Правило №1: Вчасно проведений аутотренінг зменшує стрес.

( за мотивами української народної пісні “…Чому розплетена коса, а на очах бринить сльоза?”)

Вона…Мрія кожного студента. Вона – богиня, бо на неї моляться, поклоняються і ждуть як манни із неба.

Вона – режисер і головна героїня фільму жахів “Дні сесійної лихоманки”. Нею лякають викладачі. Батьки вступають із нею у змову проти власних дітей.

Вона – єдина “особа” жіночого роду, прихильність та серце якої виборюють не тільки відважні рицарі-студенти, а й тендітні студенточки-красуні.

Коли її нема, все життя йде шкереберть: ні тобі вечірок, ні дискотек; шопінг перетворюється на оглядини вітрин, а замість харчування фаст фудом та підживлення всілякими смачно-некорисними речовинами за рекомендацією деканату сідаємо на строгу дієту.

Кардинальні зміни насуваються у студентські будні: здоровий та неймовірно тривалий сон (як результат несплати за послуги мобільного зв’язку та інтернету); ранкові прогулянки до університету (навіть якщо і з іншого кінця міста) і ніяких тобі запізнень та пропусків; прояви надзвичайної ввічливості, зацікавленості у предметах, а найголовніше нестримний потяг до навчання і бажання найшвидшого настання чергової сесії.

Причиною такої дивної поведінки студентів стає…Вона. Та сама сподвижниця подвигів, ініціатор винахідливості, загадкова і таємнича незнайомка під назвою “Стипендія”.

Багато хто скиглить, що прожити на одну лише стипендію – це місія майже нездійсненна! Але то ніщо! “ А ви ось би спробували вижити взагалі без стипендії!” - скажуть ті, “покарані” долею, представники так званого виду “Лінивець звичайний”.

Ось так вимальовується найбільша дилема студентства: є стипендія – проблема, бо ні на що не вистачає, нема – цілковита біда і небачене горе.

Любі друзі, дорогі колеги, та що там, кажу вже прямо, як є - товариші по нещастю! Знаю, що важко усвідомити той факт, що колесо “халяви” повернулось до вас якимось не “тим” боком, що всі чорні кішки у місті перебігли вам одночасно дорогу, що той єдиний білет №1, який ви так старанно вчили находу в маршрутці десь безслідно зник, а ви потрапили на поталу долі! Раз так трапилось, то не розчаровуйтесь! Це діло завжди можна виправити на найближчій сесії, а наразі просто навчіться обходитись без стипендії. “Як це зробити?” – запитаєте ви. Та дуже просто! Отже, діставайте свої смартфони, айфони, планшети, нетбуки і занотовуйте:

Правило №1: Вчасно проведений аутотренінг зменшує стрес.

І так, для цього не лінуйтесь щоранку перед дзеркалом повторювати: “Подумаєш, не буде стипендії…налякали! Ну і проживу без неї! Це ще не зрозуміло, кому буде гірше!” Настрій від такого вам точно забезпечено, а сама настанова 100% працює безпрограшно!

Правило №2: Порожній гаманець і нульовий баланс на картці – це ефективний, а головне безкоштовний дієтолог і фітнес тренер.

По-перше, відмовтесь від використання громадського і переходьте на “піший” транспорт. Тим самим, заощадите гроші, яких у вас і так нема, припините запізнюватись, а головне – відчуватимете, як калорії тануть на очах.

По-друге, намагайтесь якнайрідше заглядати до холодильника. Не ятріть собі душу, там нічого нового не з’явилось і не з’явиться. На диво навіть не розраховуйте! Тут вас врятує лише “економ пропозиція” від найближчого супермаркету – пакет рису та чаю за акційною ціною. Ні на що більше не дивіться, тренуйте силу волі, бо як то кажуть: “Очі не бачать, серце не болить.”

12 3 Следующая ⇒