Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Види процесуальних строків та їх характеристика



2. Види процесуальних строків та їх характеристика

В юридичній літературі існує безліч класифікацій процесуальних строків із застосуванням різноманітних критеріїв, найдоцільнішим з яких, на нашу думку, є спосіб визначення процесуальних строків та сфера регулювання суспільних відносин.

Процесуальні строки

За способом визначення строки поділяються на:

— встановлені законом;

— визначені судом, органом владних повноважень (посадовою особою).

Встановлені законом строки, в свою чергу, за сферою регулювання суспільних відносин поділяються на:

1. Строки звернення за захистом порушених прав.

У провадженнях з адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом пропущених прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАСУ).

Водночас, у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій позовну заяву може бути подано у п’ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, а позовні заяви стосовно рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, мають бути подані не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. У такі

самі строки подаються позовні заяви щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів владних повноважень, їх посадових осіб; кандидатів їх довірених осіб; партій (блоків), їх посадових осіб; ініціативних груп референдуму, офіційних спостерігачів тощо.

Позови щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій (що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці) подаються у дводенний строк із дня прийняття таких рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності.

Не пізніше як за два дні до голосування подається позовна заява про уточнення списку виборців.

Позовну заяву може бути подано до суду в десятиденний строк із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів із приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби та у триденний строк у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Позовна заява про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України може бути подана ЦВК до Вищого адміністративного суду України протягом трьох днів після виявлення підстав, встановлених законом для скасування реєстрації.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть звернутися до окружного адміністративного суду з позовною заявою про заборону чи обмеження права на мирні збори негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо. Організатори мирних зборів також мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.

В адміністративно-деліктних провадженнях строком звернення за захистом порушених прав, тобто строком притягнення до адміністративної відповідальності, виходячи із загальних правил охорони прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством, слід вважати негайно.

Водночас адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні — через два місяці з дня його виявлення. За офіційним тлумаченням, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 30 травня 2002 р. № 7-рп/2001 передбачені ст. 38 КУпАП строки не застосовуються у випадках притягнення юридичних осіб до відповідальності у вигляді застосування фінансово-господарських та адміністративно-господарських санкцій.

Отже, порушення справи про адміністративне провадження здійснюється негайно з часу вчинення правопорушення, а накладення стягнення — не пізніше двох місяців (ст. 38 КУпАП).

2. Строки повідомлення про час і місце розгляду справи.

У провадженнях у сфері управління законодавець не встановлює строків повідомлення про час і місце розгляду адміністративної справи. Проте органом владних повноважень (посадовою особою), іншим уповноваженим суб’єктом направляється запрошення учасникам процесу для дачі пояснень і участі у слуханнях адміністративної справи, в якому вказуються час і місце її слухання. Відсутність учасника адміністративного провадження не може бути перешкодою для проведення адміністративного слухання.

У провадженнях з адміністративного судочинства, за загальним правилом, повістка про час і місце розгляду справи повинна бути вручена особі, яка бере участь у справі, не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Повістка у справах, для яких встановлені скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду. При призначенні строку, достатнього для прибуття до суду, має бути враховано:

— відстань від місця проживання (перебування) особи, яка бере участь у справі, до місця дислокації суду;

— наявність транспортного сполучення та інтенсивність руху транспортних засобів;

— інші умови.

Однак, в окремих випадках законодавець конкретизує строки повідомлення у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду. Наприклад, у справах з приводу рішень, дії чи бездіяльності виконавчої служби суд повідомляє відповідача про подання позовної заяви не пізніше ніж наступного дня після відкриття провадження у справі; у справах щодо реалізації права на мирні збори позивач та організатор зборів про відкриття провадження у справі повідомляються судом негайно.

В адміністративно-деліктних провадженнях законодавець не встановлює строків повідомлення про час і місце розгляду справи. Однак справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і розгляд справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУпАП).

Отже, з цього випливає, що про час і місце розгляду справи особа повинна бути повідомлена заздалегідь. Більше того, окремі види правопорушень розглядаються тільки в присутності особи, яка вчинила це правопорушення, й у разі ухилення її від явки, цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.

3. Строки розгляду адміністративних справ.

У провадженнях у сфері управління, за загальними правилами, строк здійснення провадження не повинен перевищувати тридцяти днів із дня реєстрації заяви, скарги, початку провадження за ініціативою уповноваженого суб’єкта. У разі коли розгляд адміністративної справи не вимагає додаткових заходів, — п’ятнадцяти днів. Строк здійснення провадження може бути продовжений, але не більш як на п’ятнадцять днів.

У провадженнях з адміністративного судочинства, за загальним правилом, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАСУ.

Поняття «розумний строк» визначається як таке, що означає найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи (без невиправданих зволікань).

Розглядаючи подання Верховного Суду України щодо конституційності положень ч. 3 ст. 120, ч. 6 ст. 234, ч. 3 ст. 236 КПК України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину. Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо . Ці положення повною мірою відносяться і до розгляду, і до вирішення адміністративних справ. Але за будь-яких обставин строк розгляду справи не може перевищувати двох місяців із дня відкриття провадження у справі.

Кодексом адміністративного судочинства України передбачені також скорочені строки розгляду окремих категорій адміністративних справ. Наприклад, у разі оскарження нормативно-правових актів адміністративна справа вирішується не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі; справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, органів владних повноважень, які порушують законодавство про вибори, оскарження дій кандидатів, політичних партій, офіційних спостерігачів, вирішуються у п’ятиденний строк після надходження позовної заяви; справи щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України — у триденний строк після надходження позовної заяви; справи щодо уточнення списку виборців — у дводенний строк, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до голосування — невідкладно; адміністративна справа про дострокове припинення повноважень народного депутата України вирішується протягом семи днів після відкриття провадження у справі; справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішуються протягом десяти днів після відкриття провадження у справі; справи про обмеження права на мирні збирання та про усунення обмежень на такі збори вирішуються протягом трьох днів.

