Голова Верховної Ради України

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

ЯЦЕНЮК

“ ” 2015 р.

Закон УкраЇни

Про реструктуризацію зобов’язань громадян України
за кредитами в іноземній валюті, що отримані на
придбання єдиного житла (іпотечні кредити)
___________________________________________

Цей Закон встановлює порядок реструктуризації зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечними кредитами), шляхом зміни валюти виконання зобов’язань за кредитами в іноземній валюті на національну валюту України — гривню.

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

позичальник — для цілей цього Закону позичальником є громадянин України, що має невиконані зобов’язання за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, укладеним з банком, а також за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, право вимоги за яким відступлене банком України іншій установі;

позичальник, що належить до окремої категорії громадян України, яким держава забезпечує надання додаткової підтримки, — позичальник, який станом на 1 січня 2015 року належить до однієї або кількох категорій громадян України, яким держава забезпечує надання додаткової підтримки, а саме:

- інваліди I групи;

- ветерани війни;

- батько чи мати багатодітної сім’ї або сім’ї, яка виховує дитину-інваліда;

- особи, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення (далі — позичальник — учасник бойових дій);

реструктуризація — зміна валюти виконання зобов’язання за кредитами в іноземній валюті на національну валюту України — гривню шляхом зміни діючого договору про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті на придбання житла, що може, зокрема, передбачати зміну графіка погашення, продовження строку дії договору, прощення частини боргу тощо;

єдине житло — для цілей цього Закону єдиним житлом вважається житлове приміщення, в якому позичальник та/або члени його сім’ї станом на 1 січня 2014 року зареєстрували своє постійне місце проживання, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним з метою забезпечення виконання зобов’язань за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті. При цьому позичальник та/або члени його сім’ї станом на 1 січня 2015 року не мають у власності іншого окремого[m1] житла;

єдине соціальне житло — для цілей цього Закону єдиним соціальним житлом вважається єдине житло, загальна площа якого не перевищує 60 кв. метрів для квартир та 120 кв. метрів для житлових будинків;

іпотечний кредит в іноземній валюті на придбання житла — для цілей цього Закону іпотечним кредитом вважаються грошові кошти в іноземній валюті, отримані позичальником на підставі договору про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, укладеного з банківською установою України (далі — банк), з метою придбання єдиного житла чи майнових прав на єдине житло або придбання земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який є або стане у майбутньому єдиним житлом позичальника;

договори забезпечення — цивільно-правові угоди, що укладаються з метою забезпечення виконання зобов’язань позичальника за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, у тому числі договори іпотеки, предметом іпотеки за якими є єдине житло, договори поруки, страхування тощо;

основна сума кредиту — сума наданого кредиту без урахування відсотків (фіксованих виплат, комісій чи будь-яких інших платежів);

члени сім’ї — для цілей цього Закону членами сім’ї вважаються дружина, чоловік, партнери у цивільному шлюбі, їх малолітні та неповнолітні діти, інші особи у складі сім’ї позичальника.

Стаття 2. Умови реструктуризації зобов’язань за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті на придбання житла

1. Реструктуризації підлягають зобов’язання позичальника за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, що відповідає таким ознакам у сукупності:

загальна сума заборгованості за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, включаючи заборгованість за основною сумою кредиту, відсотками, фіксованими виплатами, комісіями чи будь-якими іншими платежами станом на 1 січня 2015 року не перевищує 2,5 мільйона гривень згідно з офіційним курсом Національного банку України та строк повернення якої станом на 1 січня 2014 року не настав;

кредит в іноземній валюті було надано позичальнику з метою придбання єдиного житла чи майнових прав на єдине житло, що передане в забезпечення виконання зобов’язань позичальника за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, або придбання земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який є або стане у майбутньому єдиним житлом позичальника;

станом на 1 січня 2014 року відсутня прострочена заборгованість за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті або така прострочена заборгованість погашена до моменту реструктуризації.

2. Реструктуризації згідно з цим Законом підлягають також[m2] зобов’язання позичальника за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, що відповідають у сукупності ознакам, які передбачені частиною першою цієї статті, право вимоги за якими відступлені банком за договором відступлення права вимоги та/або договором факторингу іншій установі.

