Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження автоматизованої системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті»

проект

вноситься народними депутатами України

І. Васюником

Я.Дубневичем

М.Кадикало

В.Корчиком

С.Євтушком

Б.Козирем

Д.Лінько

А.Лопушанським

О.Урбанським

З А К О Н У К Р А Ї Н И

«Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження автоматизованої системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті»

Верховна Рада України постановляє:

I. Статтю 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 22, ст.105 із наступними змінами) доповнити згідно алфавітного порядку наступними абзацами:

«автоматизована система оплати проїзду ― це програмно-технічний комплекс, призначений для здійснення оплати за проїзд та обліку пасажирів в міському пасажирському транспорті за допомогою електронного квитка в порядку, встановленому відповідним рішенням органу місцевого самоврядування;

електронний квиток ― це електронний документ, який підтверджує право особи, яка його пред’являє, на проїзд та на перевезення багажу. Форми носіїв, види та порядок обігу електронного квитка визначаються згідно рішення органу місцевого самоврядування про порядок функціонування автоматизованої системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті.

квиток ― це документ, у тому числі електронний, який підтверджує право особи, яка його пред’являє, на проїзд та на перевезення багажу.»

II. Статтю 1 Закону України «Про міський електричний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 51, ст.548 із наступними змінами) доповнити згідно алфавітного порядку наступними абзацами:

ІІІ. Пункт «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997, № 24, ст.170 із наступними змінами) доповнити підпунктами такого змісту :

«10¹) прийняття рішення про впровадження автоматизованої системи оплати проїзду (в тому числі електронного квитка) в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності;

10²) встановлення порядку функціонування автоматизованої системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності, а також видів, форм носіїв та порядку обігу електронних квитків.».

ІV. Частину другу статті 38¹ Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252 із наступними змінами) після слів “(крім таксі)” доповнити словами “за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в містах, де запроваджено автоматизовану систему оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, — електронного квитка”.

V. Абзац четвертий частини п’ятої статті 6 Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 22, ст. 262 із наступними змінами) після слів “адміністративного району” доповнити словами “за наявності посвідчення встановленого зразка, а в містах, де запроваджено автоматизовану систему оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, — електронного квитка”.

VI. У Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами):

1) пункт 15 частини першої статті 20 після слів “на території України” доповнити словами “за наявності посвідчення встановленого зразка, а в містах, де запроваджено автоматизовану систему оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, — електронного квитка”;

2) пункт 9 частини першої статті 21 після слова і цифри “категорії 2” доповнити словами “, за наявності посвідчення встановленого зразка, а в містах, де запроваджено автоматизовану систему оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, — електронного квитка”;

3) у пункті 1 частини третьої статті 30 слова “, на території України” замінити словами “на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в містах, де запроваджено автоматизовану систему оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, — електронного квитка”.

VII. Перше речення пункту 4 статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами) після слів “приміських маршрутів” доповнити словами “за наявності посвідчення встановленого зразка, а в містах, де запроваджено автоматизовану систему оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, — електронного квитка”.

VIII. Пункт 7 частини першої статей 12 і 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами) після слів “місця проживання” доповнити словами “, за наявності посвідчення встановленого зразка, а в містах, де запроваджено автоматизовану систему оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, — електронного квитка”.

IX. Пункт 11 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 40—41, ст. 249 із наступними змінами) після слів “(за винятком таксі)” доповнити словами “за наявності посвідчення встановленого зразка, а в містах, де запроваджено автоматизовану систему оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, — електронного квитка”.

X. Пункт 4 частини шостої статті 13 Закону України “Про охорону дитинства” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) після слів “місця проживання” доповнити словами “, за наявності посвідчення встановленого зразка, а в містах, де запроваджено автоматизовану систему оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, — електронного квитка”.

XI. У п.4 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №28, ст.205 із наступними змінами) слово «автомобільному» замінити словами «міському пасажирському».

XII. Прикінцеві та перехідні положення:

1. Цей закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону :

розробити та затвердити Порядок взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади щодо забезпечення осіб, яким законом надано право пільгового проїзду, електронними квитками у містах, де запроваджено автоматизовану систему оплати проїзду.

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради

України