Главная
Контакты
Случайная статья
|
У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст.. Генерал-губернаторства. Колоністи. Дистрикт. Барбареум. Задунайська Січ. Дунайське козацьке військо. Чорноморське козацьке військо. Кубанське козацьке. військо. Азовське козацьке. військо. ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст.
|
|
Генерал-губернаторства
|
великі адміністративно-територіальні одиниці в складі Російської імперії
|
|
Колоністи
| поселенці на нових незаселених землях
|
|
Дистрикт
| округ в Східній Галичині
|
|
Жуп
| область в Закарпатті
|
|
Барбареум
| греко-католицька духовна семінарія у Відні, при церкві Св. Варвари (1774 р.)
|
|
Задунайська Січ
| організація колишніх запорозьких козаків на території Османської імперії в гирлі Дунаю (1775 – 1828 рр.)
|
|
Дунайське козацьке військо
| Усть-Дунайське, Буджацьке козацьке військо, організація колишніх задунайських козаків на території Російської імперії між гирлами Дунаю та Дністра (1806 – 1868 рр.). У 1856 – 1868 рр. називалося Новоросійське козацьке військо
|
|
Чорноморське козацьке військо
| «Військо вірних козаків», організація колишніх запорозьких козаків між гирлами Південного Бугу та Дністра (1787 – 1860 рр.). З 1792 р. – на р. Кубань
|
|
Кубанське козацьке
військо
| російська військова організація на Північному Кавказі: Чорноморське козацьке військо + Кавказьке лінійне козацьке військо (з 1860 р.)
|
|
Азовське козацьке
військо
| організація колишніх задунайських козаків на узбережжі Азовського моря, очолювана Йосипом Гладким (1832 – 1865 рр.)
|
| | | |
| Бухарестський
мир
| договір між Російською та османською імперіями, що завершив російсько-турецьку війну 1806 – 1812 рр. (16.05.1812 р.)
|
| Адріанопольський мир
| договір між Російською та османською імперіями, що завершив російсько-турецьку війну 1828 – 1829 рр. (02.09.1829 р.)
|
| Національна ідея
| систематизоване узагальнення національної самосвідомості, що визначає сенс існування народу та його історичну місію. Виражається в художніх та філософських творах
|
| «Руська трійця»
| галицьке літературне угрупування: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький (1833 – 1837 рр.)
|
| «Русалка Дністрова»
| альманах, виданий «Руською трійцею» (1836 р)
|
| Масони
| «вільні каменярі», учасники таємного руху (з ХVІІ ст.), що бере початок від середньовічних цехів будівельників-каменярів Þподіляються на учнів, підмайстрів, майстрів, вважають єдиного Бога «Великим Будівничим Всесвіту»
|
| Малоросійське
таємне товариство
| перша громадсько-політична організація на українських землях
(1821 – 1822 рр.)
|
| Декабристи
| учасники російського опозиційного руху, члени 5 таємних організацій (1814 – 1825 рр.), що організували антиурядове повстання 14.12.1825 р.
|
| Товариство об’єднаних слов’ян
| таємна революційна організація на українських землях (1823 – 1825 рр.)
|
|
Тема 3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ ТА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У ПЕРШІЙ
ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
|
| Екстенсивний
шлях виробництва
|
такий шлях виробництва, при якому зростання виробництва відбувається за рахунок кількісних змін: збільшення площі орної землі, або кількості підприємств та посилення експлуатації робітників
|
| Інтенсивний
шлях виробництва
| такий шлях виробництва, при якому зростання виробництва відбувається за рахунок якісних змін: модернізація виробництва та підвищення кваліфікації робітників
|
| Пропінація
| обов’язок кріпаків брати панську горілку (грошима чи відробітком)
|
| Сервітут
| обмежене право користування земельними угіддями: селяни платили пану за користування його лісами та пасовищами
|
| Місячина
| обов’язковий відробіток кріпаків на землі феодала (щоденна панщина за місячну норму харчів)
|
| Рекрутчина
| рекрутська повинність, обов’язок служити у війську
|
| Державні селяни
| селяни в Російській імперії, що вважалися особисто вільними, але користувалися державними землями і були феодально-залежними від держави (ХVІІІ – ХІХ ст.)
|
| Військові
поселення
| система організації військ у Російській імперії: поєднання військової служби із сільськогосподарською працею (1810 – 1857 рр.)
