ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Адміністративно-господарські витрати – це витрати на утримання управлінського, господарського і допоміжного персоналу, на відрядження, придбання інвентаря, оплату комунальних послуг тощо.

Активні рахунки – це рахунки, які відображають необоротні і оборотні активи та витрати установи, їхнє сальдо записують в активі бухгалтерського балансу.

Активно-пасивні рахунки – це рахунки, на яких сальдо може бути і в дебеті, і в кредиті.

Аналітичні рахунки – це рахунки, призначені для детальної характеристики бухгалтерського обліку окремих видів засобів, їхніх джерел і господарських процесів у грошовому виразі, а також у натуральних і трудових вимірниках.

Асигнування – це виділені певні кошти на які-небудь витрати.

Баланс – це система операцій взаємопов’язаних показників, які характеризують співвідношення чи рівновагу в явищах або процесах, що періодично змінюються.

Балансова (залишкова) вартість необоротних активів – це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу.

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за якою строк позовної давності минув.

Благодійництво – це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги.

Бухгалтерія – це самостійний структурний підрозділ апарату управління (служба, відділ), який веде бухгалтерський облік діяльності бюджетної установи.

Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансово-майновий стан установи, який відображає на певну дату її активи, зобов’язання та власний капітал.

Бухгалтерські картки – це таблиці спеціальної форми і стандартних розмірів, виготовлені на цупкому папері і призначені для реєстрування господарських засобів.

Бухгалтерські книги – це оправлені аркуші паперу спеціального графлення, в яких відображають дані про наявність господарських засобів, джерела їхнього формування та господарські процеси за синтетичними й аналітичними рахунками.

Бухгалтерський облік – це виявлення, вимірювання, реєстрація, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про діяльність суб’єкта господарювання зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджетна класифікація – єдине систематизоване групування доходів і витрат бюджету, зведених у визначену систему.

Бюджетний запит – це документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

Бюджетний процес – це регламентована діяльність, пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їхнім виконанням і контролем за їхнім виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів.

Бюджетна система України – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна установа – це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок державного чи місцевого бюджету.

Бюджетне асигнування – повноваження, надане розпорядникові бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів із конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне зобов’язання – будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій упродовж бюджетного періоду, згідно з яким необхідно здійснити платежі протягом цього чи іншого періоду в майбутньому, тобто - кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством.

Бюджетне призначення – це повноваження, яке надано головному розпоряднику коштів бюджету бюджетним кодексом України, Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, постановою Верховної Ради АР Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє Міністерству фінансів, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.

Бюджетне фінансування – це безповоротне, безвідплатне виділення коштів з державного або місцевого бюджету в розпорядження керівників установ на витрати, передбачені бюджетом.

Бюджетний запит – документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний рік.

Бюджетний облік – це облік, який охоплює всі операції, пов’язані з виконанням державного бюджету та дає повну характеристику його стану.

Видатки– це витрати коштів бюджетної установи, що виникли у ході здійснення основної діяльності в межах сум, установлених кошторисом бюджетної установи.

Видатки бюджетних установ – це сума коштів, використаних у процесі господарської діяльності в межах сум, передбачених кошторисом доходів і видатків.

Виконавчий документ – це документ, спрямований на примусове виконання рішення суду чи іншого компетентного органу.

Виробничі витрати – це витрати бюджетної установи, що утворилися під час виробничої діяльності, пов’язаної з основною діяльністю, що повинна забезпечити повне та ефективне виконання кошторису бюджетної установи.

Витрати – це сума видатків та витрат, що виникли в результаті фінансово-господарської діяльності з використання активів бюджетної установи для повного та ефективного виконання кошторису протягом поточного бюджетного року та які підтверджені відповідними первинними документами.

Відновлювальна вартість необоротних активів – це первісна вартість, змінена після переоцінки.

Відомості (машинограми) – це окремі таблиці різного формату зі спеціальним графленням (відомості, журнали, меморіальні ордери, обігові відомості тощо), їх використовують для ведення як синтетичного, так і аналітичного обліку.

