|
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Державний земельний кадастр
Цей Закон установлює правові, економічні та організаційні
основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна
система відомостей про землі, розташовані в межах державного
кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх
використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику
земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і
користувачами;
державна реєстрація земельної ділянки - внесення до
Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей
про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового
номера;
геоінформаційна система - інформаційна (автоматизована)
система, що забезпечує збирання, оброблення, аналіз, моделювання
та постачання геопросторових даних;
геопросторовий об'єкт - об'єкт реального світу, що
характеризується певним місцеположенням на Землі і визначений у
встановленій системі просторово-часових координат;
геопросторові дані - набір даних про геопросторовий об'єкт;
індексна кадастрова карта (план) - картографічний документ,
що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і
кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів
земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану);
кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових
кварталів;
кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить
відомості про об'єкти Державного земельного кадастру;
кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з
метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої,
як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками,
струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними
спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами
тощо);
кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не
повторюється на всій території України, послідовність цифр та
знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної
реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування;
режимоутворюючий об'єкт - об'єкт природного або штучного
походження (водний об'єкт, об'єкт магістральних трубопроводів,
енергетичний об'єкт, об'єкт культурної спадщини, військовий
об'єкт, інший визначений законом об'єкт), під яким та /або навколо
якого у зв'язку з його природними або набутими властивостями
згідно із законом встановлюються обмеження у використанні земель.
Стаття 2. Мета ведення Державного земельного кадастру
Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного
забезпечення органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, фізичних та юридичних осіб при:
регулюванні земельних відносин;
управлінні земельними ресурсами;
організації раціонального використання та охорони земель;
здійсненні землеустрою;
проведенні оцінки землі;
формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів
інших природних ресурсів;
справлянні плати за землю.
Стаття 3. Принципи Державного земельного кадастру
Державний земельний кадастр базується на таких основних
принципах:
обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру
відомостей про всі його об'єкти;
єдності методології ведення Державного земельного кадастру;
об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у
Державному земельному кадастрі;
внесення відомостей до Державного земельного кадастру
виключно на підставі та відповідно до цього Закону;
відкритості та доступності відомостей Державного земельного
кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання;
безперервності внесення до Державного земельного кадастру
відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що
змінюються;
документування всіх відомостей Державного земельного
кадастру.
Стаття 4. Регулювання відносин, що виникають при веденні
Державного земельного кадастру
Регулювання відносин, що виникають при веденні Державного
земельного кадастру, здійснюється відповідно до Конституції
України ( 254к/96-ВР ), Земельного кодексу України ( 2768-14 ),
цього Закону, законів України "Про землеустрій" ( 858-15 ), "Про
оцінку земель" ( 1378-15 ), "Про топографо-геодезичну і
картографічну діяльність" ( 353-14 ), "Про захист персональних
даних" ( 2297-17 ), інших законів України та прийнятих відповідно
до них нормативно-правових актів.
Стаття 5. Загальні засади ведення Державного
земельного кадастру
1. Ведення Державного земельного кадастру здійснюється
шляхом:
створення відповідної державної геодезичної та картографічної
основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону;
внесення відомостей про об'єкти Державного земельного
кадастру;
внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного
кадастру;
оброблення та систематизації відомостей про об'єкти
Державного земельного кадастру.
2. Державний земельний кадастр ведеться на електронних та
паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на
електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на
паперових носіях.
3. Порядок ведення Державного земельного кадастру
визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього
Закону.
4. Державний земельний кадастр є державною власністю.
5. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та
користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі
та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення
відомостей до Державного земельного кадастру та користування
такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не
передбачених цим Законом.
Розділ II. ОРГАНИ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО
ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
Стаття 6. Система органів Державного земельного кадастру
1. Систему органів, що здійснюють ведення Державного
земельного кадастру, становить центральний орган виконавчої влади
з питань земельних ресурсів та його територіальні органи.
2. Держателем Державного земельного кадастру є центральний
орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
3. Адміністратором Державного земельного кадастру є державне
підприємство, що належить до сфери управління центрального органу
виконавчої влади з питань земельних ресурсів і здійснює заходи із
створення та супроводження програмного забезпечення Державного
земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне
забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у
Державному земельному кадастрі.
