Перший (чеський) період війни: 1618-1623.

Перший (чеський) період війни: 1618-1623.

Новий уряд, вибраний чеським сеймом, зміцнив військові сили країни і розпочав переговори з довколишніми землями про створення спільної федерації. Чеські війська і їхні союзники з Трансільванії завдали ряд поразок Габсбурзьким військам. Сейм вибрав королем Чехії провідника Євангелічної унії Фрідріха Пфальцського, розраховуючи таким чином на допомогу протестантів. Однак його можливості виявилися незначними, і 8 листопада 1620 р., підійшовши до Праги, об’єднані сили імператорської армії і Католицької ліги у битві біля Білої гори розбили значно менше чеське військо, захопивши Чехію і Моравію. Услід за цим у країні розпочався масовий терор, країну переповнили єзуїти, було дозволене тільки католицьке богослужіння, з країни були вигнані десятки тисяч протестантів. Чехія остаточно втратила національну незалежність.

Після поразки Чехії терези схилилися на бік Католицької ліги, війська воєначальника Тіллі, просувалися на північ, насаджуючи усюди католицизм. Це викликало тривогу у Данії, Англії і Нідерландах, які вбачали в успіхах Тіллі безпосередню загрозу для своїх інтересів.