Предыдущая страница | Страница 5 из 11 | Следующая страница

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ НЕГАТИВНИХ ЯВИЩ НЕПОВНОЛІТНІХ Стан суспільства залежить від виховання його поколінь, забезпечення повноцінного розвитку учнівської молоді, охорони й зміцнення її духовного, психічного та фізичного здоров’я. Саме тому одним із аспектів виховання є диференціація та індивідуалізація виховного процесу, що передбачає врахування у виховній роботі рівнів соціального, духовного, інтелектуального, психічного і фізичного розвитку вихованців. Актуальність цих завдань посилюється тим, що з кожним роком зростає кількість кризових явищ у молодіжному середовищі. Однією з найжагучих проблем сьогодення є злочинність та правопорушення неповнолітніх. Зростаєкількість осіб, що перебувають на обліку в медичних закладах із діагнозом наркоманія. Крім того, вони залучаються до зберігання та розповсюдження наркотиків. З проблемою розповсюдження наркоманії тісно пов’язане поширення епідемії ВІЛ/ СНІДу, оскільки серед загальної кількості ВІЛ-інфікованих відсоток ін'єкційних споживачів наркотиків складає 80 %. Таким чином, формування моральних якостей та виховання в неповнолітніх поваги до закону і загальноприйнятих правил поведінки в суспільстві, формування позитивного погляду на здоровий спосіб життя єприоритетним напрямом діяльності всіх навчально-виховних закладів. Причини прояву негативних явищ неповнолітніх тісно пов’язані з сьогоденною соціально-економічною нестабільністю в суспільстві, конкретною ситуацією і умовами виховання в сім’ї, недоліками в організації навчально-виховного процесу, низьким рівнем організації дозвілля,негативним впливом антигромадських формувань. Враховуючи, що однією з найбільш складних і відповідальних ланок удосконалення роботи з профілактики негативних явищ, як відомо, є робота з сім’єю неповнолітнього, встановлено, що неблагоприємні умови для виховання дітей створені в неповних сім’ях і сім’ях з низьким культурно-освітнім моральним рівнем. Причинами недостатнього впливу батьків на дітей є недостатність вільного часу у батьків, складне матеріальне положення, а також причини, повязані з негативними взаємовідносинами батьків, їх низьким моральним і культурним рівнем, аморальним способом життя. Щодо сімейного виховання, то слід також наголосити на невиконанні батьками відповідних функцій. При цьому наявними є випадки насильницького злочинного впливу на своїх дітей. На особливості соціалізації неповнолітніх, вживаючих наркотики, здійснюють вагомий вплив взаємовідносини в сім’ї. Так, у неповних сім’ях проживає 48,5 % підлітків, систематично або епізодично вживаючих гашиш. У деформованих сім’ях (мати й вітчим) кількість неповнолітніх, систематично вживаючих опій, складає 40,1 %, а гашиш – 18,2 %. Причинами, пов’язаними з неправильними педагогічними методами і прийомами, особливостями відношення батьків до виховання, є: неузгодженість дій батьків; застосування неправильних методів; перевага вербальних методів (докори, погрози та ін.); відступ від своїх вимог; поступливість необґрунтованим вимогам дитини; незнання батьками вікових та індивідуальних особливостей дитини; нерівномірність розподілу педагогічних сил у сім’ї, пасивність одного з батьків; відсутність єдності виховання в навчальному закладі й сім’ї; безвідповідальне відношенняодного або обох батьків до виховання своїх дітей, перекладання функцій виховання на державні й суспільні заклади. Невміння змістовно раціонально проводити своє дозвілля нерідко призводить неповнолітніх до скоєння злочинів, пияцтва, наркоманії тощо. Результати досліджень свідчать про те, що переважна більшість підлітків скоює правопорушення у вільний час. Негативно впливають на соціалізацію неповнолітніх стихійні вуличні угруповування, а саме: підлітків, постійно вживаючих наркотики, серед них 52 %. Саме тому підсилення уваги довиховання підлітків за місцем проживання, до організації їх вільного часу є однією з важливих умов профілактики негативних явищ. Серед факторів, які обумовлюють схильність до негативних явищ, слід виділити наступні: - індивідний (діє на рівні психобіологічних засад, які ускладнюють соціальну адаптацію індивіда); - психолого-педагогічний (проявляється в дефектах педагогічного і сімейного виховання); - соціально-психологічний (розкриває негативні особливості впливу взаємодії неповнолітнього зі своїм найближчим оточенням у сім’ї, на вулиці, в навчально-виховному колективі); - особистісний (проявляється в активно вибірковому відношенні індивіда до середовища спілкування, норм і цінностей свого оточення, педагогічного впливу сім’ї, навчального закладу, а також у особистісних ціннісних орієнтаціях і здатністю до саморегулювання своєї поведінки); - соціальний (визначається соціальними і соціально-економічними умовами існування суспільства). Основними завданнями профілактики негативних явищ неповнолітніх є: 1. Виявлення несприятливих умов сімейного й суспільного виховання та їх корекція. 2. Діагностика типу важковиховуваності. 3. Уникнення дії антисуспільного, кримінального впливу на неповнолітніх. 4. Здійснення психолого-педагогічної корекції поведінки з відхиленнями від норми. 5. Контроль з боку педагогічних працівників, сім’ї за раціональним використанням вільного часу неповнолітніх, які потребують особливоїуваги. Теоретичний аналіз матеріалів наукових публікацій, передового досвіду дозволив виділити шляхи організаційно-педагогічної діяльності навчальних закладів щодо профілактики негативних явищ, а саме: координація й управління виховною діяльністю педагогічних працівників щодо профілактики негативних явищ; удосконалення вільного часу та взаємодія вроботі з сім’єю; забезпечення виховних зусиль у роботі правоохоронних органів з педагогічно занедбаними підлітками. Виховна робота з профілактики негативних явищ неповнолітніх має бути направлена на формування гармонійно й всебічно розвиненої особистості. Уході реалізації такої профілактики доцільним є дотримання таких принципів,як різнобічність видів діяльності, які плануються, форм і методів організаціїцієї діяльності, особливості плануємого спілкування з неповнолітніми таспецифіку їх міжособистісного спілкування, залучення до виховного процесубатьків, працівників правоохоронних органів, наркологів та іншихспеціалістів. У ході планування виховних заходів з метою профілактики негативнихявищ неповнолітніх особливу увагу слід приділяти широкій пропаганді знаньпро шкідливі наслідки алкоголізму, куріння, наркоманії, токсикоманії,планування різних видів колективної діяльності, проведенню індивідуальноїроботи. Особлива увага має приділятись позанавчальній діяльності, якасприятиме моральному становленню особистості, розвитку й удосконаленнюздібностей і дарувань, а також саморозвитку, самоорганізації і відновленнюфізичних сил і енергії індивіда. Отже, умовами вдосконалення й розвиткусистеми профілактики негативних явищ є саме педагогічна взаємодія,орієнтована на особистість неповнолітнього.

