Взаємозв'язок стандартизації з іншими галузями знань

Приведена нижче схема періодизації становлення і розвитку метрології, стандартизації і сертифікації дає можливість, у поєднанні з хронологією відкриттів і фактів, відтворити процес становлення і розвитку, генезис ідей, направлень, еволюцію знань в цих галузях. Важлива, а іноді й вирішальна роль у розвитку науки пов’язується з такими вченими як Д. Менделєєв, Г. ДеМетц, Й. Косоногов, А. Д. Гатцук та ін., творчість яких стала переломним моментом у розвитку наукових знань.

І період – Передісторія метрології, стандартизації і сертифікації (ІVст до н. е.-ХVІІ ст.).

ІV ст. до н. е .	Створюються перші метрологічні установи в Херсонесі (Севастополь), з дотримання мір, проведення контролю монет, таврування гир, а також функціонував інститут астиномів, де таврували торгівельну тару, мірні посудини, черепицю й контрольні гирі.
ІХ-Х ст.	В процесі торгових зносин, Давньоєгипетська система мір була засвоєна в Київській Русі, наприклад, стандартна цегла зі знаком вавилону (пропорції) була використана при будівництві Десятинної церкви (сторона вавилону – мірна сажень – 2,154 м, в Єгипті – 2,160 м).
996 р.	Уніфікацію мір і вагів Русі містить в собі Статут князя Володимира про церковні суди. Довгі роки хранителями торгових мір і вагів були монастирі та церкви.
1017 р.	Вперше згадується сажень в Іпатіївському літописі.
1134 –1136 р.	У Новгороді була організована Палата мір і ваги (церков Івана Предтечі), де зберігалися еталони довжини і ваги і князем Всеволодом підписано Устав “Про церковні суди про людей та про міри торгівлі”.
ХІ-ХVІІ	З’являються згадки в літературі про пуд і гривню.
ХV ст.	Вже використовували аршин – 711,2 мм.
ХVІ – ХVІІ ст	У мірах був безлад (велика кількість мір, наприклад, 7 видів саженей: велика, сажень без чоти, мірна, коса, пряма, трубна, морська і т.д.)
1554 р.	Введено лікоть для вимірювання тканини
1555 р.	Указ Івана Грозного про запровадження стандартних калібрів – кружал для вимірювання розмірів ядер до гармат і стандартної цегли (для храму Василя Блаженного в Москві).
1575 р.	Народні міри стали загальнодержавними в Польщі (за Конституцією підтверджено в 1764 р.).
XVI ст.	В Московії контролери (цілувальники) відбирали неофіційні міри, а наглядом за мірами займалися митниці «кружечні подвір’я», у Москві діяли Помірний дім і Велика митниця.
1649 р.	Вийшов Соборний Устав про єдність мір де вказувалося про використання верст=1000 сажень
1653 р.	Вийшов митний статут про міри
1694 р.	Петро І організував комісії по мірам в Петербурзі і Архангельську

ІІ період – Становлення і розвиток метрології, стандартизації і сертифікації як наук (ХVІІІ-ХІХ ст.).

