Розповідь дівчини-кріпачки про життя в старої пані.

9 КЛАСС

УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК И ЛИТЕРАТУРА

06.05.2020 р. Тема: Марко Вовчок. Жизненный и творческий путь. Повесть «Інститутка».

Дорогі діти! Пропоную вам подивитися відеофільм «Марко Вовчок»: https://www.youtube.com/watch?v=VThvd0q8fr8 Зверніть увагу на те, з якими видатними російськими і зарубіжними письменниками була знайома письменниця.

Пропоную вам прочитати дуже цікаву повість «Інститутка», яку написала Марко Вовчок. Якщо ви не маєте часу, то послухайте аудіокнигу

https://www.youtube.com/watch?v=rBRAlKXMN5g&t=439s

Пригадайте такі поняття з теорії літератури:

- реалізм – стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму;

- літературний герой – це один з центральних персонажів у літературному творі, того, хто зосереджує на собі увагу і є основним для розвитку сюжету і дії. Саме доля літературного героя знаходиться в центрі фабули будь-якого літературного твору.

Порівняльна характеристика панночки і Устини:

Спільне

Сироти, молоді дівчата, розумні, здатні кохати

Відмінне

Устина

Панночка

весела, життєрадісна, працьовита, добра, привітна, з повагою ставиться до людей, над усе цінує волю, покірно сприймає негаразди, навіть знущання; спостережлива й кмітлива

жорстока, груба, лицемірна, з погордою ставиться до простих людей, жадібна, примхлива.; любить чоловіка, але по-дивному

Пропоную вам познайомитися з візитною карткою Назара:

Це антикріпосницький образ, він рішучий, вольовий, як і Прокіп, здатний на силовий протест проти кріпацтва. Назар — панський візник. В уста цього персонажа авторка вкладає найбільш влучні та дотепні характеристики панів: він дуже влучно порівняв пана-ліберала з квачем, а про інститутку він зневажливо говорить: «Якби таку жінку та мені — я б її у комашню втручив, — нехай би пихкала!» Назар має веселу, жартівливу вдачу: «Та й зарегоче на всю хату. Такий уже чоловік був той Назар: усе йому жарти. Здається, хоч його на вогні печи, він жартуватиме». Але за цим гумором відчувається рішучий протест проти кріпацтва. Коли Устина плаче, почувши, що її чоловіка віддають у солдати, Назар каже: «Чого плачеш?, Гірше не буде!.. От чи буде краще, — не знаю». Мрія про волю для Назара пов’язана з втечею. Він не боїться, що його можуть спіймати, а лише замислюється над тим, що немає куди тікати: «Од якої втік, таку й здибав. Із дранки та вберешся в переперанку», бо, як співає він, скрізь «та все пани, та все дуки». Але він все ж таки тікає з рабства, щоб хоч дихнути вільною людиною. У його мові і вчинках розкривається волелюбний характер. Назар — великодушна і співчутлива людина: коли він дізнається, що Прокопу важко жити в місті, відвідує його і віддає весь свій невеликий скарб: «Приніс я тобі грошенят крихту, п’ять карбованців. Поживай здорові». А коли Прокіп зажурився, що нескоро зможе повернути їх, Назар каже на це: «Гай-га! Аби живі були! Се не панські гроші — братерські: ними не зажуришся. Я собі зароблю». Назар співчуває Прокопу й Устині, бажає їм щастя, бо сам його не має і добре знає, що таке горе. Втеча кріпаків від своїх панів була широко розповсюдженим явищем. В образі Назара автор показала прагнення всіх поневолених селян визволитися з кріпацтва. Назар, як і Прокіп, відверто виступає проти панів, виявляючи свій протест, бореться за власну волю.

