БОЙОВА ДИСТАНЦІЯ

У практиці ведення бою існує три дистанції - дальня, середня і ближня. Козак повинний уміти вести бій у кожній з них, щоб краще орієнтуватися у всіх ситуаціях бойової обстановки.
Дальня дистанція - відстань, з якого козак, знаходячись у бойовій стійці, може завдати удару ногою або рукою з кроком уперед.
Середня дистанція - відстань, з якого козак може завдати удару ногою, рукою, не роблячи при цьому кроку вперед.
Ближня дистанція - відстань, з якого козак може наносити короткі удари рукою (бічні, знизу), ліктями, колінами та кидки.
Відстань між козаками, що ведуть бій, визначає час, необхідний для виконання ударів ногами, руками, підсікань і оберегів (захистів).
Ведучи бій на далекій дистанції, козак активніше пересувається і намагається наносити удари залишаючись недосяжним для супротивника. Наближаючи до до противника боєць стає більш зібраним, положення ніг більш стійкіше, руки закривають голову і тулуб.
Дії козака при тій чи іншій дистанції викликані поруч факторів: рівнем його фізичної підготовки, умінням координувати свої дії, швидкістю, витривалістю, силовими якостями, спритністю, технічною підготовленістю (мистецтвом нанесення ударів, підсікань і, володінням захистами), психологічним станом, тактичною задачею і т. д
Спрямованість погляду. Під час виконання технічних дій погляд повинний бути розконцентрований і в одно час спрямований у груди супротивника, що дозволяє (за рахунок перефіричного зору) бачити всі дії супротивника і не видавати власні тактичні наміри. Це не дає противнику можливості відвертати нашу увагу дивлячись у одну точку, а завдавати удару в іншу, сприяє уникненню психічного впливу та створення " зони граничного бачення".