З дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»

Тести

З дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»

МОДУЛЬ І. «Основні засади судової влади та судоустрою

України»

1. Серед перелічених оберіть, будь-ласка, визначення судової влади, яке найбільш точно характеризує цю гілку державної влади:

1) судова влада – це специфічна гілка єдиної державної влади, яка має власну виключну компетенцію щодо розгляду юридично значущих справ, що мають правові наслідки, і реалізується виключно конституційними органами (судами) в межах закону та спеціальних (судових) процедур;

2) судова влада – це гілка державної влади, основним призначенням якої є вирішення правових конфліктів, які виникають у суспільстві;

3) судова влада – це гілка державної влади, яка реалізується виключно судами.

2. До форм реалізації судової влади належать:

1) судове провадження;

2) конституційне та цивільне судочинство;

3) конституційне, цивільне, господарське, адміністративне та кримінальне судочинство;

4) цивільне і кримінальне судочинство.

3. Основною функцією судової влади є:

1) розгляд правових конфліктів;

2) розгляд скарги на дії посадових осіб;

3) офіційне засвідчення юридичних фактів;

4) вирішення юридично значущих справ, що мають правові наслідки.

4. Принципи судової влади слід визначити як:

1) керівні засади розгляду судами справ;

2) норми найбільш загального характеру, що визначають місце судової влади в системі єдиної державної влади, побудову її основних інститутів і процедуру розгляду справ судами;

3) норми найбільш загального характеру, що визначають роль суду в правовій державі;

4) норми найбільш загального, що визначають місце судової влади в системі єдиної державної влади, побудову її основних інститутів.

5. Система принципів судової влади складається із:

1) інституціональних і функціональних принципів;

2) інституціональних, функціональних, організаційних і судоустрійних принципів;

3) інституціональних, функціональних і організаційних принципів.

6. Із запропонованих оберіть принципи, які належать до організаційних принципів судової влади:

1) справедливість судової влади;

2) інстанційність;

3) верховенство права.

7. До принципів судочинства Основний Закон України відносить:

1) об’єктивність;

2) спеціалізація;

2)забезпечення обвинуваченому права на захист;

3 територіальінсть.

8 Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами:

1)територіальності і спеціалізації;

2)спеціалізації, оскарження та територіально-адміністративного устрою;

3)територіальності, спеціалізації, виключності.

9 Юрисдикція судів України визначається так:

1) до юрисдикції судів належать ті справи, які визначені процесуальним законодавством;

2) юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі;

3) юрисдикція судів визначається Законом «Про судоустрій України»;

4) юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, визначені законом

10 Систему судів України складають:

1 місцеві суди, апеляційні суди, касаційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України;

2 місцеві суди, апеляційні суди, Апеляційний суд України, Касаційний Суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України;

3 місцеві суди, військові суди, Апеляційний суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України;

4 місцеві суди, апеляційні суди, Апеляційний суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України.

11 Відповідно до Конституції України в системі судів загальної юрисдикції діють такі спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій:

1)господарські, адміністративні та військові;

2)господарські, адміністративні;

3)господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди;

4)господарські, адміністративні, військові та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.

12 Суди загальної юрисдикції утворюються та ліквідується у такому прядку:

1)Президентом України за поданням Міністра юстиції України, погодженого з Головою Державної судової адміністрації України;

2)Президентом України за поданням Міністра юстиції України, погодженого з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду;

3)Верховною Радою України за поданням Міністра юстиції України, погодженого з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

13 Відповідно до Конституції України передбачено такі форми участі народу у відправленні правосуддя в Україні:

1)суд шефенів і суд присяжних;

2)народні засідателі, присяжні і шефени;

3)суд присяжних і народні засідателі.

14 Місцевими судами відповідно до Закону «Про судоустрій України» є:

1)районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів;

2)районні, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів;

3)районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди;

4) районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди регіонів.