Проституція, як негативне соціальне явище, що з злочинністю.Проституція як продаж свого тіла кожному охочому задоволення його статевої потреби є соціально негативним явищем, історія якого сягає у глиб століть. Ця досить гостра соціальна хвороба має багатосторонні зв'язки й з злочинністю, зокрема і генетичного характеру. Відповідно до ст. 240 КК РФ кримінально карається залучення в проституцію. У розділі ст. 241 КК передбачає відповідальність за організацію заняття проституцією. Своєрідним супутниками проституції є більшість фактів зараження венеричної хворобою і ВІЛ-інфекцією (ст. 121, 122 КК). З урахуванням омолодження сучасної проституції з ним безпосередньо може бути пов'язані таких злочинів, як статевий зносини й інші дії сексуального характеру з особою, які досягли шістнадцятирічного віку (ст. 134 КК), розбещені діями щодо особи, який досяг шістнадцяти років (ст. 135 КК).

«Побічним заробітком» для повій у часто є співучасть в крадіжках, вимаганні, розбоях, грабежі та інших корисливих,користно-насильственних злочинах.

Останнім часом дедалі більшого поширення отримує використання проституції організованими злочинними формуваннями. Не будучи як така кримінальною діянням, проституція (точніше, значна її частина) тим щонайменше включено до кримінальну середу, зокрема в злочинні організації різного виду до виконання функцій:

>ублажения великих ділків, лідерів злочинного світу;

отримання великих валютних сум від іноземних громадян;

запровадження у протиборчі групи;

компрометації посадових осіб на подальше включення в корумповані структури;

здійснення функцій «>наводчиц» для груп злодіїв, грабіжників, рекетирів».

Можна ще простежити як прямі, і опосередковані зв'язку проституції коїться з іншими злочинами, до діянь, зазіхаючи на основи конституційного ладу синапси і забезпечення безпеки держави.

