Основні Характеристики весняного водопілля у межах Української частини басейну Р. Прип’ять

УДК 551.583.1+556:[047; 166]

Іваненко І.І.¹ , Петренко П.П²

¹Український гідрометеорологічний інститут, м. Київ, Україна,

²Центральна геофізична обсерваторія, м. Київ, Україна

¹ivanenko@ukr.net

²petrenko@gmail.com

Основні Характеристики весняного водопілля у межах Української частини басейну Р. Прип’ять

Проведено аналіз сучасних змін таких характеристик весняного водопілля як об’єм стоку, максимальні модулі стоку, частка стоку водопілля у відсотках від об’єму річного стоку на річках української частини басейну р. Прип’ять. Дослідження змін основних характеристик весняного водопілля проведено для гідрологічних районів басейну, виділених за умовами формування весняного стоку на річках басейну правобережжя Прип’яті.

Питання удосконалення управління водними ресурсами річкових басейнів з урахуванням адаптації до змін клімату стають все актуальнішими, оскільки водні ресурси є найуразливішими із усіх природних ресурсів. Водним ресурсам властива динаміка, а їх комплексне і раціональне використання неможливе без оцінки тенденцій змін основних характеристик стоку. Кінець ХХ – початок ХХІ століття характеризується спрямованою кліматичною мінливістю, що не могло не позначитись на гідрологічному режимі річок та на їх екологічному стані.

Таблиця 1

Зміна характеристик весняного водопілля на річках української частини басейну р. Прип’ять після 1989 р.

Райони	Зміна характеристики, %
Райони	Максимальні модулі стоку	Об’єм стоку за весняне водопілля	Частка стоку за весняне водопілля
1. Верхів’я р. Прип’яті (до державного кордону з Республікою Білорусь), рр. Вижівка, Турія та Стохід	-49	-16	-13
2. Середня та нижня течії рр. Стир, Горинь, Случ	-42	-23	-10
3. Басейни рр. Льва, Уборть, р. Уж з її лівою притокою р. Норин	-44	-19	-11
4. Верхів’я рр. Стир, Горинь, Случ	-47	-20	-10
Середнє по басейну	-47	-20	-10

Найбільші максимальні модулі весняного водопілля як для першого, так і другого характерних періодів, спостерігаються в басейнах річок Льва, Уборть та Ужа – 58,0 та 32,0 л/(с км²) відповідно (рис. 2).

Рис. 2. Зміна максимальних модулів стоку весняного водопілля (М_макс, л/(с·км²)) по виділених районах басейну р. Прип’ять (у межах України) за два характерні періоди

* *

1. Андреянов В.Г. Исследования повторяемости и продолжительности периодов различной водности на реках СССР // Тр. ГГИ. – 1965. – Вып. 127. – С. 272 – 276.

2. Бабельчус Н.В. Методика расчета максимального стока весеннего половодья в бассейне реки Нямунас (Неман) // Міжнар. конф. "Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища – 2002": тез. доп. – Одеса, 2002. – С. 198-199.

3. Волчек, А.А., Лукша В.В. Оценка пространственно-временных изменений стока рек Беларуси. – Брест, 2003. – С.132-143.

4. Логинов В.Ф., Волчек А.А., Парфомук С.И. Современные изменения водных ресурсов Республики Беларусь // География и природные ресурсы. – 2008. – № 4. – С.149-154.

5. Briede Ag., Kūle L., Kļaviņš M. Flood characteristics and responsive spatial planning in Latvia [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.astra-project.org/sites/download/CSALatvia2.pdf