Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Зразок плану до твору-роздуму



Зразок плану до твору-роздуму

      Де праця, там і щастя
І.Моє уявлення про щасливу людину.
ІІ. Труд — джерело справжнього щастя.
1. У праці розкриваються творчі сили людини.
2. Труд розвиває розум і здібності, загартовує волю.
3. У праці міцніє справжня дружба.
4. Труд — джерело багатства нашої країни.
5. Людину цінують за працею.
ІІІ.  Сенс життя — у праці.

2. Використайте аргументи (докази) для твору-роздуму.

Будь сучасним

Бути сучасним — не обов'язково бути "модним" у компанії, в якій ти часто буваєш.
Бути сучасним — це добре знати історію, найважливіші цінності людської культури. Лише за цієї умови можна по-справжньому оцінити сьогодення і побачити перспективи розвитку суспільства.
Бути сучасним означає вміти знайти себе, своє місце в житті, визначитися з власним покликанням, обрати професію відповідно до своїх здібностей, нахилів та уподобань.
Люди, які повністю замикаються в якійсь одній сфері праці чи відпочинку, а все інше відкидають, — уже не наші сучасники.
Для справді сучасної людини (навіть найбільш зайнятої) необхідно зустрічатися з людьми, обмінюватися ідеями і духовними цінностями.

Словничок
Щоб виразити свою думку, використайте наступні словосполучення:
Я думаю, що... Я не сумніваюсь у тому... Мені здається... З цього приводу у мене інша думка... Я притримуюсь іншої думки... Я впевнений, що... Зараз побутує думка, що... Можливо, не всі згідні з тим, що... На мій погляд... Мені хочеться зауважити... У народі кажуть... Я переконаний в тому, що... Я абсолютно згідний з тими, хто... Я повністю поділяю точку зору... По-перше… По-друге… Таким чином… Підсумовуючи сказане … Отже

 Усі ці вирази є вставними, тобто відокремлюються комами.

                Зразки творів-роздумів

           Прекрасне і потворне у нашому житті

На перший погляд, це — такі прості і зрозумілі поняття. Але як часто у житті ми помиляємось: потворне сприймаємо як прекрасне, а прекрасне — як потворне.
Безперечно, якби потрібно було дати визначення прекрасного, то це те, що викликає в людини радість, задоволення, хороший настрій. Якщо це визначення правильне, то алкоголь і наркотики для окремих людей теж прекрасне, тому визначити і збагнути до кінця, що таке прекрасне, — не так просто. Це, мабуть, передусім те, що не завдає шкоди людині. Недаремно прислів'я каже: "Не все золото, що блищить."
А як часто ці поняття підмінюються. Наприклад: що поганого в тому, коли подруга подрузі каже: "Ти знаєш, як я тебе люблю і ціную. І тому, як щирій товаришці, розкажу, що говорять про тебе у класі". Здається, наміри ніби товариські, але чи буде солодко на душі у дівчини, яка слухає про себе всякі дурниці. Звісно, це — потворне.
Разом з тим, прекрасне сприймаємо як потворне. Пам'ятаєте казку "Гидке каченя"? Хіба не зустрічаємо ми таких гидких каченят серед нас? Можливо, не вдались вони вродою, не мають заможного становища, не впевнені, врешті-решт. Але придивіться до них. Яка в них душа! Яке багатство почуттів! Це ж прекрасні люди!
Як на мене, кожна людина за своєю природою — митець. Вона здатна творити, будувати, бачити прекрасне і руйнувати потворне. Якби усі люди були такими, тоді б у світі було багато-багато прекрасних речей, думок, вражень, емоцій, тоді б усі люди були щасливими.
Пам'ятаймо! Наше життя — не вічне, тому ми повинні насолоджуватись ним, а не гаяти часу на дрібниці.

                                                                             Ірина Медицька


Чиста совість — найбільше багатство

   Ми часто нарікаємо на те, що з нами неввічливо повелись, не так нам сказали, не так зробили. А чи завжди ми самі правильно чинимо, чи завжди можемо сказати, що наш вчинок не викликає ніяких сумнівів? Якби кожна людина задумувалась над цим, наше життя було б набагато кращим. Від нашої порядності, відповідальності та професіоналізму залежить багато. Коли б кожна людина працювала добросовісно — результат завжди був би якісним. Ми жаліємося, що в нас погана держава. А що таке держава? Це — люди, які в ній живуть і працюють. Це — влада, яка також складається з людей. Якби кожна людина, незалежно від своєї посади чи місця, де вона працює, чинила по совісті, ми не мали б причин казати, що в нас — погана держава. Наприклад: наше найважливіше завдання — навчання. Чи завжди ми готуємось до уроків, чи не прогулюємо їх? Саме від наших знань залежить, якими будемо спеціалістами — вчителями, лікарями, інженерами. Від нашого добросовісного навчання залежить майбутнє нашої держави: які люди її населятимуть, наскільки добросовісно вони працюватимуть? Чи будуть чистими їхнє сумління, їхня душа, їхні помисли? Задумуймося над цим хоча б іноді...

Оля Манжос.

 

    Книга, що є невичерпним джерелом моралі

"Біблія" — це карта подорожнього, палиця прочанина, компас пілота, меч воїна, хартія християнина." Саме такі слова можна прочитати на перших сторінках Нового Заповіту. А чим є Біблія для нас, свідомих людей сучасного світу, які вважають себе християнами? Чому ми забуваємо її справжнє значення та цінність у власному житті? Чому ми, подорожні, блукаємо незнаними шляхами і не візьмемо карти, яка усе життя поруч, а ми не бачимо її? Чому, будучи в польоті власної слави, забуваємо про компас, адже іноді можна не побачити попереду високої гори.
Біблія — це своєрідний провідник, який подарував нам Бог для того, щоб, перечитуючи її, ми засвоювали безцінні уроки життя і святий зміст цієї книги, адже її відкривають на Останнім суді.

Біблія кладе на нас велику відповідальність; вона винагородить наше найкраще зусилля і засудить усіх, хто легковажно нехтує її святим змістом. Вона мусить заповнити нашу пам'ять, оволодіти нашим серцем і направляти наші кроки. Вона є копальнею багатства, раєм Божої слави і рікою духовного задоволення" (3 Нового Заповіту).
Біблія — це Велика Книга, в якій немає повторень, бо, перечитуючи її рядки знову й знову, відкриваємо для себе щось нове і неповторне.
Біблія — це святилище, дорога до Бога, якою, на жаль, крокують не всі. У ній — вирішення будь-яких проблем. То чому ж ми не бережемо святе слово, Боже слово?! Воно має бути для нас найріднішим і найсвітлішим. То ж крокуймо дорогою до щастя, до світлої любові.

Біблія — це шлях до спасіння, то йдімо ним!

                                                                                  Ольга Поліщук

 

Домашнє завдання: 1. Усе, що надруковано червоним, записати в зошити й вивчити як таблицю множення 2 на 2.

2.З усім іншим матеріалом уроку знайомитесь усно для розуміння роздуму як типу мовлення.

3. Твір писати не треба, але знати композицію роздуму треба напам’ять.

4. Хто не здав контрольну, той складає ще діалог про зустріч двох однокласниць у бібліотеці.

 

Роботу здати не пізніше 22-00 вівторка 12.05.2020 року, бо в середу 13.05. виставляються семестрові оцінки. Хто не встиг – той запізнився, оцінка буде відповідна.



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.