Будучи втягнутими у різноманітні кримінальні й інші антигромадські відносини, повії є жодну з типових груп ризику з різко підвищеноївиктимностъю.

Інакше кажучи, по справедливому зауваженню І.В. Шмарова, проституцію можна й потрібно розглядати як сполучної ланки і каталізатора у ланцюзі різних проявів соціальної патології.

У цілому нині вплив аналізованого негативного соціального явища на злочинність останніми роками посилилося, що пов'язано, насамперед, з великим поширенням проституції, підвищенням її професіоналізму й організованості.

Статистичних даних, характеризуючих стан проституції, наприклад, число повій, немає. У сучасному Росії, на відміну багатьох інших країнах, реєстрації представниць «найдавнішої професії» немає. Судячи з виступів у засобах масової інформації, експертних оцінок, судженням фахівців (працівників міліції, лікарів та інших.), їх кількість останніми роками різко, можна сказати лавиноподібно, збільшується. Насамперед, проблема великих і понад у містах. Про масштаби за певною мірою судити з таким фактам. Наприкінці 1980-х років тільки із відділень міліції Москви, обслуговуючим Комсомольську площа (площа трьох вокзалів), було виявлено та поставлено на картотечний облік 3500 повій, зокрема трохи їх династій, тобто. щодо одного й тому самому місці платні у сфері сексу надавали малолітні дівчинки, їхніх матерів і навіть бабусі.

Вже на початку 90-х років у Москві існувало близько 200 фірм та його філій, надають інтимні послуги (фактично кубел щоб займатися проституцією). Під прикриттям численних посередницьких громадських організацій і шлюбних контор організованих форм проституції набувають транснаціональний характер, зокрема, виникла наявність розгалуженої мережі міжнародної торгівлівисокосортним «живим товаром».

Характеризуючи особистість сучасних повій, необхідно, передусім, відзначити їхнє різке розшарування статусом, сферам і характерові промислу, рівню матеріального забезпечення, всьому способу життя. В одному полюсі перебуває категорія елітних повій, обслуговуючих іноземців, бізнесменів, ватажків і політично активних учасників кримінальних співтовариств, корумпованих чиновників тощо. Вони володіють всі тонкощі свого ремесла, отримують великі винагороди, ведуть «гарне життя» із її атрибутами. До їхніх послуг шикарні сауни, заміські дачі та пансіонати, кваліфіковані лікарі, косметологи, масажисти. Відпочинок наКанарах й у швейцарських Альпах їм повсякденне, часто повторювана явище. Ці повії, зазвичай, підтримують багатосторонні і стійкі зв'язки з представниками організовану злочинність, нерідко, торгуючи собою, виконують їх делікатні доручення, пов'язані улаштуванням лазневих та інших скандалів, з через участь у війні компроматів тощо.

Багато в чому інакший спосіб життя (крім основного заняття) ведуть звані вуличні, вокзальні, дорожні повії. Серед клієнтів - шофери міжміських рейсів та його пасажири, дрібні торговці, а де й бродяги, жебраки, алкоголіки, інші опустилися люди. Ці повії працюють за винагороди вдесятеро менші, ніж в елітних, інколи ж надають свої послуги з одне частування. За рівнем соціальної дезадаптації вони близькі до злочинцямасоциали цього: багато є бездомними, безробітними, не підтримують родинних зв'язків, хворі венеричними хворобами, потребують лікуванні.

Між цими у сенсі протилежними за своїм статусом і способу життя категоріями повій існують проміжні типи,характеризуемие різними рівнями залучення до аналізований видсоциально-негативной діяльності, професіоналізму, матеріального забезпечення та інші ознаками.

Майже 3/4 повій мають вік до 30 років. Останнім часом нерідко реєструються факти залучення у проституцію, причому на професійній основі, дівчаток у віці 13-14 років і навіть 10-12 років. Жінки понад 40 і навіть 50 років частіше зустрічаються серед повій «нижчого» сорти (вокзальних, вуличних).

Коли наприкінці 1980-х років частка ніде не працюючих повій становить близько 40%, той зараз принаймні професіоналізації цього ремесла, вона досить більше. Стали частіше, ніж раніше, займатися проституцією школярки, учні ПТУ і технікумів, студентки. Посилюється міграція повій відповідно збільшується у тому числі питому вагу які мають постійного місце проживання у містах, де їх займаються своїм промислом.