15 Функції першої інстанції в підсистемі спеціалізованих адміністративних судів відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України виконують:

1)окружні адміністративні суди;

2)місцеві загальні, окружні адміністративні суди, Вищий адміністративний суд України;

3) місцеві загальні та окружні адміністративні суди.

16. еляційними загальними судами за Законом «Про судоустрій України» є:

1)апеляційні суди області, апеляційні суди м. Києва і Севастополя, Апеляційний Суд АРК, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України і Апеляційний суд України;

2)апеляційні суди області, апеляційні суди м. Києва і Севастополя, Апеляційний Суд АРК, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України;

3)апеляційні суди області, апеляційні суди м. Києва і Севастополя, Апеляційний Суд АРК і Апеляційний суд України;

4)апеляційні суди області, апеляційні суди м. Києва і Севастополя, Апеляційний Суд АРК, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України і спеціалізовані апеляційні суди.

17 До повноважень апеляційних судів належить:

1) розгляд справ в особливому порядку;

2) надання методичної допомоги у застосуванні законодавства місцевим судам;

3) перегляд справ за винятковими обставинами.

18 Засідання президії апеляційного суду проводяться:

1) не рідше 1 разу на рік;

2) не рідше 1 разу на місяць;

3) не рідше 1 разу на 3 місяці.

19. Президія апеляційного суду виконує такі повноваження:

1) розглядає питання притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності;

2) розглядає матеріали узагальнення судової практики та аналізу судової статистики;

3) розглядає справи в апеляційному порядку.

20. До повноважень вищого спеціалізованого суду належить:

1) розгляд справ по першій інстанції у випадках, передбаченим процесуальним законодавством;

2) розгляд у касаційному порядку справ, віднесених до юрисдикції цих судів процесуальним законодавством;

3) надання методичної допомоги Верховному Суду України.

21. Верховний Суд України здійснює такі повноваження:

1) переглядає справи у касаційному порядку у випадках, встановлених законом;

2) переглядає справи по першій інстанції;

3) звертається до Європейського Суду з прав людини у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів.

22. Голова Верховного Суду України обирається:

1) Президією Верховного Суду України строком на 7 років;

2) Президією Верховного Суду України строком на 5 років;

3) Пленумом Верховного Суду України строком на 7 років;

4) Пленумом Верховного Суду України строком на 5 років.

23. У складі Верховного Суду України діють:

1) Судові палати у цивільних, кримінальних і господарських справах;

2) Судові палати у цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справах і Військова судова колегія;

3) Судові колегії у цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справах і Військова судова колегія;

4) Судові палати у цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справах.

24. Пленум Верховного Суду України здійснює такі повноваження:

1) утворює судові палати апеляційних судів, визначає їх кількісний склад, призначає голів судових палат та їх заступників;

2) дає роз’яснення судам загальної юрисдикції з питань застосування законодавства, у разі необхідності визнає нечинними відповідні роз’яснення вищих спеціалізованих судів;

3) розглядає питання організації діяльності Верховного Суду України.

25. Підставами для ліквідації чи утворення судів є:

1) зміна адміністративно-територіального устрою;

2) видання постанови Кабінету Міністрів України;

3) зміна форми правління.

26. Кількість суддів у судах визначається:

1) Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим з головою Верховного Суду України або головою вищого спеціалізованого суду;

2) Президентом України за поданням міністра юстиції України, погодженим з головою Верховного Суду України;

3) Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим з головою Верховного Суду України.

27. Судді загальних судів призначається на адміністративні посади Президентом України за поданням:

1) Голови Державної судової адміністрації України;

2) Голови Верховного Суду України;

3) Міністра юстиції України.

28. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах:

1) верховенства закону;

2) верховенства права;

3) одноособового розгляду справ;

4) доступності.

29. Конституційний Суд України дає висновок у справі з питань:

1) офіційного тлумачення Конституції та законів іноземних країн;

2) про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України;

3) конституційності актів органів місцевого самоврядування;

4) конституційності актів Кабінету Міністрів України.

