Загальні положення

ВИРОБНИЧА ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

IV КУРС (бакалаври)

Загальні положення

Сучасний етап формування вітчизняної освіти вносить певні корективи й до процесу та технології організації та проведення педагогічної практики. Адже, для того, щоб студент-філолог став невдовзі висококваліфікованим фахівцем, майстром своєї справи, потрібна, крім певних здібностей і сукупності багатьох наукових знань, ще й система професійних умінь. Тому роль педагогічної практики важко переоцінити, оскільки вона не лише завершує професійну освіту вчителя, а й є найефективнішою формою його професійного становлення.

Практика студентів IV курсу значна за обсягом, різноманітна за своїм змістом. У період практики, коли студенти входять в нову соціальну роль, безпосередньо знайомляться з професійно-педагогічною діяльністю і викладачі-методисти, і педагоги-фахівці повинні спрямувати їхню роботу в школах так, щоб майбутні вчителі-словесники усвідомили, що творчість - це не окрема сторона педагогічної праці, а найбільш суттєва та необхідна її характеристика, сформувати у майбутніх учителів установку в кожному конкретному випадку шкільного життя виходити за рамки нормативної діяльності і здійснювати пошук нетрадиційних способів вирішення навчально-виховних проблем.

Педагогічна практика повинна носити особистісно зорієнтований, творчий характер і сприяти виробленню індивідуального стилю педагогічної діяльності. її головним результатом повинно стати тверде переконання студентів у правильності зробленого вибору - стати вчителем, присвятити себе найгуманнішій професії на землі - вихованню людини.

Учитель високо несе слово, формує національну самосвідомість своїх учнів, їхню культуру, інтелект, учить добра, справедливості, людської гідності.

ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Мета педагогічної практики бакалаврів - здійснення підготовки студентів-філологів до професійної діяльності вчителя-словесника у загальноосвітніх навчальних закладах і школах нового типу, розвиток комплексних фахово-педагогічних умінь.

Основні завдання практики: сформувати у студентів навички:

- аналізувати свою й учнівську навчальну діяльність і синтезувати її, застосовувати загальнодидактичні та специфічні принципи на конкретному мовному й літературному матеріалі;

- зводити різноманітну лінгвістичну й історико-літературну інформацію в одну систему, уміти перебудовувати свої знання відповідно до мети уроку й кожної конкретної ситуації;

- здійснювати водночас навчання, розвиток і виховання в їх органічній єдності;

- робити навчальний матеріал доступним і цікавим для учнів певної вікової категорії;

- здійснювати підбір, виготовлення та застосування навчальних дидактичних наочних, роздаткових, аудіо- та відеоматеріалів на уроках та позакласних заходах з мови та літератури;

- методи і прийоми застосовувати залежно від рівня розумових сил учнів, характеру матеріалу та особливостей своєї особистості;

- навчитися володіти педагогічною технікою, особливо досконало - мовою, виразним художнім читанням;

- кваліфіковано застосовувати сучасні принципи, методи, прийоми і засоби навчання чотирьох видів мовленнєвої діяльності;

- завжди бути готовим до взаємоконтактів з учнями:

- аналізувати свою професійну діяльність і навчальну діяльність учнів, вивчати та узагальнювати досвід інших учителів у галузі навчання мови, літератури;

- керувати самостійною роботою школярів, їх самоосвітою, прогнозувати реакцію учнів на прослуханий текст чи літературний твір;

- правильно визначати мету і завдання мовної та літературної освіти на кожному уроці;

- формувати національну свідомість учнів засобами художнього слова;

- виховувати в себе почуття відданості школі, дітям, своїй професії.

Організація і проведення виробничої педагогічної практики

1. Педагогічна практика на IV курсі проводиться: у 5-9 класах у міських загальноосвітніх навчальних закладах та школах нового типу протягом 5 тижнів.

