Лекция: ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКИЕ ЗДАНИЯ

Лекция: ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКИЕ ЗДАНИЯ

ПЛАН.

1.Организация системы медицинского обслуживания. 2.Номенклатура типов зданий. 3.Функционально-планировочные особенности: - структура лечебных учреждений; - состав функционально-планировочных элементов. 4.Архитектурная организация зданий лечебных учреждений: - особенности проектирования зданий; - принципы объемно-планировочной организации; - архитектурно-художественная выразительность лечебных зданий и комплексов.

ЛИТЕРАТУРА:

ДБН В.2.2-10-2001 «Учреждения здравохранеия »

ДБН В.2.2-9-99 (общественные здания и сооружения). Учебник-«Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений» (Москва «Стройиздат 1985г.МАРХИ). «Архитектура зданий лечебных учреждений» (Киев «Будивельник 1990г. авт. К.Ю.,В.Н. Пидгирняк). «Общественные здания» (Москва изд. Высшая школа 1978г. авт. Б.Я. Орловский, П.Л. Сербинович).

1.Организация системы медицинского обслуживания.

Медицинское обслуживание осуществляется по территориальному принципу. Существует медицинское районирование на основе административно-территориального деления. Структура здравохранения предусматривает развитие городской и сельской сфер обслуживания.

Обслуживание сельского населения предусматривает следующие этапы:

Первый - до врачебная и первая врачебная помощь (фельдшерско -акушерские пункты).

Второй - мед. помощь по основным врачебным профилям - терапия, хирургия, педиатрия, гинекология, акушерство, инфекцион. (участковые больницы, сельские амбулатории)

Третий - специализированные, узкоспециализированные - невро логия, кардиология, фтизиатерапия, офтальмология и т.д. (районных, ЦРБ, Межрайонных отделениях ЦРБ.)

Четвертый - узкоспециализированная помощь - урология, нейрохирургия, онкология, ортопедия и т.д.(крупные городские учреждения, областные, краевые, республиканские.

Обслуживание городского населения, этапы:

Первый – поликлиническая помощь по основным и некоторым специализированным врачебным профилям, оказываемая в городских территориальных поликлинических учреждениях.

Второй - специализированные и некоторые виды узкоспециализированной .поликлинической помощи - ревматология, травматология гастрология, аллергология и т.д.(узкоспециализ. городские поликлиники или в составе больниц. Расчет на население административного района.

Третий -консультативно-диагностическая помощь –

в специализированных отделениях городских больниц и поликлиник,

рассчитанных на несколько административных районов или всего города, а также диспансерным профилям (эндокринология, психоневрология)

Четвертый -консультативная узкоспециализированная медицинская помощь -микрохирургия, нейрохирургия, челюстно-лицевая хирургия (в многопрофильных мед. центрах, включающих поликлинический прием и стационарный прием, рассчитанный на населения республики, области)

2.Номенклатура типов зданий.

Основные условия организации системы медицинского обслуживания, теоретические предпосылки в этой области – определяют типы и архитектурно-планировочные структуры лечебных зданий (областные, республиканские, городские сельские, районные).

-Здания фельдшерско-акушерских пунктов

Состав-кабинет фельдшера, с процедурной, кабинет акушерки и ожидальные) Может быть расширен состав помещений и служб -стоматологический кабинет, физиотерапия, стационар, иногда с жильём для фельдшера.

-Здания амбулаторий -более расширенный состав помещений включает помещения детского, терапевтического, акушерско -гинекологического, рентгеновского, и хирургического отделений, клинико- диагностические лаборатории.

Участковая больница -состоит из здания главного ,хозяйственного патологоанатомического, инфекционного корпусов. Тип А-100-150; Тип Б-100-200; Тип В-200-300 коек-мест. Главный корпус-стационар, поликлиника, диагностика и т. д.

Центральная районная больница (ЦРБ) –это специализированный центр медицинской помощи, а также организационно-методический центр, осуществляющий руководство медицинскими учреждениями в зоне административно-территориального влияния. Оптимально коечные мощности ЦРБ с учетом участковых больниц :Тип А 240-300; Тип Б 390-600; Тип В 630-900 коек Типы ЦРБ могут быть дополнены участковыми. В состав ЦРБ входят здания главного, инфекционного патологоанатомического, хозяйственного корпусов. Стационар, поликлиника - взрослая, детская, отделение скорой помощи, станция переливания крови и т.д.

Городские многопрофильные и специализированные больницы. Восстановительного лечения, инфекционные, психиатрические онкологические и т.д. В крупнейших городах многофункциональные больницы на 600-1000 и более коек, детские 300-500 коек.

Областная больница -оказывает мед. помощь практически по всем направлениям, выполняет роль консультативно-диагностической помощи, центр организации методического руководства, сбор и обработка медицинской информации. Поэтому могут быть дополнительные подразделения (консультативная поликлиника, пансионат, гостиница для больных, отделение экстренной мед. помощи, вычисл. центр.

Городская поликлиника - от 250-1000 посещений в смену (терапевтическое, акушерское, хирургическое, рентгеновское, восстановительного лечения, функциональной диагностики, неотложной помощи, центральная стерилизационная, клинико-диагностическая лаборатория, дневной стационар. Диагностический центр - новый тип здания для оказания поликлинической помощи крупных и крупнейших городах ,в курортных центрах. В составе предусматриваются консультативные поликлиники.

Диспансеры - противотуберкулезный, психоневрологический,

наркологический, кожно-венерологический, кардиоревматологический, онкологический, эндокринологический, врачебно-физкультурный. Родильный дом имеет в составе: акушерский стационар, гинекологическое отделение, женская консультация, лечебно-диагностическое отделение, вспомогательные службы (пищеблок, аптека, лаборатория, прачечная, стерилизационная и т.д.

Медицинские комплексы - в состав комплекса могут включены:

больница скорой помощи, родильный дом, детская больница, корпуса вспомогательного и хозяйственного назначения. На территории комплекса выделены следующие группы объектов -моноблоки стационаров. Общественно-оздоровительный центр с входной зоной и здания вспомогательного и хозяйственного назначения. Формирование мед. комплексов одно из перспективных направлений развития лечебных учреждений.

3.Функционально-планировочные особенности А.А. Веснин «Существенное содержание архитектурного образа составляет конкретное функциональное назначение, характер и внутренняя жизнь различных частей здания, а не просто абстрактный момент их функциональной оправданности»

Структура лечебных учреждений включает следующие основные зоны: -стационар, лечебно-диагностическое отделение, вспомогательные службы, административно хозяйств., поликлинику и учебные помещения. Приемное отделение-1 этаж Палатные отделения -основной функциональный элемент стационара (диагностика, лечение, наблюдение и уход за больными)- 50-60% от общего объёма здания.Отделение-60 коек делится на 2 секции по 30 коек. Инфекционное отделение - размещают в отдельно стоящем здании, койки устанавливаются в боксах, полубоксах и палатах. Количество коек в боксах и полубоксах не более двух.

Радиологическое отделение – в отдельно стоящем здании. Количество коек в палате при лечении закрытыми радиоактивными веществами не более трех коек, открытыми не более четырех.

Лечебно-диагностическое отделение - операционный блок, два изолированных отделения, - септическое и асептическое.

Операционный стол - из расчета на 30-40 коек.

Отделение анестезиологии, реанимации, - в крупных многопрофильных больницах 500 и более коек.

-Отделение функциональной диагностики. В больших больницах предусматривают две-одна для стационара, другая для поликлиники, при небольших больницах менее 400-совмещают. Рентгенологическое отделение –количество кабинетов определяется из расчета один кабинет на 150 коек; один кабинет на 150 посещений в поликлинике.

Отделение восстановительного лечения -как правило общее для стационара и поликлиники, с раздельными входами.

Клинико-диагностические лаборатории -от количества анализов определяется состав и площади помещений. Патологоанатомическое отделение - в отдельном здании или сблокированным с хозблоком. Отделение переливание крови - размещается на первом этаже. Центральные стерилизационные отделения - две зоны: стерильная и нестирильная. Вход в стерильную зону через санпропускник. Аптеки - предусматривают в больницах на 100 и более коек. Служба приготовления пищи -отдельно стоящем здании связанным транспортными тоннелями с палатными отделениями, кроме инфекционных. Прачечные - дезинфекционное отделение. Служебные и бытовые помещения - вестибюль-гардероб для больных 80% в туберкулезных больницах; и 30% в остальных. Количество мест в конференц-зале 50% от списочного состава персонала.

Амбулаторно - поликлинические учреждения -в отдельно стоящих зданиях. Количество посещений 60% от общего числа кабинетов врачей 12-18 м². Кабинеты группируются по специальностям. При вестибюле - регистратура, кабинеты до врачебного приема, приём и выдача анализов. 4.Архитектурноая организация зданий лечебных учреждений. Особенности проектирования лечебных зданий -творческий долг архитектора создать художественный образ. Существует понятие архитектурная терапия. Характерной особенностью проектирования – разнообразие функциональных групп помещений. Такое же разнообразие характерно и для участка - прогулочные дорожки, терренкуры, площадки для отдыха, парки. Индивидуальное и типовое проектирование. В настоящее время типизация не зданий, а их элементов - блоки, блок здания. -Принципы объёмно-планировочной организации - выполнение медико-технологических, архитектурно - художественных, конструктивных и инженерно-технических возможностей.

На композицию здания влияют:

-Климатические факторы (проветривание, солнцезащита, материалы и т.д.) -Психологические - влияние образа здания на человека.

-Требования к объёмно-планировочной организации (ориентация, освещенность, инсоляция, ограничение этажности, количество коек и т. д..) Классификация объёмно - планировочной композиции зданийлечебных учреждений:

-Павильонные композиции - проектирование инфекционных,

психоневрологических и других специфических отделений и больниц. -Павильонная компоновка максимально учитывают гигиенические требования -сквозное проветривание, оптимальную ориентацию помещений. Возможность реконструкции. Недостатки - удлинение связей, увеличение стоимости строительства, уменьшение плотности застройки. -Блочные композиции -положительным является органическая связь с природным пространством, полная изоляция каждого лечебного блока, выделение пусковых комплексов при строительстве. Компактность, более экономичны.

-Централизованные композиции - ограничение этажности сложность функционально-планировочной структуры - применяются для небольших лечебных учреждений.

-Смешанные схемы -наиболее распространены, как правило определяющих композиционный планировочный акцент (объём поликлиники, диагностического центра сблокированного с корпусами палатных отделений. Эта схема позволяет наиболее максимально использовать ориентацию. По планировочным схемам различают Т, У, крестообразные, периметральные, пилообразные, криволинейные, Н, Ш, Ж -образные и т.д. По коммуникационной структуре - коридорные, зальные, и смешанные. По этажности - высотные, -до 9 этажей малоэтажные 1-3 этажа.

Архитектурно-художественная выразительность лечебных зданий.

Главные принципы, представляющие неограниченные возможности сформулированы арх. Саариненом. «Каждая эпоха должна создавать свою собственную архитектуру, исходя из собственной техники, и эта архитектура должна отражать дух своего времени. Функциональная целостность, которая остаётся одним из краеугольных камней в современной архитектуре. Конструктивная целостность и ясность, признание значения пространства как важнейшего элемента архитектуры.

Лекція: ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ БУДІВЛІ

ПЛАН.

1.Організація системи медичного обслуговування. 2.Номенклатура типів будівель. 3.Функционально-планировочные особливості: - структура лікувальних установ; - склад функціонально-планувальних елементів. 4.Архитектурная організація будівель лікувальних установ: - особливості проектування будівель; - принципи об'ємно-планувальної організації; - архітектурно-художня виразність лікувальних будівель і комплексів.

ЛІТЕРАТУРА:

СНіП 11-69-78 (лікувально-профілактичні установи) СНіП 2.о8.02-89 (суспільні будівлі і споруди). Учебник-«Архитектурное проектування суспільних будівель і споруд» (Москва «Стройіздат 1985г.МАРХИ). «Архітектура будівель лікувальних установ» (Київ «Будівельник 1990г. авт. К.Ю.,В.Н. Підгирняк). «Суспільні будівлі» (Москва видавництва Вища школа 1978г. авт. Б.Я. Орловський, П.Л. Сербіновіч).

1.Організація системи медичного обслуговування.

Медичне обслуговування здійснюється по територіальному принципу. Існує медичне районування на основі адміністративно-територіального розподілу. Структура охорони здоров`я передбачає розвиток міської і сільської сфер обслуговування.

Обслуговування сільського населення передбачає наступні етапи:

Перший - до лікарська і перша лікарська допомога (фельдшер акушерські пункти).

Другий - мед. допомога за основними лікарськими профілями - терапія, хірургія, педіатрія, гінекологія, акушерство, інфекциони (дільничні лікарні, сільські амбулаторії)

Третій - спеціалізовані, вузькоспеціалізовані - неврологія, кардіологія, фізіотерапія, офтальмологія і т.д. (районних, ЦРЛ, Міжрайонних відділеннях ЦРЛ)

Четвертий - вузькоспеціалізована допомога - урологія, нейрохірургія, онкологія, ортопедія і т.д.(крупні міські установи, обласні, краєві, республіканські.

Обслуговування міського населення, етапи:

Перший – поліклінічна допомога по основних і деяких спеціалізованих лікарських профілях, що надається в міських територіальних поліклінічних установах.

Другий - спеціалізовані і деякі види вузькоспеціалізованої .поликлинической допомоги - ревматологія, травматологія гастрологія, алергологія і т.д.(узкоспециаліз. міські поліклініки або у складі лікарень. Розрахунок на населення адміністративного району.

Третій -консультативно-діагностична допомога –

у спеціалізованих відділеннях міських лікарень і поліклінік,

розрахованих на декілька адміністративних районів або все місто, а також диспансерним профілям (ендокринологія, психоневрологія)

Четвертий - консультативна вузькоспеціалізована медична допомога -мікрохірургія, нейрохірургія, щелепно-лицьова хірургія (у багатопрофільних мед. центрах, що включають поліклінічний прийом і стаціонарний прийом, розрахований на населення республіки, області)

2.Номенклатура типів будівель.

Основні умови організації системи медичного обслуговування, теоретичні передумови в цій області – визначають типи і архітектурно-планувальні структури лікувальних будівель (обласні, республіканські, міські сільські, районні).

-Здания фельдшерсько-акушерських пунктів

Склад-кабінет фельдшера, з процедурною, кабінет акушерки і ожідальниє) Може бути розширений склад приміщень і служб -стоматологичеській кабінет, фізіотерапія, стаціонар, іноді з житлом для фельдшера.

-Здания амбулаторій -болєє розширений склад приміщень включає приміщення дитячого, терапевтичного, акушерський -гинекологичеського, рентгенівського, і хірургічного відділень, клінико- діагностичні лабораторії.

Дільнична лікарня -состоїт з будівлі головного,хозяйственного патологоанатомічного, інфекційного корпусів. Тип А-100-150; Тип Б-100-200; Тип В-200-300 ліжок-місць.Головний корпус-стаціонар, поліклініка, діагностика і т.д.

