Тема: Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему. Лікарські засоби, що пригнічують центральну нервову систему

1. Основні відомості про будову та функції центральної нервової системи (ЦНС). Класифікація лікарських засобів, що діють на ЦНС.

2. Поняття про наркоз. Стадії наркозу. Види наркозу. Премедикація.

3. Засоби для інгаляційного наркозу (ефір, фторотан, діазоту оксид, енфлуран,ізофлуран). Порівняльна характеристика. Ускладнення до і після наркозу, їх профілактика.

4. Засоби для неінгаляційного наркозу (тіопентал-натрій, пропанідид, натрію оксибутират, кетаміну гідрохлорид). Порівняльна характеристика.

5. Спирт етиловий. Місцева дія. Застосування в медичній та фармацевтичній практиці. Вплив на ЦНС та організм у цілому. Гостре отруєння спиртом етиловим, допомога. Хронічне отруєння (алкоголізм хронічний). Лікування хронічного алкоголізму (апоморфін, тетурам).

1.Усі функції людського організму – рухова діяльність, робота внутрішніх органів, тканинні процеси регулюються нервовою системою. Нервова система людинискладається з двохвеликихвідділів:

- центральноїнервовоїсистеми (ЦНС), яка включаєголовний і спинниймозок;

- периферійноїнервовоїсистеми, яка складається з нервових волокон, щовідходятьвід головного і спинного мозку. Збираючись у пучки різноїтовщини, нервові волокна утворюютьнерви, якізв’язуютьголовний і спинниймозокзівсіма органами та системами організму.

За функціями нервову систему поділяють на соматичну і вегетативну. Соматичнанервова система іннервує опорно-руховийапарат і всіорганичуттів, а вегетативнанервовасистемарегулюєпроцесиобмінуречовин та роботу всіхвнутрішніх органів (серця, нирок, легень та ін.).

У медичній практиці застосовують лікарські засоби, що зміню­ють, пригнічують або збуджують роботу ЦНС:

ü Пригнічу вальні лз:

Анальгетики( наркотичні, ненаркотичні, НПЗЗ)

Седативні й снодійні

Транквілізатори

Нейролептики

Проти судомні

Протипаркінсонічні

Засоби для наркозу

ü Збуджувальні лз:

 Стимулятори ЦНС

Аналептики

Антидепресанти

Ноотропи

Адаптогени

З-би, які впливають на мозковий кровообіг

2.Наркоз (від грецького nагкоsіs - оніміння) - стан, який характеризується втратою свідомості, больових відчуттів, пригніченням рефлексів та розслабленням скелетних м'язів, за умови збереження серцево-судинної діяльності і дихання.

Принцип дії: усіпрепаратипорушуютьсинаптичну передачу в ЦНС. Виділяютьчотиристадії наркозу: Най­більшяскраво вони проявляються при застосуванніефірудля наркозу.

І. Стадія аналгезії: знижується больова та інші види чутливості, тонус м'язів і рефлекси збережені.

II. Стадія збудження: мовна та рухова активація, підвищення артеріального тиску, порушення дихання, підсиленням усіх рефлексів.

III. Стадія хірургічного наркозу (має 4 рівні, хірургічні втручання проводять на 1, 2 рівнях – зникнення рефлексів, стабілізація дихання, тиску, розслаблення м`язів).

ІV. Ста­діяпробудження.

Розрізняють:

1. Засоби для інгаляційного наркозу;

2. Засобидлянеінгаляційного наркозу;

Премедика́ція (лат. pre— перед; лат. medicamentum— ліки) — попередня медикаментозна підготовка пацієнта до загального знеболювання при хірургічному втручанні з метою профілактики, попередження чи зменшення виникнення можливих ускладнень.

3.Засоби для інгаляційного наркозу:

їх уводять за допомогою спеціальної апаратури;

наркоз легко керується;

подразнюють слизову обо­лонку дихальних шляхів, відчуття ядухи, травмують психіку па­цієнта;

потрапляють в атмосферу і шкідливо впливають на здоров'я медичного персоналу.