30. На посаду судді судів загальної юрисдикції може бути рекомендований для призначення:

1) громадянин України не молодший 30-ти років, стаж роботи в галузі права не менше 3-х років;

2) громадянин України не молодший 25-ти років, стаж роботи в галузі права не менше 5-ти років;

3) громадянин України не молодший 25-ти років, стаж роботи в галузі права не менше 3-х років;

4) громадянин України не молодший 30-ти років, стаж роботи в галузі права не менше 5-ти років;

31. Суддями Верховного Суду України можуть бути громадяни України, які :

1) мають стаж роботи у галузі права не менше 10-ти років, у тому числі не менше 5-ти років на посаді судді;

2) мають стаж роботи у галузі права не менше 15-ти років, у тому числі не менше 5-ти років на посаді судді;

3) мають стаж роботи у галузі права не менше 15-ти років, у тому числі не менше 10-ти років на посаді судді;

4) мають стаж роботи у галузі права не менше 10-ти років, у тому числі не менше 3-х років на посаді судді;

32. На зайняття посади судді Верховного Суду України можуть бути рекомендовані громадяни України, які :

1) на момент обрання на посаду судді досягли віку 25-ти років, мають стаж роботи у галузі права не менше 3-х років;

2) на момент обрання на посаду судді досягли віку 35-ти років, мають стаж роботи у галузі права не менше 10-ти років;

3) на момент обрання на посаду судді досягли віку 35-ти років, мають стаж роботи у галузі права не менше 5-ти років;

4) на момент обрання на посаду судді досягли віку 30-ти років, мають стаж роботи у галузі права не менше 5-ти років.

33. Займати посаду судді Конституційного Суду України має право громадянин України, який проживає на території України останні:

1) 15 років;

2) 25 років;

3) 20 років;

4) 10 років.

34. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення:

1) досяг віку 30-ти років і має стаж роботи за фахом не менше 5-ти років;

2) досяг віку 40 років і має стаж роботи за фахом не менше 15-ти років;

3) досяг віку 40 років і має стаж роботи за фахом не менше 10-ти років;

4) досяг віку 35-ти років і має стаж роботи за фахом не менше 10-ти років.

35. Суб’єктами звернення до Верховної Ради України з питань обрання на посаду судді безстроково є:

1) голова вищого спеціалізованого суду;

2) Президент України;

3) голова обласного суду;

4) спікер Верховної Ради України.

36. Таємним голосуванням призначають суддів Конституційного Суду України:

1) з’їзд суддів України;

2) Верховна Рада України;

3) з’їзд суддів України і Верховна Рада України;

4) конференція суддів України.

37. До органів, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо суддів відносяться:

1) Вища рада юстиції;

2) з’їзд суддів України;

3) рада суддів України;

4) Верховна Рада України.

38. Перелік органів дисциплінарного провадження щодо суддів міститься у статтях:

1) Закону України„Про статус суддів”;

2) Закону України „Про судоустрій України”;

3) Закону України „Про Вищу раду юстиції”;

4) Закону України „Про суддівське самоврядування”.

39. На зайняття посади судді в апеляційному суді може претендувати громадянин України, який:

1) на день обрання на посаду судді досяг 30-ти років і має стаж роботи на посаді судді не менше 5-ти років;

2) на день обрання на посаду судді досяг 25-ти років і має стаж роботи на посаді судді не менше 3-х років;

3) на день обрання на посаду судді досяг 30-ти років і має стаж роботи на посаді судді не менше 3-х років;

4) на день обрання на посаду судді досяг 35-ти років і має стаж роботи на посаді судді не менше 7-ми років.

40. Кандидати на посаду суддів в суді загальної юрисдикції, які претендують на зайняття посади судді вперше, призначаються:

1) Верховною Радою України;

2) Президентом України;

3) кваліфікаційною комісією суддів України;

4) конференцією суддів України.

