ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Слухова сенсорна система. Сприйняття звуків. Гігієна слуху. Лабораторна робота №9 “Вимірювання порога слухової чутливості”.

Мета.

Освітня.Продовжити формувати знання учнів про сенсорні системи людини; ознайомити із слуховою сенсорною системою; розкрити поняття “завитка”, “перетинчастий лабіринт”, охарактеризувати особливості сприйняття звуків вухом людини у порівнянні з іншими організмами; особливу увагу звернути на чинники, які можуть пошкодити слух.
Розвиваюча.Розвивати уміння учнів порівнювати зорову та слухові системи; уміння виражати власну думку.
Виховна. Виховувати у собі необхідність вести здоровий спосіб життя та бережливе ставлення до свого здоров’я, до систем, які допомагають сприймати навколишній світ.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку.Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі.Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація,.
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
5.Релаксопедичний:психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: зоологія, медицина.
Матеріали та обладнання: таблиці, малюнки, слайди.
Основні поняття та терміни: вушна раковина, барабанна перетинка, слухові кісточки, євстахієва труба, завитка, перетинчастий лабіринт, кортіїв орган.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. Накреслити і пояснити схему зорового аналізатора.
2. Вікторина – гра:
- чому рогівка заломлює промені вдвічі сильніше, ніж кришталик (тому, що її заломлююча сила незмінна, а кришталик змінює кривизну завдяки війковим м*язам, а на це потрібен час);
- яку частину ока порівнюють з діафрагмою фотоапарату;
- чи бачили б ми, якби наші очі сприймали інфрачервоні промені (ні, світло Сонця зникло б для нас через власне випромінювання;
- яким би був наш зір, якби на сітківці були лише палички чи колбочки;
- чому у кішки виблискують очі, а у людини ні (у людини перший шар сітківки має фусцин, який не відбиває променів, а у кішки є “дзеркальце” для кращого поглинання світла вночі);
- людину з гострим зором порівнюють з орлом (у цих птахів колбочки мають діаметр у 10-15 разів менший, ніж у людини);
- чи можна по окулярах, які знаходяться на людині визначити, вона страждає на короткозорість чи далекозорість (по зовнішньому вигляді лінз:опуклі чи ввігнуті).

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Розповідь – казка про лебедя і бобра:
- крилатий красень лебідь пишався і хвалився перед підсліпкуватим бобром своїми зіркими очима. А бобер запитав: “чи не знає лебідь, що там хлюпнуло за третім поворотом річки. Але не побачив лебідь нічого тривожного.” Цим прикладом пояснюється, що мати добрий слух – це те ж саме, що мати добрий зір.
- Що ж дає людині слух?
Це і буде темою нашого уроку.

12 Следующая ⇒