Тема: МОВА ПЕРСОНАЖА В ДІАЛОЗІ ТА СЛОВАХ АВТОРА

Тема: МОВА ПЕРСОНАЖА В ДІАЛОЗІ ТА СЛОВАХ АВТОРА

Ознайомившись із матеріалом, ви:

Дізнаєтесь

 про мову песонажів у діалозі та словах автора;

 про синоніміку різних способів передачі прямої мови;

 про роль авторської характеристики;

 про мовні засоби індивідуалізації персонажів у художньому творі.

Навчитесь

 застосовувати знання про мову персонажів в діалозі та словах автора;

 застосовувати синоніміку різних способів передачі прямої мови;

 визначати мовні засоби індивідуалізаціїперсонажів твору.

Зрозумієте

 як застосовувати здобуті на уроці знання;

 як знаходити мову персонажів у діалозі та словах автора;

 синоніміку різних способів передачі прямої мови;

 про роль авторської характеристики у творі;

 про роль засобів індивідуалізації персонажів у художньому творі.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Індивідуалізація персонажів в оповіданні передається загальнонародною лексикою. Образ Тирлика формують слова, які він перейняв у дорослих (бригадир ондечки; перекур, підкинете трояка – до обіду і впораюсь; щоб ви кров свою так пили, ідоли кляті; виконать – перевиконать); звертання (бабуню, дідуню – до рідних; бабо, діду – до чужих); форми вітання (Бог на поміч, здрастуйте) тощо. Характер героя автор відображає словосполученнями: блискав сердито очима, щиро обурений, набурмосився Тирлик, побрів замислено, серйозне обличчя, йде поважки, іде непоквапки, відповів незалежно. Риси вдачі маленького хлопчика, його щирість, людяність, підкреслюють конструкції, які, можливо, яскраво не виділяються в тексті: розчаровувати бабу не хочеться; подумав, щоб іще сказати утішливе; я вам, бабо, іншим разом принесу; а чого бабуня плакала? Слід звернути увагу на фразеологічні звороти, використані у творі: ніж гострий у серце; і не снилось; горло змочити; як у воду впав; ні світ ні зоря; сам собі пан; не морочив голову; до серця припав; очі прогледів; поли різати та утікати; напустила туману.

Завдання 1. Прочитайте. Переробіть цей текст, замінивши пряму мову на непряму. Поясніть розділові знаки. Підкресліть слова, які демонструють ставлення автора до Тирлика.

– Листа, бач, одержали, – знов аж розсердився дідуньо. Од мамки твоєї розумної... Пише, щоб ми тебе до неї одвезли... В школу треба оддавати. Паче тобі тут уже так і погано...

Тирлик і пукавку опустив – так його новина та вразила. А дідуньо знов за сокиру. Та Тирлик не став уже в нього й допитуватись: підібрав шомпол, побрів до хати замислено. Проводжали всім хутором. Баби сякалися у фартухи та краєчки хустин, діди ж хоч і не плакали, але теж були всі зажурені. Бабуня як сіла позаду на воза, так і вклякла, дідуньо ж примостився попереду, поруч із Тирликом: вони удвох правитимуть кіньми. І хоч Тирлик щосили тримався за віжки, він не відчував тієї втіхи, як відчував би за інших обставин. Настрій дорослих передався і йому, Тирликові уже й хочеться їхати, і не хочеться, щось підказує йому, що він їде звідси назавжди. Він ще не розуміє всього – зрозуміє набагато пізніше, коли стане дорослим, однак теж проймається загальною зажурою, що огорнула всіх дідів і бабів. Але Тирлик – хлопець. Тирлик і не подумає плакати, тому він тільки супиться, точнісінько так, як дідуньо. Заплаче ж трохи пізніше, уже за хутором, коли почне злазити з підводи та проситись додому, назад.

Завдання 2. Прочитайте уривок із оповідання. Вкажіть речення з прямою мовою. Поясніть розділові знаки. Виконайте розбір виділених слів за будовою.

Побачивши, що Тирлик повернув до воріт, дід Остап зашкутильгав швиденько до хвіртки.Одна нога в діда Остапа своя, другу втратив на війні й проте розповідати не любить. «Одпанахало та й усе!» – відповідав якось аж сердито. Тирлик тільки дивується, як дід Остап, отакий характерник, досі не додумався украсти в когось ногу та й приточити замість отієї дерев’яної ступи. А може, уже і вкрав, тільки не хоче на люди виносити?

– Де ж це ти пропадав? – цікавиться дід, одчиняючи хвіртку. – Я за тобою

вже й очі прогледів.

Проходять за хату, у садок, де стоїть пасіка. Вулики, мов маленькі хатини, на високих ніжках, пофарбовані в синє, а внизу попід кожним посилано річковим піском. Від того здається, що тут і сонця удвоє більше, аніж на вулиці, воно так і пронизує наскрізь. Пахне вощиною й медом, висне рівномірний приглушений гул, тисячі бджіл снують туди та сюди золотистими літачками.

Завдання 3. Перекладіть текст з російської мови на українську. Звірте переклад з оригіналом. Замініть діалог на речення з прямою мовою і запишіть. Поясніть розділові знаки.

– Не бойся, они тебя не укусят, – говорит дед Остап, ведя Тырлыка до высокого шалаша. – Они злых людей только кусают.

– А я не боюсь! – бодрится Тырлык, однако каждый раз втягивает в плечи голо ву, когда пчела пролетает мимо.

Возле шалаша Тырлык садится на пенёк, за дощатый стол, что тоже пахнет вощиной и мёдом: аж хочется его лизнуть. Дед тем време- нем идёт в шалаш и возвращается с деревянной тарелкой.

– Ану, казак, угощайся!

Перед Тырлыком – мёд. Золотистый, запечатанная белая вощина, порезанная на аккуратные ломтики. Мёд вытекает из разрезанных пополам ячеек, сползая на тарелку тяжёлыми золотыми каплями. Тырлык осторожно берёт первый ломтик, подносит ко рту.

– Вкусный!

Довідка:

Шалаш-курінь.

Бодрится – бадьориться.

Каждый раз – щоразу.

Пчела – бджола.

Тем временем – тим часом.

Возвращается – повертається.

Угощайся – пригощайся.

Ломтики – скибочки.

Ячейка – чарунка(стільник).

Пополам – навпіл.

Каплі – крапля(краплина).

Осторожно – обережно.

Вкусный – смачний.