41. Суддів Конституційного Суду України на посаду призначають:

1) Президент України, Верховна Рада України, з’їзд суддів України;

2) Президент України, Верховна Рада України, конференція суддів України;

3) Верховна Рада України, конференція суддів України, Вища рада юстиції;

4) Президент України, конференція суддів України, Вища рада юстиції.

42. Не є підставою для звільнення судді з посади:

1) власне бажання судді;

2) припинення громадянства України;

3) хвороба судді, що не перешкоджає подальшому виконанню обов’язків судді;

4) порушення присяги.

43. Основні положення щодо соціального і правового захисту суддів закріплені:

1) Кримінально─процесуальним кодексом України;

2) Законом України„Про статус суддів”;

3) Законом України „Про судоустрій України”;

4) Конституцією України.

44. Суддям забороняється займатися:

1) науковою діяльністю;

2) профспілковою діяльністю;

3) викладацькою діяльністю;

4) творчою діяльністю.

45. Громадянин України К., віком 27 років, який проживає в Україні останні 10 років, має вищу юридичну освіту і володіє державною мовою, звернувся до територіального управління Держаної судової адміністрації щодо рекомендації його для призначення професійним суддею, але йому було відмовлено. Підставою відмови стало те, що він:

1) проживає в Україні менше 15-ти років;

2) працює в галузі права менше 3-х років;

3) працює в галузі права менше 5-ти років;

4) займається творчою діяльністю.

46. Громадянин О. не склав кваліфікаційного іспиту для призначення його на посаду судді. Кваліфікаційна комісія повідомила, що він може бути допущений до складання іспиту повторно не раніше як через 2 роки, що суперечить законодавству, в якому зазначено, що особа може бути допущена до складання іспиту повторно не раніше як через:

1) 6 місяців;

2) 10 місяців;

3) 1 рік;

4) 1,5 року.

47. Громадянин М. був включен до списку народних засідателів. У заяві на ім’я голови суду він повідомив, що на час розгляду справи у суді йому виповниться 60 років і він не зможе належним чином виконувати свої обов’язки. Голова суду відмовив в задоволенні прохання, вказавши, що однією з підстав для звільнення за власним проханням є:

1) вік 65 років;

2) вік 70 років;

3) вік 75 років;

4) не має вікового обмеження, якщо особа визнана дієздатною.

48. Рада суддів України притягла до дисциплінарної відповідальності суддю А. районного суду міста N. Суддя звернувся до Вищої ради юстиції зі скаргою на рішення ради суддів України на підставі того, що:

1) рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді виносить Вища рада юстиції ;

2) рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді винесене неналежним органом ;

3) рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді виносить Вища кваліфікаційна комісія суддів України ;

4) дисциплінарне провадження щодо судді здійснює Верховний Суд України.

49. Голова апеляційного суду в місті N. звернувся до Верховної Ради України з поданням про обрання громадянина Р. на посаду судді безстроково. Верховна Рада України відхилила подання, вказавши, що звертатися з таким питанням може:

1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України;

2) Голова Верховного Суду України;

3) Голова Вищої ради юстиції;

4) група народних депутатів України.

50. Присяжним може бути громадянин України, який досяг:

1) 25-ти річного віку;

2) 30-ти річного віку;

3) 35-ти річного віку;

4) 20-ти річного віку.

51. Президент України призначив на посаду суддів Конституційного Суду України 9 громадян України, які досягли 40 річного віку. Які положення законодавства були порушені?:

1) Президент України може призначати лише 6 суддів Конституційного Суду України;

2) Президент України може призначити на посаду судді Конституційного Суду України громадянина, який досяг 35-ти річного віку ;

3) Президент України може призначати суддів Конституційного Суду України лише за згодою Верховної Ради України ;

4) Президент України може призначати суддів Конституційного Суду України за поданням з’їзду суддів України.

52. Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг:

1) 20-ти річного віку;

2) 25-ти річного віку;

3) 35-ти річного віку;

4) 30-ти річного віку.

53. Списки народних засідателів затверджуються на строк:

1) 2 роки;

2) 3 роки;

3) 4 роки;

4) 5 років.

54. Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя в порядку черговості не більше:

1) 1 місяця на рік;

2) 2 місяців на рік;

3) 3 місяців на рік;

4) 4 місяців на рік.

55. Народні засідателі і присяжні підзвітні:

1) органам місцевого самоврядування;

2) Вищій раді юстиції;

3) голові суду;

4) нікому не підзвітні.

56. Судді не можуть бути притягнутими до адміністративної відповідальності, що накладається в судовому порядку без згоди:

1) голови вищого суду;

2) Генерального прокурора України;

3) органа, який призначив чи обрав суддю на посаду;

4) Вищої ради юстиції.

57. Суддя не може бути затриманий чи заарештований до постанови обвинувального вироку без згоди:

1) кваліфікаційної комісії суддів;

2) Голови Вищої Ради юстиції;

3) Голови Верховного Суду України;

4) Верховної Ради України.

58. Народні засідателі приймають участь у розгляді справи:

1) при перегляді справи у апеляційному порядку;

2) по першій інстанції;

3) при розгляді справ у касаційному порядку;

4) при розгляді справ у порядку виключного провадження.

59. 12 червня Громадянин О. був запрошений по телефону секретарем суду взяти участь в якості присяжного у судовому засіданні, яке відбудеться 19 червня. Директор заводу, на якому гр. О. працює, відмовився звільнити гр. О. від тимчасового виконання його обов’язків. Як слід оцінити дії директора заводу:

1) директор поступив неправильно, він зобов’язаний звільнити присяжного від виконання його службових обов’язків на період виконання присяжним обов’язків у суді ;

2) директор поступив вірно, він за власним розсудом вирішує чи звільняти особу від службових обов’язків на час виконання нею повноважень присяжного;

3) директора заводу слід притягнути до відповідальності за неповагу до суду;

4) директор поступив вірно, оскільки особа була запрошена до участі у судовому засіданні у порядку і в строки, які не відповідають вимогам законодавства.

60. Державна судова адміністрація здійснює:

1) організаційне забезпечення діяльності судів;

2) правосуддя;

3) накладає адміністративні стягнення;

4) нагляд за додержанням законів.

61. Найвищим органом суддівського самоврядування є:

1) Конституційний Суд України;

2) з’їзд суддів України;

3) Вища рада юстиції;

4) Пленум Верховного Суду України.

62. З’їзд суддів скликається:

1) 1 раз на три роки;

2) 1 раз на два роки;

3) 1 раз на рік;

4) 1 раз на місяць.

63. У період між з’їздами суддів, який орган є вищим органом суддівського самоврядування:

1) Рада суддів України;

2) Вища рада юстиції;

3) Верховний Суд України;

64. Перед ким звітує Голова Державної судової адміністрації:

1) Міністром юстиції;

2) Верховною Радою України;

3) Радою суддів України;

4) Президентом України.

65. Начальник територіального управління Державної судової адміністрації призначається на посаду і звільняється:

1) Президентом України;

2) Головою Верховного Суду України;

3) Головою Державної судової адміністрації;

4) Головою Верховної Ради України.

66. Кваліфікаційні комісії суддів загальної юрисдикції здійснюють свою діяльність у:

1) у центрах апеляційних округів;

2) у обласних центрах.

67. Термін повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить:

1) 3 роки;

2) 2 роки;

3) 4 роки;

4) 5 років.

68. Скільки кваліфікаційних класів судді:

1) шість;

2) п’ять;

3) сім;

4) чотири.

69. Дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих суддів здійснюють:

1) окружні кваліфікаційні комісії суддів;

2) Вища кваліфікаційна комісія суддів;

3) Вища рада юстиції.