Стаття 7. Повноваження органів, що здійснюють ведення
Державного земельного кадастру
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади з
питань земельних ресурсів у сфері Державного земельного кадастру
належать:
забезпечення створення та ведення Державного земельного
кадастру;
організація здійснення робіт із землеустрою та оцінки земель,
що проводяться з метою внесення відомостей до Державного
земельного кадастру;
розроблення стандартів і технічних регламентів у сфері
Державного земельного кадастру відповідно до закону, порядків
створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових
класифікаторів, довідників та баз даних;
розроблення форм витягів, інформаційних довідок з Державного
земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей,
порядку обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного
земельного кадастру;
внесення до Державного земельного кадастру та надання
відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону
України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва та Севастополя;
затвердження статуту Адміністратора Державного земельного
кадастру, здійснення контролю за його діяльністю, призначення його
керівника;
організація взаємодії з органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань
ведення Державного земельного кадастру;
організація робіт з підготовки та підвищення кваліфікації
Державних кадастрових реєстраторів;
здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.
2. До повноважень територіальних органів центрального органу
виконавчої влади з питань земельних ресурсів у Автономній
Республіці Крим, областях у сфері Державного земельного кадастру
належать:
внесення до Державного земельного кадастру та надання
відомостей про землі, розташовані в межах районів, сіл, селищ,
міст;
здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.
3. До повноважень територіальних органів центрального органу
виконавчої влади з питань земельних ресурсів у містах Києві та
Севастополі у сфері Державного земельного кадастру належать:
внесення до Державного земельного кадастру та надання
відомостей про землі, розташовані в межах районів у місті, а також
сіл, селищ, міст, розташованих в межах міста Севастополя;
здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у
їх використанні;
ведення поземельних книг та надання витягів з Державного
земельного кадастру про земельну ділянку;
організація здійснення на відповідній території робіт із
землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення
відомостей до Державного земельного кадастру;
внесення відомостей до Державного земельного кадастру, крім
тих, які згідно з цим Законом вносяться центральним органом
виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.
4. До повноважень територіальних органів центральних органів
виконавчої влади з питань земельних ресурсів у районах, містах
республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного
значення у сфері Державного земельного кадастру належать:
внесення до Державного земельного кадастру та надання
відомостей про землі, розташовані в межах району, міста
республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного
значення;
здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у
їх використанні;
ведення поземельних книг та надання витягів з Державного
земельного кадастру про земельну ділянку;
організація здійснення на відповідній території робіт із
землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення
відомостей до Державного земельного кадастру;
внесення відомостей до Державного земельного кадастру, крім
тих, які згідно з цим Законом вносяться центральним органом
виконавчої влади з питань земельних ресурсів, його територіальними
органами в областях, Автономній Республіці Крим;
здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.
Розділ III. СКЛАД ВІДОМОСТЕЙ ДЕРЖАВНОГО
ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
Стаття 8. Геодезична та картографічна основа Державного
земельного кадастру
1. Геодезичною основою для Державного земельного кадастру є
державна геодезична мережа.
2. Картографічною основою Державного земельного кадастру є
карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до
державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
3. Для формування картографічної основи Державного земельного
кадастру використовується єдина державна система координат.
4. До Державного земельного кадастру включаються відомості
про координати пунктів державної геодезичної мережі.
5. До Державного земельного кадастру включаються такі
відомості про картографічну основу:
склад відомостей, що відображаються на картографічній основі;
дата створення картографічної основи;
відомості про особу, яка створила картографічну основу;
масштаб (точність) картографічної основи;
система координат картографічної основи.
6. Картографічна основа Державного земельного кадастру є
єдиною для формування та ведення містобудівного кадастру та
кадастрів інших природних ресурсів.
Стаття 9. Державний кадастровий реєстратор
1. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і
надання таких відомостей у складі центрального органу виконавчої
влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів
здійснюються державними кадастровими реєстраторами.
2. Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем.