|
| Промисловий
переворот
| перехід від ручної праці до машинної Þвід мануфактури до фабрики,
від аграрної економіки до індустріального виробництва Þвід аграрного суспільства до індустріального
|
| Урбанізація
| процес зростання міст та їх ролі у житті суспільства
|
| Шарварок
| «суспільна праця», додаткова до панщини феодальна повинність з будівництва і ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків
|
| «Київська козаччина»
| масовий селянський рух (180 тис.) у Київській губернії (1855 р.)
|
| «Похід у Таврію по волю»
| масовий селянський рух (75 тис.) у Катеринославській та Херсонській губерніях (1856 р.)
|
| Опришки
| учасники селянського антифеодального повстанського руху в Галичині, Буковині, на Закарпатті (ХVІ – ХІХ ст.)
|
| Кирило-Мефоді-ївське братство
| таємна політична антикріпосницька організація в Наддніпрянській Україні (січень 1846 – березень 1847 рр.)
|
| «Закон божий»
| «Книга буття українського народу»,програмний документ Кирило-Мефодіївького братства
|
| Кобзар
| 1). український народний співець епічного жанру;
2). назва збірки поетичних творів Шевченка
|
| Центральна рада народова
| політична організація поляків у Галичині (13.04 – ХІ.1848 р.)
|
| Головна руська рада
| перша політична організація русинів у Галичині (02.05.1848 – 1851 р.)
|
| Руський собор
| політична організація поляків та ополячених русинів у Галичині
(23.05 – ХІ.1848 р.)
|
| Слов’янський конгрес у Празі
| з’їзд представників слов’янських народів Австрійської імперії (чехи, словаки, русини, хорвати) та інших країн (поляки, серби, чорногорці, росіяни) проти німецької влади на слов’янських землях (02-12.06.1848 р.)
|
| Маніфест
| документ, що містить звернення політиків до населення з їх програмою та принципами діяльності
|
| Меморандум
| документ, що містить виклад поглядів з певного питання
|
| «Карпатський
король»
| прізвисько Лук’яна Кобилиці під час революції 1848 – 1849 рр.
|
|
Тема 4.КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
|
| Меценат
|
особа, що добровільно і безплатно сприяє розвиткові науки та мистецтва, власним коштом надає матеріальну допомогу митцям
|
| Оссолінеум
| польський інститут Оссолінських у Львові (1817 р.)
|
| Нова українська література
| період в історії української літератури, що характеризується становленням нової, ближчої і зрозумілішої для народу літератури (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)
|
| Класицизм
| художній стиль та естетичний напрямок в європейській культурі, що спирається на античне мистецтво як на зразок (ХVІІ – ХІХ ст.)
|
| Реалізм
| стиль та метод в мистецтві та літературі, згідно якого предмети видимого світу існують незалежно від людського сприйняття та пізнання
|
| Романтизм
| художній стиль в європейській та американській культурі, що стверджує цінність духовно-творчого життя особистості, зображає сильні пристрасті та характери, натхненну природу; протиставляється класицизму та Просвітництву (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.)
|
|
Тема 7. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
|
| Народництво
|
ідеологія російської різночинної інтелігенції, що відстоює некапіталістичний шлях розвитку Росії, «селянський соціалізм» шляхом селянської соціалістичної революції та зближення інтелігенції з народом, селянством (60-80-і роки ХІХ ст.)
|
| Чигиринська змова
| спроба селянського повстання в Чигиринському повіті, організована гуртком народників «Таємна дружина» на чолі з Яковом Стефановичем (1877 р.)
|
| «Ходіння в народ»
| масовий рух російської демократичної молоді у село з пропагандою соціалізму (70-і роки ХІХ ст.)
|
| «Земля і Воля»
| таємне революційне товариство в Росії (1861 – 1864 рр.), народницька організація (1876 – 1879 рр.)
|
| «Народна воля»
| революційна народницька організація в Росії (1879 – 1887 рр.), що вбила Олександра ІІ (А. Желябов, С. Перовська, М. Кібальчич, Г.Гельфман, М. Рисаков)
|
| «Чорний переділ»
| таємна народницька організація в Росії, що виступала за корінний переділ селянських ділянок, проти терору (1879 – 1881 рр.)
