Набір товарів, який купує споживач, називається ринковим споживчим

1 Економічні блага - блага, принесені людям економікою, отримані в результаті економічної творчої діяльності, за допомогою виробництва.

2 Потреба – це стан незадоволення, з якого людина

прагне вийти, збільшуючи споживання благ.

3 Корисність — це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або від будь-якої діяльності.

4 Сукупна корисність (Total Utility) — це загальне задоволення, яке отримує споживач від спожитих ним тоиарів чи послуг. Сукупна корисність зростає у процесі споживання, але вона зростає все меншими і меншими темпами

5 Гранична корисність (Marginal Utility) — це приріст корисності від споживання кожної додаткової одиниці товару чи послуги

6 Закон спадної граничної корисності. Закон, який твердить, що коли споживається більше певного товару, його гранична корисність падає.

7 Кардиналістська модель поведінки споживача виходить саме з того,

що корисність може мати кількісний вимір, визначатися функціонально. В

даному випадку корисність є науковою абстракцією, аналітичною

конструкцією, яка дозволяє виявити і математично обґрунтувати типові

закономірності вибору для всіх споживачів.

Для поглибленого аналізу виділяють сукупну і граничну

8 Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої

показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і

той же рівень корисності.Кожна крива відображає окремий рівень

корисності.

Крива байдужості представляє функцію, яка є окремим випадком

кардиналістської функції корисності, що має тільки дві змінних.

9 карта байдужості –

сукупність кривих байдужості, кожна з яких

представляє інший рівень корисності (рис.

4.6.). На графіку зображені три криві

байдужості, але реально існує безліч таких

кривих, які можуть бути представлені для

кожного з можливих рівнів корисності.

10 Бюджетна лінія – це лінія рівних видатків. Вона показує межу міжможливим і неможливим, подібно до кривої трансформації виробничих можливостей.

11 правило максимізації корисності: споживач максимізує

корисність, якщо розподіляє бюджет так, що гранична корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного з видів товарів

12 Крива “доход – споживання” – це крива, якапроходить через всі очки рівновагиспоживача, пов’язані з різними

рівнями доходу. Траєкторія кривої “доход – споживання” залежить від типу благ

13 Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача.

14 ефект доходу – це зміна обсягу споживання внаслідок зміни

реального доходу за незмінності відносних цін товарів.

15 Набір товарів, який купує споживач, називається ринковим споживчим

кошиком.

16 Ординалістська модель на основі виявлених переваг виходить з того, що раціональний споживач знає, чого він бажає, він може порівнювати набори товарів, його поведінка несуперечлива, він послідовний у своєму виборі і обирає кошик, якому віддає найбільшу перевагу. Суттєвим є те, що споживач віддає перевагу певному набору товарів.

17 нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміни, тобто є величиною додатною, і підсилює його

18 нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення, Але, як правило, ефект заміни для нижчих товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому загальний ефект викликаєзбільшення споживання товару за умови зниження його ціни

19 ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок

зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу

споживача;

20 Аксіома уподобань виходить із того, що споживачі, які зіштовхуються зі зростаючою кількістю споживчих альтернатив (зі збільшенням асортименту товарів, збільшенням кількості торговельних марок), при здійсненні покупок керуються стійкою, відносно сталою шкалою переваг, що має надзвичайно важливе значення для прогнозування майбутнього товарного попиту та формування замовлень підприємств-виробників. Покупці при цьому прагнуть придбати ті товари, що згідно з каталогом відповідають верстві споживачів з більш високим (ніж у них) рівнем доходу або заробітною платою. Чим більша привабливість нині недосяжного споживчого вибору, тим більше почуття гіркоти й розчарування, викликане відсутністю можливості отримати бажане благо, і тим міцніший намір задовольнити цю потребу в майбутньому.

21 БЮДЖЕТНЕ ОБМЕЖЕННЯ - обмеження витрат відповідно до розмірів доходів: визначення різних комбінацій споживання товарів, які можуть дозволити собі придбати різні соці-альні групи населення, домашні господар-ства або інші економічні суб'єкти; обмежен-ня обсягу імпорту країни залежно від розмі-рів доходів, які отримують від експорту при поточних відносних цінах.