Пропедевтика внутрішньої медицини

Пропедевтика внутрішньої медицини

модуль 1 “Основні методи обстеження в клініці внутрішніх хвороб”

Тестові завдання

“Кинджальний” біль характерний для: 1. гастриту 2. панкреатиту 3. перфорації виразки 4. ентериту 5. кровотечі

“Серцевий горб” виникає: 1. в ранньому дитинстві 2. в юності 3. в зрілому віці 4. в похилому віці 5. при фізичному навантаженні

Pulsus mollis (вкажіть синонім): 1. м'який пульс 2. повільний пульс 3. твердий пульс 4. повний пульс 5. високий пульс

Pulsus tardus (вкажіть синонім): 1. м'який пульс 2. повільний пульс 3. твердий пульс 4. повний пульс 5. високий пульс

Активна рухомість нижнього краю легень зменшується при: 1. глибокому диханні 2. емфіземі легень 3. ентероптозі 4. фізичному навантаженні 5. задишці

Асцит це: 1. збільшення розмірів живота 2. накопичення рідини в черевній порожнині 3. здуття живота 4. розширення вен передньої черевної стінки 5. асиметрія живота

Бесіда з хворим допомагає в розумінні: 1. його особистості 2. реакції хворого на його хворобу 3. соціальних, сімейних та інших проблем хворого 4. професійної діяльності хворого, його звичок, уподобань 5. все перечислене

Блювота центрального ґенезу характеризується таким проявом: 1. виникає після нудоти 2. приносить полегшення 3. характеризується наявністю домішок крові в блювотних масах 4. не приносить полегшення 5. є одноразовою

Брадисфігмія – це: 1. p. rarus 2. p. freguens 3. p. tardus 4. p. mollis 5. p. parvus

10.

Бронхофонія – це: 1. пальпаторний метод 2. перкуторний метод 3. аускультативний метод 4. поєднання пальпації та перкусії 5. поєднання пальпації та аускультації

11.

В механізмі утворення крепітації мають значення чинники: 1. скупчення в просвіті бронхів рідкого секрету 2. скупчення в просвіті бронхів в'язкого секрету 3. звуження просвіту бронхів 4. жорсткість (нерівність) поверхні плеври 5. наявність рідкого секрету в просвіті альвеол

12.

В нормі верхівковий поштовх знаходиться у дорослої людини на 1-1,5 см: 1. досередини від передньої аксілярної лінії в четвертому міжребір’ї 2. досередини від лівої серединно-ключичної лінії в п’ятому міжребір’ї 3. досередини від лівої серединно-ключичної лінії в четвертому міжребір’ї 4. назовні від лівої серединно-ключичної лінії 5. досередини від лівої передньої аксілярної лінії в п’ятому міжребір’ї

13.

В нормі лімфатичні вузли при пальпації: 1. не пальпуються 2. розміром в горошину, не болючі 3. рухомі, не болючі 4. не спаяні з навколишніми тканинами 5. рухомі, еластичні

14.

В нормі селезінка пальпується: 1. у чоловіків 2. у жінок 3. у гіперстеніків 4. при метеоризмі 5. не пальпується

15.

В нормі сигмоподібна кишка пальпується в клубовій ділянці: 1. зліва, товщиною 1-1,5 см, вурчить, неболюча 2. зліва, товщиною 2-3 см, не вурчить, неболюча 3. зліва, товщиною 1-1,5 см, не вурчить, неболюча 4. справа, товщиною 1-1,5 см, не вурчить, неболюча 5. справа, товщиною 2-3 см, вурчить, неболюча

16.

В основі виникнення вологих хрипів лежить механізм: 1. стенозування бронхів 2. появи у бронхах в’язкого, густого секрету 3. появи у бронхах рідкого секрету 4. появи нерівностей рельєфу бронхів 5. появи інфільтративних процесів у легенях

17.

В який відділ серця відбувається регургітація крові при недостатності трикуспідального клапану? 1. в область верхівки серця 2. в аорту 3. в праве передсердя 4. в ліве передсердя 5. в лівий шлуночок

18.

В який відділ серця відбувається регургітація крові при недостатності мітрального клапана? 1. в область верхівки серця 2. в аорту 3. в праве передсердя 4. в ліве передсердя 5. в лівий шлуночок

19.

В яких одиницях вимірюється АТ? 1. мм. водн. ст. 2. мм / год 3. джоулях 4. мм. рт. ст 5. ммоль/л

20.

В якій послідовності вислуховується "клапанний апарат" серця? 1. клапан аорти, клапан легеневого стовбура, мітральний клапан, тристулковий клапан 2. мітральний клапан, аортальний клапани, клапан легеневого стовбура, тристулковий клапан 3. клапан легеневого стовбура, аортальний клапан, мітральний клапан, тристулковий клапан 4. мітральний клапан, клапан легеневого стовбура, тристулковий клапан, аортальний клапан 5. мітральний клапан, тристулковий клапан, аортальний клапан, клапан легеневого стовбура

21.

