1. Генеза.

Доповідь

Авангардні течії в українському мистецтві.

Авангард.

Поняття « український авангард » вперше було введено у вжиток у середині 1970-х в Парижі на одній з виставок художніх творів української мисткині Олександри Екстѐ р. Потім, у 1980-х, це поняття осмислили як окреме явище в європейському мистецтві. Тоді Захід уперше побачив праці світового рівня безвісних раніше авангардистів України – харків’янина Василя Єрмилова і киянина Олександра Богомазова.

Від того часу українські мистецтвознавці настирливо працювали над тим, щоб конструювати те, що відбувалося в українському мистецтві першої третини ХХ століття, щоб з’ясувати ґенезу (причини появи), хронологічні межі, специфіку розвитку і причини замовчування того, що сьогодні вже увійшло в історію українського мистецтва і відомо світу під назвою «український авангард». В нашій доповіді мис пробуємо охарактеризувати кожен із зазначених пунктів.

1. Генеза.

Поява авангарду в українському мистецтві була цілком симптоматичною. Молоді художники, які відчули консервативність академічного мистецтва та були знайомі з досягненнями імпресіоністів та представників європейського модернізму (стиль модерн, експресіонізм, символізм), прагнули творчої свободи. І вони її знаходили в зухвалих пошуках паризьких, російських, німецьких художників та використовували при формуванні власної творчої концепції.

Уважний погляд на українську історію мистецтв без труднощів помічає низку пріоритетів. Перший абстрактний твір з'явився тут — малюнок Василя Кандинського на обкладинці каталогу «Салон Іздебського 2» (1910). Перша широка міжнародна авангардна виставка у Російській імперії відбулася в Одесі і Києві, а вже потім у Петербурзі і Ризі. По всіх новаторських художніх об'єднаннях Російської імперії українці були активними учасниками, та й виставлені там картини рясніли назвами: «Київ», «Плавні на Дніпрі», «Кобза»… Чимало українців поїхали «шукати щастя» в Париж – тодішню художницьку Мекку. І досягнули успіхів. Достатньо згадати всесвітньо відомого уродженця Києва Олександра Архипенка. Або не менш відомого і також уродженця Києва, який своє юнацтво провів під Харковом у Пархомівці, що належала «цукровому магнату» Терещенку Казимира Малевича.

Україна була одним з першоджерел загальноросійського авангардизму, вона ж стала його останнім притулком. У вже радянському Харкові на початку 1930-х, коли в Росії авангардисти вже зазнавали утисків, видавався альманах «Нова генерація», в якому друкувалися представники авангардної літератури, мистецтва, театру, музики … Харків любив Володимир Маяковський. Ним захоплювався Микола Асєєв. Вони обидва були друзями Давида Бурлюка, який увійшов в історію мистецтва як «батько російського футуризму», хоча не просто мав українське коріння, але й називав себе «козаком».

Україно-російські новації 1910—1920-х років не раз випереджали світ і набували законодавчого характеру. Зокрема, в межах української культури сформувався супрематизм Малевича, який надихався українською іконою та творчістю народних майстрів. Особливо цікавим для європейців був український конструктивізм, одним з найяскравіших представників якого є харків’янин Василь Єрмилов.

2. Хронологічні межі і періодизація.

Перший період – до 1914 року, коли рух авангарду перервав початок Першої світової війни. Перша новаторська виставка у Києві відбулася у 1908 році і викликала спротив публіки і критики Але уже за два-три роки до авангардистів прийшло визнання. Найяскравішим напрямом українського авангарду першого періоду став кубофутуризм.

Українські кубофутуристи не просто сліпо використовували знахідки паризьких кубістів та італійських футуристів, про які дізнавалися прямо там – в паризьких майстернях. Зокрема, Олександра Екстер знімала в Парижі майстерню; була знайома з Пабло Пікассо, Фернардом Леже, Жоржем Браком, які часто давали їй творчі поради і навіть уроки. Ймовірно, не без їх підтримки у 1924 році вона не повернулася до СРСР з Венеційської бієнале, на якій представляла українській павільйон.