70. Дисциплінарне провадження щодо суддів апеляційних суддів здійснюють:

1) Вища кваліфікаційна комісія;

2) кваліфікаційні комісії суддів;

3) Вища рада юстиції.

71. Дисциплінарне провадження щодо суддів вищих спеціалізованих судів і суддів Верховного Суду України здійснюють:

1) Вища рада юстиції;

2) кваліфікаційні комісії суддів;

3) Вища кваліфікаційна комісія.

72. Координує роботу Вищої ради юстиції:

1) Голова Вищої ради юстиції;

2) заступник Голови Вищої ради юстиції;

3) Міністр юстиції.

73. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції:

1) п’ять років;

2) шість років;

3) три роки;

4) дев’ять років.

74. Конституційний склад Вищої ради юстиції:

1) 18 членів;

2) 20 членів;

3) 22 членів;

4) 15 членів.

МОДУЛЬ ІІ «Система правоохоронних органів України».

75. Як має поступити прокурор району у випадку виявлення порушення трудової чи службової дисципліни підпорядкованим працівником?

1) накласти дисциплінарне стягнення у вигляді догани;

2) накласти дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани;

суворої догани;

3) накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення;

4) провести службове розслідування і подати рапорт на ім’я прокурора області або прирівняного до нього прокурора.

76. Як має поступити прокурор області у випадку, якщо його думка не збігається з рішенням, яке прийняла колегія обласної прокуратури?

1) погодитися з рішенням колегії;

2) провести своє рішення до виконання підпорядкованими органами прокуратури;

3) провести своє рішення до виконання підпорядкованими органами прокуратури і повідомити про це Генерального прокурора України;

4) не приймати ніякого рішення.

77. На якому із нижче наведених принципів діє прокуратура України?

1) принципі партійності;

2) принципі незалежності;

3) по національному принципу.

78. Яка прокуратура не входить до системи органів прокуратури України?

1) міжрайонна прокуратура;

2) районна прокуратура;

3) обласна прокуратура;

4) міжобласна прокуратура.

79. Хто визначає структуру Генеральної прокуратури України?

1) Генеральний прокурор України;

2) Верховна Рада України;

3) Президент України;

4) Кабінет Міністрів України.

80. На якій мові ведеться діловодство в органах прокуратури?

1) На тій, на якій визначить відповідний прокурор;

2) на тій, на якій визначить Генеральний прокурор України;

3) на державній мові;

4) на мові більшості населення, яке проживає на теріторії, на яку поширюється компетенція відповідної прокуратури.

81. На який строк призначається Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори?

1) На один рік;

2) на сім років;

3) на п’ять років;

4) довічно.

82. Хто має право присвоювати класні чини працівникам районних та прирівняних до них прокуратур?

1) відповідний прокурор району чи прирівняний до нього прокурор;

2) прокурор області;

3) Генеральний прокурор України;

4) начальник відділу кадрів Генеральної прокуратури України.

83. Органи прокуратури здійснюють нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів, зокрема:

1) Верховною Радою України;

2) Президентом України;

3) Кабінетом Міністрів України;

4) органами судової влади під час розгляду справ у судах.

84. Генеральний прокурор України призначається на посаду …

1) Верховною Радою України;

2) Президентом України за згодою з Верховною Радою України;

3) Премьер-міністром України;

4) Головою Верховного Суду України.

85. Яку із нижче наведених функцій прокуратура України не здійснює?

1) оперативно-розшукову функцію;

2) функцію нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів;

3) функцію підтримання державного обвинувачення в суді;

4) функцію досудового слідства.

86. В якому році прийнято чинний Закон України «Про прокуратуру»?

1) в 1917;

2) в 1991;

3) в 1996;

4) в 2005.

87. Яке із нижче наведених дисциплінарних стягнень не може накласти прокурор області на підпорядкованого працівника прокуратури?