3. Державним кадастровим реєстратором може бути громадянин
України, який має вищу землевпорядну або юридичну освіту та стаж
землевпорядної або юридичної роботи не менш як два роки.
4. Державний кадастровий реєстратор:
здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до
Державного земельного кадастру, надання таких відомостей;
перевіряє відповідність поданих документів вимогам
законодавства;
формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи
до них, забезпечує зберігання таких книг;
здійснює внесення відомостей до Державного земельного
кадастру або надає відмову у їх внесенні;
присвоює кадастрові номери земельним ділянкам;
надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у
їх наданні;
здійснює виправлення помилок у Державному земельному
кадастрі;
передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме
майно відомості про земельні ділянки.
5. Державний кадастровий реєстратор має посвідчення
Державного кадастрового реєстратора та власну печатку.
6. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх
відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає
рішення про внесення відомостей до нього, надання таких
відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.
7. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб,
громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового
реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації
земельних ділянок, забороняється.
Стаття 10. Об'єкти Державного земельного кадастру
1. Об'єктами Державного земельного кадастру є:
землі в межах державного кордону України;
землі в межах території адміністративно-територіальних
одиниць;
обмеження у використанні земель;
земельна ділянка.
Стаття 11. Вимоги до відомостей про об'єкти Державного
земельного кадастру
1. Відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під
час внесення їх до Державного земельного кадастру мають
відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на
місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних
стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
2. Зміна вимог державних стандартів, норм та правил,
технічних регламентів щодо показників точності або способів її
визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного
земельного кадастру (у тому числі систем координат), що
використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання
відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають
уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали державним
стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам.
Стаття 12. Склад відомостей Державного земельного кадастру
про державний кордон України
1. До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості
про державний кордон України:
графічне зображення державного кордону України;
повні назви суміжних іноземних держав;
опис меж прикордонної смуги;
інформація про документи, на підставі яких встановлено
державний кордон України;
дані щодо демаркації державного кордону України.
Стаття 13. Склад відомостей Державного земельного кадастру
про землі в межах територій
адміністративно-територіальних одиниць
1. До Державного земельного кадастру включаються такі
відомості про землі в межах території
адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки
Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ,
сіл, районів у містах):
а) найменування адміністративно-територіальної одиниці;
б) опис меж адміністративно-територіальної одиниці;
в) площа земель в межах території
адміністративно-територіальної одиниці;
г) повне найменування суміжних адміністративно-територіальних
одиниць;
ґ) інформація про акти, на підставі яких встановлені та
змінені межі адміністративно-територіальних одиниць;
д) відомості про категорії земель у межах
адміністративно-територіальної одиниці:
назва, код (номер), межі категорії земель;
опис меж;
площа;
інформація про документи, на підставі яких встановлено
категорію земель;
е) відомості про угіддя адміністративно-територіальної
одиниці:
назва, код (номер);
контури угідь;
площа;
інформація про документи, на підставі яких визначено угіддя;
інформація про якісні характеристики угідь;
є) відомості про економічну та нормативну грошову оцінку
земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці;
ж) відомості про бонітування ґрунтів
адміністративно-територіальної одиниці.
2. Обсяг інформації Державного земельного кадастру про якісні
характеристики земельних угідь в межах території
адміністративно-територіальної одиниці визначається Порядком
ведення Державного земельного кадастру.
Стаття 14. Склад відомостей Державного земельного кадастру
про обмеження у використанні земель
1. До Державного земельного кадастру включаються такі
відомості про обмеження у використанні земель:
вид;
опис меж;
площа;
зміст обмеження;
опис режимоутворюючого об'єкта - контури, назви та
характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності
такого об'єкта);
інформація про документи, на підставі яких встановлено
обмеження у використанні земель.
Стаття 15. Відомості про земельні ділянки
1. До Державного земельного кадастру включаються такі
відомості про земельні ділянки:
кадастровий номер;
місце розташування;
опис меж;
площа;
міри ліній по периметру;
координати поворотних точок меж;
дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної
геодезичної мережі;
дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів;
відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до
яких територіально (повністю або частково) входить земельна
ділянка;
цільове призначення (категорія земель, вид використання
земельної ділянки в межах певної категорії земель);
склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх
назв;
відомості про обмеження у використанні земельних ділянок;
відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється
дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;
нормативна грошова оцінка;
інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель
щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких
встановлено відомості про земельну ділянку.
2. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її
власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30
цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних
Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стаття 16. Кадастровий номер земельної ділянки
1. Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного
земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.
2. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у
Державному земельному кадастрі.
3. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною
на всій території України.
4. Структура кадастрових номерів земельної ділянки
визначається Кабінетом Міністрів України.
5. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у
рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих
ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового
призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження
документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних
земельних ділянок.
6. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування
державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи
користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є
підставою для скасування кадастрового номера.
7. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може
бути присвоєний іншій земельній ділянці.
8. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних
ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
Стаття 17. Склад відомостей Державного земельного кадастру
про кадастрове зонування земель в межах
території України
1. До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості
про кадастрове зонування земель в межах території України:
номери кадастрових зон та кварталів;
опис меж кадастрових зон та кварталів;
площа кадастрових зон та кварталів;
підстави встановлення меж кадастрових зон та кварталів.
2. Порядок здійснення кадастрового зонування земель в межах
території України визначається Порядком ведення Державного
земельного кадастру.
Стаття 18. Документи, які створюються під час ведення
Державного земельного кадастру
1. Документами Державного земельного кадастру, які
створюються під час його ведення, є:
індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної
Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст;
індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони,
кадастрового кварталу;
кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим,
областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани),
перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного
кадастру;
Поземельні книги.
2. Копії документів Державного земельного кадастру, а також
документів, що стали підставою для внесення відомостей до нього,
можуть бути вилучені в органів, що здійснюють ведення Державного
земельного кадастру, лише за рішенням відповідних державних
органів, прийнятим у межах їх повноважень, визначених законом.
Обов'язковим є складання реєстру копій документів, що вилучаються.
Вилучення оригіналів таких документів забороняється.
Стаття 19. Класифікатори, довідники та бази даних, необхідні
для ведення Державного земельного кадастру
1. Для ведення Державного земельного кадастру
використовуються класифікатори, довідники та бази даних, які
ведуться центральним органом виконавчої влади з питань земельних
ресурсів, а також державні та галузеві класифікатори, довідники та
бази даних, які ведуться іншими центральними органами виконавчої
влади та органами місцевого самоврядування.
Розділ IV. ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
Стаття 20. Статус відомостей Державного земельного кадастру
1. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними.
2. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених
цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру
є обов'язковим.
Стаття 21. Підстави та основні вимоги щодо внесення
відомостей до Державного земельного кадастру
1. Відомості про межі земельної ділянки вносяться до
Державного земельного кадастру:
на підставі відповідної документації із землеустрою щодо
формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1
Земельного кодексу України ( 2768-14 ), при їх формуванні;
на підставі технічної документації із землеустрою щодо
встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на
місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної
ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107
Земельного кодексу України ( 2768-14 );
на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих
землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх
власниками.
2. Відомості про цільове призначення земельних ділянок
вносяться до Державного земельного кадастру:
а) щодо категорії земель:
на підставі відповідної документації із землеустрою, яка
розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних
ділянок, які формуються;
на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної
ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення;
б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної
категорії земель:
на підставі відповідної документації із землеустрою, яка
розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних
ділянок, які формуються;
на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної
ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду
використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського
призначення та земель оборони);
на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної
ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.
3. Відомості про економічну оцінку земель вносяться до
Державного земельного кадастру на підставі затвердженої технічної
документації з такої оцінки.
4. Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до
Державного земельного кадастру:
на підставі відповідної документації із землеустрою, яка
розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних
ділянок, які формуються;
на підставі проектів землеустрою, що забезпечують
еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь
(щодо земель сільськогосподарського призначення), проектів
землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та
землекористувань (щодо земель інших категорій).