В Україні кубофутуризм став більше ніж художнім напрямом. Він означив початок нової мистецької парадигми в європейському мистецтві, що ґрунтувалася на сучасних новаціях і власних, місцевих традиціях. Це визнавали як паризькі, так і російські критики. В українську культуру, яка до того була більш аграрною, кубофутуризм в мистецтві, як і літературі, вносить урбаністичні сюжети та спрямованість у майбутнє. Але при тому використовує притаманну українській народній культурі барвистість (писанки, вишиванки, народні ікони, розписна кераміка тощо)

Другий період – 1914-й рік -- початок 1920-х. Складний час Першої світової і так званої «Громадянської» війни дав можливість вільному розвитку бунтарського мистецтва. Тоді все навколо було бунтарським. У столичному Харкові складається своєрідний авангардний осередок. Складається навколо п’яти сестер Синякових, які майже всі були музикантами. З них лише Марія була художницею. Але художницею, що увійшла в історію українського мистецтва як одна з перших представницю українського примітивізму. З сестрами дружили Давід Бурлюк і Володимир Маяковський, в них були закохані Микола Асєєв, Борис Пастернак, Велімір Хлєбніков. Їхнім сусідом був Василь Єрмилов. А на чай заходили харківські авангардисти Борис Косарєв та його друзі.

В цей період в українському мистецтві означується абстракціонізм. Найсуперечливішим, а від того лише цікавішим, стає винайдений Малевичем супрематизм. Його «Чорний квадрат» є твором, з якого розпочинається нова доба не лише українського, але й світового мистецтва. Сам Малевич свій " Червоний квадрат", створений також 1915 року, характеризував як " живописний реалізм селянки у двох вимірах».

Більшість авангардистів спочатку підтримали культурні (а дехто і політичні) зміни, що відбулися наприкінці 1910-х. Вони стали «глашатаями» нового типу культури, який прийшов із зміною політично-культурного вектору. Однак вже у середині 1920-х зміцніла радянська система звинуватила авангардистів у «зарозумілості», потім – у «формалізмі».

Третій період – після 1924 до 1932.

Звинувачення у «формалізмі» були страшним клеймом. Проте найскладнішим стало тавро «українського буржуазного націоналіста», яке у 1930-х дорівнювало смертній карі. І авангардистів страчували. За переконання і «іншість» творчих висловлювань. Найяскравішим прикладом фізичної розправи над художниками є справа так званих бойчукістів, які у своїй творчості орієнтувалися на здобутки середньовіччя і відродження, які напряму пов’язані з мистецтвом релігійним (культовим). Саме це і було покладено в основу звинувачень.

Однак самим яскравим напрямом останнього період став конструктивізм, який найбільше розквітнув саме у Харкові. Його символом сьогодні є будинок Держпрому. Найяскравішим його представником в українському мистецтві стали Василь Єрмилов, який змінив розвиток харківської графіки та став першим українським дизайнером, Анатоль Петрицький та Вадим Меллер, які працювали сценографами у театрах Харкова, зокрема у «Березолі».

Все перекреслив 1932 рік, коли «з верхів» було оголошено, що єдиним творчим методом в країні стає соцреалізм. А все, що було пов’язано з авангардом – має бути викоріненим, загубленим, забутим.

3. Специфіка розвитку українського авангарду обумовлена загальним розвитком української культури того часу. А він пов'язаний із появою на карті Європи суверенної Української держави. Український авангард став дітищем часу націєтворення, а тому і має притаманні лише йому риси.

Загальновідомо, що російські авангардисти – Гончарова, Ларіонов та інші -- поєднували традиції російської народної творчості з досягненнями європейських авнагардистів. Так саме «простонародна естетика» забезпечила появу суто українського явища – українського авангарду. Український вимір обумовлює специфіку українського авангарду. Наприклад, в кубістичних натюрмортах Олександри Екстер є писанки. Також вона експериментувала з вишивкою, відтворюючи в ній абстрактні форми. Але самою «бачимою» відмінністю українського авангарду стають експерименти у царині кольору.

4. Причини замовчування.

Саме специфіка українського авангарду і стала причинами його замовчування. Не лише «формалізм» та «буржуазність», але й його «українскість».