Відпустка – це тимчасове звільнення від роботи для відпочинку.

Головний розпорядник бюджетних коштів – це розпорядник, якому затверджують бюджетні призначення у відповідному бюджеті.

Господарський облік – це облік господарської діяльності підприємства, організації, установи, суспільства загалом, тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрації фактів, явищ і господарських процесів.

Грант – фінансова підтримка, що надає донор одержувачу на безповоротній основі в грошовій і натуральній формі та яка спрямовується на реалізацію цілей, визначених програмою, проектом міжнародної технічної допомоги, на виконання конкретної роботи.

Дебіторська заборгованість – фінансовий актив установи, що виникає внаслідок договірних відносин між двома юридичними особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов угоди має право на отримання платежів, товарів, робіт та послуг.

Державні цільові фонди – це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів юридичних та фізичних осіб.

Довгострокові зобов’язання – це заборгованість бюджетної установи, що виникає внаслідок виконання минулих обов’язків, за якою визначена сума, а також та, яка не виникає у процесі звичайної діяльності, не є характерною для бюджетної установи і погашення якої очікується після завершення поточного бюджетного року.

Доходи – це суми надходжень до бюджетної установи, одержаних із загального і спеціального фондів для виконання кошторису доходів і видатків бюджетних установ.

Доходи загального фонду (асигнування, фінансування) – це державні кошти, що надійшли на рахунок бюджетної установи із загального фонду державного або місцевого бюджету для її утримання.

Доходи спеціального фонду – це надходження від плати за послуги, що надають бюджетні установи згідно із законодавством України, а також кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, благодійні внески, гранти та дарунки.

Загальний фонд – включає обсяг надходжень коштів із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій.

Запаси – це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, переважно, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Застрахована особа – фізична особа, яка підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) або за яку сплачуються чи сплачувалися страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Звіт касира – це відривний листок касової криги з прикладеними до нього оправдуючими документами.

Звітність – це система узагальнених і взаємопов’язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності установи за звітний період.

Зобов’язання – будь-яке розміщення замовлення, укладення договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, в частині перевищення повноважень.

Інвентаризація – це спосіб встановлення фактичної наявності та стану цінностей на певну дату за допомогою реєстрації, вимірювання, зважування і т.д. з подальшим порівнянням отриманих даних із даними бухгалтерських записів.

Інвентарний номер – номер, який використовується для ведення аналітичного обліку, організації контролю за наявністю та станом майнових цінностей, основних засобів. Кожному інвентарному об'єктові надається відповідний номер, що закріплюється за об'єктом на весь час його експлуатації.

Індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Інформаційні комп’ютерні технології – це сукупність методів і способів пошуку, збору, накопичення, зберігання та обробки інформації із застосуванням комп’ютерної техніки.

Капітальні вкладення – витрати на будівництво нових, розширення, реконструкцію і технічне переобладнання наявних основних фондів виробничого і невиробничого призначення.

Каса – це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків для приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів.

Касові видатки – усі суми, проведені органом Державного казначейства або установою банку з реєстраційного, спеціального реєстраційного, поточного рахунку як готівкою, так і у формі безготівкової оплати рахунків.

Касові операції – це операції, що пов’язані з прийманням і виданням готівки у формі розрахунків через касу установи.

Кошторис бюджетної установи – основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Ліміт залишку готівки в касі – це граничний розмір готівки, що може залишатися в касі установи на кінець робочого дня.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування – це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їхній помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на підставі нормативів.

Малоцінні та швидкозношувані предмети – це предмети, термін експлуатації яких не перевищує року і вони включаються до складу запасів.

Меценатство – добровільна безкорислива матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними особами набувачів благодійної допомоги.

Незавершене капітальне будівництво – це обсяг фактично освоєних капітальних вкладень на незакінчених і невведених в експлуатацію будівлях та об’єктах будівництва станом на певну дату.

Нематеріальні активи – це необоротні активи, що не мають фізичної або матеріальної форми.

Необоротні активи – це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше від одного року.

