Завдання. Прочитати урок!!!

Увага ! Важливо правильно оформити завдання

1.Прізвище, ім’я. Клас

2. Дата

3. ДОТ

4.Виконана робота.

Українська мова та література

9 клас

30.04.2020

Завдання

1. Прочитати урок!!!

2. Скласти порівняльну характеристику Устини й панночки

3. Письмова відповідь на питання.

— Чому дівчина-кріпачка має ім'я, а панночка — ні?

— Хто, враховуючи назву твору, є головною героїнею повісті — Устина чи інститутка?

— Чому панночка захотіла одружитися з небагатим полковим лікарем, хоча до неї залицялися, напевно, й багатші паничі?

4. Складіть характеристики другорядних персонажів ( на вибір !!!Один! Можна план).

Тема: Марко Вовчок. Повість «Інститутка».

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Що вам відомо про Марка Вовчка?

З якими творами ви знайомі?

Що особливого у її творчості?

Про що ви взнали з її біографії, повісті «Інститутка»?

Про що ви хотіли б ще взнати?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Літературний диктант

№ з/п	Питання	Відповіді
1.	Кому Марко Вовчок присвятила повість «Інститутка»?	Т. Шевченкові
2.	Хто «хрещений батько» збірки «Народні оповідання» Марка Вовчка ?	Пантелеймон Куліш
3.	Автор поетичного послання «Марку Вовчку».	Т. Шевченко
4.	Російський письменник, який переклав російською мовою «Народні оповідання» й «Інститутку».	Іван Тургенєв
5.	Яку першу назву мала повість «Інститутка»?	«Панночка»
6.	Від якої особи ведеться розповідь у творах Марка Вовчка?	Від першої особи
7.	Хто назвав повість «Інститутка» «перлиною української літератури»?	Іван Франко
8.	Яка подія є зав’язкою твору?	Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою
9.	Кому належать слова «І тим, що учать, — нуда, і тим, що вчаться, — біда. Багацько часу пропало марно!»?	Панночці
10.	Впізнай героя. ««І що ж то за хороша з лиця була! І в кого вона така вродилася! Здається, і не змалювати такої кралі!»	Панночка
11.	Впізнай героя. «Тепер я вже не боюсь вас… Хоч мене живцем із’їжте тепер!»	Катря
12.	Впізнай героя. «Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася».	Устина

2. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Слово вчителя.

Враження майбутньої письменниці від перебування в харківському пансіоні дало поштовх до написання «Інститутки», у якій вона зобразила одну з випускниць інституту шляхетних дівчат. Під маскою гарненької панянки, що вміє належним чином «подати» себе в панському товаристві, криється жахлива внутрішня сутність людини — носія зла.

2.Складання «сюжетного ланцюжка».

Сюжет твору: знайомство з Устиною (експозиція) — приїзд інститутки з Києва після навчання, її жорстоке поводження з Устиною (зав'язка) — заведення інституткою нових порядків, бенкети, її знайомство з полковим лікарем, одруження і виїзд на його хутір; життя Устини на новому місці з новими людьми, знайомство й одруження з Прокопом (розвиток дії) — побиття інституткою старої кріпачки, спроба побити Устину, втручання Прокопа (кульмінація) — через гнів інститутки Прокіп стає рекрутом, Устина як дружина рекрута стає вільною, живе в місті, де очікує звістки про свого чоловіка (розв'язка).

3.Учні складають порівняльну характеристику Устини й панночки. Увага!!! Порівняльну характеристику записуємо в зошит.

Спільне

Сироти, молоді дівчата, розумні, здатні кохати

Відмінне

Устина

весела, життєрадісна, працьовита, добра, привітна, з повагою ставиться до людей, над усе цінує волю, покірно сприймає негаразди, навіть знущання; спостережлива й кмітлива

Панночка

жорстока, груба, лицемірна, з погордою ставиться до простих людей, жадібна, примхлива.; любить чоловіка, але по-дивному

4.Учитель. ( Запис у зошит. А чи є щось позитивне у панночки, а негативне — в Устини )

— Якщо взяти в цілому, то образ панночки можна вважати негативним, а образ кріпачки Устини — позитивним. Спробуйте визначити, а чи є щось позитивне у панночки, а негативне — в Устини.

(Панночка розумна, кмітлива, хазяйновита; Устина дуже покірна, несмілива і т. ін.)

5.Письмова відповідь на питання. Запис у зошит.

Проблемні запитання до учнів.

— Чому дівчина-кріпачка має ім'я, а панночка — ні?

— Хто, враховуючи назву твору, є головною героїнею повісті — Устина чи інститутка?

— Чому панночка захотіла одружитися з небагатим полковим лікарем, хоча до неї залицялися, напевно, й багатші паничі?