3. Банк (інша установа) за письмовою заявою позичальника, який має зобов’язання за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, наданою банку в строки, передбачені цим Законом, зобов’язаний провести реструктуризацію зобов’язань на умовах, визначених цим Законом. Позичальник зобов’язаний укласти відповідні договори та/або вчинити відповідні правочини, та/або вчинити всі необхідні передбачені цим Законом та/або законодавством України дії, спрямовані на проведення реструктуризації зобов’язань за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті.

4. Банку (іншій установі) забороняється вимагати від позичальника сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення та оформлення реструктуризації зобов’язань за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, що здійснюється згідно з цим Законом. Банк має право вимагати страхування предмета іпотеки відповідно до Закону України “Про іпотеку”.

5. Реструктуризації згідно з цим Законом підлягають зобов’язання позичальника за одним договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, отриманим позичальником в будь-якому з банків України. Відповідальність за достовірність інформації щодо кількості реструктуризованих кредитів несе позичальник.

6. Дія цього Закону не поширюється на іпотечні кредити, які були надані в іноземній валюті, але за якими до дати набрання чинності цим Законом вже проведена реструктуризація зобов’язань позичальника за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті за погодженням між банком (іншою установою) та позичальником, внаслідок чого відбулась зміна валюти виконання зобов’язань на підставі будь-яких програм, які існували та/або існують у банках (інших установах).

Стаття 3. Порядок реструктуризації зобов’язань за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті на придбання житла

1. Банк (інша установа) на підставі укладеного нового кредитного договору із позичальником зобов’язаний провести реструктуризацію зобов’язань позичальника за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті у такому порядку:

заборгованість за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті (заборгованість за основною сумою кредиту та нарахованими, але не сплаченими процентами) перераховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації;

на різницю між сумою заборгованості за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, що визначається згідно з нормами абзацу другого частини першої цієї статті, перерахованої за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації, та сумою прощення за кредитом, що визначається згідно з абзацами п’ятим — десятим частини першої цієї статті, банк (інша установа) встановлює фіксовану процентну ставку у розмірі не більшому, ніж зазначений в договорі про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті на момент його видачі, та не підвищує її протягом трьох років з дати проведення реструктуризації. Після закінчення трирічного строку з дати проведення реструктуризації згідно з цим Законом банк (інша установа) встановлює процентну ставку на рівні українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3 відсотки, розрахованого на дату зміни процентної ставки, з правом перегляду розміру процентної ставки один раз на рік до повного погашення боргових зобов’язань за кредитом у зв’язку із зміною розміру українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців);

на суму прощення за кредитом, що визначається згідно з абзацами п’ятим — десятим частини першої цієї статті, банк (інша установа) встановлює фіксовану процентну ставку у розмірі 0,01 (нуль цілих і одна сота) процента річних, нараховані проценти підлягають сплаті позичальником разовим платежем наприкінці строку дії нового кредитного договору, або припинення його дії у зв’язку з достроковим виконанням зобов’язання позичальником (нараховані проценти в даному випадку сплачуються позичальником пропорційно терміну дії договору до дати припинення кредитного договору).[m3]

Після проведення реструктуризації згідно з цим Законом та за умови належного виконання позичальником своїх зобов’язань за новим кредитним договором, забезпеченням за яким є єдине житло, банк (інша установа) зобов’язаний здійснити прощення (анулювання) не менш як 25 відсотків реструктуризованої заборгованості.

Після проведення реструктуризації згідно з цим Законом та за умови належного виконання позичальником своїх зобов’язань за новим кредитним договором, забезпеченням за яким є єдине соціальне житло, банк (інша установа) зобов’язаний здійснити прощення (анулювання) не менш як 50 відсотків реструктуризованої заборгованості.

Після проведення реструктуризації згідно з цим Законом та за умови належного виконання позичальником, що належить до окремої категорії громадян, яким держава забезпечує додаткову підтримку, або позичальником — учасником бойових дій своїх зобов’язань за новим кредитним договором, забезпеченням за яким є єдине житло, банк (інша установа) зобов’язаний здійснити прощення (анулювання) не менш як 50 відсотків реструктуризованої заборгованості.

