Сценарій літературного свята, присвяченого 170-ій річниці з дня народження Михайла Петровича Старицького

Сценарій літературного свята, присвяченого 170-ій річниці з дня народження Михайла Петровича Старицького

«Нехай Україна у щасті буя, - у тім нагорода і втіха моя…»

Мета проведення.

- Вшанувати пам’ять видатного драматурга, поета, письменника, одного з корифеїв українського професійного театру.

- Викликати інтерес в учнів до духовної спадщини талановитого митця.

- Вчити учнів гарно декламувати, пробувати себе в акторській ролі.

- Виховувати в учнів почуття гордості і захоплення за наших діячів духовності, які залишили для нащадків неоціненну спадщину.

Обладнання.

- Портрет М. П. Старицького.

- Виставка творів письменника.

- Презентація про життєві і творчі віхи життя М. Старицького.

(на сцену виходить юнак в українському національному вбранні. Учень уособлює драматурга М. Старицького Читає поезію «До України»)

Моя Україно! Як я тебе любив!

Твої луги, твої степи розлогі,

Дніпра ревучого славетнії пороги

І хвилі золоті твоїх шовкових нив.

Як я любив в садочках вишняку

Твої білесенькі, немов хустини, хати,

Поважну річ старих дідів чубатих,

І регіт дітвори в жартливому танку.

Як я любив в ніч теплу, весняну

Чуть пугача з діброви тихий стогін,

Гукання парубків, дівчат веселий гомін

І пісню з-за лугів розкішну, голосну.

Як я любив уосени в стіжках

Хліб коло хат, а ранками сідими

Селян за працею хапливою між ними

І стукіт говіркий ціпів геть по токах.

Як я любив зимової доби

При каганці невпиннеє сюрчання

Тих веретен і пісню чи ридання

Тихесеньке жіночої журби.

Як я любив безрадісно тебе.

Народе мій, убожеством прибитий,

Знеможений і темністю сповитий,

Що вже забув і поважать себе,

Потративши свої колишні сили…

Як я любив твої сумні могили,

Україно! Як я любив тебе!

( на мультимедійній дошці з’являється портрет Михайла Старицького. На сцену виходять ведучі)

Ведучий 1: В українській літературі другої половини ХІХ – початку ХХ століття значне місце посідає творчість Михайла Петровича Старицького – талановитого поета, драматурга, прозаїка. Він був організатором театральної справи на Україні, режисером і антрепренером, видавцем, перекладачем – одним із тих невтомних трудівників, чиєю подвижницькою працею живиться кожна національна культура.

Ведучий 2: Продовжуючи демократичні й гуманістичні традиції Тараса Шевченка, Старицький був насамперед людиною свого часу, виразником його передових ідеалів і суспільної боротьби. Як художник слова, Старицький у кращих своїх творах досяг вершин реалістичного письма. Реалізм і романтизм органічно поєдналися у його творчості.

(вчитель, організатор свята, демонструє виставку творів М. Старицького, які наявні в бібліотеці закладу)

Ведучий 1: Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 року в селі Кліщенцях Золотоніського повіту на Полтавщині в дрібнопоміщицькій родині. Батько помер, коли хлопцеві минув п’ятий рік. Мати походила із славнозвісної родини Лисенків, яких знали як людей освічених, гуманних, обдарованих. У їхньому маєтку була велика бібліотека. За допомогою свого діда Михайло Старицький здобув початкову освіту.

Ведучий 2: 1851 року хлопця віддали до Полтавської гімназії. В одному із своїх листів Старицький згадав: «У гімназії теж панувала тоді поза класами українська мова, і я її пробував ще тоді віршувати». Наполегливо працює Старицький над самоосвітою, уважно вивчає українську і світову літератури, захоплюється театром.

Ведучий 1: 1858 року разом з двоюрідним братом Миколою Лисенком вступає до Харківського університету, а 1860-го переходить до Київського, де навчається спочатку на фізико-математичному, а згодом на юридичному факультетах.

Ведучий 2: Юність майбутнього письменника минала у вирі громадського життя. Він відвідує студентські збори і мітинги, переймається передовими ідеями свого часу. Це був час активного формування соціально- політичних і естетичних поглядів митця. Не цурався він і конкретної роботи, активно працював у недільних школах, бібліотеках, театральних, етнографічних, хорових гуртках. Брав участь і в роботі київської «Громади».

(на мультимедійній дошці з’являються фото Софії Лисенко і Михайла Старицького)

Ведучий 1: У 1861 році Старицький залишив на деякий час університет і повернувся до рідного села. 1862 року він одружився із сестрою композитора Миколи Лисенка – Софією Віталіївною. Незабаром Старицький повертається до університету, який закінчує у 1864 році. Він багато працює, вчиться, починає писати. Опановує англійську, німецьку і французьку мови, перекладає, створює оригінальні поезії, які публікує у львівських журналах «Нива» і «Правда».