Складіть характеристики другорядних персонажів

Характеристика Назара — антикріпосницький образ, він рішучий, вольовий, як і Прокіп, здатний на силовий протест проти кріпацтва. Назар — панський візник. В уста цього персонажа авторка вкладає найбільш влучні та дотепні характеристики панів: він дуже влучно порівняв пана-ліберала з квачем, а про інститутку він зневажливо говорить: «Якби таку жінку та мені — я б її у комашню втручив, — нехай би пихкала!» Назар має веселу, жартівливу вдачу: «Та й зарегоче на всю хату. Такий уже чоловік був той Назар: усе йому жарти. Здається, хоч його на вогні печи, він жартуватиме». Але за цим гумором відчувається рішучий протест проти кріпацтва. Коли Устина плаче, почувши, що її чоловіка віддають у солдати, Назар каже: «Чого плачеш?, Гірше не буде!.. От чи буде краще, — не знаю». Мрія про волю для Назара пов’язана з втечею. Він не боїться, що його можуть спіймати, а лише замислюється над тим, що немає куди тікати: «Од якої втік, таку й здибав. Із дранки та вберешся в переперанку», бо, як співає він, скрізь «та все пани, та все дуки». Але він все ж таки тікає з рабства, щоб хоч дихнути вільною людиною. У його мові і вчинках розкривається волелюбний характер. Назар — великодушна і співчутлива людина: коли він дізнається, що Прокопу важко жити в місті, відвідує його і віддає весь свій невеликий скарб: «Приніс я тобі грошенят крихту, п’ять карбованців. Поживай здорові». А коли Прокіп зажурився, що нескоро зможе повернути їх, Назар каже на це: «Гай-га! Аби живі були! Се не панські гроші — братерські: ними не зажуришся. Я собі зароблю». Назар співчуває Прокопу й Устині, бажає їм щастя, бо сам його не має і добре знає, що таке горе. Втеча кріпаків від своїх панів була широко розповсюдженим явищем. В образі Назара автор показала прагнення всіх поневолених селян визволитися з кріпацтва. Назар, як і Прокіп, відверто виступає проти панів, виявляючи свій протест, бореться за власну волю.

Образ Прокопа в повісті «Інститутка» Марко Вовчок

Марко Вовчок усвідомлювала, що роль народних мас у антикріпосницькому визвольному русі неминуче має стати активною і виллється у відкриту боротьбу з кріпосниками. В «Інститутці» вперше з'являється образ кріпака, що захистився за допомогою сили, піднявши руку на пана. Це образ закріпаченого селянина Прокопа.
Прокіп — надзвичайно волелюбна особистість, і він не розуміє тих, хто примирився зі своїм становищем. Його мета — добитися вільного життя за всяку ціну: «Я так: або вирятуйся, або пропади!», «Та на волі і лихо і напасть — ніщо не страшне. На волі я гори потоплю!»
Прокіп ділиться своїми думками про волю з Устиною і Назаром, переконуючи їх у необхідності боротьби з панами за власну волю. Тому, коли поміщиця-інститутка здійняла руку на бабусю-кріпачку та Устину, Прокіп без вагання її зупиняє, схопивши за руки; «Годі, пані, годі!.. Цього вже не буде! Годі!» Пан-ліберал такі дії Прокопа розцінює як замах на життя поміщиці і віддає його у москалі, Прокіп «не пручався, сам руки простяг, ще й всміхнувея», бо знав, що гірше за кріпаччину нема нічого на світі, а на солдатчину дивився як на тимчасове лихо.
Прокіп — чесна, благородна людина, яка має почуття власної гідності та розуміє, що кріпаччина є протиприродним явищем, тому свою волю потрібно виборювати. Прокіп ненавидить пригноблювачів і здатний відкрито обстоювати власну людську гідність і честь близьких йому людей,
Провідною рисою характеру Прокопа є оптимізм. Про це говорить Устина, коли Прокопа пан вже розпорядився віддати в солдати: «Прокіп мене розважає, доводить мені, що це лихо дочасне, що повернусь, каже, — будемо вільні».
Прокіп вбачає шлях доволі у бунті проти панів, що переконливо . звучить в його мові.
Прокіп — рішучий, щирий, людяний до таких же знедолених, як і сам. Він наділений не лише духовною красою, але й зовнішньою: «високий парубок, ставний, поглядає, всміхається».
В образі Прокопа Марко Вовчок показала новий тип кріпака-бунтаря, в якому пробуджується класова свідомість, стихійний протест проти панів. Про волю він не тДльки мріє, а й активно бореться за неї.

7. Слово вчителя.

Змальовуючи героїв, талановиті письменники намагаються показати не лише індивідуальні, притаманні певній людині риси, а й характерні для більшості людей даного часу й стану. Тому ці образи називають типовими, і діють такі герої за типових обставин.

Наприклад, дівчата із дворянських сімей училися в пансіонах або інститутах, цікавилися здебільшого танцями й музикою, мріяли про вигідних женихів; як поміщиці були жорстокими до кріпаків, пихатими, жадібними, вважаючи все, зроблене людьми, своєю беззаперечною власністю, даною Богом. Такою є й інститутка, недаремно ж у неї немає у творі навіть власного імені.

8. Міні-вікторина «Про кого це?»

1) «Високий парубок, ставний, поглядає, всміхається». (Прокіп.)

2) «Плечистий, вусатий, у високій шапці. То-то чорнявий... як єсть собі ворон». (Назар.)

3) «Любо на волі дихнути». (Устина.)

4) «І говорить, і діло робить, і дитину колише». (Катря.)

5) «Нехай недобрі плачуть, а ти перетривай усе, витерпи бідочку!» (Бабуся:служниця.)

6) «Стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась... тільки погляне, то наче за серце тебе рукою здавить». (Інститутка.)

7) «Не б'є, не лає, та нічим і не дбає». (Пан.)

Увага! Зразок!!! Складіть порівняльну характеристику Устини й панночки.

Спільне
Сироти, молоді дівчата, розумні, здатні кохати
Відмінне
Устина	Панночка
весела, життєрадісна, працьовита, добра, привітна, з повагою ставиться до людей, над усе цінує волю, покірно сприймає негаразди, навіть знущання; спостережлива й кмітлива	жорстока, груба, лицемірна, з погордою ставиться до простих людей, жадібна, примхлива.; любить чоловіка, але по-дивному