Підготовчий етап

2. У підготовчий період педпрактики передбачається:

- прослуховування оглядових лекцій із методики викладання фахової дисципліни з урахуванням програмового матеріалу, який буде опрацьовуватися за період педагогічної практики;

- проведення настановної конференції у вузі за участю групових керівників, методистів зі спеціальних кафедр і вчителів-методистів;

- організація виставки науково-методичної літератури та коментар до неї провідного бібліотекаря університету;

- проведення колоквіумів на знання програми та шкільних підручників того класу, у якому буде проходити практику студент.

Основний етап

3. Перший тиждень передбачає загальне ознайомлення студентів із організацією навчально-виховного процесу в школі, знайомство з дирекцією навчального закладу, вчителями-словесниками, класними керівниками.

Студент-практикант відвідує й аналізує уроки вчителів мови й літератури, знайомиться з календарно-тематичними планами вчителя-методиста та планом виховної роботи з фахових дисциплін.

За час проходження практики студенти проводять уроки різних типів з мови та літератури (до всіх уроків складають розгорнуті конспекти). Відвідують уроки й роблять аналіз уроків студентів-практикантів групи.

Студент-практикант виготовляє наочні посібники (таблиці, тести, схеми, карти заочних подорожей, комплекти роздаткових навчальних карток тощо).

Студенти працюють над індивідуальним методичним завданням (до курсової, бакалаврської роботи).

Студенти практикуються у перевірці учнівських зошитів, оцінюванні домашніх і контрольних письмових робіт, творів.

Здійснюють виховну роботу з фаху.

Заключний етап

4. Підготовка і здача звітної документації.

5. Захист результатів практики у вузі.

ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ IV КУРСУ

Практика в загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ) та школах нового типу передбачає:

- ознайомлення зі школою, бесіду з керівництвом навчального закладу;

- вивчення класу, за яким закріплений студент, стилю роботи вчителя-словесника та класного керівника; вивчення їх планів навчальної й виховної роботи; планування власної діяльності на час практики;

- підготовку і проведення уроків різних типів із застосуванням сучасних технологій навчання мови та літератури; урахування особистісно зорієнтованого навчання;

- участь в обговоренні й аналізі проведених уроків;

- відвідування та аналіз уроків студентів-практикантів;

- здійснення виховної роботи з фаху (проведення літературного ранку/вечора), засідання лінгвістичного чи літературного гуртка, випуск стіннівки і т.д.);

- виконання одного з диференційованих завдань;

- проведення роботи з творчо обдарованими дітьми;

- участь у роботі шкільного методоб'єднання вчителів-словесників;

- проведення експерименту з теми курсової, бакалаврської роботи.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ-ПРАКТИКАНТАМ

Студент IV курсу повинен навчитися:

1) планувати навчальну роботу;

2) правильно будувати уроки різних типів: аспектні уроки, уроки розвитку мовлення; "нестандартні" типи уроків: інтегрований, бінарний, урок-гру тощо;

3) використовувати різні методи і прийоми ознайомлення учнів з новим матеріалом (організовувати бесіду, вести розповідь, створювати проблемно-пошукову ситуацію, інтегрувати, структурувати навчальний матеріал, аналізувати текст як мовленнєвий взірець, створювати комунікативну

ситуацію, організувати самостійну роботу школярів з підручником, систематизувати матеріал у вигляді узагальнювальних таблиць, опорних схем та інше);

4) грамотно проводити опитування учнів: вимагати повних, змістовних, точних, аргументованих відповідей; розрізняти фронтальне й індивідуальне опитування; при індивідуальному точно вказати обсяг завдань, при ущільненому - обсяг завдань і час виконання роботи;

5) правильно використовувати критерії оцінювання знань, умінь і навичок учнів з різних видів діяльності на уроках мови і літератури, дотримуватися вимог до проведення тематичного оцінювання;

6) керуватися комунікативно-діяльнісним принципом у навчанні мови;

7) проводити вивчення мови на функціонально-стилістичній основі: розглядати мовні явища не ізольовано, а в їхньому використанні, знайомити учнів з типовою сферою функціонування мовного явища;