Непередбачені активи – це активи, що виникли при узгодженні минулих господарських операцій та стануть реальними, якщо відбудеться або не відбудеться в майбутньому одна чи кілька невизначених подій.

Непередбачені зобов’язання – це зобов’язання, які можуть вимагати витрачання ресурсів у сумі очікуваних витрат, але повної впевненості щодо зобов’язання немає.

Номенклатурний номер – це умовний числовий код обліку, що присвоюється групі предметів однієї назви, якості та ціни.

Облік – це процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрації фактів, явищ природи чи суспільного життя.

Облікові реєстри – це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, журналів, книг, машинограм тощо, які призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації.

Обов’язкові платежі – це система встановлених законодавством внесків і відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи державних фондів.

Оборот – це сума (разом) записів господарських операцій за дебетом або кредитом рахунку за певний період без початкового сальдо.

Оборотна відомість – це багатогранна таблиця, яка складається для перевірки повноти і правильності записів на рахунках і узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку за звітний період для складання якісної звітності.

Оборотні активи – це засоби, які повністю використовуються для господарської діяльності установи повністю в одному виробничому циклі.

Одержувачі бюджетних коштів – це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують безпосередньо через розпорядників коштів з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм та надання послуг.

Операційні витрати – це витрати, пов’язані із основною діяльністю установи (витрати на заробітну плату, на медикаменти, продукти харчування тощо).

Оперативний облік – це облік, який ведеться безпосередньо на місцях здійснення господарських операцій, зокрема тих, які не можуть бути відображені іншими видами обліку.

Основні засоби – це матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю або комплект.

Особові рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства головним розпорядникам бюджетних коштів та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, які мають підвідомчі установи, для подальшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки.

Пасивні рахунки – це рахунки, які характеризують капітал, зобов’язання та доходи установи, їхнє сальдо відображають у пасиві бухгалтерського балансу.

Первинний бухгалтерський документ – це бланк типової або спеціальної форми, призначений для відображення господарських операцій.

Первісна вартість необоротних активів – це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їхнє придбання, спорудження та виготовлення.

Підзвітна особа – це працівник установи, якому в обмеженому розмірі видається аванс на здійснення деяких операційно-господарських витрат, які не можуть бути здійснені у формі безготівкових розрахунків, а також на відрядження та наукові експедиції.

Підзвітна сума – це сума, видана авансом штатним працівникам бюджетної установи на певні строки та на певні потреби, на витрати, які не можна здійснити у формі безготівкових розрахунків.

План асигнувань загального фонду бюджету – це помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у загальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує упродовж року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів.

План використання бюджетних коштів – це розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, в розрізі видатків, структура яких відповідає повній економічній класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету.

План рахунків – це систематизований перелік рахунків, які у відповідності з їх економічним змістом згруповані у класи і цим самим забезпечують отримання однорідної інформації, необхідної для управління і контролю в установі.

План спеціального фонду затвердженого бюджету – це помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у спеціальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів, в розрізі доходів за кодами класифікації доходів бюджету.

Податки – це обов’язкові платежі фізичних і юридичних осіб до Державного і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами держави.

Податкова служба – це сукупність державних органів, які організовують і контролюють надходження податків, податкових та неподаткових платежів до відповідних бюджетів.

Податкове зобов’язання – це загальна сума податку, отримана (нарахована) платником податків у звітному (податковому) періоді.

Податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положення про бухгалтерію – це багатопрофільний документ, який чітко регламентує порядок роботи цього структурного підрозділу.

Помісячний план використання бюджетних коштів – це помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, за скороченою економічною класифікацією видатків, який регламентує для ВНЗ І-ІV рівня акредитації та наукових установ, що утримуються за рахунок бюджетних котів, протягом року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов’язань.

Посадова інструкція – це документ, у якому зафіксовано завдання, функції, обов’язки, права та відповідальність посадової особи, який розробляється для кожної конкретної штатної посади.

Поточний рахунок – рахунок, що відкриває банк клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Поточні зобов’язання – цезаборгованість бюджетної установи, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої очікується протягом бюджетного року.