Після проведення реструктуризації згідно з цим Законом та за умови належного виконання позичальником, що належить до окремої категорії громадян, яким держава забезпечує додаткову підтримку, або позичальником — учасником бойових дій своїх зобов’язань за кредитним договором, забезпеченням за яким є єдине соціальне житло, банк (інша установа) зобов’язаний здійснити прощення (анулювання) не менш як 70 відсотків реструктуризованої заборгованості.

Позичальнику — учаснику бойових дій, який отримав інвалідність І групи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання чи встановлення інвалідності після звільнення з військової служби у зв’язку з його безпосередньою участю в антитерористичній операції, банк (інша установа) зобов’язаний здійснити прощення (анулювання) не менш як 80 відсотків реструктуризованої заборгованості за кредитним договором, забезпеченням за яким є єдине житло (після проведення реструктуризації згідно з цим Законом та за умови належного виконання зобов’язань за новим кредитним договором), або 100 відсотків заборгованості за кредитним договором, забезпеченням за яким є єдине соціальне житло. Банк (інша установа) зобов’язаний здійснити прощення (анулювання) не менш як 80 відсотків реструктуризованої заборгованості за кредитним договором, забезпеченням за яким є єдине житло (після дати реструктуризації за умови належного виконання зобов’язань за кредитним договором), або 100 відсотків заборгованості за кредитним договором, забезпеченням за яким єдине соціальне житло, позичальником за яким є інший з подружжя учасника бойових дій, який отримав інвалідність І групи у зв’язку з його безпосередньою участю у проведенні антитерористичної операції.

Спадкоємцям позичальника — учасника бойових дій, який загинув під час виконання обов’язків військової служби або загинув внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманого під час виконання обов’язків військової служби та пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби під час антитерористичної операції, банк (інша установа) зобов’язаний здійснити прощення (анулювання) 100 відсотків заборгованості за договором про надання кредиту. Прощення (анулювання) боргу здійснюється банком (іншою установою) на підставі заяви спадкоємця (спадкоємців) позичальника — учасника бойових дій з наданням відповідних підтвердних документів. Банк (інша установа) зобов’язаний здійснити прощення (анулювання) 100 відсотків заборгованості за кредитом, позичальником за яким є інший з подружжя учасника бойових дій, який загинув.

2. З метою зменшення обсягу навантаження боргових зобов’язань на позичальника банк (інша установа) має право провести реструктуризацію зобов’язань за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті із застосуванням додаткових одного або більше фінансових інструментів:

зміна валюти виконання зобов’язань з іноземної на національну валюту — гривню за заборгованістю за основною сумою кредиту та нарахованими, але не сплаченими процентами за курсом нижчим, ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України на дату проведення реструктуризації;

встановлення на визначений банком строк в межах загального трирічного строку процентної ставки у розмірі меншому, ніж зазначений в договорі про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті на момент його видачі,

після закінчення трирічного строку встановлення процентної ставки за кредитним договором на рівні нижчому, ніж розмір українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3 відсотки, розрахованого на дату зміни процентної ставки, з правом перегляду процентної ставки один раз на рік до повного погашення боргових зобов’язань за кредитом у зв’язку із зміною розміру українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців);

зміна форми погашення кредиту, включаючи збільшення строку кредитування.

3. Після проведення реструктуризації згідно з цим Законом та у разі своєчасного виконання позичальником зобов’язань за новим кредитним договором та відсутності прострочених платежів більше ніж на 30 (тридцять) днів поспіль, банк (інша установа) зобов’язаний не пізніше закінчення строку дії договору, здійснити анулювання (прощення) боргу у розмірі не меншому, ніж визначений у цьому Законі, залежно від категорії позичальника та забезпечення за кредитом.

4. У разі невиконання позичальником своїх боргових зобов’язань за новим кредитним договором після проведення реструктуризації кредиту згідно з цим Законом та у разі, коли тривалість непогашеної простроченої заборгованості становить більше ніж 30 (тридцять) днів поспіль, банк (інша установа) в односторонньому порядку має право:

відмовити у здійсненні прощення (анулювання) частини боргу;

якщо під час проведення реструктуризації заборгованості для зміни валюти виконання зобов’язань був застосований курс нижчий, ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України на дату проведення реструктуризації, — застосувати офіційний курс обміну валюти, встановлений Національним банком України на дату реструктуризації;

з дня, наступного за днем закінчення 30 (тридцяти) днів прострочення виконання позичальниками своїх зобов’язань за новим кредитним договором, установити на всю суму реструктуризованого боргу процентну ставку на рівні українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3 відсотки, розрахованої на день проведення реструктуризації, з правом перегляду процентної ставки один раз на рік до повного погашення боргових зобов’язань за новим кредитним договором у зв’язку із зміною розміру українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців).