8) формувати мовленнєву особистість, тобто таку, яка б комунікативно виправдано користувалася мовними засобами відповідно до ситуації мовлення, стилю та жанру;

9) кваліфіковано проводити такі види мовного розбору, як фонетичний, лексичний, граматичний (морфемний, словотвірний, морфологічний, синтаксичний), орфографічний і пунктуаційний;

10) грамотно користуватися технічними та наочними засобами навчання;

11) надавати урокові узагальнювальний характер: створювати постійну атмосферу пошуку, дослідницької роботи; при вивченні нового матеріалу забезпечувати необхідну кількість повторення нових правил, визначень тощо, а також самостійний підбір учнями прикладів, аналогічних структур за моделями, зразками; залучати школярів до взаємного рецензування відповідей;

12) кваліфіковано проводити роботу над текстом художнього твору на уроках літератури. Планувати цю роботу, виділяючи головне, те, на чому буде зосереджена увага дітей, правильно формулювати питання по тексту, щоб показати учням роль мовних засобів у створенні художніх образів;

13) приділяти увагу питанням з теорії літератури, художнім засобам;

14) організовувати колективне складання плану змісту літературного твору, характеристики літературного героя та ін.;

15) проводити позакласну роботу з предмета - заняття гуртка виразного читання, підготовку мовного усного журналу, літературного ранку, диспуту тощо;

16) грамотно аналізувати уроки мови й літератури.

ЗАХИСТ ПЕДПРАКТИКИ

Захист практики - це відповідальний етап, коли підбиваються підсумки, виявляються позитивні моменти, аналізуються недоліки, визначаються шляхи вдосконалення організації та проведення активної педагогічної практики.

Заключний період включає такі три етапи:

1) оформлення звітної документації;

2) підсумкову нараду в школі;

3) захист практики в університеті.

Оформлення звітної документації

По закінченні практики студент здає папку з такою документацією:

1. Три розгорнутих конспекти уроку з мови*.

2. Один розгорнутий конспект уроку з літератури*.

3. Сценарій мовно-літературного вечора (ранку).

4. Індивідуальне завдання з методики викладання мови.

5. Набір унаочнення до уроку мови.

6. Аналіз уроку з мови.

7. Самоаналіз уроку з мови.

8. Щоденник з практики.

________________________________________________________________
* Студенти, які проходять практику за місцем майбутнього працевлаштування, здають усі конспекти уроків з мови та літератури, проведених за час практики.

У звітах студент-практикант аналізує свою навчально-виховну діяльність, дає загальні висновки (які знання, уміння й навички здобуті під час перебування в школі), вносить пропозиції щодо вдосконалення організації практики. Аналіз звітних документів практикантів дозволяє методистам зробити висновки про якість роботи студентів, про ступінь осмислення ними свого педагогічного досвіду, про їхнє ставлення до майбутньої професії.

Підсумкова нарада в школі

В останні дні перебування студентів у школі проводиться підсумкова нарада. її організовує груповий керівник і староста групи практикантів. На нараду запрошується директор (завуч) школи, учителі-предметники, класні керівники, які працювали зі студентами, методисти, студенти-практиканти.

Нарада, як правило, проходить у такому порядку:

1. Вступне слово методиста.

2. Виступ директора (завуча) школи, у якому він дає оцінку роботі всієї групи студентів-практикантів, висловлює побажання і критичні зауваження окремим студентам, звертає увагу на необхідність запозичення позитивного досвіду школи, окремих учителів і класних керівників.

3. Виступ учителів-словесників, у яких студенти проходили практику.

4. Виступ класних керівників з характеристикою роботи студентів у якості вихователів.

5. Виступ студентів-практикантів з критичним аналізом своєї роботи, побажаннями і пропозиціями щодо організації і проведення активної педагогічної практики.

6. Заключне слово групового методиста.

