Прочитайте виразно вірш «Блакитна Панна»

28.05

Урок української мови та літератури в 10 класі

Тема: М.Вороний «Блакитна Панна».О.Олесь «З журбою радість обнялася».Систематизація вивченого з теорії літератури

Про Миколу Вороного та Олександра Олеся ви готували нариси. Сьогодні ознайомимося з віршами поетів-романтиків.

1.Прочитайте виразно вірш «Блакитна Панна»

Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах...
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.

Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгождана, нездоланна...
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: "Осанна!"

А вона, як мрія сну
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.

І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.

Історія написання поезії

Цю поезію Микола Вороний написав у 1912 році. Вірш має яскраві тропи та витончену форму й передає два провідних мотиви: возвеличення краси природи та єдність природи з митцем. Блакитна Панна – це образ весни, яка тривожить душу ліричного героя.

19 століття ознаменувалося зростанням напруження в суспільному та політичному житті, тож митці-модерністи намагалися осмислити епоху шляхом пізнання метафізичних та духовних процесів й зламів, що спричиняють появу хаосу. Микола Вороний як яскравий представник символізму також був у пошуках вічних цінностей – однією з яких є мистецтво, народжене з гармонії краси.

Микола Вороний зазначив про свій вірш таке: "Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більш ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша." Поезія перегукується з віршем Павла Тичини "Арфами, арфами..."

До вашої уваги короткий аналіз поезії:

Тема: очікування приходу довгожданої весни та опис всієї краси природу у цю пору року
Ідея: уособлення весни та краси природи в образі Блакитної Панни
Віршовий розмір: нерівностопний хорей
Римування: перехресне
Художні засоби:
епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою
метафори: сміючись на пелюстках, на квітках
порівняння: а вона, як мрія сна чарівна
гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках
анафора: має крилами Весна запашна
окличні речення: ось вона – Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: "Осанна!"
інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись

2.Ознайомтеся з віршем О.Олеся
Вірш “З журбою радість обнялась” датований 1906 роком, складається всього з двох строф, в яких визначене поетичне кредо Олеся.

Образ журби з радістю в обіймах наводить на думку, що не буває радості без журби, так, як і журби без радості. Напевно, життя – це химерне сплетіння болю, туги з любов’ю і щастям. Хіба б могла людина відчути радість, якби не знала, що таке печаль?

У мистецтві, як і в житті, немає “білішого” і “чорного”. Від того, як складається життя митця, залежить настроєва тональність його творчості.

Вид лірики: інтимна (любовна)
Жанр: романс
Віршовий розмір: чотиристопний ямб

Тема:у житті людини є журба і радості, якими міниться життя.

З журбою радість обнялась…
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,
І з дивним ранком ніч злилась
І як мені розняти їх?!

В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто — не знаю я…

Літає радість, щастя світле,

Дзвенять пташки в садах рясних,

Сміються знову трапи, квіти…

А сльози ще тремтять на них.

Олесь висловив думку про те, що він і сам не знає, хто дужчий: журба чи радість. Ці почуття однаково дорогі поетовому серцю, бо вони наснажують і живлять його творчість. Може, творчість народжується зі страждання і стає джерелом розради для багатьох людей, які шукають відповіді на болючі для себе питання?

Вірш будується як художній монолог у двох строфах, двох етапах сповіді. Ліричний сюжет розвивається на контрастах: зіставляються настрої і почуття душі героя-мрійника.

Художня палітра твору забарвлена чарівною наспівністю і милозвучністю, яка досягається алітераціями та асонансами (у, о, а, і), символістський прийомом недомовлення, риторичним та анафорични запитанням.

У вірші розкривається складна діалектика почуттів ліричного героя, силу яких увиразнють антитези, порівняння(сліз з перлинами).

Журба і радість стають живими істотами, поміж них з’являється ліричне “я”. Реальне переплітається з містичним, надчасовим, витворюючи багатозначний образ художнього світу.

3. Відомості з теорії літератури можна повторити за електронним посібником для 10 класу на стор.359-366.

⇐ Предыдущая 12