Перелік питань до екзамену з курсу «Філософія»

1. Міфічна свідомість: специфіка, минуле й сьогодення.

2. Специфіка теоретичного способу відношення людини до дійсності.

3. Форми суспільної свідомості та їх специфіка.

4. Філософія як особлива форма суспільної свідомості та її специфіка.

5. Виникнення філософії.

6. Специфіка теоретичної філософії.

7. Критика як спосіб розвитку теоретичної філософії.

8. Співвідношення філософії та світогляду.

9. Історичні типи світогляду та їх специфіка.

10. Філософія Стародавньої Індії.

11. Філософія Стародавнього Китаю.

12. Мілетська школа філософії.

13. Космоцентричний характер античної філософії.

14. Історичні форми античної діалектики.

15. Філософія Сократа.

16. Філософія стоїків.

17. Філософія скептицизму.

18. Вчення Парменіда про буття.

19. Розвиток античної діалектики (Геракліт, Парменід, Зенон, софісти, Сократ, Платон).

20. «Лінія Демокріта» і «Лінія Платона» в розвитку античної філософії.

21. Арістотель і його місце в історії філософії.

22. Епікурейство, стоїцизм, неоплатонізм.

23. Філософія Середньовіччя та її зв’язок з релігією.

24. Апологетика, патристика та схоластика Середньовічної філософії.

25. Номіналізм і реалізм.

26. Діалектика Середньовіччя.

27. Філософія епохи Відродження та її антропоцентричний характер.

28. Філософія Нового Часу та її зв’язок з наукою.

29. Проблема методу пізнання в філософії (Ф. Бекон, Р. Декарт).

30. Емпіризм і раціоналізм в філософії Нового Часу.

31. Німецька класична філософія. Загальна характеристика.

32. Філософія І. Канта.

33. Філософія Фіхте.

34. Філософія Шеллінга.

35. Філософська система Гегеля.

36. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

37. Філософія марксизму.

38. Відношення мислення до буття як один з історично-методологічних принципів теоретичної філософії.

39. Агностицизм та його історичні форми.

40. Виникнення «Філософії життя».

41. Фрейдизм та неофрейдизм.

42. Неотомізм.

43. Прагматизм.

44. Філософія історії О. Шпенглера.

45. Філософія В. Cоловйова.

46. Кордоцентризм в українській філософії.

47. Дохристиянський і християнський періоди в розвитку української національної самосвідомості.

48. Розвиток філософії в Києво-Могилянській академії.

49. Класичний період у розвитку української національної філософії (Г. С. Сковорода, П. Юркевич, Т. Г. Шевченко та ін. ).

50. Роль і місце Г. С. Сковороди в розвитку української національної філософії.

51. Розвиток філософських ідей в творчості українських мислителів-державників (М. Грушевський, В. Винниченко та інші).

52. Українська національна філософія і проблема державотворення в Україні.

53. Революційний і еволюційний типи розвитку суспільства.

54. Суб’єкти і рушійні сили суспільного розвитку.

55. Протиріччя і антагонізм. Роль суб’єктивного фактору в розв’язанні протиріч суспільного розвитку.

56. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

57. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.

58. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання.

59. Форми і методи емпіричного рівня пізнання.

60. Форми і методи теоретичного рівня пізнання.

61. Діалектичний характер пізнання.

62. Закон взаємопереходу якісних змін у кількісні і навпаки.

63. Закон єдності і боротьби протилежностей.

64. Закон заперечення заперечення.

65. Істина як процес. Діалектика абсолютної і відносної істини.

66. Проблема істини в філософії і науці.

67. Активний характер свідомості та її функції.

68. Історичні форми позитивізму.

69. Природа як об’єкт філософського аналізу.

70. Проблема людини в філософії.

71. Діалектика біологічного і соціального в людині.

72. Культура як об’єкт філософського аналізу.

73. Міфологія як спосіб первісної єдності людини і світу.

74. Інтуїція як спосіб безпосереднього отримання знання.

75. Інтуїтивізм як філософський напрямок.