ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ. «Основи сучасного загальновійськового бою». Тема № 1: Основи сучасного загальновійськового бою.. Заняття №2: Сучасний загальновійськовий бій.. Навчально-методичне забезпечення. План проведения заняття

РОЗШИРЕНИЙ ПЛАН - КОНСПЕКТ

ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

З навчальної дисципліни

«Основи сучасного загальновійськового бою»

Тема № 1: Основи сучасного загальновійськового бою.

Заняття №2: Сучасний загальновійськовий бій.

Вид заняття: семінар

Метод: дискусія

Час: 2 навчальні години

Місце: навчальний клас групи.

Навчально-методичне забезпечення

І. Література.

1. Воєнна доктрина України: Постанова Верховної Ради від 19 жовтня 1993 року, «Військо України», 1993, № 12, с. 3-12.

2. Бойові статути Сухопутних військ, частина друга, третя.

3. Тактика загальновійськових підрозділів (Романенко О. П., Щарий В. І., Варюхін В. О. та інші. К., АЗСУ, 1998р. )

4. Альбом схем навчальної організаційно-штатної структури військ. Частина 2, К., АЗСУ, 1997р.

План проведения заняття

Основна частина 1. Основи сучасного загальновійськового бою. 1. 1. Загальновійськовий бій, як об`єкт дослідження тактики. 1. 2. Характерні риси сучасного загальновійськового бою. 1. 3. Сили та засоби, що залучаються до ведення загальновійськового бою та бойові можливості. 1. 4. Способи ведення загальновійськового бою 1. 5. Принципи ведення загальновійськового бою. 2. Підготовка і ведення бою. 2. 1. Підготовка загальновійськового бою. 2. 2. Ведення загальновійськового бою. 3. Загальновійськовий бій у збройній боротьбі сучасних війн і воєнних конфліктів. Навчальний матеріал. 1. Основи сучасного загальновійськового бою Основи загальновійськового бою - це система наукових визначень і принципових положень теорії і практики підготовки та ведення бою загальновійськовими з`єднаннями, частинами та підрозділами. До основ можна віднести наступні положення: визначення бою; визначення формувань, що ведуть бій; цілі; з якими ведеться бій; завдання, виконанням яких досягаються цілі; сили та засоби що визначаються для виконання завдань в бою; бойовий порядок військових формувань для ведення бою; зміст бою; способи ведення бою; вогневе ураження бою; побудова оборони чи наступу військових формувань (з`єднань, частин, підрозділів); порядок управління, взаємодії і всебічного забезпечення в бою; нормативи бою; роль і місце бою - в інших формах воєнних дій (операціях оперативних об`єднань, бойовищах); види бою; простір, в межах якого ведеться бій; умови підготовки бою; принципи ведення бою. Бій - це основна форма воєнних дій тактичного рівня і являє собою сукупність узгодження за метою, завданнями, місцем і часом дій бойових формувань усіх видів Збройних сил, формувань бойового, технічного і тилового забезпечення та маневру, що ведуться згідно єдиного замислу і плану для виконання тактичних завдань. Бій може бути загальновійськовим, протиповітряним, повітряним і морським. Загальновійськовий бій- це бій, в якому беруть участь загальновійськові формування, формування вогневого ураження, протиповітряної оборони, війьково-повітряних, а на приморському напрямку - військово-морських сил, бойового, технічного і тилового забезпечення. У визначені бою постійні компоненти це- взаємозв`язок і узгодження за метою, завданнями, місцем і часом; єдиний замисел і план; завдання; які необхідно виконувати. Це є стосується і інших форм воєнний дій. Перемінними є: назва форм воєнних дій; зміст форм, який визначається діями складових елементів військового формування, що веде воєнні дії, назва завдань, які необхідно виконувати. До формувань, що ведуть бій - відносяться з`єднання, частини і підрозділи. Згідно з Державною програмою реформування і розвитку Збройних Сил України це бригада, батальйон, рота. Цілі, з якими ведуться бої визначається старшим начальником. Але к5ожного бою визначається одна мета, як кінцевий результат бою. Цілями оборонних боїв можуть бути: відбиття наступу противника; утримання смуг, ділянок, районів місцевості та важливих об`єктів; нанесення поразки противнику, що переважає; створення сприятливих умов для переходу в наступ чи контрнаступ; виграш часу; економія сил та засобів; забезпечення розгортання військ і сил. Цілями наступальних боїв можуть бути: розгром противника; оволодіння районами місцевості та важливими об`єктами; захоплення озброєння та техніки; полонення живої сили; оточення угруповань війсь і сил. Завданнями, виконанням яких досягаються цілі боїв можуть бути: в оборонному бою- нанесення поразки першому ешелону противника, що наступає розгром противника, що вклинився; нанесення поразки другим ешелонам противника, утримання рубежів, які забезпечують подальші дії; в наступальному бою_ розгром першого ешелону противника, що обороняється; відбиття можливих контратак; завершення