Еміграція робочої сили – виїзд робочої сили за кордон.

Емісія – встановлена законодавством послідовність дій щодо випуску і розміщення емісійних цінних паперів.

Емітент – суб’єкт пропозиції на ринку цінних паперів; юридична особа, яка від свого імені випускає та розміщує цінні папери та бере на себе зобов’язання щодо них перед їх власниками.

Ефект Веблена – ефект збільшення споживчого попиту, пов’язаний з тим, що товар має вищу (а не нижчу) ціну.

Ефект доходу – зміна реальних доходів споживача під впливом зміни ціни товарів, які входять до його споживчого набору. Наприклад, зниження ціни продукту приводить до зростання купівельної спроможності грошового доходу споживача, який тепер може купувати більшу кількість товарів.

Ефект заміщення – зміна структури споживання в результаті зміни цін товарів, які входять до споживчого набору. Наприклад, при зниженні цін у споживачів з'являється стимул до купівлі дешевших товарів, і навпаки.

Ефект приєднання до більшості – ефект збільшення споживчого попиту, пов’язаний з тим, що споживач, додержуючись загальноприйнятих норм, купує той же товар, який купують інші.

Ефект сноба – ефект зміни попиту внаслідок того, що інші люди споживають цей товар. Як правило, реакція спрямована у протилежному напрямі по відношенню до загальноприйнятої.

Ефекти зовнішні (екстерналії) – витрати або вигоди від ринкових трансакцій, яких не відображають ціни; витрати або вигоди осіб, які не є безпосередніми учасниками трансакцій, тобто ефекти, що є зовнішніми відносно ринку.

Ефективність економічна – співвідношення між результатами виробництва і витратами ресурсів, використаних у процесі виробництва.

Ефективність соціальна – відповідність результатів господарчої діяльності потребам суспільства. Найзагальнішим показником соціальної ефективності є рівень і якість життя населення.

Загрози економічної безпеки держави – акції, події, явища або формалізована сукупність факторів, що містять небезпеку і спрямовані на об’єкт захисту.

Зайнятість населення – діяльність громадян, яка приносить їм дохід у грошовій або іншій формі та дозволена чинним законодавством.

Закон вартості – основний закон товарного виробництва, який вимагає, щоб товари обмінювалися на основі еквівалентності згідно з рівнем вартості товарів. Механізм дії закону проявляється через стихійне відхилення цін від рівня вартості.

Закон грошового обігу – кількість грошей, необхідних для обігу дорівнює співвідношенню між сукупністю цін товарів, помноженої на кількість товарів, поставлених на ринок, і швидкістю обігу грошей ( М= РQ: V ).

Закон Енгеля – закон, згідно з яким із зростанням реальних доходів споживання вторинних благ зростає швидше, ніж товарів першої необхідності.

Закон попиту – відбиває зворотний зв’язок між цінами та попитом, тобто за інших рівних умов зростання цін зменшує рівень попиту, і навпаки.

Закон пропозиції – відбиває прямий зв’язок між цінами і пропозицією, тобто за інших рівних умов зростання рівня цін підвищує пропозицію, і навпаки.

Закон спадної граничної корисності(перший закон Госсена) – закон, згідно з яким додаткова корисність від споживання кожної наступної одиниці блага зменшується.

Заощадження – частина доходу домогосподарства, яка не витрачається на споживання.

Заробітнаплата – винагорода, яку за трудовим договором підприємець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата відрядна – розраховується в залежності від кількості виробленої працівником продукції і використовується насамперед для оплати праці робітників на виробництві.

Заробітна плата додаткова – винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість та за особливі умови праці. Це доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії за сумлінне виконання виробничих завдань.

Заробітна плата мінімальна – законодавчо встановлений розмір зарплати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт). Є державною соціальною гарантією.

Заробітна плата номінальна – сума грошей або грошова заробітна плата, яку працівник отримує за свою працю протягом певного часу.

Заробітна плата основна – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Заробітна плата погодинна – залежить від тривалості відпрацьованого часу і практикується для оплати праці спеціалістів, службовців і керівників.

Заробітна плата реальна – кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату.

Засоби виробництва – предмети праці в сукупності із засобами праці.

Засоби праці – все те, за допомогою чого людина діє на предмет праці.

Земельна рента – економічна форма реалізації власності на землю. Основні види земельної ренти: диференційна, абсолютна й монопольна.

Земляяк фактор виробництва – усі види природних ресурсів, уся сукупність природних явищ або об’єктів, які використовуються людьми для створення матеріальних та нематеріальних благ, забезпечення відтворення населення, підтримки умов існування людини, підвищення якості життя.

Знос моральний – зменшення вартості основного капіталу, або її втрата до моменту його повного фізичного зношування, що обумовлено зростанням продуктивності праці у сфері виробництва засобів праці та появою нових засобів праці, які мають вищу продуктивність.

Знос фізичний – зменшення вартості основного капіталу, або її втрата, що обумовлено матеріальним зношуванням засобів праці внаслідок їх використання або зберігання.

Ізокванта – крива, що демонструє різні варіанти комбінації ресурсів, які можна використовувати для випуску певного обсягу продукту

Ізокоста – лінія, що демонструє комбінації ресурсів, які може придбати фірма за ринковою ціною відповідно до її бюджету.

Імміграція – в’їзд робочої сили з-за кордону.