1) догану;

2) звільнення;

3) пониження в посаді;

4) звільнення з позбавленням класного чину.

88. Прийняте прокурором району рішення може бути оскаржено …

1) вищестоящому прокурору або до суду;

2) органам місцевого самоврядування;

3) голові обласної державної адміністрації;

4) у Верховній Раді України.

89. У яких прокуратурах утворюються колегії органів прокуратури?

1) тільки у Генеральній прокуратурі України;

2) тільки в обласних і прирівняних до них прокуратурах;

3) у Генеральній прокуратурі України, обласних та прирівняних до них прокуратурах;

4) у всіх прокуратурах, що входять до системи органів прокуратури України.

90. Який структурний підрозділ не входить до складу Генеральної прокуратури України?

1) відділ Генеральної прокуратури України;

2) управління Генеральної прокуратури України;

3) Президія Генеральної прокуратури України.

91. Які заохочення не застосовуються прокурором області до працівників прокуратури?

1) подяка;

2) грошова премія;

3) подарунок;

4) дострокове присвоєння класного чину або підвищення в класному чині.

92. Слідчі органів прокуратури проводять …

1) дізнання;

2) досудове слідство;

3) службові перевірки в органах внутрішніх справ;

4) оперативно-розшукову діяльність у випадках визначених законом.

93. Колегії органів прокуратури не розглядають …

1) кримінальні справи, що порушені по вчиненим особливо-небезпечним злочинам;

2) кадрові питання;

3) найбільш важливі питання, що стосуються додержання законності, стану правопорядку та діяльності органів прокуратури;

4) питання, що стосуються виконання наказів Генерального прокурора України.

94. Під час проведення перевірки на державному підприємстві прокурор виявив порушення вимог наказу Міністра директором цього підприємства. По результатам цієї перевірки прокурор вніс подання про усунення порушення вимог наказу Міністра.

Чи правильно вчинив прокурор?

1) Не вірно, оскільки він має право здійснювати нагляд тільки за дотриманням та правильним застосуванням Конституції та законів України.

2) Ні, не вірно, оскільки своє подання прокурор мав внести не директору цього підприємства, а до вищестоящого органу, що здійснює контроль за цим підприємством.

3) Вірно, оскільки прокурор здійснює нагляд за трудовою та виконавчою дисципліною на державних підприємствах.

4) Вірно, оскільки прокурор інших порушень під час перевірки не виявив.

95. В результаті перевірки ТОВ «Чаклун» прокуратурою району було виявлено порушення законодавства про охорону здоров’я. В зв’язку з цим прокурор видав наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників цього ТОВ. Чи правильно вчинив прокурор? Хто має право притягати до дисциплінарної та матеріальної відповідальності робітників та посадових осіб підприємств, установ та організацій?

1) прокурор області;

2) місцевий суд за місцем знаходження підприємства, установи та організації;

3) місцевий суд за місцем мешкання робітника чи посадової особи підприємства, установи та організації;

4) власник підприємства, установи та організації або уповноважений ним орган.

96. Під час чергування працівники служби охорони підприємства не пропустили на територію об’єкту, що охороняється, помічника прокурора району за пред’явленим відповідним посвідченням, посилаючись на те, що вимоги Закону України «Про прокуратуру» не поширюються на інших працівників та службових осіб, крім прокуратури. Чи правильно вчинили працівники служби охорони підприємства?

1) Правильно, оскільки у помічника прокурора району не було дозволу безпосереднього начальника служби охорони.

2) Правильно, оскільки помічник прокурора не представив дозвіл на вхід на територію від керівника підприємства.

3) Неправильно, оскільки наявність посвідчення працівника прокуратури є достатньою підставою для входу на територію будь-якого підприємства, установи та організації.

4) Правильно, оскільки помічник прокурора працює в прокуратурі іншого району, ніж тий, на території якого знаходиться це підприємство.