розгрому противника що відійшов та того, що обороняється на наступних оборонних рубежах; захоплення рубежів, які забезпечують подальші дії. Для виконання поставлених завдань в ході бою визначаються сили та засоби, до складу яких входять штатні, додані та підтримуючі підрозділи, частини і з`єднання. Для ефективного використання сил та засобів під час ведення бою створюється бойовий порядок, основними елементами якого можуть бути: перший та другий ешелони, резерви, групи артилерії, формування ППО та інші. Зміст бою - складають дії формувань бойового порядку та елементів бойового, технічного, тилового та морально-психологічного забезпечення. Спосіб ведення бою визначається варіантом застосування сил та засобів, що призначені для виконання завдань в бою. Основними способами є послідовний чи одночасний розгром противника, що обороняється, або нанесення йому поразки, коли він наступає. Вогневе ураження- є основою поразки чи розгром противника і залежить від способу ведення бою. Воно заключається в знищенні (подавлені) противника вогнем різних видів зброї, ударами ракетних військ і авіації при застосуванні боєприпасів у звичайному спорядженні. Здійснюється вогневе ураження протягом усього бою. В наступі вогневе ураження організується за періодами (вогневе забезпечення висування, вогнева підготовка атаки, вогнева підтримка атаки; вогневий супровід наступу в глибині). В обороні для вогневого ураження створюється система вогню. Побудова оборони чи наступу - визначається рішенням командира і включає: бойовий порядок, систему рубежів, районів, позицій, систему вогню (вогневе ураження), систему протитанкової, протиповітряної і протидесантної оборони; систему інженерних загороджень. Порядок управління, взаємодії і всебічного забезпечення визначається в залежності з рішенням командира на бій. У всіх випадках, командир при прийнятті рішення на бій визначає: щодо управління - деякі пункти управління будуть розгорнуті та порядок їх переміщення чи зміни, порядок організації управління в разі несподіваного нападу противника (стосовно перших операцій початкового періоду війни); як буде здійснюватися управління у разі виходу із ладу командних пунктів; порядок відновлення управління, яке порушилося. - щодо взаємодії - завдання, напрямки, рубежі і час, за якими буде організовуватися взаємодії; сили та засоби, які будуть залучатися для виконання вказаних завдань; місце, час і порядок організації взаємодії; - щодо всебічного забезпечення-мету відповідного виду забезпечення; завдання, виконанням яких буде досягатися мета; сили та засоби, що необхідно залучати; на виконання яких завдань необхідно зосередити основні зусилля. Нормативи бою - визначаються просторовим розмахом, який залежить від поставленого завдання, ролі і місця формування у досягненні мети старшого начальника та сил і засобів підсилення. Ролі і місце бою в інших формах воєнних дій (операціях оперативних об`єднань, бойовищах) визначається завданням і залежить від напрямку ведення бою та місця в бойовому порядку військового формування, що веде бій. Види бою залежать від видів воєнних дій і видів збройних сил що їх ведуть і можуть бути: в залежності від видів воєнних дій - оборонним, наступальним боєм і зустрічним; в залежності від видів збройних сил, бій може бути- загальновійськовим, протиповітряним, повітряним і морським. Простір, в межах якого ведеться бій встановлюється старшим начальником і обмежується розмежувальними лініями в залежності від завдання, формування, що його виконують та форм воєнних дій простір набуває певної назви. Простір ведення оборонного і наступального бою з`єднання називається смугою оборони чи наступу, відповідно, простір ведення оборонного бою частини має назву ділянка оборони, а наступального-смуга наступу частини і так далі. 2. Підготовка і ведення загальновійсь-кового бою 2. 1. Підготовка загальновійськового бою Підготовка загальновійськового бою, що виробився протягом тривалого часу практичної діяльності. Підготовка бою являє систему організаційних і практичних заходів, які проводять командири, штаби, начальники родів військ і спеціальних військ та військами і силами спрямованих на виконання бойових завдань в ході воєнних дій. Організаційні заходи включають прийняття рішення на бій; доведення завдань; організацію взаємодії та планування бою. Практичні заходи - це підготовка командирів, штабів та з`єднань, частин і підрозділів до бою; обладнання простору ведення бою; побудова з`єднань, частин і підрозділів для ведення бою; контроль готовності з`єднань, частин і підрозділів до бою. Підготовка бою здійснюється заздалегідь, а закінчується напередодні, а інколи і з початком бою. Завчасна підготовка проводиться в мирний час і, наскільки можливо в найповнішому обсязі. У відповідності до розроблених планів, проводяться тренування і