Найдавніші чергування голосних

Найдавніші чергування голосних

Зміну звуків під час таких чергувань не можна пояснити законами сучасної української мови, тому їх потрібно запам’ятати. Відбуваються вони в першу чергу в дієсловах, рідше — в іменниках чи прикметниках, утворених від дієслів.

· [е] —[о]: вести — водити, нести — носити, мелю — молоти;

· [е] —[і]: летіти — літати, текти — витікати, пекти — випікати;

· [і] —[а]: сідати — садити, лізти — лазити, гінкий — ганяти;

· [о] —[а]: ломити — ламати, скочити — скакати, стояти — стати;

· [у] —[а]: трусити — трясти, грузнути — грязь;

· [у] —[ов]: кувати — коваль, сунути — совати;

· [и] —[і]: ліпити — липнути, сито — сіяти;

· [и] —[Ø]: дожидати — ждати;

· [и] —[о] —[Ø]: бити — бої — б’ю;

· [и] —[у] —[о] —[Ø]: засихати — сушити — сохну — висхлий, дихати — дух — здохнути — тхнути;

· [і] —[и] —[о] —[Ø]: вінок — вити — сувої — в’ю.

Пізніші чергування голосних

1. Чергування[о],[е] з[і] —одна з найхарактерніших рис української мови, тому що властиве тільки нашій мові й не відбувається в жодній іншій слов’янській.

Звуки [о] та [е] вживаються у відкритому складі, звук [і] — у закритому, якщо не діє явище аналогії. Це чергування досить поширене, відбувається при словозміні та при словотворенні різних частин мови в префіксах, коренях, суфіксах та закінченнях: відзивати — одзивати, свій — своєму, порядність — порядності, якім — якому.

Особливу увагу слід звернути на такі слова:

· Київ, Київщина, київський — Києва,

· Миколаїв, Миколаївщина, миколаївський — Миколаєва,

· Копачів, копачівський — Копачева,

· Ржищів, ржищівський — Ржищева,

· Витачів, витачівський — Витачева,

· Чугуїв, чугуївський — Чугуєва.

Часто сплутують назви населених пунктів з другою частиною -піль, утворених від поле, та на -поль, що походять від грецького слова поліс — місто.

У перших у кінцевій частині -пільвідбувається чергування [і] в закритому складі з [о] у відкритому:

· Тернопіль — Тернополя,

· Златопіль — Златополя,

· Бориспіль — Борисполя,

· Ганнопіль — Ганнополя,

· Вишнопіль — Вишнополя,

· Ольгопіль — Ольгополя.

· У географічних назвах на — пользазначене чергування не відбувається: Сімферополь — Сімферополя,

· Севастополь — Севастополя,

· Нікополь — Нікополя,

· Мелітополь — Мелітополя,

· Маріуполь — Маріуполя,

· Овідіополь — Овідіополя.

Літери, що вживаються в початковій формі, зберігаються й у прикметниках, утворених від назв населених пунктів:

· Світлопіль — світлопільський,

· Катеринопіль — катеринопільський,

· Ряснопіль — ряснопільський,

· Крижопіль — крижопільський;

· Нікополь — нікопольський,

· Теофіполь — теофіпольський,

· Новосевастополь — новосевастопольський,

· Мелітополь — мелітопольський.

· Відбувається чергування також в українських чоловічих прізвищах на -ів (-їв): Пономарів — Пономарева,

· Федорів — Федорова,

· Лесів — Лесева,

· Андріїв — Андрієва,

· Тимофіїв — Тимофієва,

· Гуреїв — Гуреєва.

Частина слов’янських прізвищ уживається з очи е, а частина — з і:

· Грабовський, Боровиковський, Садовський, Колосовський, Крижановський, Котляревський, Писаревський,

але

· Дідківський, Васильківський, Голованівський, Вериківський, Білоцерківський.

Прізвища російського походження мають суфікси -ов, -ев (-єв),-еєв (-єєв), у яких голосні [о],[е] не чергуються з [і]:

· Горбачов, Кузнецов, Степанов, Пономарьов, Тимофєєв, Федоров, Лазарев, Муромцев, Нехорошев, Андреєв, Менделєєв.

Зазначені суфікси зберігаються й у похідних прикметниках:

· хрущовська епоха, Кіровський район, Ульяновський район, брежнєвський застій, сусловські заборони, федоровська лікарня тощо.

Зберігається [о] в похідних від абревіатури

· НАТО — натовськ{й, натовець.

Як винятки функціонують:

· оборогу — оборіг,

· морогу — моріг,

· смороду — сморід,

· порогу — поріг,

· просторінь;

· погірдний, хоч погорда;

· діловод, паровоз, тепловоз,

· медонос,

· хлібороб,

· риболов,

але теплохід, пішохід, всюдихід, стравохід (частина -хідзавжди вживається з і), га-

зопровід, носоріг, Козеріг та інші.

⇐ Предыдущая 1 23