5. За іпотечними кредитами фізичних осіб в іноземній валюті, які не відповідають вимогам цього Закону, банк має право пропонувати позичальнику проведення реструктуризації на умовах, погоджених між позичальником та банком.

Стаття 4. Укладення договору про реструктуризацію зобов’язань за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті на придбання житла

1. Позичальник має право подати до банку (іншої установи) письмову заяву про проведення реструктуризації своїх зобов’язань за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті на умовах, визначених цим Законом, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, крім позичальників — учасників бойових дій, на яких обмеження строку подання заяви не поширюється.

2. Реструктуризація зобов’язань за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті здійснюється банком (іншою установою) протягом трьох одного місяця [m4] з моменту надходження від позичальника письмової заяви про проведення реструктуризації згідно з цим Законом та надання ним документів, необхідних для проведення реструктуризації.

Реструктуризація зобов’язань позичальника згідно з цим Законом здійснюється шляхом укладення нового кредитного договору або укладення банком (іншою установою) та позичальником договору про внесення змін та доповнень до договору про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті (далі — новий кредитний договір). Одночасно з новим кредитним договором між банком (іншою установою) та позичальником підписується графік платежів за кредитом, який є невід’ємною частиною нового кредитного договору та визначає розмір щомісячного платежу, порядок його сплати на строк дії договору. У разі непідписання позичальником нового кредитного договору реструктуризація згідно з цим Законом не проводиться.

3. Перед підписанням нового кредитного договору банк (інша установа) повинен ознайомити позичальника з інформацією, обсяг та перелік якої встановлений статтею 11 Закону України “Про захист прав споживачів”.

4. Одночасно з підписанням нового кредитного договору та графіка платежів за кредитом вносяться зміни до договорів забезпечення шляхом підписання відповідних договорів про внесення змін та доповнень до договорів забезпечення щодо зміни валюти виконання зобов’язань. У разі непідписання позичальником чи іншими особами (поручителями, майновими поручителями) договорів про внесення змін та доповнень до договорів забезпечення реструктуризація згідно з цим Законом не проводиться.

5. У разі коли договори про внесення змін до договорів забезпечення, що укладаються згідно з нормами цього Закону, підлягають нотаріальному посвідченню, нотаріус зобов’язаний посвідчити зміни до таких договорів про внесення змін до договорів забезпечення та здійснити інші нотаріальні дії, пов’язані з оформленням таких змін, розмір плати за які не повинен перевищувати в загальній сумі 500 (п’ятсот) гривень, що сплачуються позичальником.

6. Всі необхідні дії, пов’язані з реєстрацією, внесенням змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших державних реєстрах у зв’язку з проведенням реструктуризації заборгованості за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, здійснюються державним реєстратором та/або особами, на яких покладені функції, — безоплатно.

7. Після проведення реструктуризації зобов’язань за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, погашення заборгованості здійснюється позичальником у гривні згідно з умовами нового кредитного договору та новим графіком платежів за кредитом.

8. Банк не несе відповідальності, а реструктуризація кредиту не проводиться у разі невиконання позичальником, поручителем, майновим поручителем вимог, передбачених цим Законом, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання документів, необхідних для прийняття банком рішення про реструктуризацію на умовах, визначених цим Законом, відмови від підписання нового кредитного договору, договорів про внесення змін та доповнень до договорів забезпечення щодо зміни валюти виконання зобов’язань, договору страхування предмета іпотеки тощо, відмови нотаріуса, державного реєстратора або особи, на яку покладені функції державного реєстратора, від вчинення дій, передбачених цим Законом.