В адміністративно-деліктних провадженнях справа про адміністративне правопорушення розглядається в п’ятнадцятиденний строк із дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ст. 277 КУпАП). Законодавець встановлює для розгляду окремих видів правопорушень скорочені строки. Наприклад, адміністративні правопорушення, пов’язані з переробкою, заготівлею або збутом радіоактивно забруднених продуктів харчування, обігом наркотичних засобів, посівом та вирощуванням снодійного маку, дрібним хуліганством та іншими, розглядаються протягом доби; незаконною торговельною діяльністю, порушенням порядку проведення зборів, мітингів — у триденний строк; дрібним викраденням чужого майна — у п’ятиденний строк; з порушеннями використання газу, електричної і теплової енергії — у семиденний строк.Таким чином, справи про адміністративні правопорушення розглядаються протягом:

— однієї доби;

— трьох днів;

— п’яти днів;

— семи днів;

— п’ятнадцяти днів.

Установлення законодавцем таких скорочених строків пояснюється тим, що: по-перше, адміністративні правопорушення легко встановлюються і не потребують багато часу для їх розслідування; по-друге, за скороченим строком розглядаються справи найбільш суспільно значущі (реалізація радіоактивно забруднених продуктів харчування) і з метою припинення правопорушення має бути строкова реакція державних органів; по-третє, оперативність реагування на вчинені правопорушення носить превентивний характер щодо вчинення більш тяжких правопорушень (злочинів), а також виховний характер щодо правопорушника та оточуючих його громадян.

4. Строки оскарження постанов у справі та перегляду справи.

Скарга щодо перегляду адміністративного акта, прийнятого органом владних повноважень (посадовою особою), подається протягом тридцяти днів після набрання ним чинності.

У провадженнях з адміністративного судочинства, за загальним правилом, заяви про апеляційне оскарження подаються:

— щодо ухвали суду першої інстанції — протягом п’яти днів із дня проголошення ухвали;

— щодо постанови суду протягом десяти днів.

Апеляційні скарги подаються:

— на ухвалу суду першої інстанції — протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження;

— на постанову суду — протягом двадцяти днів.

Ухвалу про відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач постановляє протягом трьох днів після отримання апеляційної скарги.

Розгляд апеляційних скарг здійснюється у строки, встановлені для розгляду адміністративних справ судом першої інстанції, тобто протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Питання про відкриття касаційного провадження вирішує суддя-доповідач у п’ятиденний строк, про що постановляє відповідну ухвалу.

Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п’яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем. Розгляд касаційної скарги здійснюється у строки, встановлені дня розгляду адміністративних справ судом першої інстанції, тобто протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня відкриття провадження у справі.

При оскарженні за винятковими або нововиявленими обставинами скарга подається протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Оскарження судових рішень за наслідками розгляду справ щодо рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, уточнення списку виборців, дій або бездіяльності органів владних повноважень, їх посадових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, оскарження дій кандидатів у депутати, їх довірених осіб, партії, офіційних спостерігачів тощо може бути здійснене в апеляційному порядку у дводенний строк із дня їх проголошення, а оскарження судових рішень, ухвалених до дня голосування, — не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

Справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, суд апеляційної інстанції розглядає у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження.

Скарга на постанову у справі про адміністративне правопо-

рушення в адміністративно-деліктних провадженнях може бути

подана протягом десяти днів із дня винесення постанови. Для

розгляду цієї скарги, а також протесту прокурора законодавець

встановлює десятиденний строк із дня їх надходжень, якщо

інше не встановлено законами України.

5. Строки виконання постанов у справі.

У провадженнях у сфері управління адміністративний акт може бути звернений до виконання протягом року, але не раніше закінчення строку для його оскарження.

У провадженнях з адміністративного судочинства виконання постанови суду тісно пов’язане з набранням судовим рішенням законної сили (ст. 254 КАС України). Постанови суду виконуються негайно після набрання ними законної сили. За рішенням суду може бути відстрочення і розстрочення виконання судового рішення (ст. 263 КАС України).

В адміністративно-деліктних провадженнях постанова звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову, протягом трьох місяців із дня її винесення. У разі пропуску цього строку постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню.

6. Строки, тривалість і межі яких визначаються судом, органом владних повноважень (посадовою особою).

З метою всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, а також з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи суддя, який одержав позовну заяву, або суддя-доповідач апеляційної чи касаційної інстанції можуть встановлювати строк:

а) для усунення недоліків позовної заяви;

б) для підготовки справи до судового розгляду;

в) проведення попереднього судового засідання;

г) для підготовки відповідача до справи у зв’язку зі зміною позивачем позовних вимог;

ґ) на який зупиняється провадження в разі заявлення обґрунтованого клопотання стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору;

д) для подання заперечення на апеляційну скаргу;

е) для вивчення змінених апеляційних вимог і подання заперечення;

є) для подання заперечення на касаційну скаргу;

ж) звернення адміністративного акта до виконання;

з) відстрочки виконання адміністративного акта.

Суд може встановити строки і для вчинення інших процесуальних дій, якщо такі строки не встановлені законом.

Орган владних повноважень, посадові особи, уповноважені розглядати адміністративні справи, також можуть встановити строки для надання необхідних матеріалів справи, що встановлюють докази, залучення до справи відповідних документів, довідок, якщо такі строки не встановлені законом, а всебічність, повнота та об’єктивність розгляду і вирішення справи потребують додаткових досліджень.

 



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.