Контакти +38 (044) 383-91-06. У Києві з’явилася казкова арт-їдальня для дітей із малозабезпечених сімей. жовтня 2015 Автор - ОЛЬГА ГОЛОВАЧЕВА

Контакти +38 (044) 383-91-06

Всеукраїнський Благодійний фонд «Промінець Надії» був створений на початку 2013 року і об'єднав небайдужу до чужої біди свідому молодь.Фонд діє відповідно до Конституції України, Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", інших нормативно-правових актів та Статуту підприємства.Фонд виник не з нуля. Його першими співробітниками стали ті люди, хто впродовж тривалого часу допомагав хворим дітям, інвалідам, сиротам. Створення нашого фонду стало лише наступним етапом у допомозі тим, хто потрапив до біди.

Мета роботи фонду:

Здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства, фінансова допомога набувачів благодійної допомоги - бенефіціаром, підвищення рівня охорони здоров'я і соціального захисту, в тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

Механізм віконання програм благодійного фонду:

залучення до вирішення проблем дітей, що потребують допомоги, представників державних адміністрацій, громадських організацій, підприємств, фізичних осіб, засобів масової інформації, спонсорів та партнерів фонду, фізичних осіб (громадян України).

· Це-цікаво!!!

У Києві з’явилася казкова арт-їдальня для дітей із малозабезпечених сімей

29 жовтня 2015 Автор - ОЛЬГА ГОЛОВАЧЕВА

Київська художниця Валерія Моє розмалювала дитячу благодійну їдальню ВБФ «Соціальне партнерство». Вона перетворила її в арт-простір, де діти з бідних сімей тепер зможуть не тільки безкоштовно їсти, але малювати, грати і розвивати свої здібності. Тепер у цій дитячій кімнаті планую проводити майстер-класи та розвиваючі заняття для дітей.

Художниця самостійно розробила інтер’єр їдальні та створила персонажів, які прикрасили стіни їдальні.

«У моїй голові народилася ідея придумати казковий світ у якому дітки зможуть взаємодіяти з арт-простором їдальні. Намалювати такі образи та персонажі, які своєю присутністю створять незабутню атмосферу, подарують дитині натхнення та радісний настрій, — розповідає художниця.

Дитяча їдальня, яка розташована за адресою провулок Лобачевського 8-А, — єдине місце в Києві, де щодня безкоштовно годують дітей з малозабезпечених сімей. Їдальня працює вже більше 7 років. Кожен, кого спіткали фінансові труднощі, може привести сюди своїх малюків і отримати обід. Всі бажаючі можуть відвідати дитячу арт-їдальню в будні з 9 до 18.

· Це загальна інформація!!!

За останні роки Україна пройшла глибоке ментальне перезавантаження, зокрема, й у сфері благодійності. Якщо в 2013 році країна перебувала у світовому рейтингу благодійності на 103-му місці, і цією діяльністю займалося всього 9% населення, то вже 2014 року понад 58% українців хоч раз жертвували свої кошти на що-небудь. Якщо вивчати ці цифри докладніше, ми побачимо, що 40,3% пожертвувань йшли на потреби АТО, 25,8% – на допомогу хворим дітям, 15% – збір для малозабезпечених, 7,5% – на дитячі будинки.

· Василь Сухомлинський писав: “Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, які тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.”

· Роздум старшокласниці, текст, як приклад…

Благодійність… Що це означає? Зараз, у наш час дуже багато хворих, немічних, дітей – сиріт та бідних людей. Їх можна зустріти біля переходів метро, магазинів та просто на вулицях. Якщо чесно, то мені неприємно дивитися на заможних людей, які поспішають у своїх справах і не помічають світ навколо себе, а старенькі бабусі віддають останнє, тільки б врятувати каліку.

На мою думку, люди просто не розуміють, що такий удар долі може чекати кожного. Адже нікому невідомо, що нас чекає завтра. Тому я прошу вас, будьте милосердними, щирими, співчутливими для своїх ближніх, не залишайте їх у тяжку годину, і вони не залишать вас.

Кожен із нас повинен дотримуватись цих правил, адже всі ми брати і сестри, всі живемо на одній планеті, всі дихаємо одним повітрям. Серед нас немає ні кращих ні гірших. Так чому ж так часто ми байдуже проходимо поряд із знедоленими людьми, які потребують нашої допомоги? Чому ж в нашій душі нічого не ворухнеться, коли ми бачимо вмираючих калік? Чому ж в декого із нас немає ні краплини співчуття до ближніх. Мабуть, тому що байдужі… Байдужі до всіх крім себе… Тому, що нас хвилює тільки власне життя, наші почуття, наші проблеми. Тому що нам немає діла до інших, ми турбуємося тільки про себе, віддаючи іноді ціле життя для досягнення невічних, нічого не вартих насолод.

У пошуках багатства, слави та визнання ми іноді не помічаємо таких вічних цінностей, як дружба, кохання та довіра. Але дуже важливо, щоб кожен із нас завжди пам’ятав, що необхідно виховати в собі людину. Потрібно зуміти виховати у собі людську душу. Людина, що прийшла на допомогу іншим, ризикуючи власним життям, - це духовно красива людина. Якщо вона у тяжку хвилину дасть корисну пораду, підтримає у біді, - така людина добра, правдива, совісна, не байдужа до зла, а отже, й духовно красива. Тільки такі люди можуть займатися благодійністю. І нехай в наш нелегкий час буде більше таких людей: добрих і чуйних, небайдужих до чужої біди, непримиренних до зла, людей з добрим серцем і чистою душею.

⇐ Предыдущая 1 23