![]()
|
|||||||
Розділ 1. Загальні положення. Розділ 2. Екологічні права і обов’язки громадянСтр 1 из 4Следующая ⇒
Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” Прийнятий Верховною Радою 25 червня 1991 р. Структура закону: преамбула, 16 розділів, 72 статті. З “Преамбули” Цей закон визначає правові, економічні і соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Розділ 1. Загальні положення Завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Основні принципи охорони навколишнього середовища: 1. пріоритетність вимог екологічної безпеки; 2. гарантування екологічно безпечного середовища; 3. запобіжний характер заходів; 4. екологізація матеріального виробництва; 5. збереження просторової та видової різноманітності; 6. обов’язковість екологічної експертизи; 7. гласність і демократизм; 8. стягнення плати за забруднення. Право власності на природні ресурси. Природні ресурси України є власність народу України. Є три види власності: Державна, колективна, приватна. Освіта і виховання. Екологічні знання є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням природних ресурсів. Розділ 2. Екологічні права і обов’язки громадян Права: 1. на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище: 2. участь в обговоренні проектів законодавчих актів; 3. здійснення загального і спеціального використання; 4. об’єднання в громадські природоохоронні формування; 5. одержання повної і достовірної інформації; 6. участь у проведенні громадської екологічної експертизи; 7. одержання екологічної освіти; 8. подання до суду позовів. Захист цих прав здійснюється у суворому порядку. Обов’язки: 1. берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства; 2. здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки; 3. не порушувати екологічні права інших суб’єктів; 4. вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення; 5. компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням.
|
|||||||
|