи і відповідно суми на виплату коштів з каси. Розраховується залишок на кінець дня. На основі касової книги складається журнал ордер №1 «каса», в який в хронологічному порядку протягом місяця записуються доні касового звіту. В кінці місяця дані журналу №1 записуються до Головної книги. В касовій книзі не допускається ніяких помилок, якщо помилка допущена, вона виправляється коректурним способом за підписом двох осіб, невірно записана сума легко перекреслюється, рядом робиться вірний запис і в дужках пишеться «виправленому вірити», ставиться дата, розписується касир і головний бухгалтер.

Види виправлення касовій книзі і документах:

1. Коректорний (саме у документі)

2. Червоне сторно (якщо пішло в інші документи)

3. Додаткова проводка (якщо вказана сума менша за потрібну)

Існує декілька форм безготівкового розрахунку:

1. Платіжне доручення

2. Вимога доручень

3. Чекові книжки

4. Акредитиви

5. Пластикові картки

6. Вексель

Платіжне доручення

Платіжне доручення – це основна безготівкова форма розрахунків, якою користуються всі підприємства незалежно від форми власності. Платіжне доручення – це розпорядження підприємства своєму банку про зняття коштів з розрахункового рахунку і перерахування їх згідно указаних реквізитів. У верхній частині платіжного доручення записуються дата, номер доручення, назва підприємства, яке платить кошти, назва банку, МФО банку, розрахунковий рахунок (РР), нижче назва підприємства одержувача коштів, його назва банку, МФО, РР, справа проставляється сума, внизу робиться запис за що перераховуються кошти і на основі яких документів (рахунок фактура, договір, накладна, вимога доручення, акти виконаних робіт, акти звірки платежів, розпорядження на штрафи). Платіжні доручення підписуються бухгалтером і першою особою. Платіжне доручення може бути надруковане на принтері і заповнена вручну на спеціальному бланку. Платіжне доручення дійсне 10 днів, на сплату штрафних санкцій - один день. При оформлені платіжного доручення проводиться його реєстрація в книзі «Реєстрація в книзі платіжних доручень і вимог – доручень». Платіжне доручення оформляється в двох екземплярах, перший екземпляр за підписом директора, головного бухгалтера і завіреного печаткою залишається в банку, а другий екземпляр з відміткою банка про здійснення проплати , тобто зняття коштів з розрахункового рахунку підприємства повертається представнику підприємства. Представником може бути касир або інша особа, на яку дано доручення підприємством. Платіжне доручення виставляє підприємство платник.

Вимога доручення

Вимогу-доручення виставляє підприємство одержувач коштів. Якщо вимога доручення надходить через банк воно дійсне три дні. Якщо підприємство платник не реагує три дні, мовчання – це згода на проплату, кошти автоматично списуються з розрахункового рахунку підприємства платника. Якщо підприємство платник хоче відмовитись від проплати, протягом трьох днів надається лист до банку «повна відмова від оплати» або «часткова відмова від оплати», в листі пишеться причини відмови:

- Уже проплачено платіжним дорученням, номер, дата

- Не отримували товар

- Отримали неякісний товар

- Неповне отримання товару, часткова відмова

Якщо виставляється безакцептна вимога доручення на сплату штрафів, то підприємство платник не може відмовитись (виставлено державою).

Чекові книжки

Чекові книжки діляться на 2 види:

1. Чекові книжки на отримання готівкових коштів з розрахункового рахунку підприємства., які оприбутковуються в касу і використовуються для сплати стипендії зарплати, видачі під звіт.

2. Чекові книжки на проведення розрахунків з юридичними і фізичними особами за отриманий товар, отримані послуги.

Вони діляться на лімітовані чекові книжки, і нелімітовані чекові книжки.

Нелімітована чекова книжка виписується, і відповідно використовуються по ній кошти поточного розрахункового рахунку підприємства. Вона зручна для платника коштів – покупця, і не зовсім зручна для продавця – одержувача коштів.

Лімітована чекова книжка – це книжка з визначеною сумою коштів, які знаходяться на окремо відкритому рахунку під лімітовану чекову книжку, рахунок № 313 підприємство платіжним дорученням із свого основного рахунку № 311 перераховує суму коштів на рахунок лімітованої чекової книжки. Дебет/313-го рахунку, кредит /311-го рахунку, ця книжка зручна для одержувача коштів, але не зручна для платника, відволікаються кошти з основного рахунку.

Розрахунковий чек – це , що містить письмове розпорядження власнику рахунку сплатити чек одержувачу указану в чеку суму коштів.

Чекодавець – юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека, підписує чек, завіряє його печаткою.

Чекодержатель – це підприємство яку отримує кошти за чеком.