XVIII ст.	Петро І увів фути і дюйми, а клеймо стало вважатися товарним знаком.
1716 р.	Вийшов Наказ Петра І про покарання за обмірювання та обваження.
1734 р	Почали проводитися заходи щодо зменшення різновидів мір в Російській імперії, встановлювалися співвідношення місцевих та державних мір
1736 р.	За рішенням сенату було створено в Російській імперії Комісію мір і ваги, яку очолив граф М. Г. Головін.
1747 р.	Розроблено еталонний російський фунт (існував майже 100 років).
1758 р.	Наказ Єлизавети Петрівни про розробку залізних, вірних аршинів (711,2 мм) і їх клеймування.
1774 р.	Наказ про обов’язкове клеймування на фабриках.
1785 р.	В Австро- Угорщині (Галичина) було створено Інспекторат мір і ваги.
1830 р	В Російській імперії офіційно затверджені до використання метр і кілограм
1832 р.	К.Гаусс запропонував абсолютну систему мір – міліметр, міліграм, секунда.
1835 р.	Указ “Про систему російських мір і ваги” – основа Російської системи мір.
1842 р	В Санкт-Петербурзі створено Депо еталонівмір і ваги (перший охоронець академік А. Я. Купфер до 1865 р.; В. С. Глухов до 1892 р.; потім Д. І. Менделєєв до 1907 р.).
1848 р.	Перша книга з метрології «Общая метрология» Ф. Петрушевського
1875 р.	Міжнародна конференція по метру, на якій 17 держав підписали Метричну конвенцію і було створено метрологічний заклад в Севрі (Париж).
1879 р.	Росія отримала Сертифікат Міжнародного бюро мір і ваги для прототипу кілограма
1893 р.	Д. І. Менделєєв організував перший метрологічний заклад – Головну палату мір і ваги.
1896 р.	В Російській імперії прийнято закон про товарні знаки і їх охорону.
1898 р.	Г. Де-Метц відкрив кафедру фізики (Харків) і займався метрологією в електрофізиці.
4 липня 1899 р.	В Російській імперії була введена Метрична система факультативно разом з основними російськими мірами; прийнято «Положення про міри і ваги» і підписано Наказ про відкриття 150 установ по мірам і вагам.
1900 р.	Міжнародна конвенція застосовувалася в Російській імперії разом з російською системою мір

ІІІ період – Розвиток метрології, стандартизації і сертифікації в Україні в першій половині ХХ ст.

1900 р.	Заснована лабораторія еталонів електричних величин в Харкові (Д. І. Менделєєв),
1900 р.	Заснована лабораторія еталонів електричних величин в Харкові (Д. І. Менделєєв)
1901 р	в Харкові Д. І. Менделєєвим заснована перша в Україні Повірочна палатка мір і ваги
1902 р.	Повірочні палатки з’являються у Києві, Катеринославі, Одесі, які з часом реорганізуються в метрологічні інституційні центри.
1911 р.	В Росії організовано Національне товариство з стандартизації (правонаступником якої у подальшому став Держстандарт СРСР).
1917 р.	Декрет «О пошлине на товарные знаки».
14 вересня 1918 р	Введено метричну системи мір і ваги в СРСР і прийнято Декрет про десяткову систему мір і ваги.
1921 р.	Підписано Міжнародну Метричну конвенцію 1875 р.
1922 р.	За Постановою № 569 заснована Українська Головна палата мір і ваги (Харків).
1925 р.	Метрична конвенція 1875 р. була визнана чинною для СРСР
15 вересня 1925 р	В Головній палаті створено відділ мір і ваги; професор А. Д. Гатцук розробив проект стандарту і організував комітет зі стандартизації.
1926 р.	Комітет зі стандартизації розробив перші загальносоюзні стандарти (на пшеницю, чавун, прокат).
1940 р.	Всесоюзний комітет стандартизації ввів Державний загальносоюзний стандарт
1944 р.	Створено Управління у справах мір і ваги
1947 р.	Країна вступає до ІSО

ІV період – Науково-технічна революція і розвиток метрології, стандартизації і сертифікації в другій половині ХХ ст.