В якій точці аускультації вислуховується тристулковий клапан? 1. в ІІ міжребер’ї справа від грудини 2. в ІІ міжребер’ї зліва від грудини 3. на верхівці серця 4. на основі мечоподібного відростка 5. в ІІІ міжребер’ї справа від грудини

22.

В якій точці аускультації вислуховують мітральний клапан? 1. в ІІ міжребер’ї справа від грудини 2. в ІІ міжребер’ї зліва від грудини 3. на верхівці серця 4. на основі мечоподібного відростка 5. в V міжребер’ї зліва від грудини

23.

В якій точці вислуховується аортальний клапан? 1. на верхівці серця 2. ІІ міжребір’я зліва від грудини 3. ІІ міжребір’я справа від грудини 4. біля основи мечеподібного відростка грудини 5. ІІІ-ІV міжребір’я по правому краю грудини

24.

В якій точці вислуховується клапан легеневого стовбура? 1. на верхівці серця 2. ІІ міжребір’я зліва від грудини 3. ІІ міжребір’я справа від грудини 4. біля основи мечеподібного відростка грудини 5. ІІІ-ІV міжребір’я по правому краю грудини

25.

В якому місці можна вислухати шум при недостатності клапану аорти? 1. в ІІ міжребер’ї зліва від грудини 2. в ІІ-ІV міжребер’ях зліва від грудини 3. на верхівці 4. в ІІ міжребер’ї справа від грудини та в ІІ-ІV міжребер’ї зліва від грудини 5. жоден з перерахованих вище

26.

В якому місці можна вислухати шум при недостатності мітрального клапана? 1. в ІІ міжребер’ї справа від грудини 2. в ІІ міжребер’ї зліва від грудини 3. в ІІ міжребер’ї зліва від грудини та на верхівці серця 4. на верхівці серця та на мечоподібному відростку 5. жоден з перерахованих вище

27.

В якому місці найкраще вислуховується шум при недостатності тристулкового клапану? 1. в ІІ міжребер’ї справа від грудини 2. в ІІ міжребер’ї зліва від грудини 3. на верхівці серця 4. в ІV міжребер’ї справа від грудини 5. на основі мечоподібного відростка

28.

В якому місці проектується на передню грудну стінку клапан аорти? 1. в ділянці прикріплення ІІ ребра справа до грудини 2. посередені грудини на рівні третіх реберних хрящів 3. в ІІ міжребер’ї зліва від грудини 4. посередені грудини на рівні четвертих реберних хрящів 5. на дні яремної ямки

29.

В якому місці проектується на передню грудну стінку клапан легеневого стовбура? 1. посередені грудини на рівні третіх реберних хрящів 2. в ІІ міжребер’ї зліва від грудини на 1-1,5 см 3. в ІV міжребер’ї зліва від грудини 4. на дні яремної ямки 5. жоден з перерахованих вище

30.

В якому місці проектується на передню грудну стінку тристулковий клапан? 1. на грудині, посередині між місцем прикріплення до грудини хряща ІІІ ребра зліва і хряща V ребра справа 2. на основі мечоподібного відростка 3. в ІV міжребер’ї справа від грудини 4. в V міжребер’ї справа від грудини 5. на верхівці серця

31.

В якому положенні краще вислуховується ІІІ фізіологічний тон серця та "ритм галопу"? 1. лежачи на спині 2. лежачи на лівому боці 3. опосередковано фонендоскопом при нахилі тулуба вперед на видиху 4. безпосередньо вухом при безпосередній аускультації 5. жоден з перерахованих вище

32.

Верхня межа відносної серцевої тупості може бути збільшена за рахунок: 1. гіпертрофії правого шлуночка 2. гіпертрофії лівого шлуночка 3. гіпертрофії правого передсердя 4. гіпертрофії лівого передсердя 5. гіпертрофії обох шлуночків

33.

Виберіть вірне твердження: 1. м'язевий захист – це потовщення черевної стінки 2. резистентність – це потовщення черевної стінки 3. резистентність – розслаблення м'язів черевної стінки 4. м'язевий захист не змінюється впродовж пальпації 5. резистентність не змінюється впродовж пальпації

34.

Визначите, які з перерахованих симптомів характеризують акромегалію: 1. виражений розвиток надбрівних дуг, великі розміри носа, губ, підборіддя, нижньої щелепи 2. ожиріння 3. нерівномірний розподіл жиру на тілі 4. широке кругле обличчя без зморшок, із застиглими очима 5. широко розкриті, витріщені очі

35.