97. Під час перевірки додержання законів на підприємстві прокурором було виявлено грубе порушення законодавства про власність, оскільки матеріальні цінності зберігалися біля воріт підприємства без належної охорони, і це в свою чергу вже призвело до декількох крадіжок, за фактами яких було порушено кримінальні справи. По наслідкам цієї перевірки прокурор вніс припис директору підприємства про негайне усунення порушень закону шляхом укладення угоди про охорону цих матеріальних цінностей із Державною охороною МВС України. Чи правильно вчинив прокурор?

1) Неправильно, оскільки, хоча прокурор і може внести припис про негайне порушення закону, проте він не може пропонувати спосіб його усунення, тому що це слід розцінювати як втручання у господарську діяльність.

2) Правильно, оскільки прокурор має право вибирати найбільш ефективнійший спосіб усунення порушення закону.

3) Неправильно, оскільки можна було запропонувати інший, найбільш доступний, спосіб, усунення порушення закону.

4) Правильно у випадку, якби мова йшла про державне підприємство.

98. Службовцю за місцем роботи було відмовлено у виплаті середнього заробітку за час, затрачений у зв’язку з викликом до прокуратури. Чи правильно вчинила адміністрація місця роботи цього службовця?

1) Правильно, оскільки особі, яка викликається до прокуратури, виплачується середній заробіток за час, затрачений у зв’язку з викликом, за рахунок державного бюджету.

2) Правильно, оскільки в наданій повістці прокуратури не було зазначено, на які питання відповідав їхній службовець, і чи стосувалися ці питання роботи їхньої установи.

3) Неправильно, оскільки середній заробіток в таких випадках виплачується за рахунок установи, де працює особа, яку викликали до прокуратури.

4) Неправильно, якщо установа, де працює цей службовець, є бюджетною.

99. Чи може прокурор предствляти в суді інтереси комерційної фірми?

1) Може у будь-якому випадку;

2) може тільки під час розгляду справи у загальному суді;

3) не може, оскільки такого права не надає закон;

4) може, у випадку скрутного фінансового становища цієї фірми.

100. Помічник прокурора, виконуючи функцію підтримання державного обвинувачення в суді, одночасно брав участь у розгляді двох кримінальних справ. Чи мав він таке право?

1) Мав, так як закон не забороняє брати участь у будь-якій кількості кримінальних справ, що розглядаються одночасно і в одному суді;

2) не мав, так як він фізично не в змозі одночасно знаходитися в більш ніж одному залі судового засідання, що може призвести до втрати можливості брати участь у дослідженні всіх обставин справи – важливої складової підтримання державного обвинувачення;

3) мав у випадку, якщо одержить наказ від прокурора або вищестоящого прокурора.

4) мав у випадку, якщо не було вільних інших працівників прокуратури, які б могли виконувати функцію підтримання державного обвинувачення.

101. Державному службовцю К., що раніше працював державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби старшим помічником з кадрів прокурора області було відмовлено у прийнятті до органів прокуратури на посаду прокурора сільського району на тій підставі, що у нього відсутній досвід роботи у органах прокуратури. Чи порушує трудові права К. така відмова?

1) Ні, не порушує, оскільки для заняття посади прокурора необхідно відпрацювати в органах прокуратури 5 і більше років.

2) Порушує, оскільки К. має право подати заяву на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади.

3) Порушує, оскільки він відповідає іншим вимогам, що пред’являються до осіб, які претендують на заняття посади прокурора району.

102. Який підрозділ Міністерства внутрішніх справ має право здійснювати оперативно-розшукову діяльність:

1) кримінальна міліція;

2) міліція громадської безпеки;

3) міліція охорони;

4) державна автомобільна інспекція.

103. Під час проведення оперативно-розшукової діяльності рішення суду необхідно для:

1) негласного проникнення до автомобіля;

2) негласного проникнення до житла;

3) гласного проникнення до житла;

4) затримання.

104. Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснює: