Принцип аналізу

Гепатит В - інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту В, з гострим або хронічним перебігом захворювання.

Небезпека гепатиту В полягає у ризику інфікування, високій захворюваності і смертності. Не менш важливим є той факт, що хронічний гепатит В при неналежному лікуванні або взагалі при його відсутності, супроводжується загрозою розвитку пухлини і цирозу печінки, особливо у тих хворих, які були інфіковані ще в дитинстві. Вірусом гепатиту В інфіковано близько двох мільярдів чоловік, а щорічно помирає близько двох мільйонів чоловік. Джерелами інфекції є хворі на гострий і хронічний гепатит В та носії (близько 300-350 мільйонів чоловік), багато з яких не здогадуються про вірусоносійство.

Шляхи передачі можуть бути природними і штучними. Природні шляхи передачі інфекції:

1) статевий - при статевих контактах, особливо гомо- і бісексуальних;

2) вертикальний - від матері плоду;

3) побутове інфікування через бритвені, манікюрні прилади, зубні щітки та ін.

Штучний шлях передачі - проникнення вірусу через пошкоджену шкіру, слизові оболонки при різних маніпуляціях (операції, ін'єкції, ендоскопічні процедури, татуаж і ін.).

Групу ризику з гепатиту В складають наркомани; медичні працівники, які мають контакт з кров'ю хворих (стоматологи, лаборанти, акушери-гінекологи, хірурги); люди, що ведуть безладне статеве життя, гомосексуалісти, а також особи, які захоплюються татуажем, пірсингом.

З місця впровадження вірус гепатиту B потрапляє в печінку з потоком крові, де і відбувається його реплікація, розвиваються некробіотичні і запальні зміни - порушення внутрішньоклітинного метаболізму та пошкодження печінкових клітин.

Прогресування хронічного гепатиту B призводить до розвитку цирозу печінки, гепатоцелюлярного раку, гострої печінкової недостатності, що супроводжується накопиченням в крові токсичних метаболітів, з ураженням ЦНС у вигляді неврологічних і психічних розладів. Водно-електролітні і кислотно-основні порушення призводять до набряку-набухання головного мозку, різко знижується синтез печінкою факторів згортання крові, розвивається масивний геморагічний синдром. Гостра печінкова недостатність - основна причина летального результату у хворих на гепатит B.

У період розпалу гепатиту B дистрофічні і некробіотичні зміни супроводжуються активацією і проліферацією клітин Купфера, що переміщаються до зон некрозу, де вони разом з іншими клітинами утворюють мононуклеарні інфільтрати.

Для холестатичної форми гепатиту B характерні ураження жовчних проток, з утворенням в них "жовчних тромбів" і накопиченням жовчних пігментів.

Гепатит В (ВГВ) починається поступово. З'являються артралгії, диспепсичні прояви (зникає апетит, з'являються нудота, блювота), потім через 1-2-3 тижні поступово наростає жовтяниця, інтоксикація, збільшується печінка, частіше, ніж при ВГА, пальпується селезінка. Жовтяничний період триваліший.

Хронічна форма ВГВ характеризується полісистемністю: уражаються суглоби, нирки, серце, легені, шкіра, судини, і інші органи. При біопсії зазначених органів можна виявити специфічний антиген або вірус.

Інкубаційний період може тривати від 2 до 6 місяців, за яким слідує перед жовтяничний період тривалістю, як правило, 4-10 днів, виявляється інтоксикацією, диспепсичними скаргами, хворі можуть скаржитися на загальну слабкість, нездужання, підвищену стомлюваність, сонливість, запаморочення, болі в суглобах . Гарячкова реакція зустрічається рідше, ніж при гепатиті A. В окремих випадках перші клінічні ознаки гепатиту збігаються з появою жовтяниці шкірних покривів. Наприкінці преджовтяничного періоду збільшується печінка і селезінка, сеча темніє, а кал знебарвлюється. Лабораторні дослідження показують наявність в сечі уробіліногену, жовчних пігментів; в крові - підвищення активності АлАТ, наявність HBsAg.