|
| «Терористична фракція»
| революційна народницька організація в Росії (1886 – 1887 рр.), що здійснила замах на вбивство Олександра ІІІ (П. Шевирьов, О. Ульянов, Б. Пілсудський)
|
| Український соціалізм
| соціалістична ідея, розроблена Михайлом Драгомановим: відмова від класової боротьби, утворення колективних виробничих об’єднань (громад), федералізм
|
| Хлопоманство
| «любов до народу», народницько-культурна течія польської та української інтелігенції на Правобережній Україні (50-60-ті роки ХІХ ст.)
|
| «Громади»
| культурно-освітні організації української інтелігенції (кінець 50-х рр. ХІХ ст. – 1876 р.)
|
| Українофільство
| «любов до українського народу», специфічна форма народництва, культурно-освітній рух української інтелігенції (друга половина ХІХ ст.)
|
| «Основа»
| перший український часопис в Російській імперії, що видавали члени української громади в Петербурзі (1861 – 1862 рр.)
|
| «Стара громада»
| організація української інтелігенції в Києві, що займалася громадською, культурною та просвітницькою діяльністю (1859 – 1876 рр.)
|
| «Киевский телеграф»
| перша приватна газета в Україні, з якою співпрацювали члени «Старої громади»; друкувалася російською мовою (1859 – 1876 рр.)
|
| «Киевская старина»
| історико-етнографічний та літературний журнал, з яким співпрацювали члени «Старої громади»; друкувався російською мовою (1882 – 1907 рр.)
|
| «Братство тарасівців»
| перша українська таємна політична організація, що виступала за незалежність України (1891 – 1893 рр.)
|
| ЗУО
| Загальна Українська безпартійна демократична організація (1897 – 1904 рр.) – українське громадсько-політичне об’єднання; створена за ініціативою В. Антоновича та О. Кониського
|
| УДП
| Українська демократична партія (1904 – 1905 рр.); створена з ЗУО
|
| Москвофіли
| галицькі русофіли (старі русини, тверді русини), суспільно-політична течія на українських земля в складі Австро-Угорщини, що відстоювала національно-культурну та державно-політичну єдність з російським народом та Росією (1848 – 1939 рр.)
|
| Язичіє
| штучна книжна мова, створена москвофілами: поєднання мови галицьких русинів з церковнослов’янською; використання кирилиці та історико-етимологічний правопис; поширена на Галичині, Буковини, Закарпатті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
|
| Руська Рада
| громадсько-політична організація москвофілів (1870 – 1914 рр.)
|
| РНП
| Руська народна партія – політична партія галицьких москвофілів (1900 – 1909 рр.)
|
| Народовці
| суспільно-політична течія на українських земля в складі Австро-Угорщини, що відстоювала національний розвиток на народній основі (60 – 90-ті роки ХІХ ст.)
|
| «Руська бесіда»
| товариство клубного типу у Галичині (1861 – 1939 рр.), створене народовцями
|
| «Просвіти»
| українські національні, культурно-освітні організації (1868 – 1921 рр.), створені народовцями
|
| Літературне
товариство імені
Т. Шевченка
| організація сприяння розвитку української мови у Львові (1873 – 1892 рр.), створена народовцями за ініціативою О. Кониського
|
| Наукове
товариство імені
Т. Шевченка
| своєрідна академія наук у Львові (1892 – 1939 рр.), реорганізоване з Літературного товариства за ініціативою В. Антоновича та О. Кониського
|
| Народна Рада
| політична організація галицьких народовців (1885 – 1899 рр.), що дала початок УНДП
|
| «Нова ера»
| компромісна угода народовців з австрійською владою та польськими патріотами в Галичині (90-ті роки ХІХ ст.), складена за посередництвом Володимира Антоновича
|
| Радикалізм
| крайні, безкомпромісні погляди та дії в суспільно-політичному житті, спрямовані на докорінні зміни суспільства
|
| РУРП або УРП
| Русько-українська радикальна партія або Українська радикальна партія (1890 – 1926 рр.); створена з драгоманівських гуртків Галичини; перейменована на УСРП – Українська соціалістично-радикальна партія (1926 – 1950 рр.)
|
| УНДП
| Українська націонал-демократична партія (1899 – 1919 рр.); створена з РУРП; перейменована на УТП (1919 – 1925 рр.)
|
| УСДП
| Українська соціал-демократична партія (1899 – 1939 рр.); створена з РУРП
|
| Австромарксизм
| ідеологічна та політична течія в Австрії, що спирається на марксизм та відстоює теорію культурно-національної автономії (90-ті роки ХІХ ст. – 30-ті роки ХХ ст.)
|