|
|||
Наша третя Спадщина, що полягає у прагненні до Служіння, та Дванадцять концепцій міжнародного обслуговування, де визначено її принципи, можливо, є найменш відомою і зрозумілою. ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Де б не розпочинали закладати фундамент досвіду, ми завжди готові бути джерелом інформації. Проте ми, організація у США та Канаді, повинні бути обережними і не нав’язувати наші рішення. Наскільки нам відомо з нашого досвіду, рішення повинні прийматися колективною згодою членів групи певної країни, на основі їх власного розуміння Традицій. Ми можемо лише поділитися власним досвідом подолання схожих проблем, які перед нами вже поставали. Наша третя Спадщина, що полягає у прагненні до Служіння, та Дванадцять концепцій міжнародного обслуговування, де визначено її принципи, можливо, є найменш відомою і зрозумілою. Дванадцять концепцій – це збірка дванадцяти есе, написаних Біллом В. на час становлення нашої структури обслуговування, яка визначає принципи, що зумовлюють роботу нашої структури обслуговування. Вони по суті є списком принципів, що закликають нас, як довірених представників А.А., бути чесними, відвертими, справедливими та добрими керівниками. Вони закликають мудро та відповідально ставитися до усіх членів A.A. Вони забезпечують дотримання рівноваги між відповідальністю та повноваженнями у нашій структурі обслуговування. Система, викладена у Дванадцяти концепціях міжнародного обслуговування, заснована на делегуванні повноважень, праві на участь, принципах лідерства та певних додаткових положеннях, що є досить цікавими для вивчення. Моя повага до останньої Спадщини Білла В. та її шанування значно зросли, коли я розпочав взаємодіяти зі структурами A.A. в інших країнах світу. І хоча я завжди відчував величезну подяку за наявність Концепцій, права на участь та заклик, а також загальних гарантій Дванадцятої концепції, я ніколи навіть уявити не міг, наскільки справді цінними є всі принципи, викладені у кожній з Дванадцяти концепцій, доки не став свідком того, що відбувається, коли не вдається зберегти рівновагу між відповідальністю та повноваженнями. Як я вже згадував раніше, кожна країна здобуває власний досвід розвитку структури обслуговування. Наприклад, наш досвід показує, що спочатку країни можуть заснувати національний центр, відповідальність за діяльність якого зазвичай покладається на декількох довірених представників, що керуються рішеннями, прийнятими спільно на Конференції або Національною асамблеєю. Це зазвичай ефективний сценарій, поки функціонуючий центр не перетворюється на більш професійну структуру з визначеними посадами. Знову ж таки, згідно з нашим досвідом, наявність повноцінних працівників суттєво збільшує ризик неправильного тлумачення принципів. У певних країнах ми бачили, як рада та співробітники робили помилки, перешкоджаючи роботі Конференції або виконуючи свої обов’язки з несвідомим нехтуванням прагнень Товариства. Це невід’ємна складова закладення фундаменту досвіду, і ми вже пройшли цей шлях. Наші Концепції розвивалися відповідно до законів та постанов уряду штату Нью-Йорк у США, і вони надзвичайно ефективні в контексті існування у складі підзвітної ради, яка керує діловими справами Товариства у США та Канаді. Наша Конференція ніколи не була підзвітною складовою, адже Концепції зазначають, що це – Духовний суб’єкт. Через те що закони різних країн дуже відрізняються, застосування Концепцій на практиці не завжди було легким и взагалі можливим завданням. У деяких випадках неправильне тлумачення Концепцій призводило до того, що Товариство і всі його групи або Конференція реєструвалися як юридичні особи. Це іноді накладало серйозні обов’язки перед законом, адже посадовці або працівники у такому разі несли відповідальність за дії та фінансові операції всіх груп. На додаток до цього юридичного жаху, виникали ситуації, коли анонімність групи не існувала взагалі. У деяких випадках Офіс із загального обслуговування був змушений підписувати договори оренди для груп і пропонувати поліси пакетного страхування, що повністю суперечить Другій та Четвертій традиціям. Таке відхилення від принципів наших Концепцій іноді ставало причиною роз’єднаності, розчарування та сумнівів членів А.А., відвертаючи їх від ідей довіри та поваги, які лежать в основі діяльності нашої структури обслуговування. Ми у США та Канаді не застраховані від таких ситуацій. Вони завжди траплятимуться, якщо ми будемо нехтувати взаємодовірою та взаємоповагою, забуваючи про роль, яку кожен з нас відіграє у чудовому пошуку проявів милості Вищої Сили спільними зусиллями. При вирішенні всіх та кожних проблем, які поставали перед структурами А.А., що засновуються та розвиваються у інших країнах, я не втрачав віри у те, що місцева спільнота A.A. буде спроможною застосовувати Три спадщини, суть яких полягає у прагненні Одужання, Єдності та Служіння, для пошуку власних рішень. Як представник Товариства у США та Канаді, я маю пам’ятати, що єдина річ, якою ми можемо ділитися – це наш досвід подолання власних проблем. Маючи найдовшу історію існування, ми можемо запропонувати найдосвідченіші поради, але я був приголомшений тим, скільки мудрості ми здобули від відносно нових спільнот A.A. Іноді досвід певної країни, яка щойно зіткнулася зі схожими проблемами, може буди більш корисним для країни, де така проблема залишається гострою. Наш досвід у подоланні схожих проблем може дещо відрізнятися, але спільним рішенням проблем для структур A.A. у всіх країнах світу залишаються Три спадщини. Я переконаний, що доки ми вважатимемо Спадщини нашим благословенням, наше Товариство матиме успіх. А якщо ні, ми знехтуємо здобутками тих чоловіків та жінок, які були до нас, і, можливо, наділимо дітей, які народяться у світі, де існує проблема алкоголізму, майбутнім без наших надбань. Щоб не допустити цього, ми будемо віддано прагнути до Одужання, Єдності та Служіння. І розпочнемо робити це саме тут і зараз.
|
|||
|