Відображенням якого гемодинамічного фактора є наповнення пульсу? 1. хвилинного об’єму крові 2. ударного об’єму крові 3. загального периферичного судинного опору 4. в’язкості крові 5. додавання хвилинного об’єму і загального периферичного судинного опору

36.

Вкажіть найбільш характерні зміни артеріального пульсу при шоці, колапсі: 1. pulsus dificiens 2. pulsus filiformis 3. pulsus differens 4. pulsus plenus 5. pulsus durus

37.

Вкажіть найбільш характерні зміни грудної клітки при емфіземі легень: 1. зменшення половини грудної клітки, її втягнення і відставання в диханні 2. відставання в диханні, збільшення половини грудної клітки і згладження міжреберних проміжків 3. тільки відставання в диханні половини грудної клітки 4. гіперстенічна грудна клітка 5. збільшення передньо-заднього і поперечного розмірів грудної клітки, втягнення міжреберних проміжків в нижньобокових відділах з обох боків

38.

Вкажіть найбільш характерні зміни грудної клітки при однобічному гідротораксі: 1. зменшення половини грудної клітки, її втягнення і відставання в диханні 2. відставання в диханні, збільшення половини грудної клітки згладження міжреберних проміжків 3. тільки відставання в диханні половини грудної клітки 4. гіперстенічна грудна клітка 5. збільшення передньо-заднього і поперечного розмірів грудної клітки, втягнення міжреберних проміжків в нижньобокових відділах з обох боків

39.

Вкажіть найбільш характерні ознаки pulsus dificiens: 1. різке ослаблення або відсутність пульсації на одній променевій артерії 2. різке зменшення величини пульсу на обох променевих артеріях 3. число пульсових хвиль на променевій артерії більше числа серцевих скорочень 4. число пульсових хвиль на променевій артерії менше числа серцевих скорочень 5. збільшення частоти пульсу на одній з кінцівок

40.

Вкажіть найбільш характерні ознаки пульсу pulsus differens: 1. різке ослаблення або відсутність пульсації на одній променевій артерії 2. різке зменшення величини пульсу на обох променевих артеріях 3. число пульсових хвиль на променевій артерії більше числа серцевих скорочень 4. число пульсових хвиль на променевій артерії менше числа серцевих скорочень 5. збільшення частоти пульсу на одній з кінцівок

41.

Вкажіть найбільш характерні ознаки пульсу pulsus filiformis: 1. різке ослаблення або відсутність пульсації на одній променевій артерії 2. різке зменшення величини пульсу на обох променевих артеріях 3. число пульсових хвиль на променевій артерії менше числа серцевих скорочень 4. число пульсових хвиль на променевій артерії більше числа серцевих скорочень 5. збільшення частоти пульсу на одній з кінцівок

42.

Вкажіть характер задишки при бронхіальній астмі: 1. змішана 2. інспіраторна 3. експіраторна 4. ортопное 5. характерного типу задишки немає

43.

Гіпотонія – це: 1. зміна АТ в бік підвищення вище фізіологічних норм 2. гостре падіння АТ внаслідок інфекції, інтоксикації, травми 3. зміни АТ в бік зниження нижче фізіологічних норм 4. коливання АТ впродовж доби 5. різке підвищення АТ

44.

Де виникає крепітація: 1. в дрібних бронхах 2. в крупних бронхах 3. в порожнині каверни 4. в плевральній порожнині 5. в альвеолах

45.

Де знаходиться нижня межа правої легені по правій лопатковій лінії? 1. нижній край 6-го ребра 2. нижній край 7-го ребра 3. нижній край 8-го ребра 4. нижній край 9-го ребра 5. нижній край 10-го ребра

46.

Де знаходиться нижня межа правої легені по правій передній аксілярній лінії? 1. нижній край 5-го ребра 2. нижній край 6-го ребра 3. нижній край 7-го ребра 4. нижній край 8-го ребра 5. нижній край 9-го ребра

47.

Де знаходиться нижня межа правої легені по правій пригрудинній лінії? 1. нижній край 5-го ребра 2. нижній край 6-го ребра 3. нижній край 7-го ребра 4. нижній край 8-го ребра 5. нижній край 9-го ребра

48.

Де знаходиться нижня межа правої легені по правій середній аксілярній лінії? 1. нижній край 5-го ребра 2. нижній край 6-го ребра 3. нижній край 7-го ребра 4. нижній край 8-го ребра 5. нижній край 9-го ребра

49.

Де знаходиться нижня межа правої легені по правій середньоключичній лінії? 1. нижній край 5-го ребра 2. нижній край 6-го ребра 3. нижній край 7-го ребра 4. нижній край 8-го ребра 5. нижній край 9-го ребра

50.

Де знаходиться нижня межа шлунка в нормі? 1. вище від пупка на 2-3 см 2. нижче від пупка на 2-3 см 3. на рівні пупка 4. вище від пупка на 4-5 см 5. нижче від пупка на 4-5 см

51.