Захист практики в університеті

Захист готується факультетським керівником практики, методистами, за участю студентів-практикантів, методистів. На захисті в основному заслуховуються звіти кожного студента, представлені в різних формах: звіт, рольова гра, "круглий стіл", методична конференція тощо. Бажано на такі захисти запрошувати студентів молодших курсів. Ознайомлення їх з навчальною роботою практикантів сприяє правильному ставленню до педагогічної діяльності, до практики, до вивчення теоретичних дисциплін, до формування професійних умінь і навичок.

До захисту студенти-практиканти готують методичні виставки. Матеріали цієї виставки можуть бути: тематичні стенди, узагальнювальні, динамічні, статичні таблиці, опорні схеми, перфокартки, тести, індивідуальні картки, тексти для аудіювання, читання про себе і вголос, конспекти уроків, позакласних заходів, аудіо-відеоматеріали.

Методисти спеціальних кафедр і кафедри педагогіки характеризують роботу кожного практиканта і групи в цілому, повідомляють відгук школи про практику, звертають увагу на якість звітних матеріалів, виставляють оцінку з практики.

Оцінка роботи студентів

При оцінці роботи студентів у школі враховуються такі складові їх діяльності:

1. Знання учнів, організація роботи з класом, уміння підтримувати дисципліну.

2. Планування роботи, складання індивідуального плану, конспектів уроків і сценаріїв позакласних заходів з фахових дисциплін, оформлення звітної документації.

3. Знання фактичного матеріалу на уроці, уміння застосовувати найсучасніші педтехнології з мови та літератури, використовувати ТЗН комп’ютеризоване навчання.

4. Якість проведення уроків.

5. Самоаналіз своєї роботи та роботи студентів-практикантів групи.

6. Проведення виховної роботи з фаху.

7. Дослідницька робота з курсового, бакалаврського дослідження, індивідуального творчого завдання.

8. Характеристика, надана студентові школою.

9. Якість звітної документації.

10.Творчість та самобутність у роботі.

Критерії оцінювання залікових уроків

Важливими умовами правильної оцінки студентів під час практики є: об'єктивність, всебічний облік використаного обсягу роботи та аналіз його якості, єдність вимог усіх методів, врахування індивідуальних особливостей кожного студента. При оцінці роботи практикантів обов'язково враховується рівень теоретичної та практичної підготовки майбутнього вчителя до самостійної педагогічної діяльності, ступінь володіння педагогічними уміннями і навичками, рівень знання основних завдань, змісту шкільного курсу мови та літератури, творчий підхід у вирішенні педагогічних ситуацій, ставлення до дітей, до школи.

Підсумкова оцінка - комплексна, враховує всі сторони діяльності студента в період практики. Ця оцінка не є середньоарифметичною, а визначається на основі обговорення та узгодження оцінок усіх методистів.

ОБОВ'ЯЗКИ СТУДЕНТІВ

Студенти вищих педагогічних навчальних закладів зобов'язані

1) до початку практики:

- своєчасно пройти медичний огляд на допуск до роботи в середніх навчальних закладах освіти;

- одержати в керівників практики (вузу, факультету, кафедри) консультації щодо оформлення всіх необхідних документів і з'ясувати терміни їх здачі;

- вивчити правила охорони праці,техніки безпеки і виробничої санітарії;

2) під час проходження практики:

- своєчасно прибути на базу практики;

- протягом першого тижня практики розробити планування навчально-виховного процесу в закріпленому класі на період практики і здати методисту колоквіум за змістом шкільних підручників з фаху. (Оцінка за колоквіум виставляється в журнал і щоденник практиканта);

- у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками її керівників;

- дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;

- нести відповідальність за виконану роботу;

3) після завершення практики протягом перших трьох днів:

- здати звітну документацію методистам;

- скласти диференційований залік і одержати оцінку виконаної роботи за період практики;

- представити на виставку матеріали педагогічної практики;

- узяти участь у захисті практики.

Примітка. Студент, який не виконав програму практики без поважних причин, отримує негативну оцінку з практики і відраховується з вищого навчального закладу. У разі несвоєчасної здачі документації або відсутності студента на захисті без поважних причин оцінка знижується.