Марко Вовчок усвідомлювала, що роль народних мас у антикріпосницькому визвольному русі неминуче має стати активною і виллється у відкриту боротьбу з кріпосниками. В «Інститутці» вперше з'являється образ кріпака, що захистився за допомогою сили, піднявши руку на пана. Це образ закріпаченого селянина Прокопа.
Прокіп — надзвичайно волелюбна особистість, і він не розуміє тих, хто примирився зі своїм становищем. Його мета — добитися вільного життя за всяку ціну: «Я так: або вирятуйся, або пропади!», «Та на волі і лихо і напасть — ніщо не страшне. На волі я гори потоплю!»
Прокіп ділиться своїми думками про волю з Устиною і Назаром, переконуючи їх у необхідності боротьби з панами за власну волю. Тому, коли поміщиця-інститутка здійняла руку на бабусю-кріпачку та Устину, Прокіп без вагання її зупиняє, схопивши за руки; «Годі, пані, годі!.. Цього вже не буде! Годі!» Пан-ліберал такі дії Прокопа розцінює як замах на життя поміщиці і віддає його у москалі, Прокіп «не пручався, сам руки простяг, ще й всміхнувея», бо знав, що гірше за кріпаччину нема нічого на світі, а на солдатчину дивися як на тимчасове лихо.

Прокіп — чесна, благородна людина, яка має почуття власної гідності та розуміє, що кріпаччина є протиприродним явищем, тому свою волю потрібно виборювати. Прокіп ненавидить пригноблювачів і здатний відкрито обстоювати власну людську гідність і честь близьких йому людей.

Провідною рисою характеру Прокопа є оптимізм. Про це говорить Устина, коли Прокопа пан вже розпорядився віддати в солдати: «Прокіп мене розважає, доводить мені, що це лихо дочасне, що повернусь, каже, — будемо вільні».
Прокіп вбачає шлях доволі у бунті проти панів, що переконливо . звучить в його мові.
Прокіп — рішучий, щирий, людяний до таких же знедолених, як і сам. Він наділений не лише духовною красою, але й зовнішньою: «високий парубок, ставний, поглядає, всміхається».
В образі Прокопа Марко Вовчок показала новий тип кріпака-бунтаря, в якому пробуджується класова свідомість, стихійний протест проти панів. Про волю він не тільки мріє, а й активно бореться за неї.

Ви звернули увагу, що твір присвячений Т. Шевченку.

Сюжет повісті побудований на найгострішому конфлікті тогочасного життя між кріпаками й кріпосниками. У творі протиставляються два світи – поневолених і поневолювачів, які існували поряд, але ніколи не зближувалися. Важка праця кріпаків контрастує з неробством, паразитичним існуванням панства; людяність, душевна доброта селян з жорстокістю, свавіллям кріпосників; кохання Прокопа та Устини – «чудним панським коханням».

Експозиція - І розділ, у якому читач знайомиться з оповідачкою Устиною; про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні.

Зав’язка – Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою.

Розвиток дії - настає через загострення стосунків панночки з кріпаками, її одруження і переїзд на хутір.

Кульмінація – Сцена, у якій пані побила стару кріпачку. Хотіла побити й Устину, але на

Перешкоді став Прокіп.

Розв’язка - Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до міста наймичкою.

Тема повісті - реалістичний показ нестерпного становища селян, викликаного жорстокістю кріпосників, наростання стихійного протесту проти панів, перші прояви непокори пригноблених, зображення моралі панів і трудового народу, стану тодішньої освіти.

А тепер порівняємо побут панів та кріпаків:

	Пани	Селяни
Одяг	Пишне вбрання	Звичайний селянський одяг
Їжа	Їдять тоді, коли хочуть, а також те, що хочуть	Питають дозвіл пообідати
Дозвілля	Приїзд гостей, прогулянки	Прогулянка лише тоді, коли пани посилають щось розвідати. Весь час мають бути готові, що пани можуть покликати
Освіта	Мають право на освіту	Не мають право на освіту
Одруження	Обирають самі собі пару	Якщо вільна виходить заміж за кріпака, то стає кріпачкою. Кріпаки питають дозвіл на одруження у панів. Жінка йде за чоловіком, якщо його віддають у рекрути
Хвороба	Мають право відпочивати чи лікуватися	Лікування з дозволу панів
Народження дитини	З’їжджаються гості на хрестини, пишне застілля	Повинні працювати навіть тоді, коли дитина хвора чи померла
Право на щастя	Засмучену пані треба розвеселити	Ніхто не зважає на особисті переживання селян, можна бити та жорстоко поводитися

План сюжету повісті:

1. Розповідь дівчини-кріпачки про життя в старої пані.

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