Практичний блок. Розставте прізвища в алфавітному порядку.. Слова розставте за алфавітом і запишіть.. Слова розставте за алфавітом і запишіть.. Перекладіть слова українською мовою. П’ять слів за вибором уведіть у контекст.. Вивчити напам’ять місяці року.

Практичний блок

1. Розставте прізвища в алфавітному порядку.

Гамалія, Чубинський, Заньковецька, Ґжицький, Січинський, Кухаренко, Кальченко, Кметь, Івченко, Зюков, Абашев, Ухов, Опанасюк, Мстиславець.

Ключ.У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте речення.

2. Слова розставте за алфавітом і запишіть.

Сад, вишенька, жайворонок, зерно, холодно, ліс, листопад, переліт, зранку, зовсім, доверху, чисто, здогад, личко, лицар, жердка, щітка, шланг, віз, горб, радощі, цукор.

Ключ.З останніх букв записаних слів повинно скластися прислів’я.

3. Слова розставте за алфавітом і запишіть.

Степ, стебельце, вівчар, зола, жар, вилов, відліт, вище, хороше, удруге, число, яйце, підріс, палац, питання, відступ, виступ, відплата, підрив, шарж, футляр, хром.

Ключ.З останніх букв записаних слів повинно скластися прислів’я.

4. Перекладіть слова українською мовою. П’ять слів за вибором уведіть у контекст.

Пчеловодство, единство, басня, стоимость, объяснение, билет, жена, студент, вдохновение, писатель, железо, находка, основание, пчела, свидетельство, шмель, звон, клюв, взаимодействие, общение, взаимосвязь, воспитательница, посев, подсолнух, ученик.

5. Вивчити напам’ять місяці року

Січень – январь

Лютий – февраль

Березень – март

Квітень – апрель

Травень – май

Червень – июнь

Липень – июль

Серпень – август

Вересень – сентябрь

Жовтень – октябрь

Листопад – ноябрь

Грудень – декабрь

6. Прочитати і перекласти текст.

Місяці року

Січень – перший місяць календарного року. Він дістав свою назву від сікти (у цей час найчастіше вирубували ліс). Інші його назви: тріскун (бо тріщало все від січневих морозів), сніговик, льодовик, просинець, сніжень, сніговик. Російська назва місяця – январь – походять від імені античного божества Януса, котрий піклувався початком і кінцем усякої справи, завершував старе і розпочинав нове.

Лютий – таку назву цьому місяцю дали люті морози, які сковують землю і води, лютують у цей час і голодні дикі звірі. Називали ще його крутнем, бо крутила віхола над селами і полями. І громником, бо могли прийти перші громи. Інші народні назви: крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг. Російська його назва – февраль походить від латинського слова фебруаріус, що означає «очищення», бо саме в цьому місяці древні римляни здійснювали обряд очищення, тому що завершувався календарний рік.

Березень – у давнину його називали березоль, березозорь, сочень, соковик, протальник, капельник, бо вже капає зі стріх і береза починає давати свій цілющий сік. Саме з оживлення берези після зимових холодів і пов’язана назва місяця, що означає наступ весни. В Росії березень іменують марсом або мартом на честь давньоримського бога війни Марса.

Квітень – бо розквітає природа, звільнившись від холодних обіймів зими та післязимових приморозків. Ще його називали дзюрчальник, снігогін, цвітень, краснець, водолій, лукавець. Російська назва апрель походить від імені давньогрецької богині кохання і краси – Афродіти (за римським варіантом Венери).

Травень – назву йому дали трави, які особливо буйно ростуть у цей період. Ще його називали пісенник, громовик, травник тощо. У деяких районах Росії він ще має назву мур (від «мурава» – трава). Римляни ж запозичили цю назву в аборигенів, які вшановували Богиню Maйю.

Червень – перший літній місяць. А назву йому принесли плоди раннього літа, зокрема вишні й черешні, які додають червоних барв і зеленій рослинності, і назві самого місяця. В давнину його також називали кресником, бо кресали вогонь для запалювання купальських вогнищ. В Росії має назву июнь, названий на честь давньоримської богині Юнони, котра піклувалася шлюбом та сім’єю.

Липень – цвіте липа – одне з найкорисніших і найчистіших дерев. Ще його називали косенем і грозовиком, бо йшла активна косовиця, а в небі так само активно гриміли громи і проходили літні грози. Російська назва «июль» – на честь Юлія Цезаря. Інші назви: липець, сінокіс, косень, грозовик, іллюх (від юдейського пророка Іллі, якого адаптувало християнство).

Серпень – його назва говорить сама за себе: основним знаряддям людей стає серп – приходять жнива. Тому колись називався «живцем». А ще іменували «спасівцем», бо припадає на цей місяць свято Спас. В Росії має назву «август» – за іменем давньоримського імператора Августа. Інші народні українські назви: копень, гедзень, хлібочол, жнивець, спасівець. у росіян його називають «прибериха-припасиха», що також зрозуміле як збирання запасів на зиму.

Вересень – це вересовий місяць, на який припадає цвітіння й збирання вересу та винограду. Інші давньоукраїнські назви: сівень, вереснець, ревун. В Росії – «сентябрь», що латинською мовою означає «сім», бо він був сьомим місяцем старого календарного року, який починався із березня.

Жовтень – місяць жовтого листя і справжньої золотої осені. Називали його і весільником, бо, завершивши збирання осіннього врожаю, люди справляли весілля. В Росії називають його октябрем, що походить від слова «окто», яке означає «вісім», бо він був восьмим місяцем давнього календаря. Інші назви: падзерник, костричник, весільник, зазимник.

Листопад – місяць опалого листя, тому ще мав зворотну назву – падолист. Останній місяць осені, який дуже часто підпадає під владу зими, також іменували «напівзимником». Його російська назва – ноябрь, що походить від латинського слова «дев’ять», бо в давньому календарі він був дев’ятим місяцем року.

Грудень – замерзає грудками земля, йдуть морози полями і лісами, та шерхнуть льодами річки і озера. Російська назва місяця – декабрь. Походять вони від латинського «дека», що означає «десять»; був колись цей місяць десятим у старому календарі. Інші назви місяця: хмурень, мочавець, солоноворот, андріець (від християнського апостола Андрія).

⇐ Предыдущая 1 23