Тому ми залишаємось тут. Ми залишаємося заради тих, хто залишається.

Тому ми залишаємось тут. Ми залишаємося заради тих, хто залишається.

І в цьому сенсі ми день від дня бачимо все нові «чудеса». Чудо навернення тих, хто ніколи не молився, і тепер не залишає молитися вервицю кожен день. Люди, які були дуже далекі від практикуючих християн, а тепер з щирою відданістю щодня беруть участь у Св. Літургії. Молодь, яка навіть в розпал всієї цієї невизначеності та розгубленості відчула покликання Бога і робить вибір присвятити своє життя Йому. Героїчні справи милосердя. Сповіді за багато років. Примирення, які здавалися неможливими.

Також Чудо заступництва Пресвятої Богородиці в християнських сім'ях. Ми не раз чули, що снаряд впав на будинок, але він не вибухнув. Або що був дуже сильний вибух, який зруйнував весь поверх, але його жителі були врятовані. І говорять з повною упевненістю: "Богородиця захистила нас, тому що ми молимося вервицю всією сім’єю".

В апостольському служінні не менш вражаючим є те, що Бог дозволяє нам робити. Організована безперервна молитва Св. Вервиці, 24 години, в яких бадьоро моляться наші парафіяни, будучи впевненими в тому, що Вервиця знову поверне мир на цю благословенну землю. Молодь продовжує приходити і до неї додаються ще нові люди. На прохання їх самих розпочався курс вивчення катехизму, і до них приєдналися також деякі дорослі наші парафіяни. І, як спосіб протистояти сильним напруженням, ми організовуємо разом з ними щотижня спорт. Це весело дивитися, як вони грають, поширюючи радість, з якою вони святкують кожен гол, на тлі вибухів. Це є одним з тих небагатьох моментів, у яких вони можуть "забути", що вони живуть у розпалі війни.

Ми проповідували для них два рази Духовні Вправи Св. Ігнатія Лойоли. Брало участь 20 молодих людей. Не було умов до яких ми звикли, контакту з природою, тишею і спокоєм. Вони робили вправи фактично закритими, довіряючи Богові долю своєї родини і роздумуючи під гуркіт вибухів. Хіба ця молодь не герої?

Нещастя і чудеса. Вони створюють історію Сирії, як і в багатьох інших місцях, охоплених війною по цілому світі. Це також історія нашого життя зі своїми радощами і печалями, випробуваннями та досягненнями. Це також історія Церкви, що "здійснює своє мандрування серед переслідувань світу та Божих потіх ". (Св. Августин, Місто Боже XVIII, 51, СР Lumengentium 8).

Хай живе місія!

Отці та сестри місіонери в Алеппо, Сирія

Згромадження Воплоченого Слова

Переклад з іспанської о. Теодор Мацапула, ВС, м. Омськ (Росія)

⇐ Предыдущая 1 23