заняття з керівним складом щодо уточнення і відпрацювання бойових завдань. Підготовка бою починається з отриманням бойових завдань. Прийняття рішення є основою всієї роботи з підготовки бою. Командири приймають рішення самостійно, опираючись на глибоке з`ясування завдань, детальну оцінку обстановки, використовуючи допомогу штабів, підлеглих начальників родів військ і спеціальних військ та служб. На підставі прийнятого рішення, ставляться завдання частинам і підрозділам, організується взаємодія, здійснюється решта заходів щодо підготовки бою. Роботу командирів і управлінь щодо підготовки бою можна розділити на п`ять етапі. Перший етап - з`ясування завдання. Другий етап - оцінка обстановки і визначення замислу операції. Третій етап - визначення завдань частинами і підрозділами. Четвертий етап - розгляд та затвердження пропозицій щодо застосування частин і підрозділів родів військ і спеціальних військ. П`ятий етап- завершення роботи щодо прийняття рішення і доведення завдань до частин і підрозділів. На розкритті замислу зупинятися не буду із-за того, що ці питання ретельно будуть розбиратися на інших заняттях. 2. 2. Ведення загальновійськового бою. Ведення бою, в тому числі і загальновійськового, - це процес, з чітко визначеним початком і кінцем, пов`язаний з виконанням бойового завдання та реалізацією рішення прийнятого командиром з`єднань, частин і підрозділів. Під час ведення бою виконуються тактичні завдання, суттю яких є розгром (або нанесення поразки) складових елементів оперативного об`єднання, з`єднань, частин і підрозділів противника. Ведення воєнний дій, взагалі, і загальновійськового бою, зокрема, характеризується визначенням: мети бою, завдань, виконанням яких досягається мета, зміст бою; розмаху бою; силами та засобами, що залучаються для ведення бою; етапами ведення бою, порядком взаємодії, управління і забезпечення, а також визначенням початку і кінця. Ведення оборонного бою механізованим з`єднанням характеризується наступними станами: ведення бою в смузі забезпечення; ведення бою за утримання головної смуги оборони; ведення оборонного бою за утримання другої смуги оборони. Ведення наступального бою з`єднання характеризується тим, що він має вестись на противника, що обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним, а також з висуванням із глибини. У всіх випадках етапами ведення наступального бою будуть: атака; бої щодо розгрому противника в опорних пунктах (при необхідності проти в оборони); розгром противника в районах оборони першого ешелону; відбиття можливих контратак чи контрударів; при сприятливих умовах - оточення противника. 3. Загально військовий бій у збройній боротьбі сучасних війн і воєнних конфліктів. Загальновійськовий бій у збройній боротьбі сучасних війн і воєнних конфліктів характеризується широкомасштабним застосуваннями високоточної зброї та інших нових засобів збройної боротьби. Це приводить до стирання граней між діями військ в умовах застосування ядерної зброї і діями із застосуванням тільки звичайної зброї. Ця особливість формулюється на основі розвитку таких характерних рис загальновійськового бою, як рішучість цілей, висока напруженість, швидкоплинність воєнних дій, іх наземно-повітряний характер, одночасна потужна вогнева дія на всю глибину побудови сторін, застосування різноманітних способів виконання бойових завдань, швидкий перехід від одного виду воєнних дій до іншого; складна радіоелектронна обстановка. Аналіз розвитку характерних рис сучасного загальновійськового бою показує, що для його ведення необхідні висока тактична, воєнно-технічна, морально-психологічна підготовка військ, бойова виучка і фізична загартованість особового складу, мистецтво тактичного і оперативного передбачення і здібністю командирів прогнозувати хід воєнних дій, розробляти і застосовувати нові, більш ефективні способи ведення бою. Принципи ведення загальновійськового бою також розвиваються, як по змісту, так і по формі через зміни умов і характеру збройної боротьба. Кількісні і якісні зміни засобів збройної боротьби і їх вплив на способи веденню бою викликають необхідність подальшого удосконалення організації загальновійськових з`єднань, частин і підрозділів, з тим щоб вона в більшій мірі відповідала характеру сучасного загальновійськового бою забезпечувала їх максимальну самостійність, найбільш ефективне використання, наявного на озброєнні та тих що поступають нові засоби збройної боротьби, а також стійкості управління в ході воєнних дій. При цьому нова (перспективна) організація з`єднань, частин і підрозділів, знаходиться в прямій залежності від тактики, здійснює на неї значний вплив, виступає як один із важливих факторів, що визначає подальший розвиток способів підготовки і ведення загальновійськового бою.

Старший науковий співробітник кафедри тактики

працівник ЗС Л. М. Бишарян