Банк-емітент – це банк, який видає чекову книжку підприємству і відповідно сплачує кошти по чеку. Якщо чековою книжкою користується працівник підприємства (крім директора), з ним обов’язково укладається угода на повну матеріальну відповідальність за отримані матеріальні цінності в обмін на розрахунковий чек лімітованій чековій книжці вказується ліміт коштів по книжці і після кожного платежу, видачі чеку, записується залишок невикористаних коштів. Якщо чеки із лімітованої чекової книжки повністю використані, або закінчився термін дії чекової книжки невикористані кошти повертаються на основний рахунок підприємства. Дебет/311, кредит/313.

Розрахунки за допомогою акредитиви

Акредитив – це форма розрахунків, при якій банк емітент за дорученням свого клієнта – заявника на акредитив зобов’язаний:

1. Виконати платіж третій особі – бенефіціару, за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги,

2. Надати повноваження іншому виконуючому банку здійснити цей платіж.

Заявник акредитива – це платник, який звертається до банку, що його обслуговує для відкриття акредитива.

Банк-емітент – це банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту.

Бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив.

Виконуючий банк – це банк бенефіціару, або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

1. Покритий – акредитив для здійснення платежів при якому завчасно бронюються кошти платника у повній сумі на окремому рахунку.

2. Непокритий – це акредитив, оплата за яким у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту

Акредитив буває відзивний та без відзивний. В договорі має бути вказано, що акредитив відзивний, якщо це не оговорено акредитив вважається без відзивним.

Відзивний акредитив може бути змінений, анульований банком емітентом без попереднім погодженням з бенефіціаром.

Без відзивний акредитив може бути змінений, або анульований тільки лише за згодою бенефіціару, на користь якого він був відкритий.

Тема 3 : «Облік основних засобів і нематеріальних активів»

1. Основні засоби, їх класифікація і оцінка

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації), яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об’єкт основних засобів – закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремо конструктивно-відокремлений об’єкт, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування і єдиний фундамент, у наслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексного, а не самостійно.

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками призначенням та умовами, використання необоротних матеріальних активів.

Об’єкт основних засобів – визначається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартістю його може бути достовірно визначена.

Основні засоби можна згрупувати за наступними ознаками:

1. За галузевою ознакою;

2. За функціональним призначенням;

3. За використанням;

4. За ознакою належності;

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на:

1. Промислові

2. Сільськогосподарські

3. Будівельні

4. Транспортні

5. Зв’язку

За функціональним призначенням основні засоби поділяються на: виробничі та невиробничі.

Виробничими є ті основні засоби, які приймають безпосередню участь у процесі виробництва і пов’язані зі створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками, устаткуванням та іншим.

Основні засоби, які не приймають безпосередню участь у процесі виробництва, робота яких спрямована, а забезпечення соціальних, культурно-побутових потреб працівників підприємства, називають невиробничими. Невиробничі основні засоби представлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільними закладами та іншими, які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері.

За використанням основні засоби поділяються на діючі та недіючі.

Діючими є основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства на даний час.

Недіючими в свою чергу є основні засоби, які не використовуються в даний період в господарській діяльності у зв’язку із тимчасовою консервацією чи очікуванням часу введення їх в експлуатацію.

За ознакою належності основні засоби поділяються на власні та орендовані.

Власні основні засоби являються безпосередньо власністю підприємства і мають джерело свого утворення (внесок засновника до Статутного капіталу, заборгованість перед постачальниками, цільове фінансування та інше).

Основні засоби які використовуються на підприємстві, але не є його власністю називається орендованими.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Основні засоби

1.1 земельні ділянки

1.2 капітальні витрати на поліпшення земель

1.3 будинки, споруди та передавальні пристрої

1.4 машин та обладнання

1.5 транспортні засоби

1.6 інструменти, прилади та інвентар

1.7 робоча і продуктивна худоба

1.8 багаторічні насадження

1.9 інші основні засоби

2. Інші необоротні матеріальні активи

2.1 бібліотечні фонди

2.2 малоцінні необоротні матеріальні активи

2.3 тимчасові (не титульні) споруди

2.4 природні ресурси

2.5 інвентарна тара

2.6 предмети прокату

2.7 інші необоротні матеріальні активи

Згідно із законом України «про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-вр від 28.12.94 основні фонди поділяються розподілу за чотирьох групами

Банківська виписка – це паперова копія розрахункового рахунку підприємства, в якій відображається надходження і списання коштів з розрахункового рахунку (РР).

У виписці банку указується дата виписки, і також дата попередньої виписки, залишок коштів на початок дня. По дебету рахунку відображається суми коштів проплачені (списані) з розрахункового рахунку згідно наданих підприємством первинних документів: платіжного доручення, вимоги доручення, чеків, а по кредиту відображаються сума коштів, які надійшли на рахунок за реалізацію продукції, виконані роботи, надані послуги, отримані кредити, повернуті кошти, виводиться залишок на кінець робочого дня.

На основі щоденних банківських виписок складається журнал ордер №2 за місяць з розбивкою по рахунках, дані якого заноситься до головної книги.

ПЕРЕДРУКУВАТИ єту хуйню

Видача коштів з каси

Передрукувати

Дебет/451 кредит/301 – викуплені акції у власників (вилучений капітал) дебет/411 кредит/451 – зменшення пайового капіталу.

