|
|||
ТКВІ = НІ+СЕРЕДОВИЩЕ+ТЗРТКВІ = НІ+СЕРЕДОВИЩЕ+ТЗР Узагальнена структура типового техніч- ного каналу витоку інформації наведена на рис. 3. Звідси бачимо, що в процесі роз- повсюдження інформація може міститися як на носіях-джерелах інформації, так і на носіях-переносниках інформації. У широ- кому сенсі носій інформації – це фізична особа або матеріальний об’єкт, зокрема, фізичне поле, в яких інформація знахо- дить своє відображення у вигляді симво- лів, образів, сигналів, технічних рішень і процесів [4]. Слід зазначити, що ненавмисні (випад- кові) ТКВІ досить добре систематизовані, класифіковані і описані. Наприклад, залеж- но від фізичної природи виникнення ін- формаційних сигналів ТКВІ поділяють на: – радіоканали (електромагнітні випро- мінювання радіодіапазону); – акустичні канали (поширення звуко- вих коливань в будь-якому звукопровід- ному матеріалі); – електричні канали (небезпечна на- пруга і струми в струмопровідних комуні- каціях); – оптичні канали (електромагнітні ви- промінювання в інфрачервоній, видимій, ультрафіолетовій частинах спектру); – матеріально-речові канали (папір, фо- то, магнітні носії, відходи тощо) [10]. Менш дослідженими є навмисні (орга- нізовані) ТКВІ, які утворені апаратними закладками, що працюють за різними фі- зичними принципами. Мабуть, цим можна пояснити той факт, що деякі автори взага- лі описують такі ТКВІ як методи і засоби несанкціонованого отримання інформації технічними каналами, тобто як шляхи і канали НСД [10]. Трактування НСД як протиправного навмисного отримання інформації, що за- хищається, зацікавленим суб’єктом із по- рушенням установлених правовими доку- ментами або власником інформації прав чи правил доступу до інформації, що за- хищається, є, на наш погляд, дуже «роз- митим» і має юридичну спрямованість, що і обумовлює дуже широкий спектр можливих способів НСД (рис. 4) [14]. Усі раніше розглянуті шляхи і канали витоку інформації також підпадають під таке ви- значення, оскільки в них здійснюється несанкціоноване перенесення інформації до суб’єкта-одержувача. Очевидно, що тільки звуження предмет- ної сфери щодо об’єкта, що захищається, дозволить конкретизувати поняття НСД і його можливих способів. Наприклад, як- що розглядати як об’єкт, що захищається, інформаційно-обчислювальні системи і мережі, то в термінах комп’ютерної без- пеки загроза порушення конфіденційності означає, що порушник (користувач) дістає можливість протиправного (в обхід вста- новлених правил розмежування доступу) отримання закритої інформації, яка збері- гається або передається в комп’ютерній системі (мережі) [15]. Реалізація НСД (unauthorized access to information) або орга- нізація каналів проникнення в цьому ви- падку можлива як за рахунок штатних за- собів системи (використання вразливос- тей штатного ПЗ), так і за рахунок спеціа- льного ПЗ: програмних закладок, клавіа- турних «шпигунів», парольних «зломни- ків», комп’ютерних вірусів, мережевих сканерів, аналізаторів протоколів тощо [18; 19]. Слід зазначити, що в теорії інформати- ки інформація трактується як динамічний продукт взаємодії даних (зареєстрованих сигналів) і методів доступу та обробки даних у контексті цієї взаємодії [20]. Тому доцільно розглядати канали витоку інфор- мації в контексті можливих методів і за- собів отримання інформації, показаних на рис. 1. При цьому слід враховувати, що пропонований багатьма авторами [6; 9; 10] розподіл методів розвідки на агентур- ні і технічні є достатньо умовним, оскіль- ки отримання інформації (відомостей, що охороняються) агентурними методами ча- сто супроводжується використанням пор- тативних ТЗР, а технічна розвідка, особ- ливо аналіз її результатів, проводиться людьми. Вищезазначене дозволяє зробити такі висновки: 1. Предметна сфера поняття «витік ін- формації» є дещо звуженою. 2. Як канали витоку інформації, окрім технічних каналів, що традиційно розгля- даються в цьому контексті, доцільно аналі- зувати також канали поширення інформа- ції (за рахунок розголошування) і канали проникнення (за рахунок НСД) до комп’ютерних систем і мереж. Саме за до- помогою цих каналів на типовому об’єкті інформатизації сьогодні реалізуються чис- ленні загрози конфіденційності інформації. 3. Навпаки, предметна область поняття «НСД» дуже розпливчата і потребує кон- кретизації, як це зроблено, наприклад, стосовно інформаційно-обчислювальних систем і мереж. 4. Розгляд та аналіз потенційних кана- лів витоку інформації доцільно пов’язувати з можливими методами отри- мання інформації в контексті їх взаємодії у процесі отримання відомостей, що охо- роняються.
|
|||
|