Де знаходиться п’ята аускультативна точка? 1. в ІІ-ІІІ міжребер’ї зліва біля грудини 2. в ІІІ-ІV міжребер’ї зліва біля грудини 3. в ІV-V міжребер’ї зліва біля грудини 4. на верхівці серця 5. в ІІІ-ІV міжребер’ї справа біля грудини

52.

Де знаходиться точка вислуховування Боткіна-Ерба? 1. в ІІ міжребер’ї справа біля грудини 2. в ІІ-ІІІ міжребер’ї зліва біля грудини 3. в ІІІ-ІV міжребер’ї зліва біля грудини 4. в ІV-V міжребер’ї зліва біля грудини 5. в ІІІ-ІV міжребер’ї справа біля грудини

53.

Де не вислуховується везикулярне дихання: 1. в над - і підключичних ямках 2. в аксілярній ділянці 3. в надостній ямці 4. нижче кутів лопаток 5. міжлопатковий простір, на рівні 3-4 грудних хребців

54.

Де не вислуховується везикулярне дихання: 1. в над - і підключичних ямках 2. в аксілярній ділянці 3. в надостній ямці 4. нижче кутів лопаток 5. над гортанню

55.

Де проходить задня серединна лінія? 1. по середині грудини 2. по краю грудини 3. по середині ключиці 4. по середині аксілярної ямки 5. по остистих відростках хребта

56.

Де проходить права задня аксілярна лінія? 1. По куту правої лопатки 2. По правому краю грудини 3. По середині правої ключиці 4. По задньому краю правої аксілярної ямки 5. По правих паравертебральних відростках хребта

57.

Де проходить права лопаткова лінія? 6. по куту правої лопатки 7. по правому краю грудини 8. по середині правої ключиці 9. по задньому краю правої аксілярної ямки 10. по правих паравертебральних відростках хребта

58.

Де проходить права паравертебральна лінія? 1. по куту правої лопатки 2. по правому краю грудини 3. по середині правої ключиці 4. по задньому краю правої аксілярної ямки 5. по середині між правими лопатковою та задньою серединною лініями

59.

Де проходить права пригрудинна лінія: 1. по середині грудини 2. по правому краю грудини 3. по середині правої ключиці 4. по середині між правою грудинною лінією і правою середньо-ключичною лінією 5. по середині аксілярної ямки.

60.

Де проходить права середня аксілярна лінія? 1. по куту правої лопатки 2. по правому краю грудини 3. по середині правої ключиці 4. по середині правої аксілярної ямки 5. по правих паравертебральних відростках хребта

61.

Де розміщена точка Боткіна-Ерба? 1. зліва від грудини в місці прикріплення ІІІ-ІV ребер 2. в ІV міжребірї по правому краю грудини 3. в ІV міжребірї по лівому краю грудини 4. біля основи мечеподібного відростка грудини 5. справа від грудини в місці прикріплення ІІІ-ІV ребер

62.

Де ставиться відмітка при топографічній перкусії легень? 1. по краю пальця-плесиметра з боку яснішого звуку 2. по краю пальця-плесиметра з боку тупішого звуку 3. по середині пальця-плесиметра 4. всі відповіді правильні 5. всі відповіді неправильні

63.

Де утворюється бронхіальне дихання: 1. в бронхах великого калібру 2. в бронхах середнього калібру 3. в бронхах малого калібру 4. в бронхіолах 5. в гортані

64.

Дефіцит пульсу – це: 1. частий пульс 2. повільний пульс 3. повна відсутність пульсу 4. різниця між частотою серцевих скорочень і пульсом, виміряними за один проміжок часу 5. різний пульс по наповненню на двох кінцівках

65.

Динамічний огляд грудної клітки дає можливість оцінити: 1. форму грудної клітки 2. синхронність дихальних рухів на обох половинах грудної клітки 3. тип конституції 4. розмір грудної клітки 5. епігастральний кут

66.

Для астенічної форми грудної клітки характерне: 1. епігастральний кут рівний 90⁰, помірно виражені під- і надключичні ямки, хід ребер під кутом 2. епігастральний кут менше 90⁰, ребра розміщені вертикально, лопатки не прилягають до спини 3. епігастральний кут більше 90⁰, ребра розміщені горизонтально, грудна клітка широка 4. міжреберні проміжки та під- і надключичні ямки згладжені 5. несиметричні дві половини грудної клітки

67.

Для гіперстенічної форми грудної клітки характерне: 1. епігастральний кут рівний 90⁰, помірно виражені під- і надключичні ямки, хід ребер під кутом 2. епігастральний кут менше 90⁰, ребра розміщені вертикально, лопатки не прилягають до спини 3. епігастральний кут більше 90⁰, ребра розміщені горизонтально, грудна клітка широка 4. міжреберні проміжки та під- і надключичні ямки згладжені 5. несиметричні дві половини грудної клітки

68.

Для кровотечі з шлунку характерні блювотні маси: 1. жовчю 2. яскраво червоного кольору 3. “кавової гущі” 4. кольору малинового желе 5. вжитою їжею

69.

Для нормостенічної форми грудної клітки характерно: 1. епігастральний кут рівний 90⁰, помірно виражені під- і надключичні ямки, хід ребер під кутом 2. епігастральний кут менше 90⁰, ребра розміщені вертикально, лопатки не прилягають до спини 3. епігастральний кут більше 90⁰, ребра розміщені горизонтально, грудна клітка широка 4. міжреберні проміжки та під- і надключичні ямки згладжені 5. несиметричні дві половини грудної клітки

70.

Для яких захворювань характерний шум тертя плеври: 1. ексудативного плевриту 2. сухого плевриту 3. вогнищевої пневмонії 4. бронхіальної астми 5. хронічного бронхіту

71.

Для якого захворювання характерне ослаблене везикулярне дихання на обох половинах грудної клітки за відсутності побічних дихальних шумів: 1. ексудативний плеврит 2. емфізема легень 3. хронічний бронхіт 4. крупозна пневмонія, 2 стадія захворювання 5. абсцес легень

72.

До кишкової диспепсії не належить : 1. здуття живота 2. проноси 3. відрижка 4. закрепи 5. тенезми

73.

До методичних моментів глибокої пальпації живота не відноситься: 1. проникнення 2. ковзання 3. формування шкірної складки 4. установка руки перпендикулярно до осі органа 5. установка руки паралельно до осі органа

74.

До методичних моментів глибокої пальпації живота не відноситься: 1. установка руки паралельно до осі органа 2. проникнення 3. установка руки перпендикулярно до осі органа 4. ковзання 5. формування шкірної складки

75.

З яких компонентів утворюється І тон? 1. м'язовий, клапанний, судинний 2. клапанний, судинний, передсердний 3. клапанний, судинний 4. м'язовий, клапанний, судинний, передсердний 5. жоден з перерахованих вище

76.

З якого параметру ви почнете вивчати властивості пульсу? 1. ритмічності 2. частоти 3. наповнення 4. напруження 5. однаковості по наповненню на обох променевих артеріях

77.

За визначенням ВООЗ, здоров’я це: 1. відсутність будь яких скарг у людини 2. відсутність будь яких змін у людини при клінічному і лабораторно інструментальному обстеженні 3. стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя 4. звертання пацієнта до лікаря лише з профілактичною потребою 5. все перечислене

78.

За якими властивостями характеризується верхівковий поштовх при пальпації 1. частота, ритмічність, наповнення, напруження 2. частота, ритмічність, ширина, висота 3. ширина (або площа), висота, сила, резистентність 4. площа, сила, ритмічність 5. площа, сила, резистентність

79.

Загальні відомості про хворого - це: 1. interrogation 2. prefatio 3. mollestia aegroti 4. anamnesis morbi 5. anamnesis vitae

80.

Збільшений живіт з вип’ячуванням пупка спостерігається за наявності: 1. асциту 2. кахексії 3. кисти 4. метеоризму 5. ожиріння

81.

зменшення частоти дихання позначається терміном: 1. dyspnoe 2. tachipnoe 3. bradypnoe 4. polipnoe 5. oligopnoe

82.

Коли в нормі вислуховується посилення везикулярного дихання: 1. в старечому віці 2. в дорослому віці 3. в астеніків людей 4. в гіперстеніків людей 5. під час фізичного спокою

83.

Коли виникає ослаблене везикулярне дихання: 1. при пневмонічній інфільтрації легень 2. при глибокому диханні 3. при диханні Кусмауля 4. при фізичному навантаженні 5. при тонкій грудній клітці

84.

Коли виникає фізіологічне ослаблення везикулярного дихання: 1. при надмірному розвитку м’язів грудної клітки (у спортсменів) 2. при накопиченні рідини в плевральній порожнині 3. при появі повітря в плевральній порожнині 4. при емфіземі легень 5. при тонкій грудній клітці

85.

Коли виникає фізіологічне посилення везикулярного дихання: 1. при пневмонії 2. при емфіземі легень 3. у дітей 4. при пухлині легень 5. при бронхіті

86.

Коли виникають вологі дрібноміхурцеві хрипи: 1. при наявності рідкого ексудату в дрібних бронхах 2. при наявності в’язкого, густого ексудату в дрібних бронхах 3. при наявності крупних каверн з рідким вмістом 4. при абсцесі легень 5. при приступі бронхіальної астми

87.