5. Відомості про обмеження у використанні земель вносяться до
Державного земельного кадастру на підставі схем землеустрою і
техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель
адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо
створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і
землекористувань, проектів землеустрою, що забезпечують
еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь,
проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної
документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної
ділянки в натурі (на місцевості), іншої документації із
землеустрою.
6. Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку
поширюється право суборенди, сервітуту, вносяться до Державного
земельного кадастру на підставі технічної документації із
землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на
яку поширюється право суборенди, сервітуту.
7. Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться
до Державного земельного кадастру на підставі технічної
документації з такої оцінки.
8. Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць
вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів
землеустрою щодо встановлення та зміни меж
адміністративно-територіальних одиниць.
9. Відомості про розподіл земель між власниками та
користувачами вносяться до Державного земельного кадастру
відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме
майно.
10. Відомості про бонітування ґрунтів вносяться до Державного
земельного кадастру на підставі затвердженої технічної
документації з бонітування ґрунтів.
11. Відомості про державний кордон України вносяться до
Державного земельного кадастру на підставі документації із
землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) державного
кордону України, розробленої відповідно до актів (міжнародних
договорів) щодо демаркації та делімітації державного кордону
України.
12. Органи державної влади (крім Верховної Ради України) та
органи місцевого самоврядування у строк не пізніше п'яти робочих
днів після прийняття рішень про затвердження документації із
землеустрою і технічної документації з оцінки земель, яка згідно з
цією статтею є підставою для внесення відомостей до Державного
земельного кадастру, надають центральному органу виконавчої влади
з питань земельних ресурсів або його територіальному органу
відповідно до їх компетенції засвідчені копії вказаних рішень для
внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру.
13. Документація із землеустрою і технічна документація з
оцінки земель подається до центрального органу виконавчої влади з
питань земельних ресурсів або до його територіального органу
відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, разом з
електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою
та оцінки земель.
14. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру
здійснюється у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з
дня отримання відповідних документів, якщо цим Законом не
встановлено інший строк для здійснення цих дій.
15. Відомості вносяться одночасно до документів Державного
земельного кадастру у текстовій та графічній формі.
16. Подання документації із землеустрою до центрального
органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, його
територіальних органів для внесення відомостей до Державного
земельного кадастру здійснюється розробником такої документації,
якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із
землеустрою.
17. Інформація про дату реєстрації заяв про внесення
відомостей до Державного земельного кадастру, вхідний номер,
стислий зміст заяви, а також інформація про наслідки її розгляду
підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу
виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
18. Внесені відомості зберігаються у Державному земельному
кадастрі постійно.
Стаття 22. Вимоги до документів, які є підставою для внесення
відомостей до Державного земельного кадастру
1. Документи, які є підставою для внесення відомостей до
Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам:
текст документів має бути написаний розбірливо;
документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені
слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та
арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з
пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
документи мають відповідати законодавству.
Стаття 23. Електронний документ, що містить відомості
про результати робіт із землеустрою та оцінки
земель, які підлягають внесенню до Державного
земельного кадастру
1. Документація із землеустрою та оцінки земель, яка є
підставою для внесення відомостей до Державного земельного
кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей,
також у формі електронного документа.
2. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик
електронного документа визначаються Порядком ведення Державного
земельного кадастру.
3. Електронний документ подається Державному кадастровому
реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до
Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є
підставою для такого внесення, у паперовому вигляді.
Перевірка відповідності наданого електронного документа
наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим
вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо
розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим
реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних
відомостей до Державного земельного кадастру, протягом строку,
встановленого статтею 21 цього Закону для їх внесення.
Стаття 24. Державна реєстрація земельної ділянки
1. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її
формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
2. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за
місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим
реєстратором територіального органу центрального органу виконавчої
влади з питань земельних ресурсів в містах Києві та Севастополі,
містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного
значення, районі.
3. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за
заявою:
особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу
місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації
із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки
при передачі її у власність чи користування із земель державної чи
комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки
державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання
раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними
особи;
органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у
разі формування земельних ділянок відповідно державної чи
комунальної власності).
4. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному
кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію,
подаються:
|
Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради