|
|||
Механічні кнопки. Конструкція. Механізм поверненняМеханічні кнопки Замикання (розмикання) контактів механічної кнопки відбувається за прикладення деякого, заданого конструкцією, зусилля вздовж (або в межах допустимого кута відхилення) уявної осі натиснення, що зазвичай є перпендикулярною до площини кріплення кнопки. Конструкція ● корпус або основу; ● контактну групу (групи); ● механізм накопичення енергії зворотної дії (механізм повернення); ● натискну поверхню — кришка або шток; Різновид кнопки, яка звичайно спрацьовує від обертального руху навколо зміщеної осі, подібно до клавіші піаніно[2] називається клавішею. Мініатюрна кнопка з однією групою контактів і мініатюрним штоком з малим ходом для роботи як кінцевий вимикач руху механізмів має назву мікроперемикач (сленг. мікрик). Іноді безпосередньо в корпусі кнопки розташовують засоби внутрішнього підсвічення та/або індикації (лампочки, світлодіоди, рідкокристалічні чи OLED-дисплеї). Механізм повернення Конструктивне виконання механізму накопичення енергії зворотної дії може базуватись на різних принципах: ● пружина (гвинтова, навколо штока, або плоска — в мікроперемикачах); ● різнополярні магніти; ● гумовий купол (верх якого одночасно виконує і функцію натискної кришки; іноді кришка виконана окремо, з пластика) — пульти ДК ● куполоподібні металеві (з тонкого пружного металу) круглі пластинки (вони ж — замикачі). Особливість — малий хід (можливість використання в малогабаритних пристроях) за більшої жорсткості при натисненні: наклеєні на основу (друковану плату, або на суцільну пластикову основу-плівку) — в мобільних телефонах, мультимедіа-програвачах та інших кишенькових пристроях; в механізмі мініатюрних кнопок для портативної техніки, такі кнопки звуться тактовими; ● куполоподібні форми, витиснені у пластиковій пластині (з нанесеною з внутрішнього боку металізацією, що одночасно служить замикачем) — «тонкі» пульти ДК.
|
|||
|