Стаття 5. Списання (прощення) штрафних санкцій

1. У разі проведення реструктуризації згідно з цим Законом штрафні санкції (штраф, пеня), які виникли внаслідок неналежного виконання зобов’язань позичальником за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті та які не сплачені за таким договором у період з моменту їх виникнення, але не раніше 1 січня 2014 року до дати проведення реструктуризації та укладення нового кредитного договору, визнаються банком безнадійними та підлягають списанню (прощенню).

2. У разі проведення реструктуризації згідно з цим Законом штрафні санкції (штраф, пеня), які виникли внаслідок неналежного виконання кредитних зобов’язань позичальником за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, право вимоги за яким відступлене банками за договорами відступлення права вимоги та/або договорами факторингу іншим установам, які не сплачені у період з дати набрання чинності відповідними договорами відступлення права вимоги та/або договорами факторингу, але не раніше 1 січня 2014 року до дати проведення реструктуризації та укладення нового кредитного договору, визнаються такими установами безнадійними та підлягають списанню (прощенню).

Стаття 6. Особливості звернення стягнення на предмет іпотеки та відступлення права вимоги за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті на придбання житла

1. Після проведення реструктуризації згідно з цим Законом та у разі неможливості виконувати свої обов’язки за новим кредитним договором, позичальник чи третя особа — майновий поручитель має право звернутись до банку (іншої установи) із заявою з пропозицією щодо передачі предмета застави (іпотеки) банку (іншій установі) у власність з метою задоволення забезпечених заставою (іпотекою) вимог у порядку, передбаченому Законом України “Про іпотеку”.

2. У разі прийняття банком рішення про прийняття предмета іпотеки у свою власність шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя нотаріус зобов’язаний посвідчити договір про задоволення вимог іпотекодержателя та вчинити інші нотаріальні дії, пов’язані з його укладенням, розмір плати за які не повинен перевищувати в загальній сумі 500 (п’ятсот) гривень, що сплачуються позичальником.

3. Всі необхідні дії, пов’язані із реєстрацією, внесенням змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у зв’язку з укладенням та реєстрацією договору про задоволення вимог іпотекодержателя, реєстрацією іпотечного договору у разі застосування відповідного застереження в чинному іпотечному договорі, вчиняються державним реєстратором та особами, що наділені цими функціями, безоплатно.

4. Після проведення реструктуризації у разі неможливості позичальником виконувати свої обов’язки за новим кредитним договором [m5] і відступлення банком за договором відступлення права вимоги та/або договором факторингу іншій установі прав за договором про надання кредиту в іноземній валюті позичальник протягом 30 днів з моменту надіслання повідомлення банком на адресу позичальника, зазначену в кредитному договорі, має пріоритетне право придбати таке право за ціною пропозиції.

Стаття 7. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 3 цієї статті, яка набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування.

2. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940).

4. Кабінету Міністрів України протягом 30 днів з моменту набрання чинності цим Законом:

розробити та привести у відповідність із цим Законом власні нормативно-правові акти;

забезпечити розроблення та прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів відповідно до цього Закону.

5. Національному банку України протягом 15 днів з моменту набрання чинності цим Законом:

розробити постанову щодо порядку обліку банками операцій з реструктуризації відповідно до цього Закону;

привести у відповідність із цим Законом власні нормативно-правові акти.

Голова Верховної Ради України

[m1]задля виключення випадків наявності у позичальників часток власності (спільна сумісна або часткова власність) у приватизованих за минулих часів їх батьками квартирах, у яких позичальники були на той час прописані і тому автоматично включені як співвласники у приватизаційні акти на право власності такого житла ( взагалі навіть без урахування встановлених норм площі для проживання, що не дозволяє на даний час повернення позичальників вже зі своєю сім”єю до родини батьків)

[m2] Без додання уточнення «також» реструктуризації підлягатимуть лише відступлені банком зобов’язання

[m3]Для врахування можливості для позичальників у майбутньому дострокового погашення кредиту та виключення обов’язку сплати “майбутніх» процентів, які б мали місто за відсутності дострокового повернення кредиту

[m4]Термін в три місяці дає змогу банку навмисно затягуватипроцес реструктуризації, з метою очікування зростання курсу долара або іншої іноземної валюти по відношенню до гривні

[m5]Доповнення з метою усунення можливості відібрання житла у добросовісних позичальників, які виконують умови нового кредитного договору і здійснюють платежі за його умовами