Коли виникають звучні (консонуючі) вологі хрипи: 1. при поєднанні бронхіту з ущільненням легеневої тканини навколо запального бронха (бронхопневмонії) 2. при емфіземі легень 3. при накопиченні ексудату в плевральній порожнині 4. при накопиченні трансудату в плевральній порожнині 5. при приступі бронхіальної астми

88.

Коли виникають сухі свистячі хрипи: 1. при наявності рідкого вмісту в дрібних бронхах 2. при наявності рідкого вмісту в крупних бронхах 3. при наявності каверни із рідким вмістом 4. при бронхоспазмі 5. при сухому плевриті

89.

Коли зменшується висота стояння верхівки легень: 1. при загальній інфільтрації (часто при туберкульозі) 2. при емфіземі легень 3. при нижньодолевій пневмонії 4. при ексудативному плевриті 5. при середньодолевій пухлині легень

90.

Коли зменшується простір Траубе: 1. при пневмонії 2. при пневмосклерозі 3. при накопиченні рідини в лівій плевральній порожнині 4. при накопиченні рідини в правій плевральній порожнині 5. при пухлині легень

91.

Коли можна вислухати протодіастолічний шум? 1. на початку систоли 2. на початку діастоли 3. перед систолою, в кінці діастоли 4. в кінці систоли 5. посередині діастоли

92.

Коли нижня межа легень зміщується вверх: 1. при глибокому вдиху 2. при зморщуванні легеневої тканини 3. при емфіземі легень 4. при хронічному застої крові в легенях 5. при ентероптозі

93.

Коли розширюються поля Креніга: 1. при емфіземі легень 2. при пневмонії 3. при пневмосклерозі 4. при пухлині легень 5. при цирозі легень

94.

Куди відбувається регургітація крові при недостатності клапана аорти? 1. в ліве передсердя 2. в лівий шлуночок 3. в аорту 4. в правий шлуночок 5. жоден з перерахованих вище

95.

куди відбувається регургітація крові при недостатності клапана легеневого стовбура? 1. в ліве передсердя 2. в лівий шлуночок 3. в аорту 4. в правий шлуночок 5. в жоден з перерахованих вище відділів

96.

Межі діастолічного тиску за ВООЗ: 1. 50–89 мм.рт.ст. 2. 60–89 мм.рт.ст. 3. 50–80 мм.рт.ст. 4. 60–90 мм.рт.ст. 5. 60–100 мм.рт.ст.

97.

Межі систолічного тиску за ВООЗ: 1. 100 – 139 мм.рт.ст. 2. 90 – 121 мм.рт.ст 3. 135 – 140 мм.рт.ст. 4. 90 – 100 мм.рт.ст. 5. 100 – 135 мм.рт.ст.

98.

Механізм виникнення ІІ тону? 1. закриття атріоветрикулярних клапанів 2. закриття аортальних клапанів 3. закриття клапанів аорти і легеневої артерії 4. коливання клапанів аорти і легеневої артерії при закритті та коливання стінок цих судин 5. усе перераховані вище

99.

Механізм виникнення ІІІ тону? 1. Систолі шлуночків 2. Закриття аортальних клапанів та клапанів легеневої артерії 3. Коливання шлуночків під час діастоли 4. Закриття двох- та тристулкових клапанів 5. Коливання шлуночків при пасивному наповненні

100.

Механізм утворення сухих хрипів пов'язаний з чинниками: 1. скупченням рідкого секрету в просвіті бронхів 2. скупченням в'язкого секрету в просвіті бронхів 3. жорсткістю поверхні плеври 4. скупченням рідкого секрету в просвіті альвеол 5. непрохідність бронха

101.

Множинне ураження крупних суглобів характерне для: 1. загострення подагри 2. ревматоїдного артриту 3. загострення ревматичного поліартриту 4. остеохондрозу 5. туберкульозу

102.

Назвіть синоніми везикулярного дихання: 1. бронхіальне 2. ларинготрахеальне 3. альвеолярне 4. пуерильне 5. жорстке

103.

104.

105.

Наявність серцевого поштовху вказує на наявність: 1. гіпертрофії лівого шлуночка 2. гіпертрофії лівого передсердя 3. гіпертрофії правого шлуночка 4. гіпертрофії правого передсердя 5. аневризми аорти

106.

Обличчя Гіппократа відмічається у пацієнтів 1. при захворюванні нирок 2. при захворюванні серцево-судинної системи 3. в агональному стані 4. при гіпотиреозі 5. при гіпертиреозі

107.

Обличчя Корвізара виникає? 1. при серцевій недостатності 2. при нирковій недостатності 3. при перитоніті 4. при ексудативному перикардиті 5. при інфаркті міокарду

108.