Прострочена дебіторська заборгованість – це заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами, або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунку на оплату.

Рахунок – це спосіб групування, поточного обліку і контролю за наявністю і рухом капіталу в обігу установи, джерел його утворення, господарських процесів та їхніх результатів.

Реєстраційний рахунок – рахунок, який відкривають в органах Державного казначейства розпорядниками коштів бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків для обліку операцій з виконання загального фонду бюджетів.

Результат виконання кошторису бюджетної установи за бюджетний рік – це сума, одержана в результаті річного закриття рахунків при підсумовуванні всіх отриманих доходів і всіх проведених видатків, передбачених кошторисом доходів та видатків і підтверджених відповідними первинними документами.

Річне закриття рахунків – це операція списання видатків бюджетної установи, що здійснені протягом року та підтверджені первинними документами, за відповідними джерелами надходжень (асигнування загального фонду чи доходів спеціального фонду бюджету).

Річний розпис призначень державного бюджету – це розпис видатків загального і спеціального фондів державного бюджету на рік для головних розпорядників за програмною та повною економічною класифікацією видатків бюджету без розподілу за періодами року.

Розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

Розпорядники бюджетів нижчого рівня – це розпорядники, які в своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику, розпоряднику вище поставленого рівня і (або) діяльність якого координується через нього.

Сальдо – це залишок по бухгалтерському рахунку, різниця між сумою записів по дебету і кредиту рахунків.

Синтетичні рахунки – це бухгалтерські рахунки, призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їхніх джерел і господарських процесів у грошовому виразі.

Службове відрядження – це поїздка працівника, який перебуває у трудових відносинах з бюджетною установою (штатний працівник), за письмовим розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Спеціальний реєстраційний рахунок – рахунок, який відкривають в органах Державного казначейства розпорядниками коштів бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків для обліку операцій з виконання спеціального фонду бюджетів.

Спеціальний фонд – включає обсяг надходжень коштів із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконання установою певних функцій.

Спонсорство – добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами набувачів благодійної допомоги для популяризації виключно свого імені (назви), свого знака для товарів і послуг.

Справедлива вартість – це первісна вартість матеріальних цінностей, одержаних бюджетною установою безоплатно.

Статистичний облік – це облік який вивчає і контролює масові соціально-економічні та суспільні процеси, явища природи.

Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Страхувальники – роботодавці, які сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Стипендія – це грошове забезпечення, що регулярно надається особам, які навчаються на денних відділеннях вищих навчальних закладів, а також особам, що проходять підготовку в аспірантурі та докторантурі на бюджетній основі, незалежно від інших виплат, передбачених законодавством України.

Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися установою або з їхнім використанням будуть виконуватися основні функції та завдання бюджетних установ.

Субвенції – це міжбюджетні трансферти для використання з певною метою в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Табель – це іменний список працівників у розрізі відповідних структурних підрозділів, який складається до початку місяця в алфавітному порядку особою, призначеною керівником установи.

Табель обліку використання робочого часу – це первинний документ з обліку відпрацьованого часу.

Тарифна система оплати праці – це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, галузі та інших факторів, які характеризують якісну сторону праці.

Трансферти – це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого у формі бюджетного субсидіювання чи вилучення бюджетного надлишку.

Штатний розпис – це організаційно-розпорядчий документ, що відображає структуру установи, чисельність відділів, співробітників, а також розмір їх заробітної плати. Крім того, він може включати в себе також облік всіх можливих додаткових виплат співробітникам - премій, компенсацій і т. д. в залежності від посади.

Штрафна санкція – це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Фактичні видатки – це дійсні видатки установи, що здійснюються під час виконання кошторису, оформлені відповідними документами.

Фінансове зобов’язання – будь-яке придбання товару, послуги чи виконання інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто - кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, здійснена розпорядником або одержувачем бюджетних коштів з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, в частині перевищення повноважень.

Форма ведення обліку – це сукупність облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку з дотриманням єдиних принципів, бухгалтерський облік, і з урахуванням особливостей діяльності бюджетної установи і технології обробки облікових даних.