Тема 3. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 50-х — середина 60-х рр.)

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Дати:

1953-1964 – «Відлига»

Жовтень 1952 р. – ХІХ з’їзд КПРС

05.03.1953 р. – смерть Й. Сталіна

Липень 1953 р. – усунення Л. Берії від влади

1953-1954 рр. – зміна партійно-державного керівництва в УРСР

Лютий 1956 р. - ХХ з’їзд КПРС

30.06. 1956 р. – постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його шкідливі наслідки»

1956 р. – створення Міністерства культури

1957 р. – обрання першим секретарем ЦК КПУ М. Підгорного

1963 р. - обрання першим секретарем ЦК КПУ П. Шелеста

1954 р. – початок освоєння цілинних земель

1957 р. – запровадження системи раднаргоспів

1957 р. – початок масового житлового будівництва

1957-1960 – укрупнення колгоспів

1958 р. – запровадження обов’язкового восьмирічного навчання

1958 р. – ліквідація МТС

1958-1961 рр. – Українська робітничо-селянська спілка (УРСС)

1959 р. – «Кукурудзяна епопея»

1959 р. – заборона в містах і робітничих селищах утримувати худобу і мати присадибні ділянки

1959-1964 рр. – Клуб творчої молоді в Києві

1960 р. – створення республіканського раднаргоспу

1961 р. – грошова реформа

1964 р. – запровадження пенсій для колгоспників

1964-1967 рр. – Український національний фронт

1965 р. – праця І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

Терміни:

“Відлига” – період керівництва КПРС і СРСР М.С.Хрущовим, коли відбулося “потепління” політичного і суспільного життя в СРСР та УРСР та зроблено перші в СРСР спроби реформувати радянське суспільство.

Десталінізація– офіційний курс СРСР та система партійно-державних засобів із викриття культу особи Й.Сталіна та його наслідків.

Опозиція – протидія певних політичних сил офіційному курсу правлячих кіл держави.

Конформізм – пасивне, пристосовницьке сприйняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами.

Дисидент – відступник, погляди якого розходяться з ідеологією влади. Дисиденти – учасники руху, спрямованого проти комуністичного тоталітарного режиму. У 60-х рр. дисиденти акцентували увагу переважно на порятунку нації, її духовної культури та мови. З другої половини 70-х рр. активізується рух за права людини. Правозахисна течія була представлена Української гельсінською групою. У 1976-1988 рр. до її складу входила 41 особа.

Реабілітація- поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини.

Раднаргоспи- система територіального планування й управління промисловістю у межах економічних адміністративних районів.

Волюнтаризм – соціально-політична діяльнсть, яка нехтує об’єктивними законами історичного розвитку, керується суб’єктивними бажаннями і волею окремої людини.

Суб’єктивизм– оцінка і винесення рішень залежно від особистих симпатій чи антипатій.

Шістдесятники– молоде покоління талановитих літераторів і митців, які здобули собі визнання не тільки творчою, а й громадською діяльністю.

Самвидав – це літературні, публіцистичні, наукові твори, які розповсюджувалися в рукописах без офіційного дозволу і цензури.

12 Следующая ⇒

Тема 3. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУС­ПІЛЬСТВА (середина 50-х — середина 60-х рр.)

Тема 3. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 50-х — середина 60-х рр.)