Х-40.Інтелект,почуття,пам'ять та воля.

2) негативні наслідкистосовно держав, які їх приймають (придушення своєю силою місцевих фірм; встановлення монопольних цін; приховання прибутків; хижацька експлуація природних та людських ресурсів; «викачування інтелекту»; втручання в політичні та економічні процеси в країні тощо).

Перспективи розвитку глобалізації:

А) збереження та посилення негативних тенденцій глобалізації (домінування позицій розвинутих краї на чолі з США; нав»язування їхніх стандартів усьому світу; ігнорування інтересів слаборозвинутих країн; поглиблення прірви між розвинутими та мало розвинутими кранами, загострення екологічної та демографічної кризи в світі тощо);

Б) надання глобалізації демократичного та регульованого характеру (врахування інтересів як усього світового товариства, так і окремих країн і народів. Це виключає диктат сильних країн, обмеження дії стихійних ринкових сил, об»єднання зусиль для подолання слабкого розвитку, бідності).

38. Глобальні проблеми сучасності. Для свого розвитку кожна людина зокрема і суспільство в цілому потребують цілий комплекс необхідних ресурсів. В загальному вигляді всі ці ресурси можна умовно віднести до трьох груп: матеріальні (повітря, вода, їжа, одяг, засоби виробництва, пересування, матеріали для житла та ін. ), енергетичні (різноманітні форми енергії, що дозволяють перетворювати матеріальні ресурси) та інформаційні (мова, знання, досвід, тощо). Всі ці ресурси людина в своїй повсякденній та виробничій діяльності отримує з навколишнього середовища, яке по суті є системою, що включає природний, антропогенний (створений людиною) та соціальний (природно-антропогенний) компоненти. Навколишнє середовище є джерелом відновних (таких, зокрема, як деякі біологічні ресурси, що є продуктом сільськогосподарського виробництва) та невідновних ресурсів. До останніх відносять такі, що не можуть бути відновлені взагалі, чи для відновлення яких потрібні часові рамки в геологічному масштабі - наприклад, нафта, кам’яне вугілля, інші корисні копалини. Певні види ресурсів можна використовувати повторно і число таких циклів повторного використання теоретично може бути необмеженим. Споживаючи відновлювані й невідновні природні ресурси, людина, по-перше, суттєво змінює структуру та функціональні характеристики навколишнього середовища, а по-друге, нічого, крім відходів своєї життєдіяльності і забруднень, в те середовище не повертає. Природне середовище здатне нейтралізувати та асимілювати такі відходи й забруднення. Але в цій реальній системі взаємовідносин людина – довкілля (суспільство– біосфера) є дві дуже сумні обставини. По-перше, яким значним би не був ресурсний потенціал планети, він є обмежений. По-друге, якою б потужною не була асиміляційна ємність навколишнього природного середовища, вона є кінечною. А оскільки чисельність населення на планеті загалом зростає, людські спільноти розвиваються в кількісному й якісному аспектах, то неминуче зростання масштабів природокористування спричинює посилення антропогенного тиску на довкілля.

Терміном «глобальні проблеми» (від лат. «глобус» - земля, земна куля) позначаються найважливіші і настійні загальнопланетарні проблеми сучасної епохи, що торкаються людства в цілому. Серед них: - запобігання світової термоядерної війни; - подолання зростаючого розриву в рівні економічного і культурного розвитку між розвинутими індустріальними країнами Заходу і країнами, що розвиваються, усунення економічної відсталості, голоду, злиднів і неписьменності; - забезпечення подальшого економічного розвитку людства необхідними для цього природними ресурсами; - подолання екологічної кризи; - припинення «демографічного вибуху» у країнах, що розвиваються, і демографічної кризи в розвинутих країнах через більш раціональне регулювання народжуваності; своєчасне передбачення і запобігання негативних наслідків НТР; стримування міжнародного тероризму й екстремізму, поширення наркоманії, алкоголізму і СНІДу; -вирішення поставлених сучасною епохою проблем освіти і соціального забезпечення, культурної спадщини й моральних цінностей та ін. При цьому головне - не упорядкування списку проблем, а виявлення їх походження, характеру й особливостей і, насамперед - пошук науково обґрунтованих і реалістичних у практичному відношенні шляхів їх вирішення.

39. Екологічні проблеми — це проблеми, пов’язані з впливом на природне середовище діяльності людини, що спричинює порушення структури та функціонування природних систем (екосистем, ландшафтів) і викликає негативні соціальні, економічні та інші наслідки. Поняття екологічної проблеми є антропоцентричним, тому що всі негативні зміни оцінюютьс яз точки зору значимості для людини та умов її існування. З огляду на порушення певних компонентів середовища (чи екосистеми) екологічні проблеми розділяють на такі основні групи:

1. атмосферні (радіологічне, хімічне, механічне, теплове забруднення атмосфери);

2. водні (вихолощення та забруднення вод, забруднення морів і океанів);

3. геолого-геоморфологічні (інтенсифікація негативних геологічних процесів, порушення рельєфу та геологічної будови – селі, зсуви, землетруси);

4. земельні, або грунтові (забруднення грунтів, ерозія, вивітрювання, засолення, заболочування та ін. ); 5. біотичні (знищення рослинності, деградація лісів, пасовищ, скорочення видового різноманіття та ін. );

6. комплексні (ландшафтні) — спустелювання, зниження біорізноманіття, порушення режимів природоохоронних територій та ін.

Механізми вирішення екологічних проблем:

Перш за все - реалізація такої екологічної політики, яка спрямована на запобігання виникненню нових проблем і поглиблення існуючих.

Підходи і механізми:

- формування екологічної свідомості (навичок прийняття екологічно виважених рішень на рівні кожного члена суспільства, екологічної поведінки) шляхом освіти, інформування та залучення до діяльності

- посилення регулювання природокористування, охорони довкілля та екологічної безпеки (розвиток законодавства, стандартів, нормативів та забезпечення їх суворого дотримання)

- розвиток науки і технологій, спрямованих на удосконалення виробничих та інших процесів з метою зменшення чи повного припинення негативного впливу на навколишнє середовище

Х-40. Інтелект, почуття, пам'ять та воля.

Виділяють 3 сефри психічного: А)пізнвальна; Б) емоційнв; В) Вольова

Інтелект виявляється в: 1) здатності швидко і легко набувати нові знання і вміння; 2) долати несподівані перешкоди, 3) знаходити вихід із нестандартних ситуацій, 4) глибоко розуміти те, що відбувається навколо, 5) в умінні адаптуватися до складного та мінливого середовища.