Сільське господарство. За останній період у сільськогосподарському виробництві Білорусі набуло значення тваринництво (70 % вартості товарної продукції).

3. Природні умови і ресурси. Клімат. Виявлені запаси кам'яного та бурого вугілля поки що не мають промислового значення. У південно-східній частині (біля міста Речиця) є невеликі запаси нафти. Основним паливним ресурсом республіки є торф. Дещо багатша Білорусь на хімічну сировину (кухонні солі, Солігорські родовища калійної солі). Є великі запаси нерудної сировини для виробництва будівельних матеріалів (особливо скляних і формувальних пісків, глини, вапняків та мергелів).

Клімат помірно континентальний, достатньо вологий. Порівняно багата країна на водні ресурси густа річкова мережа, що налічує понад 3 тис. річок та 4 тис. озер. Лісами зайнято приблизно третину території. У загальній площі лісу багато зайнято молодняками. Сільськогосподарські угіддя займають 46% території, а орні землі — близько 30 %. Приблизно 35 % земель заболочені та перезволожені.

4. Господарство країни. У Білорусі дотепер залишилися ознаки командно-адміністративної економічної системи. Мало змінились напрямки зовнішньоекономічної діяльності. Однак поки що вона зберігає досить високий, порівняно з іншими пострадянськими країнами, середній показник ВНП (6800 дол. США на одну особу). Білорусь є індустріально-аграрною державою (промисловість дає близько 46% вартості ВВП, 13% — сільське господарство і 41 % — сфера послуг.

Паливна промисловість розвивається, в основному, на довізному паливі: вугіллі з Росії, Польщі; нафті та газі, в основному, з Росії. Власний видобуток нафти становить 0,5 млн. т.

Електроенергетика країни охоплює невеликі ТЕС, які як паливо використовують торф, мазут.

У державі є одне велике підприємство металургійного комплексу — Білоруський металургійний завод у Жлобині.

У районі Солігорська склалася потужна база виробництва калійних добрив, у Гродно виготовляються азотні добрива, а у Гомелі на основі кольських апатитів — фосфорні. У Новополоцьку і Мозирі працюють нафтопереробні заводи, на базі яких сформувалося виробництво органічного синтезу.

У Білорусі достатнього розвитку набула лісова промисловість, що спеціалізується на глибокій структурній переробці як місцевої, так і девізної (з Росії) деревини. Останнє зумовило більший розвиток галузі у східних районах.

Легка промисловість охоплює бавовняні, вовняні, шовкові й лляні текстильні підприємства та інші галузі. За виробництвом лляних тканин Білорусь посідає друге місце у світі після Росії. Провідне місце посідає харчова промисловість, особливо м'ясна, молочна, плодово-овочева, що розвиваються на основі місцевої сировини.1

5. Сільське господарство. За останній період у сільськогосподарському виробництві Білорусі набуло значення тваринництво (70 % вартості товарної продукції).

Із посівних площ тут 45 % зайнято під зернові і майже 40 % — під кормові культури. Серед зернових культур провідними є ячмінь, озиме жито, зернобобові та гречка. Головними технічними культурами є льон-довгунець (третє місце у світі за обсягами виробництва), а також Цукровий буряк — у південно-західній частині країни. Білорусь є одним із провідних виробників картоплі. Добре розвинуте молочне і м'ясне тваринництво та свинарство. Поголів'я цих свійських тварин продовжує зростати.

6. Транспорт і зовнішньоекономічні зв'язки Головним видом транспорту в Білорусі є залізничний. Довжина залізниць у республіці сягає 5,5 тис. км. Довжина автомобільних шляхів з твердим покриттям — близько 50 тис. км.

Протяжність річкових судноплавних шляхів (Дніпро, Прип'ять, Сож, Березина, Дніпро-Бузький канал) — понад 1500 км. У Білорусі створена густа мережа нафто- і газопроводів.

У Білорусі експорт переважає над імпортом у 2,5 разу. Довозиться багато вугілля, нафти, металу, лісоматеріалів, зерна; вивозяться, як правило, вантажі з порівняно невеликою вагою, крім картоплі (продукція тваринництва, легкої промисловості, машинобудування). Так, до країн СНД вивозиться понад 90 % вантажних автомашин, тракторів, силосозбиральних комбайнів, металорізальних верстатів, телевізорів, мотоциклів, наручних годинників, побутових холодильників, а також до 60 % тваринного масла, близько 40 % м'яса, м'ясних і плодово-овочевих консервів, близько 65 % етилового спирту, 20 % кондитерських виробів.

⇐ Предыдущая 1 23