Дебет/311 кредит/301 – здана готівка з каси на розрахунковий рахунок підприємства.

Розрахунковий рахунок банку

Надходження коштів на розрахунковий рахунок:

- дебет/311 кредит/681 – розрахунки за отриманими авансами

- дебет/311 кредит/361 – розрахунки х вітчизняними покупцями за відгружену готову продукцію товарів, послуг (дебет/361 кредит/701 – готова продукція; дебет/631 кредит/

- 311-601 – отримання короткострокових кредитів

- 311/501 – довгострокові кредити в ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

- дебет 311 кредит 313 повернення на рахунок невикористаної суми акредитива, невикористаної суми лімітованої чекової книжки

списання коштів з розрахункового рахунку:

- дебет 641 кредит 311 – розрахунки з бюджету – сплата ПДВ, податків з фізичниз осіб штрафів.

- 651/ - перерахування коштів до пенсійндфлжюр

- 661/вир

Кредити

Порядок відкриття розрахункового рахунку в банку

1. Установчі документи в яких визначаються власники статутного фонду в дольовому розмірі формування статутного капіталу. Статутний капітал – це сто мінімальних зарплат на період реєстрації підприємства, формується грошима, майном власників, оцінюється власниками підприємства.

2. Статут підприємства завірений нотаріусом.

3. Реєстрація в міністерстві юстиції для громадських організацій – отримання свідоцтва мінюста

4. Реєстрація в держадміністрації району – отримання свідоцтва реєстрації в держадміністраціє

5. Статистичне управління району – де підприємство заноситься до єдиного державного реєстру, видається відповідна довідка про реєстрацію в статистичному управлінні, присвоюється код підприємства (ЄДРПУ) і код виду діяльності згідно статуту.

6. Реєстрація в податковій інспекції району як платника податку.

7. Реєстрація в пенсійному фонді.

8. Реєстрація в фонді соціального страхування.

9. Фонд зайнятості і безробіття.

10. Нещасних випадків, де присвоюється код ризику діяльності підприємства.

Пункти 6-10 виконуються протягом наступних десяти днів.

З переліченими вище документами особа, якій донно право першого підпису і головним бухгалтером ідуть до нотаріусу для оформлення картка зразків підпису. До нотаріусу несуться оригінал наказу на право першого підпису і наказ зарахування на роботу головного бухгалтера, копії їх паспортів і ідентифікаційних кодів, зразки підписів і печать підприємства ставляться на картках в двох екземплярах в присутності нотаріуса і завіряється підписом і печаткою нотаріуса.

Всі перелічені документи подаються до банку разом із заявою для відкриття РР. головний бухгалтер і перша особа являються в банк особисто.

Тема: «Облік дебіторської заборгованості»

1. Розрахунки з підзвітними особами : (Самостійна робота)

- Підзвітні особи

- Службові відрядження

- Авансові звіти (звіт за покупку товарів, і авансовий звіт за відрядження)

- Порядок відрядження за кордон

- Розрахунки з постачальником та підрядником (доручення)

Дебіторські заборгованості

Загальні положення:

1. Дані положення (стандарт) визначає методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності

2. Норми даного положення використовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі у тексті - «підприємства») незалежно від форм власності (крім бюджетних закладів.

3. Діні положення використовуються з врахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації відносно дебіторської заборгованості ,ви визначеної іншими положенням бухгалтерського обліку

4. Терміни, які використовуються в положенні бухгалтерському обліку мають наступні значення:

- безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість відносно якої існує впевненість про неможливість її повернення боржником, або та по якій минув термін позивної давності;

- дебітори – це фізичні та юридичні особи, які в наслідок минулих подій заборгували підприємств певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів;

- дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату;

- довгострокова дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості, яка буде погашена після дванадцяти місяців з дати виникнення;

- поточна дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості, яка буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати виникнення;

- сумнівний борг – це поточна дебіторська заборгованість, відносно якої існує невпевненість відносно погашення її боржником класифікація дебіторської заборгованості.

Згідно положень бухгалтерського обліку, десята дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову.

Довгострокова дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у процесі нормального операційного і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Структура дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість:

1. Довгострокова :

1.1 Заборгованість за майно, яке передане у фінансову оренду

1.2 Заборгованість, забезпечення довгостроковими векселями

1.3 Інша довгострокова заборгованість

2. Поточна заборгованість:

2.1 Заборгованість за товари, роботи, послуги

2.2 Заборгованість, яка забезпечена короткостроковими векселями

2.3 Дебіторська заборгованість по рахунках:

2.3.1 З бюджетом по виданим авансом

2.3.2 По рахункам з підзвітними особами

2.3.3 По нарахуванням доходів

2.3.4 По внутрішнім рахункам

2.4 Інша поточна дебіторська заборгованість

3. Витрати майбутніх періодів

⇐ Предыдущая 123 4 Следующая ⇒