Опишіть “facies nephritica”: 1. обличчя одутлувате, ціанотичне, відмічається різке набухання вен шиї, виражений ціаноз і набряк шиї 2. виражений ціаноз губ, кінчика носа, підборіддя, вух, ціанотичний рум’янець щік 3. обличчя бліде з сіруватим відтінком, очі запалі, загострений ніс, на чолі краплі холодного профузного поту 4. обличчя одутлувате, бліде, набряки під очима, повіки набряклі, очні щілини вузькі 5. обличчя одутлувате, жовтувато-бліде з виразним ціанотичним відтінком, рот постійно напіввідкритий, губи ціанотичні, очі тьмяні

109.

Опишіть “комірець Стокса”: 1. обличчя одутлувате, ціанотичне, відмічається різке набухання вен шиї, виражений ціаноз і набряк шиї 2. виражений ціаноз губ, кінчика носа, підборіддя, вух, ціанотичний рум'янець щік 3. обличчя бліде з сіруватим відтінком, очі запавши, загострений ніс, на чолі краплі холодного профузного поту 4. обличчя одутлувате, бліде, набряки під очима, повіки набряклі, очні щілини вузькі 5. обличчя одутлувате, жовтувато-бліде з виразним ціанотичним відтінком, рот постійно напіввідкритий, губи ціанотичні, очі тьмяні

110.

Опишіть “обличчя Корвізара”: 1. обличчя одутлувате, ціанотичне, відмічається різке набухання вен шиї, виражений ціаноз і набряк шиї 2. виражений ціаноз губ, кінчика носа, підборіддя, вух, ціанотичний рум’янець щік 3. обличчя бліде з сіруватим відтінком, очі запавші, загострений ніс, на чолі краплі холодного профузного поту 4. обличчя одутле, бліде, набряки під очима, повіки набряклі, очні щілини вузькі 5. обличчя одутлувате, жовтувато-бліде з вираженим ціанотичним відтінком, рот постійно напіввідкритий, губи ціанотичні, очі тьмяні

111.

Патогенетичне лікування – це лікування, націлене на: 1. знищення збудників захворювання 2. механізм розвитку захворювання 3. усунення причини захворювання 4. боротьбу з шкідливими факторами 5. все перечислене

112.

По якій лінії найбільша дихальна екскурсія нижнього краю правої легені: 1. по правій середньо-ключичній лінії 2. по правій грудинній лінії 3. по правій лопатковій лінії 4. по правій пригрудинній лінії 5. по правій середній аксілярній лінії

113.

Позитивний симптом Квінке при огляді пацієнта з недостатностю клапанів аорти – це: 1. ритмічне погойдування голови в такт пульсу 2. позитивний капілярний (артеріальний) пульс, що проявляється почервоніння і зблідненням нігтевого ложа при натисканні на нього 3. пульсуючі зіниці 4. танець каротид 5. збільшення (розширення) лівої зіниці

114.

Позитивний симптом флуктуації підтверджує наявність: 1. пухлини товстого кишківника 2. вільної рідини в черевній порожнині 3. виразкової хвороби шлунка 4. збільшення печінки 5. опущення шлунка

115.

Послідовність проведення глибокої методичної пальпації 1. сигмоподібна кишка, сліпа кишка, висхідна, поперечна, низхідна частини ободової кишки, шлунок, печінка 2. сигмоподібна кишка, сліпа кишка, висхідна, низхідна частини ободової кишки, шлунок, поперечна частина ободової кишки, печінка 3. сліпа кишка, сигмоподібна кишка, висхідна, поперечна, низхідна частини ободової кишки, шлунок, печінка 4. сліпа кишка, висхідна, поперечна, низхідна частини ободової кишки, шлунок, сигмоподібна кишка, печінка 5. сигмоподібна кишка, низхідна частина ободової кишки, висхідна частина ободової кишки, сліпа кишка, поперечна частина ободової кишки, шлунок, печінка

116.

Послідовність проведення глибокої методичної пальпації 1. сигмоподібна кишка, сліпа кишка, висхідна, поперечна, низхідна частини ободової кишки, шлунок 2. сигмоподібна кишка, сліпа кишка, висхідна, низхідна частини ободової кишки, шлунок, поперечна частина ободової кишки 3. сліпа кишка, сигмоподібна кишка, висхідна, поперечна, низхідна частини ободової кишки, шлунок 4. сліпа кишка, висхідна, поперечна, низхідна частини ободової кишки, шлунок, сигмоподібна кишка 5. сигмоподібна кишка, низхідна частина ободової кишки, висхідна частина ободової кишки, сліпа кишка, поперечна частина ободової кишки, шлунок

117.

Поясніть походження симптомів “судинні зірочки” і “печінкові долоні”, що виявляються при загальному огляді: 1. геморагічний синдром 2. зневоднення організму 3. гіперестрогенемія 4. сидеропенічний синдром 5. порушення синтетичної функції печінки

118.

