Возьмитьсоби дивчину, виддайте пирогы!

Возьмитьсоби дивчину, виддайте пирогы!

Служив козак при війську,

Мав років 23,

Любив він дівчиноньку

І з сиром пироги.

Чи з сиром, чи без сиру,

Чи з житньої муки,

Чи теплі чи холодні,

А лиш би пироги.

Ішов він раз по стежі

Ранкової пори

І стрінув дівчиноньку,

Що несла пироги.

Дівча моє хороше,

Чи знаєш мої сни,

Що я тебе кохаю

І з сиром пироги.

Дівчина як почула,

Козацькі мрії-сни -

Відразу запросила

На свіжі пироги.

І як вони діждались

Щасливої пори -

Вона його цілує

А він їсть пироги.

Та раптом із-за лісу

Взялися вороги,

Козак із переляку

Сховався в бур'яни.

А то були мисливці -

Ніякі вороги,

Взяли собі дівчину

І з сиром пироги.

Козак гірко заплакав,

- О, люті вороги,

Візьміть собі дівчину -

Віддайте пироги.

Ой, чули, чули люди,

Ой, чули, чули ви,

Ніколи не міняйте

Любов на пироги.

«Їхали козаки із Дону додому (Ой, ти, Галю)»

Їхали козаки із Дону додому,

Підманули Галю - забрали з собою.

Ой, ти, Галю, Галю молодая,

Підманули Галю - забрали з собою.

Поїдемо з нами, з нами, козаками,

Краще тобі буде, як в рідної мами!

Ой, ти, Галю, Галю молодая,

Краще тобі буде, як в рідної мами!

Галя погодилась, з ними споченилась,

Та й повезли Галю темними лісами.

Ой, ти, Галю, Галю молодая,

Та й повезли Галю темними лісами.

Везли, везли Галю темними лісами,

Прив'язали Галю до сосни косами.

Ой, ти, Галю, Галю молодая,

Прив'язали Галю до сосни косами.

Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,

Підпалили сосну із гори до низу.

Ой, ти, Галю, Галю молодая,

Підпалили сосну із гори до низу.

Горить, горить сосна, горить і палає,

Кричить Галя криком, кричить, промовляє.

Ой, ти, Галю, Галю молодая,

Кричить Галя криком, кричить, промовляє.

Ой, хто в лісі чує, нехай той рятує,

А хто дочок має, нехай научає.

Ой, ти, Галю, Галю молодая,

А хто дочок має, нехай научає.

А хто дочок має, нехай научає,

Та й темної ночі гулять не пускає.

Ой, ти, Галю, Галю молодая,

Та й темної ночі гулять не пускає.

Їхали козаки із Дону додому,

Підманули Галю, забрали з собою.

Ой, ти, Галю, Галю молодая,

Підманули Галю, забрали з собою.

Ой, ти, Галю, Галю молодая,

Підманули Галю, забрали з собою.

Птичий грипп и всю заразу
мы — хвактычно — извели.
Но у нас не стало грошей.
Дайте грошей, москали!

Мы скакали от экстазу,
позабыли про рубли.
Пидрахуем после! Грошей!
Дайте грошей, москали!

Дайте грошей молим Бога —
подешевше, поскорей!
А то спросим у любого,
даже если тот — еврей.

Нам построит NATO базу
и подгонит корабли.
А пока — поддайте грошей!
Дайте грошей, москали!

Нашу дулю мы бы сразу
ненадолго расплели.
Дайте грошей, дайте грошей,
дайте грошей, москали!

Коль дадите, то не будем —
пару дней — Россию клясть.
Белорусам, белым людям
не даете ж вы пропасть.

Москалюги, грошей дайте!
Не тяните за узлы!
Грошей дайте… Только знайте:
все равно вы все — козлы!

Ненасытные кацапы,
снова вы нас довели!
Не тяните к неньке лапы!..
Но дайте ж грошей, москали!