1953 р.	Засновано Управління мір і вимірювальних приладів УРСР
1954 р.	Створено Комітет стандартів, мір та вимірювальних приладівдля координації роботи зі стандартизації в галузях народного господарства країни.
1965 р.	Впроваджується державна атестація якості продукції
1966 р.	Організовано Українську республіканську лабораторію державного нагляду за стандартами та вимірювальною технікою.
1968 р.	Вперше затверджено комплекс державних стандартів.
1970 р.	Комітет стандартів, мір і вимірювальних приладів перетворено у Державний комітет зі стандартизації (Держстандарт).
1971р.	Організовано Українське республіканське управління Держстандарту СРСР, яке перейменовано в 1978 р. в Українське республіканське управління стандартизації і метрології.
1979 р.	Відкрито Львівський Центр метрології і стандартизації.
1984 р	Постанова про сертифікацію продукції, що йде на експорт
1985 р.	Постанова про організацію робіт з стандартизації в СРСР. У Львові відкрито Музей метрології
21 квітня 1988 р.	Постановою Ради Міністрів СРСР № 489 «Про перебудову діяльності та організаційної структури Державного Комітету СРСР по стандартах» було ліквідовано галузеві нормативно-технічні документи і встановлено два рівні нормативно-технічної документації: державні (республіканські) стандарти та технічні умови.
25 грудня 1990 р.	Постановою Ради Міністрів СРСР № 1340 «Про удосконалення організації робіт по стандартизації в СРСР» було передбачено, що державні й республіканські стандарти повинні мати обов’язкові та рекомендовані вимоги щодо якості продукції, її безпеки для життя і здоров’я населення, охорони навколишнього середовища, сумісності та взаємозамінюваності. Одночасно промисловим структурам було надано право затверджувати стандарти підприємства на продукцію, що випускається.
1991 р.	Створено Державний комітет УРСР зі стандартизації, метрології та якості продукції, який перейменований в 1992 р. у Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації.
1992 р.	Україна стала членом регіональної Організації державних метрологічних установ Центральної і Східної Європи,
1992 р.	Створена тимчасова науково-технічна комісія з метрології, яка у 1998 р. перейменована у Науково-технічну комісію з метрології, також створено Український науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації, який в 2003 р. перейменований у Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів.
1998 р.	Україна стала член-кореспондентом Організації національних метрологічних установ держав Європи.
11 лютого 1998 р.	Прийнято Закон України “Про метрологію та метрологічну діяльність”
2001 р.	Закон України про стандартизацію.
1 жовтня 2002 р.	Центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології, підтвердження відповідності та захисту прав споживачів є Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт)та його територіальні органи Держспоживстандарт є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України

Взаємозв'язок стандартизації з іншими галузями знань

Стандартизація як наука досліджує, розробляє принципи і методи встановлення норм і правил, а також форми й методи реалізації цих норм і правил. У процесі стандартизації тих чи інших об'єктів досліджуються зв'язки і відносини між ними, вивчається та вибирається накопичений практичний досвід, закріплюються і зберігаються досягнення суспільства. Організаційно-методичні основи стандартизації чітко визначають її взаємозв'язок з іншими науками, які у свою чергу результатами своїх досліджень розвивають стандартизацію.

1. Передусім стандартизація найтісніше пов'язана з товарознавством та всім комплексом дисциплін, які до нього належать. Визначення якості товарів народного споживання становлять найважливіше завдання товарознавства; стандарт та якість продукції є неодмінними атрибутами суспільного процесу. Значно зросла взаємодія товарознавства зі стандартизацією після впровадження сертифікації товарів та систем якості. Сертифікат відповідності, який є документальним підтвердженням об'єктивної оцінки якості товару, можна одержати тільки на основі товарознавчих досліджень.

2. Невід'ємною частиною стандартизації є метрологія. В основу метрології та вимірювальної техніки покладено закони фізики та математичні методи. Стандартизація широко використовує різні математичні ряди. Принцип закономірних рядів застосовують для визначення геометричних розмірів і технічних показників різних виробів. Математичні методи потрібні для обробки даних досліджень та контролю, для формулювання відносин і закономірностей при вивченні різних явищ.

3. Стандартизація безпосередньо пов'язана з економічними науками: економії сировини і матеріалів, зниження витрат на одиницю продукції, підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва враховуються у процесі стандартизації. Економічні задачі стандартизації охоплюють методологію визначення ефективності виробництва, прогнозування, планування, відношення між затратами, визначають вплив стандартизації на економіку країни.

4. Стандартизація тісно взаємодіє з прикладними і технологічними дисциплінами, а також із деякими спеціальними науковими дисциплінами в галузі якості технології, праці та продукції, їх кількісного визначення.

5. Одним із завдань стандартизації є систематизація та узагальнення накопиченого фактичного матеріалу з таких фундаментальних наук як хімія, фізика та математика.

6. Стандартизація тісно пов'язана також із юридичними науками, оскільки вдосконалення правової основи забезпечення якості продукції становить необхідну умову вирішення соціально-економічних завдань.