Дослідження було проведено на базі лабораторії діагностики СНІДу та інших інфекцій, що передаються трансфузійним шляхом, яка є відділом Одеської обласної станції переливання крові. У цій лабораторії у 2013, 2014 та 2015 роках було проведено обстеження донорів на маркер гепатиту В – HBsAg, згідно наказу №134 від 19.02.2013 «Про затвердження Порядку скринінгу донорської крові та її компонентів на гемотрансмісивні інфекції».

При проведенні дослідження сироватки (плазми) крові донорів методом імуноферментного аналізу, була використана імуноферментна тест-система DIA-HBV для виявлення поверхневого антигену вірусу гепатиту В(HBsAg), так як вона має високу чутливість, специфічність та можливість проведення масових обстежень.

Імуноферментний аналіз (ІФА) це лабораторне дослідження, яке засноване на реакції "антиген-антитіло", а точніше - на високій вибірковості і специфічності імунологічних реакцій. Суть цього лабораторного методу - визначення специфічних антитіл за допомогою спеціальних біохімічних реакцій, які допомагають визначити не тільки наявність або відсутність антитіл, але і їх кількість.

Принцип аналізу

Принцип аналізу DIA-HBV базується на методі твердофазного ІФА в «сандвіч»-варіанті з одночасною інкубацією сироваток і кон’югату.

При внесенні в лунки досліджуваних зразків, HBsAg зв’язується зі специфічними антитілами імуносорбенту і кон’югату, утворюючи комплекси антиген-антитіло. Після відмивання незв’язаних компонентів в лунки додають розчин проявника. Пероксидазну реакцію зупиняють стоп-реагентом і вимірюють оптичну густину суміші у лунках при довжині хвилі 450/620нм, яка пропорційна концентрації HBsAg у зразках. Зразки плазми крові з гемолізом, гіперліпідемією або бактеріальним проростанням для аналізу не придатні, так як можуть бути отримані хибні результати.

Постановка аналізу:

· Підготовка планшета з необхідною кількістю стрипів

· Внесення в лунки планшета (стрипів) по 100мкл контролів і досліджуваних зразків

· Додавання в кожну лунку поверх досліджуваних та контрольних зразків по 50мкл розчину кон’югату

· Перемішування вмісту лунок легким похитуванням планшета протягом 15-20с

· Накривання планшета клейкою плівкою або кришкою та інкубування протягом 2 годин при температурі 42 ◦С

· Промивання планшета 8 разів розчином для промивання

· Внесення в лунки по 100мкл ТМБ-субстрату

· Накривання планшета клейкою плівкою або кришкою та інкубування при температурі 18-25◦С в темному місці протягом 30 хвилин

· Внесення в лунки по 100мкл стоп-реагенту для зупинення кольорової реакції

· Не пізніше ніж через 2-3 хвилини після зупинення кольорової реакції визначення оптичної густини(ОГ) в лунках у двохвильовому режимі. Візуальний облік результатів не допускається.

Облік та інтерпретація результатів:

· Розрахунок середнього значення ОГ негативного контролю(НК) – НКсер

· Проведення аналізу вважають достовірним, якщо НКсер не більше 0.1, а ОГ позитивного контролю(ПК) не менше 0,6

· Розрахунок граничного значення(ГЗ), додаючи константну величину до НКсер:

§ ГЗ = НКсер + 0,06

· Результат аналізу вважається негативним, якщо ОГ досліджуваного зразка менше ГЗ

· Результат аналізу вважається позитивним, якщо ОГ досліджуваного зразка більше ГЗ

· Зразки, що дали позитивний результат, необхідно досліджувати повторно не менш ніж в двох лунках імуносорбента

⇐ Предыдущая 12