Міські поселення

топонімічний словник

Ріки

Вілія.Назва походить від слова "виляти”. Русло річки дуже звивисте.

Горинь. Існує велика ймовірність походження назви від того, що у верхів’ї річка тече по Кременецькому горбогір’ю та має напівгірський характер.

Дністер. Давні назви: Данастр, Тірас. Назва походить від давньослов’янських слів “дана” (“річка”) та “істер” (“швидкий”). Таким чином, Дністер - “швидка річка”. За іншою легендою, у давнину тут, де зараз протікає Дністер, біг маленький струмок, а вздовж нього жили люди. Мали вони незвичний календар. Кожен день позначали на піску - що не день, то інша позначка. Одного разу струмок розлився і затопив береги. Люди прийшли на берег, а позначок на піску не було. “Хто дні стер!" - запитували люди. Самі ж відповідали: “Струмок дні стер". З того часу струмок, який дні стер, стали називати “Дністер”.

Збруч. Назва походить від слова “збруч”, що означає “болото”. Річка витікає з болотистих луків, які називають “обручами".

Золота Липа. Назву річка отримала за добру воду, ніби настояну на цвіті липи. Так її і називали - Липа. Але одного разу у ній затонув татарський віз із золотом, і люди ще довго шукали золото у воді. З того часу річку стали називати “Золотою Липою”.

Іква.Назва походить від тюркського слова “ік” (“ріка”).

Серет.Назва походить від фракійського слова “серіта”, що означає “литись”, “текти”.

Стрипа. Назва походить від слова "текти”, “струмувати”. Отже, “стрипа” - “струмінь, вода, що тече”. За іншою легендою, в боярина Стрипи була дочка. Щоб не дістатись половцям, вона кинулась у річку, і з того часу річку стали називати “Стрипа”.

Міські поселення

Бережани - місто, райцентр, відоме з 1375 року. Назва походить від слова “берег”. Жителі здавна селились на березі Золотої Липи. їх називали “бережанці”.

Борщів- місто, райцентр, відоме з 1456 року. За однією версією, назва походить від прізвища Борщ; за іншою, - від слова “борщівка" - рослини, яку кладуть у борщ; за третьою, тут втопили татарина у казані з борщем, і від цього пішла назва “Борщів”.

Бучач - місто, райцентр, відоме з 1397 року. Назву міста дали його власники - українські феодали Бучацькі. За іншою версією, назва міста походить від слова “буча" (“вир”, “глибока яма”, “бистрина”).

Велика Березовиця - селище міського типу в Тернопільському районі. Назва походить від березових лісів, що вкривали цю місцевість,

Великі Бірки - селище міського типу в Тернопільському районі. Назва походить від соснових лісів (борів), які в давнину росли гут.

Гусятин - селище міського типу, райцентр, відоме з 1559 року. V документах вжиналися назви Усятин, Усяжин, Всятнн. За народними переказами, назва походить від прізвища Уса. С твердження про можливість походження назви від рослини “гусятник".

Залізці - селище міського типу в Зборівському районі. Назва походить від слова “залога" (“стоянка воїнів", “постій”). За іншою версією, назва походить від словосполучення “за лісом”.

Заліщики - місто, райцентр, відоме з 1340 року. За княжої доби тут нібито лежав торговельний шлях. Місто відділялося від Дністра заростями ліщини. Тут зупинялися на відпочинок проїжджі купці і назвали те місце "за ліщиною”. За іншою всрсією, назва міста походить від словосполучення «ті, хто живе за лісом».

Збараж - місто, райцентр. За однією версією, назву виводять з давнього власного імені Збар; за іншою, у давнину тут збирали воїнів д ія походів на ворогів; за третьою, назва виникла від слів "раз" і ‘збито", на тій підставі, що в цих місцях “ворога не раз бито"

Зборів - місто, райцентр, відоме з ХІІ століття. За однією версією назва походить від слів " збор", "забор" (у значенні "огорожа" , «укріплення»); за іншою, від власного імені Збор, Забор. Згідно третьої версії, у давнину тут було місто Верхостав. Після того, як монголи - татари зруйнували місто і знищили його жителів, ті з них, що залишились живими, спочатку повтікали, а потім зібралися до рідного поселення. Цей збір людей і був підставою для виникнення нової назви поселення.

Козовa - селище міського типу, райцентр, відоме з 1444 року. У давнину мешканці цих місць у долині річки Коропець розводили кіз. За іншою версією, тут одержав земельний наділ військовий. Він назвав цю місцевість "козячим пасовищем”, а коли виникло поселення, воно й отримало назву "Козова".

Копичинці -місто в Гусятинському районі, відоме з XIV століття. Назва походить від прізвища його власників Копичинськнх.

Кременець - місто, райцентр, відоме з 1226 року. Назва походить, від слова “кремінь” (“твердий камінь”) і пов'язується з наявністю у ній місцевості кам'яних грунтів.

Ланівці - селище міського типу, райцентр, відоме з року. За однією версією назва походить піл слова "лан”, тому шо навкруги розкинулись широкі лани; за іншою, - село колись стояло на березі річки, де стояв млин, та називалось Млинівці. Потім назва стала Линівці, а опісля Ланівці.

Мельниця – Подільська - селище міського типу в Борщівському районі, відоме з XVII століття. До 1940 року називалося Мельниця-над-Дністром. Назва походить від того, що на Дністрі, поблизу селища, було багато дерев’яних мельничок, де жителі навколишніх сіл мололи зерно.

Микулинці - селище міського типу в Теребовлянському районі, відоме з 1096 року. Попередня назва - Микулин - походить від імені Микула.

Монастириська - місто, райцентр, відоме з 1454 року. Назва походить від того, що на південний захід від поселення, на перехресті шляхів був монастир. Люди, які поселились біля нього й потранили в залежність від монастиря, називались “монастирськими".

ІІідволочиськ - селище міського типу, райцентр, відоме з 1463 року. Стоїть на давньому торговельному шляху. Початкова назва – Волочиськ (від слова “волокти"). У цьому місці вантажі перетягувалися через заболочені місця й на човнах переправлялися річкою Збруч. Із середини XVII століття лівобережне поселення стало називатись Волочиськ, а правобережне Підволочиськ.

Підгайці - місто, райцентр, відоме і 1463 року. За однією версією, назва походить від того, що місто знаходиться “під гаєм”; за іншою, поселення заснував чоловік на прізвище Підгаєць.

Почаїв - місто у Кременецькому районі, відоме з 1450 року. Київські ченці, які поселилися тут, на горі, назвали її Почайною (під назви річки, де відбулося хрещення Русі). Від назви гори перейшла назва і на поселення.

Скала-Подільська - селище міського типу в Боршівському районі, відоме з XIV століття. Назва походить від стрімких скель Товарового кряжу, поблизу яких це поселення розміщене.

Скалат - місто в Підволочиському районі, відоме з 1564 року. Назва походить під слова “скала" (“скеля"), тому що розташоване поселення у горбистих пасмах Медоборів.

Теребовля - місто, райцентр, відоме з 1097 року. За однією версією назва походить від слова “теребівля” ("місце, очищене від заростей”); за іншою, - від власного імені Теребислав; за третьою - від слова “требише" ( “місце, де приносили жертву богам").

Тернопіль - місто, обласний і районний центр, відоме з 1540 року. Попередня назва - Тарнопіль. За однією версією, назва походить від прізвища засновника краківського воєводи Яна Тарновського як фортеця на місці селища Топільче; за іншою, - від словосполучення “тернове поле”, оскільки тривалий час на цьому місці знаходився пустир, зарослий терном.

Хоростків - місто Гусятинського району, відоме з 1564 року. Назва походить від слова “хворост".

Чортків - місто, райцентр, відоме з 1522 року. За однією версією, назва походить від прізвища йога власника польського магната Чортковського, за іншою, від Чорнобога (в язичницькі часи слов’яни зло пов’язували з іменем цього бога; можливо, звідси і походить слово “чорт ”); за третьою, від того, що місто виникло за Чортовою долиною, яку так звали до виникнення поселення.

Шумськ - місто, райцентр, відоме з 1149 року. За однією версією, назва походить від боярина Шума, який тут першим оселився; за іншою, від шуму дрімучих лісів; за третьою, від бурхливого водоспаду на річці Вілія, неподалік поселення, шум якою було чути на відстані більше кілометра.