Центральна районна лікарня (ЦРБ) – ето спеціалізований центр медичної допомоги, а також організаційно-методичний центр, що здійснює керівництво медичними установами в зоні адміністративно-територіального впливу. Оптимально ліжкові потужності ЦРБ з урахуванням дільничних лікарень :Тип А 240-300; Тип Би 390-600; Тип В 630-900 ліжок Типи ЦРБ можуть бути доповнені дільничними. До складу ЦРБ входять будівлі головного, інфекційного патологоанатомічного, господарського корпусів. Стаціонар, поліклініка - доросла, дитяча, відділення швидкої допомоги, станція переливання крові і т.д.

Міські багатопрофільні і спеціалізовані лікарні. Відновного лікування, інфекційні, психіатричні онкологічні і т.д. У найбільших містах багатофункціональні лікарні на 600-1000 і більш ліжок, дитячі 300-500 ліжок.

Обласна лікарня -оказиваєт мед. допомога практично по всіх напрямах, виконує роль консультативно-діагностичної допомоги, центр організації методичного керівництва, збір і обробка медичної інформації. Тому можуть бути додаткові підрозділи (консультатівная поліклініка, пансіонат, готель для хворих, відділення екстреної мед. допомоги, вичисл. центр.

Міська поліклініка - від 250-1000 відвідин в зміну (терапевтичне, акушерське, хірургічне, рентгенівське, відновного лікування, функціональної діагностики, невідкладної допомоги, центральна, клініко-діагностичної лабораторія стерилізації, денний стаціонар. Діагностичний центр - новий тип будівлі для надання поліклінічної допомоги крупних і найбільших містах,в курортних центрах. У складі передбачаються консультатівниє поліклініки.

Диспансери - протитуберкульозний, психоневрологічний,

наркологічний, шкірно-венерологічний, кардіоревматологічний, онкологічний, ендокринологічний, лікарсько-фізкультурний. Пологовий будинок має в складі: акушерський стаціонар, гінекологічне відділення, жіноча консультація, лікувально-діагностичне відділення, допоміжні служби (піщеблок, аптека, лабораторія, пральна, стерилізація і т.д.

Медичні комплекси - до складу комплексу можуть включені:

лікарня швидкої допомоги, пологовий будинок, дитяча лікарня, корпуси допоміжного і господарського призначення. На території комплексу виділені наступні групи об'єктів -моноблоки стаціонарів. Суспільно-оздоровчий центр з вхідною зоною і будівлі допоміжного і господарського призначення. Формування мед. комплексів один з перспективних напрямів розвитку лікувальних установ.

3.Функционально-планировочные особливості А.А. Веснін «Істотний зміст архітектурного образу складає конкретне функціональне призначення, характер і внутрішнє життя різних частин будівлі, а не просто абстрактний момент їх функціональної виправданості»

Структура лікувальних установ включає наступні основні зони: -стационар, лікувально-діагностичне відділення, допоміжні служби, адміністративне господарств., поліклініку і учбові приміщення. Приймальне відділення-1 поверх Палатні відділення -основной функціональний елемент стаціонару (діагностика, лікування, спостереження і догляд за хворими) - 50-60% від загального об'єму будівлі.Отделение-60 ліжок ділиться на 2 секції по 30 ліжок. Інфекційне відділення - розміщують в будівлі, що окремо стоїть, ліжка встановлюються в боксах, напівбоксах і палатах. Кількість ліжок в боксах і напівбоксах не більш два.

Радіологічне відділення – в будівлі, що окремо стоїть. Кількість ліжок в палаті при лікуванні закритими радіоактивними речовинами не більш три ліжка, відкритими не більш чотири.

Лікувально-діагностичне відділення - операційний блок, два ізольовані відділення, - септичне і асептичне.

Операційний стіл - з розрахунку на 30-40 ліжок.

Відділення анестезіологиі, реанімації, - в крупних багатопрофільних лікарнях 500 і більш ліжок.

-Отделение функціональної діагностики. У великих лікарнях передбачають две-одна для стаціонару, інша для поліклініки, при невеликих лікарнях менш 400-суміщають. Рентгенологічне відділення – колічество кабінетів визначається з розрахунку один кабінет на 150 ліжок; один кабінет на 150 відвідин в поліклініці.