(на мультимедійній дошці – портрети корифеїв українського театру)

Ведучий 2: У 1882 році Старицький очолив професійну театральну групу, до якої увійшли такі видатні митці, як Марко Кропивницький, Марія Заньковецька, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий, Ганна Затиркевич-Карпинська, Марія Садовська-Барілотті та інші. Михайло Старицький зміцнив театр організаційно, створив новий хор і оркестр, обновив декорації, костюми і реквізит, поліпшив умови життя всіх працівників (великою мірою за власний кошт, продавши маєток у Карпівці на Поділлі), подбав про розширення репертуару.

(учнівська аматорська трупа демонструє уривок із п’єси-комедії М. Старицького «За двома зайцями»)

Ведучий 1: Щоденна напружена праця підірвала здоров’я М. Старицького. У 1893 році він залишає трупу і цілком віддається літературній творчості. Наполегливо працює в різних жанрах драматургії, поезії, прози.

(на мультимедійній дошці портрети М. Старицького різних років життя. Вокальна група співає пісню «Виклик» на слова М. Старицького)

Ведучий 2: Повне боротьби й самовідданої праці, творчого горіння і високих

ідеалів життя Старицького обірвалося 27 квітня 1904 року. Він похований у

Києві на Байковому кладовищі. На надгробковій плиті висічені слова

М. Старицького: «Нехай Україна у щасті буя, - у тім нагорода і втіха моя».

(на мультимедійній дошці демонструються фото письменника, його родини, друзів, музеї, де зібрані матеріали, експонати)

(на сцені знову з’являється учень в образі Михайла Старицького, який звертається до присутніх поезією «До молоді»)

На вас, завзятці-юнаки,

Борці за щастя України,

Кладу найкращії думки,

Мої сподіванки єдині.

В вас молода ще грає кров,

У вас в думках немає бруду,

Палає в серці ще любов

До обездоленого люду…

Не занехайте ж ви її,

Не розгубіть по світі всує,

Нехай вона ваш дух гартує

У чесній, славній боротьбі!

Бо стоголовий людський кат

Лютує, дужчає щоднини…

Не можна тратить і хвилини,

Поки ще стогне темний брат.

Поки живий, - мерщій несіть

Сліпому світиво просвіти,

І в серце, смертію повите,

Живу надію закропіть!

Вшануйте рідну його річ,

Назвіть без хитрощів своєю

І розженіте над землею

Ви непрозору, глупу ніч…

Най кат жене, а ви любіть

Свою окрадену родину, -

Й за неї сили до загину

І навіть душу положіть!

Вікторина на кращого знавця життя і творчості Михайла Старицького

Коли і де народився М. П. Старицький? (14 грудня 1840 року в с. Кліщинцях Золотоніського повіту на Полтавщині).
Хто допоміг здобути йому початкову освіту? (Віталій Лисенко, брат матері Михайла Старицького).
Де навчався М. Старицький? (У Полтавській гімназії, Харківському та Київському університетах).
Що знаєте про дружину М. Старицького? (Софія Віталіївна – сестра Миколи Лисенка, композитора; народила і разом з чоловіком виховала 5-еро дітей).
Якими мовами володів М. Старицький? (Англійською, німецькою, французькою).
Яке товариство організував М. Старицький разом із Миколою Лисенком? (Товариство українських авторів).
Як називався альманах, який видав М. П. Старицький? («Рада»).
У якому році М. Старицький очолив професійну театральну трупу і хто до неї увійшов? (1883 року; Марко Кропивницький, М. Заньковецька, М. Садовський, І. Карпенко-Карий, Г. Затиркевич-Карпинська, М. Садовська-Барілотті та ін. ).
Як цю трупу почали пізніше називати? (Трупою «Корифеїв»).
В яких містах гастролювала трупа М. Старицького? (У Москві, Петербурзі, Варшаві, Мінську, Вільно, Астрахані, Тифлісі та ін. ).
Скільки п’єс написав М. Старицький? Які назви пам’ятаєте? (Біля 30-ти. «Не судилось», «Талан», «У темряві», «За двома зайцями», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Богдан Хмельницький», «Облога Буші», «Маруся Богуславська» та інші).
Який роман-трилогію і про кого написав М. Старицький? («Богдан Хмельницький»).
Коли помер М. Старицький і де покоїться його прах? (27 квітня 1904 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі).
Яка поезія М. Старицького стала українською народною піснею? («Виклик»).

(переможці вікторини нагороджуються)

Вчитель. Велика, розмаїта спадщина Михайла Петровича Старицького живе й понині, вона активно впливає на наших сучасників, зберігаючи не тільки історико - пізнавальну цінність, а й виховну та й естетичну. Співець трудової людини – письменник у своїх творах утверджував її високу мораль і високий патріотизм, немеркнучу красу народної душі, яку не могли знівечити віки визиску, жорстокості, напруги.