Причини й умови проституції багато чому подібні з криміногенними чинниками,детерминирующими злочинність. Часто жінки змушені «на панель» через низького рівня матеріального забезпечення, а де й злиднів, побутової невлаштованості, неможливості самореалізації на інших поприщах.Воспроизводству проституції як дуже прибутковому бізнесу сприяє зміцнення позицій організовану злочинність. Поширенню проституції, безумовно, сприяють загальне падіння звичаїв у країні, посилення бездуховності, ослаблення морального регулювання і "соціального контролю. Деякі дослідники відзначають такий специфічний чинник, як запізніле відлуння сексуальної революції, що захльоснула розвинених країн ще 1970-ті роки. Є серйозні вади на статеве виховання підростаючого покоління. У сучасному Росії незрівнянно меншу роль, ніж у сусідніх країнах, грають релігійні заборони на проституцію. Чи далекі від ідеалу правові заходи протидії поширенню проституції.

Порнографія, як негативне соціальне явище, що з злочинністю.Проституція міцно пов'язана з порнографією - ще однією негативним явищем, надають певний вплив на злочинність. До порнографічних ставляться друкарські видання, кіно-, відеоматеріали та інші предмети, які у грубо натуралістичному, недостойне, цинічному вигляді зображують статеве життя, інтимні стосунки людей. Нині (відповідно до ст. 242 КК РФ) кримінально карається незаконне виготовлення і розповсюдження порнографічних матеріалів чи предметів. Це означає, що законодавець припускає можливість існування й законної, але введеній у певні правові рамки, юридично упорядкованим діяльності, що з оборотом порнографічних матеріалів і предметів. Дане розмежування, проведене з позицій кримінального права, для кримінологічного аналізу принципового значення немає.

З іншого боку, відповідно до ст. 242' КК РФ кримінально карані виготовлення і обіг матеріалів чи предметів з порнографічними зображеннями неповнолітніх, і навіть залучення неповнолітніх як виконавці в видовищних заходах порнографічного характеру.

Слід зазначити, що порнобізнес, як і проституція, в злочинному світі належить до дуже дохідних. І недаремно він одержав у Росії значного розповсюдження у роки, коли відзначається суттєве зростання організовану злочинність, обтяження її якісних характеристик.

Зв'язки порнографії з злочинністю відрізняються значним своєрідністю. Вони недостатньо вивчені, проте його можна стверджувати, що криміногенне вплив порнографії загалом має меншу силу, ніж в розглянутих негативних явищ (пияцтва,наркотизма та інших.).

Кримінальні наслідки порнографії найбільш значимі стосовноотклоняющемуся поведінці дітей і підлітків. Причому як у цьому випадку факти правопорушень, передусім сексуального характеру, під прямим впливом порнографії, наприклад, перегляду відеофільмів відповідного змісту, фіксуються порівняно рідко. Значно важливіше для кримінології і профілактики злочинів опосередковане, «розпорошеного», непряме вплив порнографії на злочинність системою моральних орієнтирів і оцінок, процес деформованого морального розвитку особистості, результатом якого нерідко є скоєння злочину, і обов'язково сексуального, а іншого.Порнографическая продукція, будучи завжди непристойної й антигуманної, впливає загальні моральні встановлення і ціннісні орієнтири особистості. Зокрема, вона часто хіба що «заміщає» тверді моральні підвалини чи утрудняє їх формування, послаблює самоконтроль, сприяє формуванню цинічних поглядів та громадянської позиції вседозволеності. Тісна зв'язок подібних суб'єктивних детермінант поводження з злочинністю загальновідома.

Захоплення порнографією «веде» від соціально корисних занять у сфері дозвілля, збіднює їх у моральному плані, що також несприятливо б'є по моральному розвитку особистості.

Що ж до порнобізнесу, він найчастіше має чітко виражену кримінальну забарвлення, особливо тоді, коли під контроль організованих злочинних співтовариств.

Останніми роками порнографія, як і проституція, стала досить масштабним негативним явищем у житті російського суспільства. Так було в друку наводилися дані про те, у Росії зараз поширюється близько тисячі видань порнографічного і близького щодо нього «крутого» еротичного характеру; лише у Москві щомісяця реалізується порнографічної своєї продукції 5 млн. доларів.

Порнографію, як і проституцію, не можна заборонити. Але розумні межі, що стосуються місць і часу поширення порнографічної продукції, суб'єктів її споживання, обов'язкових вимог

Предыдущая страница | Страница 5 из 11 | Следующая страница