Відділення відновного лікування -как правило загальне для стаціонару і поліклініки, з роздільними входами.

Клініко-діагностичні лабораторії -от кількості аналізів визначається склад і площі приміщень. Патологоанатомічне відділення - в окремій будівлі або що блокується з хозблоком. Відділення переливання крові - розміщується на першому поверсі. Центральні відділення стерилізацій - дві зони: стерильна і нестірільна. Вхід в стерильну зону через санпропускник. Аптеки - передбачають в лікарнях на 100 і більш ліжок. Служба приготування їжі -отдельно будівлі, що стоїть, зв'язаним транспортними тунелями з палатними відділеннями, окрім інфекційних. Пральні - дезинфекційне відділення. Службові і побутові приміщення - вестибюль-гардероб для хворих 80% в туберкульозних лікарнях; і 30% в інших. Кількість місць в конференц-залі 50% від облікового складу персоналу.

Амбулаторно - поліклінічні установи -в будівлях, що окремо стоять. Кількість відвідин 60% від загального числа кабінетів лікарів 12-18 мІ. Кабінети групуються по спеціальностях. При вестибюлі - реєстратура, кабінети до лікарського прийому, прийом і видача аналізів. 4.Архитектурноая організація будівель лікувальних установ. Особливості проектування лікувальних будівель -творчеській борг архітектора створити художній образ. Існує поняття архітектурна терапія. Характерною особливістю проектування – різноманітність функціональних груп приміщень. Таке ж різноманітність характерна і для ділянки - прогулочні доріжки, терренкури, майданчики для відпочинку, паркі. Індивідуальне і типове проектування. В даний час типізація не будівель, а їх елементів - блоки, блок будівлі. -Прінципи об'ємно-планувальної організації - виконання медико-технологічних, архітектурно - художніх, конструктивних і інженерно-технічних можливостей.

На композицію будівлі впливають:

-Климатические чинники (провітрювання, солнцезащита, матеріали і т.д.) -Психологичеськіє - вплив образу будівлі на людину.

-Требования до об'ємно-планувальної організації (орієнтація, освітленість, інсоляція, обмеження поверховості, кількість ліжок і т. д..) Класифікація об'ємно - планувальної композиції будівель лікувальних установ:

-Павильонные композиції - проектування інфекційних,

психоневрологічних і інших специфічних відділень і лікарень. -Павільонная компоновка максимально враховують гігієнічні вимоги -ськвозноє провітрювання, оптимальну орієнтацію приміщень. Можливість реконструкції. Недоліки - подовження зв'язків, збільшення вартості будівництва, зменшення густини забудови. -Блочниє композиції -положітельним є органічна зв'язок з природним простором, повна ізоляція кожного лікувального блоку, виділення пускових комплексів при будівництві. Компактність, більш економічні.

-Централизованные композиції - обмеження поверховості складність функціонально-планувальної структури - застосовуються для невеликих лікувальних установ.

-Смешанные схеми -наїболєє поширені, як правило визначаючих композиційний планувальний акцент (об'їм поліклініки, діагностичного центру блокується з корпусами палатних відділень. Ця схема дозволяє найбільш максимально використовувати орієнтацію. По планувальних схемах розрізняють Т, У, хрестоподібні, періметральниє, пилкоподібні, криволінійні, Н, Ш, Же -образниє і т.д. По комунікаційній структурі - коридорні, зальні, і змішані. По поверховості - висотні, -до 9 поверхів малоповерхові 1-3 поверхи.

Архітектурно-художня виразність лікувальних будівель.

Головні принципи, що представляють необмежені можливості сформульовані арх. Сааріненом. «Кожна епоха повинна створювати свою власну архітектуру, виходячи з власної техніки, і ця архітектура повинна відображати дух свого часу. Функціональна цілісність, яка залишається одним з наріжного каміння в сучасній архітектурі. Конструктивна цілісність і ясність, визнання значення простору як найважливішого елементу архітектури.