Поясніть причину гінекомастії у чоловіків: 1. геморагічний синдром 2. зневоднення організму 3. гіперестрогенемія 4. сидеропенічний синдром 5. порушення синтетичної функції печінки

119.

Права і ліва межа судинного пучка розміщується в нормі: 1. по краях грудини 2. по середньоключичних лініях 3. не визначається 4. 1 см назовні від правого і лівого краю грудини 5. 1 см від середньоключичних лініях до грудини

120.

При емфіземі легень вислуховується: 1. посилене везикулярне дихання 2. ослаблене везикулярне дихання 3. жорстке везикулярне дихання 4. патологічне бронхіальне дихання 5. амфоричне дихання

121.

При огляді шкіри хворого з легеневою недостатністю виявляють: 1. акроціаноз 2. гіперемію 3. дифузний ціаноз 4. іктеричність 5. телеангіектазії

122.

При перитоніті під час поверхневої пальпації визначається: 1. м'який живіт, болючість при пальпації 2. м'язовий захист 3. потовщення м'язів черевної стінки 4. резистентність м'язів черевної стінки 5. розслаблення м'язів черевної стінки

123.

При перкусії ліва межа відносної тупості серця розміщена: 1. на 1-2см досередини від l. axilaris sinistra 2. в V міжребір’ї по середньо-ключичній лінії 3. в VI міжребір’ї 4. на 1-2 см досередини від лівої середньо-ключичної лінії 5. на 0,5 см досередини від лівої середньо-ключичної лінії

124.

При перкусії по l. medioclavicularis dex.: 1. печінка не виступає з-під краю реберної дуги 2. печінка виступає з-під краю реберної дуги на 1 см 3. печінка виступає з-під краю реберної дуги на 1,5 см 4. печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2 см 5. печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2,5 см

125.

При поверхневій пальпації неможливо: 1. визначити ступінь напруження м'язів черевної стінки 2. визначити симптоми подразнення очеревини 3. визначити нижню межу шлунка 4. виявити місце болю 5. виявити розходження прямих м'язів живота

126.

127.

При яких захворюваннях легень можлива поява кровохаркання: 1. рак легень 2. бронхіальна астма 3. плеврит 4. бронхіт 5. емфізема легень

128.

При якій патології вислуховується амфоричне дихання: 1. вогнищева пневмонія 2. гідроторакс 3. кавернозний туберкульоз 4. пневмоторакс 5. емфізема легень

129.

130.

При якій патології вислуховується металеве дихання: 1. гідроторакс 2. відкритий пневмоторакс 3. сухий плеврит 4. хронічний бронхіт 5. емфізема легенів

131.

При якому захворюванні виявляють екзофтальм? 1. гіпофункції щитовидної залози 2. захворюванні нирок 3. серцево-судинних захворюваннях 4. гіперфункції щитовидної залози 5. отруєнні атропіном

132.

При якому захворюванні відмічається мокротиння за типом “малинового желе”? 1. бронхіт 2. крупозна пневмонія 3. абсцес легень 4. бронхіальна астма 5. рак легень

133.

При якому захворюванні легень відмічається “ржаве” мокротиння? 1. бронхіт 2. крупозна пневмонія 3. абсцес легень 4. бронхіальна астма 5. рак легень

134.

При якому захворюванні не вислуховуються дихальні шуми в нижніх відділах однієї половини грудної клітки: 1. крупозна пневмонія 2 стадія захворювання 2. пневмоторакс 3. ексудативний плеврит 4. вогнищева пневмонія 5. абсцес легень

135.

При якому захворюванні спостерігається симптом "голови медузи" ? 1. при хронічному панкреатиті 2. при гострому ентериті 3. при хронічному гепатиті 4. при хронічному холециститі 5. при цирозі печінки

136.

Прикріплення ІІІ ребра до грудини зліва – місце проекції: 1. аортального клапана 2. клапана легеневої артерії 3. двостулкового клапана 4. тристулкового клапана 5. не є специфічним для жодної з вказаних структур

137.

Причиною зниження тургору шкіри може бути: 1. геморагічний синдром 2. зневоднення організму 3. гіперестрогенемія 4. сидеропенічний синдром 5. порушення синтезуючої функції печінки

138.

Про що свідчить бурчання при пальпації сліпої кишки? 1. симптом виявляється в нормі 2. у черевній порожнині є вільна рідина 3. є стеноз воротаря 4. є велика кількість газів у товстому кишечнику (метеоризм у хворого з колітом) 5. у товстому кишечнику є рідкий вміст і скупчуються гази (наприклад, у хворого з гострим ентеритом)

139.

Про що свідчить видима пульсація сонних артерій (“танець каротид”)? 1. про недостатність аортального клапану 2. про стеноз устя аорти 3. про міокардит 4. про мітральний стеноз 5. про гіпертонічну хворобу

140.

Про що свідчить посилення верхівкового